Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №420/28986/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/28986/25

Перша інстанція: суддя Хлімоненкова М.В.,

повний текст судового рішення

складено 23.03.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Димерлія О.О.,

суддів – Вербицької Н.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеські област на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 у справі №420/28986/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеські області, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії

У С Т А Н О В И В:

22.08.2025 ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до пункту 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VІII, статті 37 Закону № 3723-ХІІ з урахуванням довідок про складові заробітної плати: Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької області від 23.05.2024 №20; Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької області від 23.05.2024 №21; Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької області від 23.05.2024 №22;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати: Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької області від 23.05.2024 №20; Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької області від 23.05.2024 №21; Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької області від 23.05.2024 №22, починаючи з 28.05.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що під час призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» орган пнсійного фонду повинен був врахувати відомості, які зазначено в довідках про складові заробітної плати Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької області від 23.05.2024 №20, Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької області від 23.05.2024 №21, Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької області від 23.05.2024 №22.

Відповідачі – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з позовними вимогами не погоджуються та вважають їх необґрунтованими з підстав викладених у відзивах на позовну заяву, вказуючи про те, що на виконання рішення суду в справі №420/23906/24 ОСОБА_1 переведено з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” на пенсію за віком відповідно Закону України “Про державну службу”. Під час переведення розмір пенсії зменшився, а тому пенсія позивачці виплачується у раніше встановленому розмірі відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. При цьому, суб`єкт владних повноважень акцентує увагу на тому, що рішенням суду в справі №420/23906/24 його не зобов`язано враховувати довідки про складові заробітної плати. Такий судовий акт виконано в межах покладених зобов`язань. Крім того, відповідач зауважує, що ОСОБА_1 до органу Пенсійного фонду скеровано заяву довільної форми, яку розглянуто в порядку приписів Закону України «Про звернення громадян». На думку відповідача, заявлена позивачкою вимога зобов`язального характеру є передчасною, оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не надавалась оцінка довідкам про складові заробітної плати. Як вказує суб`єкт владних повноважень, у досліджуваних правовідносинах його наділено дискреційними повноваженнями. Заперечує відповідач також із стягненням із нього судових витрат по сплаті судового збору.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 у справі №420/28986/25 позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати №20, №21 та №22, виданих 23.05.2024 Управлінням соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької області.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити з 28.05.2024 ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати №20, №21 та №22, виданих 23.05.2024 Управлінням соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької області.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Приймаючи означене рішення в частині задоволених позовних вимог суд першої інстанції вказав, що під час вирішення спірного питання орган Пенсійного фонду мав врахувати довідки про складові заробітної плати. Однак, безпідставно їх не врахував.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області подано апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на неправильне застосування окружним адміністративним судом норм матеріального права, викладено прохання скасувати оскаржувану частину судового акту із прийняттям у відповідній частині нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зазначає, що переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» є недоцільним. На виконання рішення суду в справі №420/23906/24 ОСОБА_1 переведено з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” на пенсію за віком відповідно Закону України “Про державну службу”. Під час переведення розмір пенсії зменшився, а тому пенсія позивачці виплачується у раніше встановленому розмірі відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. При цьому, суб`єкт владних повноважень акцентує увагу на тому, що рішенням суду в справі №420/23906/24 його не зобов`язано враховувати довідки про складові заробітної плати. Такий судовий акт виконано в межах покладених зобов`язань. Крім того, у досліджуваних правовідносинах його наділено дискреційними повноваженнями.

В силу приписів пунктів 1, 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного, на час виникнення спірних правовідносин, законодавства, судом апеляційної інстанції установлено наступне.

Зокрема, колегією суддів з`ясовано, що ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності ІІІ групи (загальне захворювання), яку обчислено згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

28.05.2024 ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Хмельницькій області скеровано заяву про переведення з пенсіі? по інвалідності згідно Закону Украі?ни «Про загальнообов`язкове державне пенсіи?не страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону Украі?ни «Про державну службу».

За наслідком розгляду такого зверенння ГУ ПФУ в Одеській області прийнято рішення №914580139344 від 20.06.2024 про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону Украі?ни «Про державну службу», у зв`язку з відсутністю необхідного стажу державної служби.

Не погодившись із таким індивідуальним актом суб`єкта владних повноважень, позивачка за захистом прав, свобод та охоронюваних законом інтересів звернулась до суду з даною позовною заявою.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі №420/23906/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №914580139344 від 20.06.2024 про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.05.2024 №1430 про переведення з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу», зарахувавши до її стажу державної служби період роботи з 19.07.2001 по 20.02.2012.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2025 у справі №420/23906/24 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі №420/23906/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – без змін.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі №420/23906/24 набрало законної сили.

У подальшому, ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області скеровано заяви про проведення перерахунку пенсії.

За наслідком розгляду таких звернень Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області надано відповіді (листи від 27.05.2025 №1500-0307-8/97847, від30.06.2025 №18177-17159/Є-02/8-1500/25), у яких зазначено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі 420/23906/24 від 08.10.2024 проведено перерахунок пенсії відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу» з часу звернення із заявою, а саме з 28.05.2024. В ході вивчення електронної пенсійної справи, встановлено, що розмір пенсій, розрахованої відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 3323грн. Враховуючи те, що судом не зобов`язано брати до уваги довідки про складові заробітної плати, долучено до заяви, перерахунок пенсій відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу» було проведено без врахування заробітку, внаслідок якого розмір пенсії зменшується та становить 2361грн. Внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, а тому пенсія виплачується у раніше встановленому розмірі.

Уважаючи порушеним своє право на належне пенсійне забезпечення позивачка за захистом прав, свобод та охоронюваних законом інтересів звернулась до суду з даною позовною заявою.

Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Право на пенсію в Україні підпадає під сферу дії статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оскільки за чинним законодавством України особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках системи пенсійного забезпечення в Україні та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити в отриманні пенсії доти, доки право на пенсію передбачено чинним законодавством України.

Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Згідно із п. 2 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про державну службу» № 889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон України «Про державну службу» №3723-XII, крім ст.37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.

Пунктами 10, 12 роздозділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про державну службу» №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про державну службу» установлюються такі категорії посад державних службовців, зокрема, шоста категорія - посади керівників управлінь, відділів, служб районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, спеціалісти управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських адміністрацій, інші прирівняні до них посади.

Частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Приписами ч.9 ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII передбачено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.

Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (ч. 10 ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII).

Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п`яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв`язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (ч. 12 ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII).

Згідно записів №24-28 трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 у межах спірного періоду працювала в Управлінні праці та соціального захисту населення Авдіївської міської Ради Донецької області, а саме:

01.03.2001 - призначено на посаду спеціаліста І категорії відділу обліку та звітності;

19.07.2001 - присвоєно 11 ранг 6 категорії згідно Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», прийнята присяга;

01.12.2006 - призначено на конкурсній основі спеціалістом І категорії відділу з надання житлових субсидій;

19.02.2007 - призначено на посаду провідного спеціаліста відділу з надання житлових субсидій як таку, що успішно пройшла стажування;

01.03.2007 - переведена на посаду провідного спеціаліста відділу грошових виплат та компенсацій, збережено 11 ранг 6 категорії посадових осіб місцевого самоврядування;

20.02.2012 - звільнено з посади за власним бажанням по догляду за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку.

Колегія суддів вказує, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі №420/23906/24, яке набрало законної сили, встановлено право ОСОБА_1 на переведення з пенсії по інвалідності згідно Закону Украі?ни «Про загальнообов`язкове державне пенсіи?не страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону Украі?ни «Про державну службу».

В силу приписів ч.4 ст.78 КАС України такі обставини звільнені від доказування.

Предметом спору у цій справі є протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до пункту 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VІII, статті 37 Закону № 3723-ХІІ з урахуванням довідок про складові заробітної плати: Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької області від 23.05.2024 №20; Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької області від 23.05.2024 №21; Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької області від 23.05.2024 №22, які було подано позивачкою до органу Пенсійного фонду.

Відповідно до ч.8 ст.37 Закону Украі?ни «Про державну службу» №3723-XII визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб.

Згідно із пунктом 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

При цьому:

- посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

- розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

- у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;

- матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Згідно із п.5 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622, форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за № 180/30048 затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу».

Такими довідками є: про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 до органу Пенсійного фонду скеровано довідки Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької області від 23.05.2024 №20, №21, №22, за формою затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3.

Однак, під час вирішення спірного питання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області безпідставно не враховано вищеназвані довідки про складові заробітної плати.

Наслідком таких протиправних дій органу Пенсійного фонду ОСОБА_1 розраховано пенсію у значно меншому розмірі.

Разом із тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що незазначення у рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі №420/23906/24, яке набрало законної сили, про необхідність врахування органом Пенсійного фонду довідок про складові заробітної плати жодним чином не свідчить про необхідність їх ігнорування.

Згідно із пунктом 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005 №22-1, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Оцінюючи в досліджуваній ситуації дії суб`єкта владних повноважень апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про їх протиправність.

Зважаючи на те, що позивачці пенсію за ст. 37 Закону України «Про державну службу» уже було призначено, колегія суддів дійшла висновку, що належним способом захисту порушеного права є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити з 28.05.2024 ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати №20, №21 та №22, виданих 23.05.2024 Управлінням соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької області.

Беручи до уваги наведене суд апеляційної інстанції уважає правильним висновок окружного адміністративного суду про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .

Апеляційний адміністративний суд вказує про безпідставність припущень скаржника відносно наявності в органу Пенсійного фонду в досліджуваних правовідносинах дискреційних повноважень, з огляду на таке.

Згідно із пунктом 7 частини 1 статті 2 Закону України «Про адміністративну процедуру» дискреційне повноваження - це повноваження, надане адміністративному органу законом, обирати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано.

Комітетом Міністрів Ради Європи у рекомендаціях № R (80) 2 сформульовано принципи, які слугують змістовними гарантіями ухвалення справедливого рішення. Здійснюючи дискреційні повноваження адміністративний орган: переслідує лише ту мету, задля якої його наділено такими повноваженнями: дотримується принципу об`єктивності й безсторонності, враховуючи лише ті чинники, які - стосуються конкретної справи; дотримується принципу рівності перед законом, не допускаючи несправедливої дискримінації; забезпечує належну рівновагу між несприятливими наслідками, які його рішення може мати для прав, свобод чи інтересів осіб, та переслідуваною при цьому метою: приймає своє рішення в межах строку, прийнятного під кутом зору питання, яке вирішується; забезпечує послідовне застосування загальних адміністративних приписів з одночасним врахуванням конкретних обставин кожної справи.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку так, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Під дискреційним повноваженням слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

Повноваження суду при вирішенні справи визначено статтею 245 КАС України, відповідно до якої у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, у тому числі, про зобов`язання вчинити певні дії.

За наслідком дослідження законодавчих приписів у контексі спірних правовідносин, апеляційним судом установлено, що в даному випадку орган Пенсійного фонду не наділено повноваженнями самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

У досліджуваних правовідносинах у суб`єкта владних повноважень був лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки, зокрема, призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати: Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької області від 23.05.2024 №20; Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької області від 23.05.2024 №21; Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької області від 23.05.2024 №22, починаючи з 28.05.2024.

З урахуванням наведеного, на думку колегії суддів, судом першої інстанції правильно обрано спосіб захисту порушеного права позивача.

Установлені в межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені органом Пенсійного фонду в апеляційній скарзі доводи.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а викладені відповідачем в апеляційній скарзі доводи не свідчать про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає.

З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 у справі №420/28986/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеські області, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. Димерлій

Судді Н.В. Вербицька О.І. Шляхтицький