Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №420/36461/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

———————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/36461/24

Перша інстанція: суддя Харченко Ю.В.,

повний текст судового рішення

складено 08.07.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді –Кравченка К.В.,

судді –Вербицької Н.В.,

судді –Джабурія О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання провести перерахунок та виплату грошового забезпечення, -

В С Т А Н О В И В:

26.06.2026 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (надалі відповідач) подало до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 у справі №420/36461/24.

У звіті відповідач вказував, що на виконання судового рішення ним був проведений перерахунок грошового забезпечення та усіх його складових та здійснені виплата, на підтвердження чого були додані платіжні інструкції №2968 від 25.09.2025 на суму 3281,04 грн, №2967 від 25.09.2025 про сплату військового збору в сумі 210,05 грн, №2966 від 25.09.2025 про сплату ПДФО в сумі 767 грн. Також до звіту був доданий розрахунок виконання судового рішення, відповідно до якого після проведеного перерахунку на виконання с удового рішення у справі №420/36461/24, позивачу підлягало донарахуванню 4261 грн.

Також, у звіті про виконання судового рішення відповідач вказав, що перерахунок був проведений з урахуванням рекомендацій, викладених у листі директора Департаменту економіки і фінансів ДСНС України від 18.08.2023 №20-15603/201.

За наведених обставин відповідач вважав, що ним в повному обсязі виконане судове рішення.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.07.2026 був прийнятий звіт Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про виконання судового рішення від 25 лютого 2025 року по справі №420/36461/24.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою ОСОБА_1 (надалі позивач) подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи, необхідних для правильного вирішення питання щодо виконання судового рішення, просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове судове рішення, яким зобов`язати відповідача подати до суду першої інстанції повний звіт про виконання рішення від 25 лютого 2025 року по справі №420/36461/24 із наданням детальних розрахунків та підтверджуючих документів.

Так, в обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції не перевірив, чи дійсно під час перерахунку були враховані всі складові грошового забезпечення, не дослідив наданий заявником розрахунок та без належного мотивування погодився із твердженнями відповідача про повне виконання рішення.

На думку апелянта висновок суду про виконання рішення ґрунтується виключно на самому факті проведення відповідачем перерахунку, тоді як здійснення певного перерахунку та виплата певної суми коштів саме по собі не свідчить про повне та належне виконання рішення суду.

Вказує апелянт і на те, що суд першої інстанції не перевірив правомірність способу виконання рішення та не врахував, що відомчий лист не є нормативно-правовим актом і не може змінювати порядок виконання судового рішення, яке набрало законної сили, що у свою чергу призвело до помилкового висновку про виникнення між сторонами нового спору.

Відповідач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та з електронний матеріалів справи вбачається, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 у справі №36461/24, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.7.2025, був частково задоволений адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, та, окрім іного, зобов`язано Головне управління ДСНС України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704» Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 була задоволена заява позивача про встановлення судового контролю та зобов`язано відповідача протягом 3-х місяців з дня отримання даної ухвали подати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 року по справі №420/36461/22.

26.06.2026 відповідач подав звіт про виконання судового рішення, повідомивши, що судове рішення є виконаним, грошове забезпечення перераховане з урахуванням рекомендацій, викладених у листі директора Департаменту економіки і фінансів ДСНС України від 18.08.2023 №20-15603/201, та позивачу виплачена різниця між фактично нарахованим та перерахованим грошовим забезпеченням.

Відповідно до наданих відповідачем доказів виконання судового рішення (розрахунку згідно рішення суду від 25.02.2025 по справі №420/36461/24 та копій платіжних доручень від 25.09.2025 №2968, №2967, №2966), внаслідок перерахунку грошового забезпечення на виконання рішення, позивачу було донараховано всього 4261 грн. та виплачено 3281,04 грн, сплачений військовий збір в сумі 210,05 грн та ПДФО в сумі 767 грн.

Постановляючи ухвалу про прийняття звіту, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач провів перерахунок та виплату грошового забезпечення на підтвердження чого надав відповіді докази, а заперечення позивача щодо неправильності проведеного перерахунку, стосуються відсоткових розмірів складових грошового забезпечення, що не було предметом спору у справі, а тому між сторонами виник новий спір.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ч. 1 ст. 55 Конституції України).

За приписами статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень ч. 1 ст. 2 КАС України).

Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами (ст. 370 КАС України).

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, зокрема у порядку встановленому статтями 382 – 382-3 КАС України, тобто шляхом зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення (ст. 381-1 КАС України).

Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити, окрім іншого, відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання із наданням до такого звіту документів та інших матеріалів, що підтверджують обставини, зазначені у ньому (п. 5 та п. 7 ч. 2 ст. 382-2 КАС України).

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту (ч. 1 ст. 382-3 КАС України)

Відповідно до ч. 2 ст. 382-3 КАС України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 382-3 КАС України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини другої статті 382-1 цього Кодексу.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 в цій справі відповідач був зобов`язаний за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року провести перерахунок:

- грошового забезпечення;

- грошової допомоги для оздоровлення;

- матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань;

- компенсації невикористаної щорічної основної відпустки;

- одноразової грошової допомоги при звільненні,

- премії.

При цьому, перерахунок полягає в тому, що розмір вказаних виплат має бути визначений, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом про державний бюджет України відповідний рік станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Звіт відповідача від 26.06.2026 не містить інформації щодо визначення за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням позивача, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704. Не додано до звіту і доказів обрахунку посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням позивача відповідно до рішення суду першої інстанції від 25.02.2025 в цій справі. При цьому, посадовий оклад та оклад за військовим (спеціальним) званням є базою обрахунку для надбавок та премій.

Відповідно до наданої відповідачем на виконання ухвали апеляційного суду від 24.06.2025 про витребування додаткових доказів, довідки про грошове забезпечення та його складові, грошове забезпечення позивача у спірний період складалось з посадового окладу, окладу за спеціальне звання, надбавки за вислугу років, надбавки за особливо важливі завдання, надбавки за умови режимних обмежень (УРО), надбавки за кваліфікацію, індексації. Також позивачу було нараховано та виплачено премію, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально побутових питань, одноразову премію.

Наданий до суду першої інстанції звіт не містить інформації щодо проведеного перерахунку складових грошового забезпечення з урахуванням збільшених посадового окладу та окладу за спеціальне звання, а доданий розрахунок, не є таким, дослідження якого наддасть можливість беззаперечно встановити виконання відповідачем судового рішення в цій справі.

При цьому апеляційний суд зазначає, що, не зважаючи на те, що надана до відповідачем до апеляційного суду (під час апеляційного перегляду справи) довідка та довідка надана до суду першої інстанції 26.06.2026 на підтвердження виконання судового рушення, не містять відомостей щодо відсоткового значення таких складових грошового забезпечення як надбавки та премії, але порівняння їх змісту надає можливість стверджувати про зміну відсоткового значення надбавок та премій у бік їх зменшення під час проведення перерахунку на виконання судового рішення (наприклад за лютий 2020 року - надбавки за вислугу років з 50 до 45 відсотків, надбавки за УРО з 15 до 13 відсотків, надбавки за особливості проходження служби з 54 до 29 відсотків).

Зменшуючи відсоткове значення надбавок і премій за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року, відповідач не зазначив та не надав жодного належного та допустимого доказу щодо законності таких своїх дій, адже підставами для виплати грошового забезпечення є відповідний наказ керівника, визначення надбавки за вислугу років оголошується наказом, розмір надбавки за особливості проходження служби встановлюється наказом керівника, надбавка за службу в умовах режимних обмежень установлюється наказом керівника; надбавка за кваліфікацію виплачується з дня видання відповідного наказу керівника, преміювання також здійснюється на підставі наказу керівника; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення, грошове забезпечення та одноразова грошова допомога при звільненні зі служби цивільного захисту також виплачуються на підставі наказів керівника (розділи І, IV, V, ХІ, ХІІ, ХVІ, XХVІІ, XХІХ, XХІХ, XХХ Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом МВС України 20.07.2018 №623, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.08.2018 за 936/32388).

Посилання відповідача, як на підставу зміни відсоткового розміру складових грошового забезпечення (надбавок та премій), на лист , який не є нормативно-правовим актом, та в якому вказано, що він носить рекомендаційний характер, не може свідчити на правильність проведеного перерахунку грошового забезпечення позивача, адже визначення відсоткового розміру надбавок, премій та інших складових грошового забезпечення здійснюється на підставі відповідних наказів, копії яких відповідачем не надано звіту про виконання судового рішення.

За встановлених фактичних обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що поданий відповідачем звіт не відповідає вимогам п. 5 та п. 7 ч. 2 ст. 382-2 КАС України, а тому у суду першої інстанції не було правових підстав для його прийняття.

При цьому апеляційний суд зазначає про помилковість посилання суду першої інстанції на те, що між сторонами у цій справі виник новий спір щодо відсоткового розміру складових грошового забезпечення, адже метою судового контролю є не формальна констатація фактів проведення перерахунку та виплати грошового забезпечення, а повна та об`єктивна перевірка виконання судового рішення із дослідженням при цьому належних та допустимих доказів, наданих на підтвердження виконання судового рішення, в тому числі правильності проведеного перерахунку грошового забезпечення та усіх його складових про які вказано в резолютивній частині рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустив неповне з`ясування обставин необхідних для правильного вирішення питання щодо прийняття звіту, що призвело до порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала - скасуванню, з ухваленням нової постанови про відмову у прийнятті звіту та встановлення нового строку для подання до суду першої інстанції звіту про виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст. 242, 257, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329, 382-2 КАС України апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2026 року – скасувати та ухвалити нову постанову.

Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, поданого 26.06.2026, про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 у справі №420/36461/24.

Встановити для Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області новий строк для подання до Одеського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 у справі №420/36461/24, - два місяці з дня отримання копії цієї постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Попередити керівника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про наслідки, передбачені ч. 3 ст. 382-3 КАС України, у вигляді штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у разі прийняття судом, який приймає рішення за наслідками розгляду звіту, рішення про відмову у прийнятті звіту.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач К.В. Кравченко

Судді Н.В. Вербицька О.В. Джабурія