Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №400/6349/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/6349/26

Перша інстанція: суддя Брагар В. С.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.06.2026 у справі № 400/6349/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною; стягнення інфляційних втрат в сумі 178 354,80 грн та 3% річних в сумі 54 193,97 грн; стягнення завданих збитків в сумі 145 600,00 грн, –

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:

- стягнути з Міністерства внутрішніх справ України інфляційні втрати в сумі 178 354,80 грн та 3% річних в сумі 54 193,97 грн; стягнення завданих збитків в сумі 145600 грн.

Миколаївський окружний адміністративний суд ухвалою від 03.06.2026 у справі № 400/6349/26 відмовив у відкритті провадження у адміністративній справі.

Постановляючи вищевказану ухвалу, суд першої інстанції вважав за необхідне відмовити у відкритті провадження, зважаючи на наявність ухвали про відмову у відкритті провадження у справі №400/2970/26, що набрала законної сили 06.04.2026, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що і у даній справі № 400/6349/26, та відсутність у позивача права на повторне звернення до суду із тим самим позовом згідно із частиною п`ятої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі вказує, що ухвала судом першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального, у зв`язку з чим просить її скасувати.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що на відміну від позовної заяви по справі №400/2970/26, в позовній заяві за даною справою змінено предмет позову (“Визнати тривалу протиправну бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України по нарахуванню та виплаті мені одноразової грошової допомоги, що завдало мені матеріальної шкоди “) та підставу позову (офіційне невизнання Міністерством внутрішніх справ України порушення моїх прав через його тривалу протиправну бездіяльність та відмова МВС України у передбаченій законодавством компенсації завданих мені збитків. Лист №25486/51 2026 від 15.05.2026 додано до позову).

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За приписами ч. ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ.

Відповідно до п. 4, п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Судом першої інстанції із комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 у справі №400/2970/26 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадженняв справі за його позовом до Міністерства внутрішніх справ України інфляційні втрати в сумі 178 354,80 грн та 3% річних в сумі 54 193,97 грн. Ухвала набрала законної сили 06.04.2026.

Відповідно до частини п`ятої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті провадження у цій справі на підставі частини п`ятої статті 170 КАС України, оскільки у справі №400/2970/26 судом постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження за адміністративним позовом між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відмова у відкритті провадження у такому разі узгоджується з висновком щодо застосування норм процесуального права, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № П/9901/988/18 (провадження № 11-35заі19), від 18 серпня 2022 року у справі № 990/98/22.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів висновує, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження на підставі частини п`ятої статті 170 КАС України.

Відтак, твердження апелянта не знайшли підтвердження в ході апеляційного перегляду.

Викладені в цій постанові мотиви та аргументи дають відповідь на всі суттєві доводи апеляційної скарги.

За наведеного, доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п. п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994.

При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх ( див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.06.2026 у справі № 400/6349/26 – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький

Судді Г.В. Семенюк А.Г. Федусик