Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №420/4990/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/4990/26

Перша інстанція: суддя Радчук А.А.,

повний текст судового рішення

складено 07.05.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

20 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив суд :

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо перерахунку пенсії без урахуванням довідок про заробітну плату в зоні відчуження чим самим зменшивши розмір пенсії ОСОБА_1 до 22435,83грн.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2025 року на підставі довідки про заробітну плату в зоні відчуження виходячи із індивідуального коефіцієнту заробітної плати для обчислення пенсії 16,75978.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно розрахунків із матеріалів пенсійної справи позивачу була обчислена пенсія виходячи із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження у 1986 році на підставі довідки про заробіток. При цьому коефіцієнт заробітку складав 16,75978. Відтак розмір призначеної пенсії становив 83635,02 грн, проте до виплати із врахуванням обмежень, станом на 2025 рік становив 34806,70 грн.

Листом пенсійного органу від 31.12.2025 року позивача було повідомлено, що електрону пенсійну справу Позивача було переглянуто та встановлено, що в матеріалах пенсійної електронної справи відсутня інформація про заробітну плату. Внаслідок чого розмір пенсії приведено у відповідність до норм законодавства та обчислено із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, застосовано індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 3,56956, розмір пенсії становить 22435,83 грн.

Не погоджуючись із зазначеним, представником позивача в інтересах останнього було подано Заяву від 12.01.2026 року до відповідача щодо перегляду пенсійної справи і перерахунку пенсії з урахуванням довідок про заробіток. Однак відповідач повідомив про неможливість здійснення відповідного перерахунку, а також не було зазначено інформації щодо вчинення будь яких дій для перевірки чи уточнення довідок про заробітну плату.

Вказані дії відповідача позивач вважає протиправними, та такими, що суперечать чинному законодавству України.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши в обґрунтування своєї правої позиції, що пенсія позивача до взяття на облік до Головного управління пенсія обчислювалась від середньомісячного заробітку, визначеного з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. При цьому, для розрахунку середньомісячного заробітку застосовано індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 3,56956, який застосовувався для осіб, які приймали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС під час проходження строкової військової служби. Надалі, при опрацюванні електронної пенсійної справи з 01.12.2022 для розрахунку пенсії помилково проведено перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за роботу в зоні відчуження та з 01.03.2025 з урахуванням Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 20.03.2024 № 2-р(ІІ)/2024 було обчислено без обмеження максимальним розміром. Розмір пенсії з 01.03.2025 становив 83 635,02 грн. Розмір пенсії до виплати з урахуванням положень Постанови № 1 — 34 806,70 грн. Пояснено, що оскільки розрахунок пенсії проведено неправильно, електронну пенсійну справу приведено у відповідність до законодавства, пенсію обчислено з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року, та її розмір з 01.01.2026 становить 22529,43 грн.

На переконання відповідача, Головне управління діяло в порядку передбаченому законодавством, обґрунтовано, а тому підстави для задоволення позовної вимоги позивача – відсутні.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії – задоволений. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 без урахуванням довідок про заробітну плату в зоні відчуження. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2025 року на підставі довідки про заробітну плату в зоні відчуження виходячи із індивідуального коефіцієнту заробітної плати для обчислення пенсії 16,75978, з урахуванням раніше виплачених сум.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, апелянтом посилався на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

ОСОБА_1 , є громадянином України та, відповідно до копії посвідчення Серії НОМЕР_1 , має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (Категорія 1) (а.с.7).

До 2022 року позивач перебував на пенсійному обліку а Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області.

З 2022 року позивач взятий на облік як внутрішньо переміщена особа (довідка №07.04.2022 №5105-5000815412) (а.с.9).

З 01.08.2022 позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області як внутрішньо переміщена особа та отримуєте пенсію як особа з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.26).

Згідно наявний в матеріалах справи копій перерахунків пенсій позивача, розмір його пенсії з 01.12.2022 року та з 01.03.2025 року обчислювався виходячи з основного розміру пенсії від суми коефіцієнтів заробітної плати: 16.75978. Останній місяць врахованої заробітної плати: 31.08.1986 року (а.с.35, 40).

Надалі, з 01.11.2025 року розмір пенсії позивача перераховано та обчислено із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, виходячи з основного розміру пенсії від суми коефіцієнтів заробітної плати: 2,50445. Останній місяць врахованої заробітної плати: 31.08.1986 року. Підстава здійснення перерахунку: зарплата у відповідність. (а.с.12).

Не погоджуючись із застосованим коефіцієнтом заробітної плати, представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом.

У відповідь на адвокатський запит Головним управлінням листом від 31.12.2025 року повідомлено, що згідно з листом від 08.07.2022 № 1200-0206-9/15386 Головного управління в Луганській області у зв`язку з бойовими діями структурні підрозділи працюють дистанційно за місцем нової дислокації співробітників, тому надіслати паперову пенсійну справу не мають можливості та долучено розпорядження про виплату пенсії у розмірі 17 802,23 грн, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 3.56956. За відсутністю інформації про заробітну плату за 12 місяців, розмір пенсії ОСОБА_1 приведено у відповідність та обчислено у розмірі виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, застосовано індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 3.56956. Розмір пенсії з 01.11.2025 складає 22485,83 грн. Пенсію обчислено при страховому стажі 9 років 1 місяць 23 дні та середньомісячній заробітній платі 31818.45 грн, відсоток втрати працездатності - 75%.

12.01.2026 представник позивача звернувся до Головного управління ПФУ в Одеській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з індивідуального коефіцієнту заробітку 16.75978.

Листом від 10.02.2026 № 6217-2085/М-02/8-1500/26 позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії та вказано, що за перевіркою матеріалів електронної пенсійної справи встановлено, що до взяття на облік до Головного управління пенсія обчислювалась від середньомісячного заробітку, визначеного з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. При цьому, для розрахунку середньомісячного заробітку застосовано індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 3,56956, який застосовувався для осіб, які приймали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС під час проходження строкової військової служби. При опрацюванні електронної пенсійної справи з 01.12.2022 для розрахунку пенсії помилково перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за роботу в зоні відчуження та з 01.03.2025 з урахуванням Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 було обчислено без обмеження максимальним розміром. Розмір пенсії з 01.03.2025 становив 83635,02 грн. Розмір пенсії до виплати з урахуванням положень Постанови № 1 - 34806,70 грн. Оскільки розрахунок пенсії проведено неправильно, електронну пенсійну справу приведено у відповідність до законодавства пенсію обчислено з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної, встановленої на 1 січня відповідного року, та її розмір з 01.01.2026 становить 22 529,43 грн.

Вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо застосування для розрахунку середньомісячного заробітку індивідуального коефіцієнту заробітної плати -3,56956, замість 16.75978, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи дану справу в апеляційному провадженні, колегія суддів приходить до наступних висновків.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закону №796) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

За статтею 57 Закону №796 визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.

Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення:

менше 12 місяців, - заробітна плата (дохід) визначається шляхом поділу загальної суми заробітної плати (доходу) за календарні місяці роботи на кількість зазначених місяців;

не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - заробітна плата (дохід) визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи;

менше місяця, - заробітна плата (дохід) визначається за відповідний календарний місяць з додаванням до заробітної плати (доходу) на основній роботі.

Для обчислення пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 цього Закону, стосовно яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, особам, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) визначається виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №1210), що визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення.

Згідно з пунктом 1 Порядку №1210 пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

За пунктом 2 Порядку №1210 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1210 у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження:

1) з дня аварії не менш як 12 місяців підряд, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні;

2) на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС не менш як 12 місяців у період з 26 квітня 1986 р. до 1 серпня 1987 р., за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зоні відчуження. Якщо така особа виводилася із зони Чорнобильської АЕС за медичними показниками у зв`язку з переопроміненням, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС;

3) менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати (доходу) за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження;

4) менше календарного місяця у 1986-1990 роках (в тому числі особа, яка захворіла на променеву хворобу), за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати (доходу) за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата (дохід) за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати (доходу) проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати (доходу).

За статтею 60-1 Закону №796 призначення та виплата пенсій, передбачених цим Законом, і щомісячної компенсації сім`ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи провадяться територіальними органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до ст. 60-2 Закону №796 рішення про призначення (перерахунок) пенсії або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії, прийняте уповноваженою посадовою особою територіального органу Пенсійного фонду України, може бути оскаржено в адміністративному порядку до керівника цього органу Пенсійного фонду України, а в разі відмови у задоволенні скарги - до органу Пенсійного фонду України вищого рівня та/або в судовому порядку. Порядок оскарження рішень, передбачених частиною другою цієї статті, визначається правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративну процедуру».

Згідно з п. 5 частини 5 статті 2 Закону України «Про адміністративну процедуру» № 2073-ІХ адміністративною процедурою є визначений законом порядок розгляду та вирішення справи.

За частиною 1ст.5 закону №2073 визначено такі принцип и адміністративної процедури: 1) верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності; 2) рівність перед законом; 3) обґрунтованість; 4) безсторонність (неупередженість) адміністративного органу; 5) добросовісність і розсудливість; 6) пропорційність; 7) відкритість; 8) своєчасність і розумний строк; 9) ефективність; 10) презумпція правомірності дій та вимог особи; 11) офіційність; 12) гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні; 13) гарантування ефективних засобів правового захисту.

Відповідно до ст. 8 Закону №2073 принцип обґрунтування полягає у забезпеченні адміністративним органом належності та повноти з`ясування обставин справи, безпосередньому дослідженні доказів та інших матеріалів справи. Адміністративний орган під час здійснення адміністративного провадження враховує всі обставини, що мають значення для вирішення справи. Адміністративний орган зобов`язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.

Зміст принципу відкритості наведено в ст. 12 Закону №2073, відповідно до якої адміністративний орган зобов`язаний у порядку, встановленому законом, забезпечувати реалізацію права особи на доступ до інформації, що пов`язана з прийняттям та виконанням адміністративного акта стосовно неї. Учасник адміністративного провадження має право знати про початок адміністративного провадження та про своє право на участь у такому провадженні, а також право на ознайомлення з матеріалами відповідної справи. Забороняється розголошення наявних у справі відомостей, що відповідно до закону становлять інформацію з обмеженим доступом.

Згідно зі статтею 16 Закону №2073 принцип офіційності полягає в обов`язку адміністративного органу встановлювати обставини, що мають значення для вирішення справи, і за необхідності збирати для цього документи та інші докази з власної ініціативи, у тому числі без залучення особи витребовувати документи та відомості, отримувати погодження та висновки, необхідні для вирішення справи. Адміністративний орган не може зобов`язувати особу самостійно отримувати документи та інші докази, необхідні для здійснення адміністративного провадження, якщо такий обов`язок не визначено законом. Адміністративний орган не може вимагати від особи надання документів та відомостей, що перебувають у володінні адміністративного органу або іншого органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, що належить до сфери управління такого органу.

Зміст принципу гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні розкрито у ст. 17 Закону №2073, згідно з якою особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи. Адміністративний орган зобов`язаний здійснювати інформування та консультування учасників адміністративного провадження з питань, що стосуються адміністративного провадження, а також щодо змісту їхніх прав та обов`язків. Особа має право у передбаченому законом порядку витребовувати та/або надавати документи, а також інші докази, що стосуються обставин адміністративної справи.

Умови правомірності адміністративного акту визначені статтею 87 Закону № 2073 , згідно з якою адміністративний акт є правомірним, якщо він прийнятий компетентним адміністративним органом відповідно до закону, що діяв на момент прийняття акта. Протиправним є адміністративний акт, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою цієї статті, зокрема: 1) прийнятий адміністративним органом, що: а) не мав на це повноважень; б) використав дискреційні повноваження незаконно; 2) суперечить положенням закону щодо форми та змісту адміністративного акта; 3) порушує норми матеріального права; 4) не відповідає принципам адміністративної процедури.

При цьому, частиною 3 цієї статті визначено, що порушення адміністративним органом передбаченої законом адміністративної процедури, якщо воно не вплинуло і не могло вплинути на правомірність вирішення справи по суті, не спричиняє протиправності адміністративного акта.

За ст.2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі Закон № 3668-VI) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до […] законів України «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи […] не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Цим Законом частину третю статті 67 Закону №796-XII викладено в такій редакції:

«Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».

При цьому абзацом першим пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим вказаним Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності зазначеним Законом.

Абзацом другим вказаного пункту визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності зазначеним Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений зазначеним Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установленому цим Законом.

Конституційний Суд України, в рамках розгляду справи №3-123/2023 (229/23), у Рішенні від 20.03.2024 №2-р (II)/2024 визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України №Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи№ від 28.02.91 №796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 №796-XII зі змінами.

У пункті 2 Рішення Конституційного Суду України зазначено, що припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 №796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 №796-XII зі змінами втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення.

Предметом спору, що виник між сторонами, є правомірність здійснення відповідачем з 01.11.2025 перерахунку призначеної позивачу пенсії у розмірі відшкодування збитків, виходячи із 5 кратного розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з матеріалами справи позивач отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону №796-ХІІ з моменту взяття на облік до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області обчислено із заробітної плати за роботу в зоні відчуження у 1986 року на підставі відповідної довідки.

З 01.11.2025 року пенсію позивачу перераховано без урахування показників відповідної довідки, з посиланням на відсутність в матеріалах електронної пенсійної справи довідки про заробітну плату за період відчуження, розмір пенсії позивача перераховано виходячи з 5 кратного розміру мінімальної заробітної плати.

При вирішенні спору, що виник між сторонами, суд виходить із того, що розмір пенсії позивача має визначатися з документів пенсійної справи та має їм відповідати, при цьому орган пенсійного фонду наділений повноваженнями щодо проведення перерахунку пенсії у разі виявлення невідповідності розміру призначеної пенсії матеріалам пенсійної справи. Тобто, суд апеляційної інстанції погоджується із доводами відповідача про те, що приведення розміру пенсії у відповідність до наявних в матеріалах пенсійної справи, навіть за незалежних від особи, якій призначено пенсію обставин, не може свідчити про порушення прав позивача.

Втім, адміністративне провадження щодо здійснення перерахунку пенсії позивача через відсутність в матеріалах електронної пенсійної справи довідки про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження з метою приведення пенсійної справи у відповідність до її документів мало здійснюватися з урахуванням встановленої національним законодавством процедури. Таку процедуру запроваджено Законом України «Про адміністративну процедуру», про застосування особливостей цього закону йдеться в ст. 60-2 Закону № 796.

Як встановлено судом під час адміністративного провадження з перегляду розміру призначеної позивачу пенсії відповідач не забезпечив належність та повноту з`ясування обставин справи, не врахував всіх обставин, що мають значення для вирішення справи; не забезпечив можливості реалізації позивачем права знати про початок адміністративного провадження, права на участь у такому провадженні, права на ознайомлення з матеріалами відповідної справи; права бути заслуханим адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи та права у передбаченому законом порядку витребовувати та/або надавати документи, а також інші докази, що стосуються обставин адміністративної справи; не реалізував права встановлювати обставини, що мають значення для вирішення справи, і за необхідності збирати для цього документи та інші докази з власної ініціативи, у тому числі без залучення особи витребовувати документи та відомості, отримувати погодження та висновки, необхідні для вирішення справи.

Зазначене свідчить про проведення перерахунку пенсії позивача із порушенням принципів обґрунтованості, офіційності, гарантування особі права на участь в адміністративній процедурі та відкритості.

За п. 4 частини 2 ст. 87 Закону №2073 адміністративний акт, що не відповідає принципам адміністративної процедури є протиправним.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про протиправність проведеного відповідачем перерахунку пенсії позивача з 01.11.2025 та обґрунтованість заявлених вимог в цій частині.

Враховуючи встановлення протиправності перерахунку пенсії, вимоги позивача про зобов`язання здійснити з 01.11.2025 року на підставі довідки про заробітну плату в зоні відчуження виходячи із індивідуального коефіцієнту заробітної плати для обчислення пенсії 16,75978, з урахуванням раніше виплачених сум є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст.2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, –

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.В. Джабурія

Судді К.В. Кравченко Н.В. Вербицька