Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №420/41592/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/41592/25

Перша інстанція: суддя Харченко Ю.В.,

повний текст судового рішення

складено 29.05.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді –Кравченка К.В.,

судді –Джабурія О.В.,

судді –Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Поперечного Д.І. в інтересах ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року по справі №420/41592/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» Центр оцінювання функціонального стану особи (ЦОФСО) про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2025 року скаргу адвокат Поперечний Д.І. в інтересах ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернувся з адміністративним позовом до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» Центр оцінювання функціонального стану особи (ЦОФСО), в якому заявлені наступні вимоги:

- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 17.07.2025 року за №ЦО 3906 щодо ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що прийняте відповідачем рішення від 17.07.2025 року за №ЦО 3906, яким позивачу було змінено безтермінову ІІ групу інвалідності на ІІІ групу з 13.11.2023 по 31.11.2024, а з 01.12.2024 не встановлено жодної групи інвалідності, є неправомірним, оскільки прийнято з порушенням законодавчо визначеної процедури та без належних для цього підстав.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, адвокат Поперечний Д.І. в інтересах позивача подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримала статус інваліда другої групи, про що свідчить відповідна довідка до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААГ №503664 від 17.11.2023. Статус інваліда другої групи було надано позивачу безстроково, а відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , виданого Пенсійним фондом України 10.01.2024 р. серії НОМЕР_2 , позивачу призначено пенсію по інвалідності II групи з терміном дії - довічно.

Відповідно до Витягу рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», експертною командою було прийнято рішення від 17.07.2025 року за №ЦО 3906, яким ОСОБА_1 було змінено групу інвалідності з ІІ на ІІІ з 13.11.2023 р. по 31.11.2024 р., а також не встановлено групу інвалідності з 01.12.2024 р.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 06.06.2025 р. №1500-0404-8/134507 позивача було повідомлено, що у зв`язку із зміною групи інвалідності з ІІ на ІІІ з 13.11.2023 р. по 31.11.2024 р. та не встановленням групи інвалідності з 01.12.2024 р., у ОСОБА_1 виникла переплата пенсії в сумі 131388 грн. за період з 13.11.2023 р. по 31.07.2025 р.

Не погоджуючись з Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 17.07.2025 року за №ЦО 3906 щодо ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), позивач звернулась до суду з даним позовом, в якому навела обґрунтування неправомірності оскаржуваного рішення, які узагальнено полягають в наступному:

- проведення перевірки обґрунтованості та скасування рішення МСЕК, яким позивачу встановлено інвалідність, було здійснено без наявності належних підстав та з порушенням встановленого порядку, оскільки при прийнятті оскаржуваного (заочного) рішення 17.07.2025 р. позивач не була присутня особисто з метою уточнення експертною командою дійсних фактичних функціональних порушень та обмеження життєдіяльності, оскільки не була запрошена для стаціонарного обстеження з проведенням подальшого очного огляду особи з інвалідністю, як це передбачено Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою КМУ від 15.11.2024 №1338;

- сама перевірка обґрунтованості рішення МСЕК, яким позивачу встановлено інвалідність, проведена без належних для цього підстав, і у спірному рішенні не було вказано на підставі якої конкретно постанови чи ухвали було призначено перевірку встановлення позивачці інвалідності;

- спірне рішення прийнято без дотримання відповідачем вимог Закону України «Про адміністративну процедуру» та з порушенням таких принципів адміністративної процедури, як законність, відкритість, гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції погодився з правомірністю оскаржуваного рішення, зазначивши, що відповідно до абзаців четвертого та десятого пункту 13 Положення №1317 (Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317), відповідач мав право проводити перевірку обґрунтованості рішень стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями і приймати відповідне рішення, і згідно матеріалів справи такими підставами є запит старшого слідчого відділу слідчого управління національної поліції в Запорізькій області в рамках кримінального провадження 13829/1/6-2024 від 25.10.2024 12024082040001139 від 02.08.2024 у період з 02.01.2025 по 10.02.2025, згідно з яким відповідачем було здійснено перевірку обґрунтованості рішень щодо встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності за загальним захворюванням. З цих підстав суд першої інстанції визнав помилковими доводи позивача про відсутність у відповідача підстав для проведення перевірки обґрунтованості рішення встановлення позивачу ІІ групи інвалідності.

Також суд першої інстанції зазначив, що позивач не позбавлений права у подальшому, за наявності підстав, зібрати нові медичні документи та дослідження з метою проходження МСЕК.

Апелянт не погоджується з доводами та висновками суду першої інстанції, наводячи заперечення, які за змістом відповідають доводами позовної заяви, а також зазначає, що суд першої інстанції в своєму рішенні не надав жодної оцінки доводам позову щодо порушення відповідачем процедури перевірки рішення МСЕК, яким позивачу встановлено інвалідність, яка визначена Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою КМУ від 15.11.2024 №1338, а також вимог Закону України «Про адміністративну процедуру».

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Спірні правовідносини стосуються правомірності перегляду відповідачем прийнятого у 2023 році медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) рішення про встановлення позивачу другої групи інвалідності безстроково на підставі загального захворювання, і ці правовідносини виникли в липні 2025, коли відповідач здійснив перевірку обґрунтованості рішення МСЕК від 17.11.2023 №509 щодо позивача.

Відповідно до долучених відповідачем до справи документів в електронному вигляді, перевірка обґрунтованості рішення МСЕК від 17.11.2023 №509 щодо позивача була проведена експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки 17 липня 2025 року, результати якої оформлені відповідним протоколом розгляду від 17.07.2025, і за результатами такої перевірки експертною командою було винесено спірне рішення від 17.07.2025 за №ЦО 3906, яким позивачу було змінено групу інвалідності з ІІ на ІІІ з 13.11.2023 по 31.11.2024, а також не встановлено групу інвалідності з 01.12.2024.

Колегія суддів враховує, що з моменту встановлення позивачу інвалідності в листопаді 2023 року і до моменту виникнення спірних відносин правове регулювання таких правовідносин зазнало суттєвих змін внаслідок введення Указом Президента України від 22.10.2024 року №732/2024 в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 року «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» (далі – Рішення РНБО від 22.10.2024 року), яким рекомендовано Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення. Підпунктом “б” п.2 Рішення РНБО від 22.10.2024 ороку делеговано Кабінету Міністрів України забезпечити утворення Міністерством охорони здоров`я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочі групи із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.

На виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 року Кабінет Міністрів України прийняв постанови від 25.10.2024 року №1207 «Про внесення зміни до пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу» та від 08.11.2024 року №1276 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1317», якими вніс зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1317 «Питання медико-соціальної експертизи».

Так, згідно з пунктом 4 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1317 (далі – Положення №1317) з урахуванням змін, внесених вказаними вище постановами Уряду України, МОЗ утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, визначає її голову та заступника голови. За рішенням МОЗ права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Документи, оформлені Центральною медико-соціальною експертною комісією МОЗ, підписуються її головою або заступником голови (у разі відсутності голови) та засвідчуються штампом Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ.

Відповідно абзацу четвертого до пункту 13 Положення №1317, в редакції чинній до 01.01.2025, Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і в разі необхідності скасовує їх.

Абзац 10 пункту 13 Положення №1317, в редакції чинній до 01.01.2025, передбачав, що Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил.

Саме на аналізі норм пункту 13 Положення №1317 і ґрунтуються висновки оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

З 01.01.2025 в повному обсязі набули чинності положення Постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (надалі – Постанова №1338), якою затверджені:

- Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;

- Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи;

- Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи;

- Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.

У зв`язку з набранням чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338 з 01 січня 2025 року Положення №1317 втратило чинність.

Колегія суддів зазначає, що оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції ґрунтується виключно на нормах Положення №1317, а дане положення втратило чинність з 01.01.2025, то рішення суду першої інстанції ґрунтується на нормах законодавства, які на час виникнення спірних відносин вже втратили чинність та не підлягали застосуванню при вирішенні даного спору.

З цих же підстав суд першої інстанції необґрунтовано послався на правові висновки Верховного Суду у постанові від 18.03.2026 р. у справі №360/660/25, в якій спірні правовідносини виникли під час дії Положення №1317, і зазначене рішення Верховного Суду ґрунтується на аналізі норм Положення №1317, які не підлягають застосуванню при вирішення даної справи.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що мотивувальна частина рішення суду першої інстанції містить виклад обставин, які не мають відношення до обставин даної справи, і які за змістом свідчать про використання судом першої інстанції тесту судового рішення по іншій справі, при цьому рішення апеляційної інстанції, а саме (дослівно):

« Як вбачається з матеріалів справи, на підставі запиту старшого слідчого відділу слідчого управління національної поліції в Запорізькій області, а саме в рамках кримінального провадження 13829/1/6-2024 від 25.10.2024 12024082040001139 від 02.08.2024 у період з 02.01.2025 по 10.02.2025 відповідачем було здійснено перевірку обґрунтованості рішень щодо встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності за загальним захворюванням (а.с. 25-26).

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що ініціювання такої перевірки на підставі запиту старшого слідчого Головного слідчого управління ДБР, а саме в рамках кримінального провадження №62024000000000923, відповідає вимогам абзаців четвертого та десятого пункту 13 Положення №1317.»

Відповідно до ст..242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Однак оскаржуване рішення таким вимогам не відповідає, оскільки суд першої при вирішені даного спору застосував норми матеріального права, які втратили чинність і не підлягали застосуванню у спірних правовідносинах, та навів обставини, які не стосуються обставин даного спору, а також не дав оцінки всім ключовим аргументам позивача, якими позивач обґрунтував свій позов.

За таких обставин рішення суду першої інстанції не може вважатися законним та обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови по суті заявлених позовних вимог.

Як вже зазначено вище, з 01 січня 2025 року втратило чинність Положення №1317 внаслідок набрання чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338.

Пунктом 2 Постанови №1338 передбачено, що до введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи»:

з 1 січня 2025 р. експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;

проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров`я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Абзацами 2, 6 та 9 пункту 3 Постанови №1338 визначено наступне:

- повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31 грудня 2024 року;

- перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

- особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування за власним бажанням (за зверненням опікуна у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності) або за рішенням суду.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19.12.2024 №4170-IX (далі Закон №4170-IX), який набрав чинності з 31.12.2024, внесені зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб`єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» №875-XII в редакції Закону №4170-IX інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацом першим пункту 1 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №4170-IX цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2025 року (окрім деяких пунктів).

Відповідно до пункту 3 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №4170-IX повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України припиняються 31 грудня 2024 року. З моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Згідно підпункту 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою №1338, Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або медико-соціальними експертними комісіями:

- на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду - стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду;

- за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Якщо за результатами перевірки обґрунтованості прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинне бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, щодо якого проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та необхідних досліджень, проведених на базі державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” або Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

Аналогічні положення також наведені і в пункті 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою №1338, зокрема наступні:

- Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями: на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді; за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу); за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи (абз.1-2 п.51);

- якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється (абз.11 п.51);

- оцінювання в такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова (абз.12 п.51);

- за результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, або рішенні, ухвалі суду від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” або Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (абз.13 п.51).

Наказом МОЗ України від 03.12.2024 року №2022 права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи було покладено на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», тобто на відповідача.

З наведених положень слідує, що з 01.01.2025 року відповідач, на якого Наказом МОЗ від 03.12.2024 року №2022 покладені права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи, також мав право проводити перевірку обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, але вже виключно на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду - стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду.

Тобто, починаючи з 01.01.2025 з переліку підстав для перевірки обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій відпала така підстава, як запит правоохоронних органів, яка до 01.01.2025 була передбачена абзацом 10 пункту 13 Положення №1317 та пунктом 11 Положення №1809.

Оцінюючи зміст наведених положень підпункту 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою №1338, колегія суддів вважає, що ці положення надають можливість відповідачу провести перевірку обґрунтованості рішення МСЕК на підставі постанови слідчого, прокурора, або ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду, як шляхом оцінки наявної медичної документації без проведення повторного оцінювання особи, так і за результатним повторного оцінювання особи, якщо в цьому виникла необхідність.

При цьому слід зазначити, що право відповідача на проведення такої перевірки на підставі постанови слідчого, прокурора, або ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосується будь-яких рішень МСЕК про встановлення інвалідності, в тому числі і рішень про встановлення інвалідності безстроково.

Як встановлено з матеріалів справи, у спірному рішенні від 17.07.2025 №ЦО-3906 експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО зазначила, що підставою для перевірки обґрунтованості рішення про встановлення позивачу інвалідності ІІ групи є лист ДБР №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025 у кримінальному провадженні №62024000000000923 від 21.10.2024.

Супровідним листом №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025 Державне бюро розслідувань надіслало відповідачу Постанову слідчого Головного слідчого управління ДБР від 31.01.2025 у кримінальному провадженні №62024000000000923 від 21.10.2024 про залучення у кримінальному провадженні спеціалістів ДУ «Український державний науково дослідний інститут медико соціальних проблем інвалідності міністерства охорони здоров`я України».

Дана постанова має назву «про залучення спеціалістів» и винесена старшим слідчим Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань полковником Державного бюро розслідувань Чернобаєвим С.І в рамках кримінального провадження №62024000000000923, якою залучаються в якості спеціалістів для проведення дослідження працівники ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», та яким ставиться питання про обґрунтованість прийняття рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності певним особам, перелік яких наведений у кількості 2642 особи, в тому числі і позивачу, яка зазначена у переліку цієї постанови під №2347.

Отже, в розумінні положень підпункту 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та пункту 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених Постановою №1338, зазначена постанова ДБР від 31.01.2025 є належною підставою для проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачу групи інвалідності.

Пунктом 7 Положення про експертні команди передбачено, що склад експертної команди формується індивідуально для кожного оцінювання з урахуванням необхідних для проведення оцінювання спеціалізацій лікарів з переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання в складі експертних команд Центру оцінювання функціонального стану особи.

Відповідно до пунктів 31 і 32 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи про експертні команди під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я. Якщо наявної інформації недостатньо для прийняття рішення щодо оцінювання, експертна команда має право направити особу на додаткове медичне обстеження.

Отже, в межах процедур, встановлених пунктами 8 Положення про експертні команди та 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, перевірка обґрунтованості рішень МСЕК про встановлення інвалідності здійснюється Центром оцінювання функціонального стану особи шляхом дослідження документів та відповідних медичних записів, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я, або шляхом дослідження медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, проведеного на базі державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова, за наявності відповідного рішення експертної команди.

Згідно положень пункту 10 Порядку проведення оцінювання перевірка обґрунтованості рішень МСЕК про встановлення інвалідності відбувається з дотриманням Центром оцінювання функціонального стану особи вимог, встановлених цим Порядком.

Додатком 1 до Порядку проведення оцінювання встановлені Критерії визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі Критерії).

За змістом Критеріїв експертна команда проводить розгляд справ за такими формами:

1) очно, за участю особи або її уповноваженого представника в закладі охорони здоров`я, в якому утворена експертна команда;

2) заочно, без особистої участі особи;

3) із використанням методів і засобів телемедицини;

4) за місцем перебування/лікування особи.

Пунктом 2 Критеріїв експертна команда проводить розгляд справи заочно (без особистої участі особи або її уповноваженого представника) за умов, визначених нижче, за винятком випадків, коли особа повідомила про своє бажання бути присутньою на розгляді. Перелік захворювань та станів, за яких оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться заочно, визначений пунктом 4 Критеріїв.

З наведеного слідує, що перевірка обґрунтованості рішень МСЕК здійснюється експертними командами за особистою участю особи, рішення щодо якої підлягає перевірці, або і представника. Заочно, тобто без особистої участі особи така перевірка здійснюється лише у випадках, передбачених Критеріями, за винятком випадків, коли особа повідомила про своє бажання бути присутньою на розгляді.

Відповідно до пунктів 36 і 37 Порядку проведення оцінювання розгляд справи фіксується у відповідному протоколі. Протокол розгляду справи експертної команди містить, зокрема, таку інформацію: 1) форма проведення розгляду; 3) прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) особи, щодо якої проводиться оцінювання; 5) спосіб участі кожної особи в розгляді.

Колегія суддів вважає, що експертна комісія повинна забезпечити право особи, рішення щодо якої підлягає перевірці, на участь у засіданні експертної комісії. Відомості щодо форми участі особи у засіданні під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення інвалідності та спосіб участі кожної особи в розгляді обов`язково відображаються в протоколі засідання.

Наданий відповідачем Протокол розгляду під час перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 17.07.2025, взагалі не містять в собі даних про те, в якій саме формі проводилась перевірка обґрунтованості рішення МСЕК щодо позивача.

Колегією суддів не встановлено факту повідомлення позивача про дату засідання експертної команди, яке проводилось 17.07.2025 з метою перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачу інвалідності ІІ групи безстроково, і відповідач на такий факт не посилається, що в свою чергу свідчить про позбавлення позивача права взяти участь в перевірці експертною командою обґрунтованості рішення МСЕК щодо позивача.

Колегія суддів вважає, що порушення відповідачем вимог Порядку проведення оцінювання щодо забезпечення позивачу права на участь у засіданні експертної команди під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення інвалідності не може вважатись суто формальним та таким, що не могло вплинути на суть спірного рішення.

При цьому колегія суддів враховує, що суд не може здійснювати власну оцінку підстав прийняття певного висновку МСЕК з медичних критеріїв, адже суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері.

Водночас, суд вправі перевірити дотримання відповідачем процедури прийняття спірного рішення, тобто оцінити спірне рішення відповідача від 17.07.2025 №ЦО3906 на предмет відповідності його критеріям, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, зокрема чи прийнято таке рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З`ясовані колегію суддів обставини даної справи не дають підстав для висновку, що спірне рішення в повній мірі відповідає таким критеріям, оскільки при його прийнятті відповідач не дотримався вимог Порядку проведення оцінювання щодо забезпечення позивачу права на участь у засіданні експертної команди під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК.

Також колегія суддів погоджується з доводами апелянта про недотримання відповідачем Закону України «Про адміністративну процедуру».

Так, відповідно до частини другої статті 6 Закону України від 17.02.2022 №2073-IX «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон №2073-IХ) адміністративний орган застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом.

Учасник адміністративного провадження має право знати про початок адміністративного провадження та про своє право на участь у такому провадженні, а також право на ознайомлення з матеріалами відповідної справи (частина друга статті 12 Закону №2073-IХ).

Стаття 17 Закону №2073-IХ гарантує право особи на участь в адміністративному провадженні та передбачає, що особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи.

Таким чином, проведення перевірки обґрунтованості та скасування рішення МСЕК, яким позивачу встановлено інвалідність, здійснено з порушенням таких принципів адміністративної процедури, як законність, відкритість, гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні.

Частини друга та третя статті 87 Закону №2073-IХ визначають, що протиправним є адміністративний акт, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою цієї статті, зокрема, не відповідає принципам адміністративної процедури. Порушення адміністративним органом передбаченої законом адміністративної процедури, якщо воно не вплинуло і не могло вплинути на правомірність вирішення справи по суті, не спричиняє протиправності адміністративного акта.

Підсумовуючи все вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судового рішення та прийняв помилкове рішення про відмову у задоволенні позовних вимоги, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, апеляційний суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати за подання позову та апеляційної скарги у загальному розмірі 3028 грн.

Керуючись ст.ст.139, 242, 257, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 КАС України апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Поперечного Д.І. в інтересах ОСОБА_1 – задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року по справі №420/41592/25 – скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціально комісії від 17.07.2025 року за №ЦО 3906 щодо ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Стягнути з Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач К.В. Кравченко

Судді Н.В. Вербицька О.В. Джабурія