Додаткове рішення від 21 липня 2026 р. у справі №420/41240/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/41240/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Коваля М.П.,

суддів – Джабурія О.В,

– Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса заяву адвоката Нестерової Ольги Валеріївни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІКОН" про ухвалення додаткового рішення по справі №420/41240/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІКОН" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВІКОН" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення – рішення від 27.08.2025 №4688715320705 та податкове повідомлення – рішення від 27.08.2025 року №4688615320705.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року у задоволені адміністративного позову було відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВІКОН" звернулося до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що оскаржуване рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення повністю та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивача було зазначено про понесення витрат на професійну правничу допомогу понесених у зв`язку із розглядом справи та повідомлено про намір надати документи на підтвердження понесення таких витрат протягом п`яти днів після постановлення рішення суду апеляційної інстанції.

За результатами розгляду вказаної апеляційної скарги, 07 липня 2026 року П`ятий апеляційний адміністративний суд прийняв постанову, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІКОН" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року було задоволено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІКОН" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – скасовано та прийнято нове судове рішення, яким задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІКОН" в повному обсязі. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення рішення від 27.08.2025 №4688715320705 та податкове повідомлення рішення від 27.08.2025 року №4688615320705.

15 липня 2026 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява адвоката Нестерової Ольги Валеріївни про ухвалення додаткової постанови по справі №420/41240/25, в якій заявник просить суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС в Одеській області на користь позивача судові витрати на правничу допомогу в розмірі 69 500,00 грн. До вказаної заяви також було додано наступні докази:

Акт прийому-передачі наданих послуг (РОЗРАХУНОК ВАРТОСТІ НАДАНИХ ПОСЛУГ) від 17.02.2026 року за період січень-лютий 2026 р.;

Акт прийому-передачі наданих послуг (РОЗРАХУНОК ВАРТОСТІ НАДАНИХ ПОСЛУГ) від 17.12.2025 року за період грудень 2025 р.;

Акт прийому-передачі наданих послуг (РОЗРАХУНОК ВАРТОСТІ НАДАНИХ ПОСЛУГ) від 18.03.2026 року за період січень-лютий 2026 р.;

Акт прийому-передачі наданих послуг (РОЗРАХУНОК ВАРТОСТІ НАДАНИХ ПОСЛУГ) від 21.04.2026 року за період квітень 2026 р.;

Акт прийому-передачі наданих послуг (РОЗРАХУНОК ВАРТОСТІ НАДАНИХ ПОСЛУГ) від 19.06.2026_року за період червень 2026 р.;

Акт прийому-передачі наданих послуг (РОЗРАХУНОК ВАРТОСТІ НАДАНИХ ПОСЛУГ) від 12.05.2026_року за період травень 2026 р.;

Договір про надання правово допомоги від 11.11.2025 р.;

Платіжна інструкція №8876 від 17.12.2025 р.;

Платіжна інструкція №9002 від 18.03.2026 р.;

Платіжна інструкція №9075 від 13.05.2026 р.;

Платіжна інструкція №9043 від 21.04.202 p.;

Платіжна інструкція №8968 від 23.02.2026 р.;

Платіжна інструкція №9148 від 19.06.2026 р.

Розглянувши доводи заяви апелянта та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 322 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції складається зокрема з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо зокрема судом не вирішено питання про судові витрати.

Виходячи із аналізу вказаної норми чинним законодавством передбачений виключний перелік підстав для постановлення додаткового рішення. У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі. Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

В даному випадку, судом апеляційної інстанції не було проведено новий розподіл судових витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги позивачу, отже в цій частині питання залишилося не вирішеним, що дає підстави для постановлення додаткового рішення з метою усунення неповноти судового рішення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою

Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в судах першої та апеляційної інстанцій представником позивача надано Договір про надання правової допомоги від 11.11.2025, копії актів прийому-передачі наданих послуг та відповідні платіжні інструкції, які свідчать про фактичну оплату послуг адвоката на загальну суму 69 500,00 грн.

Згідно із умов договору, вартість надання послуг складає 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень) на годину надання послуги при складанні процесуальних документів, та 2 500,00 грн. за участь в судовому засіданні не залежно від його тривалості, в тому числі за виїзд в судове засідання, навіть якщо воно не відбулося не з вини Адвоката. Остаточна вартість послуги встановлюється в актах виконаних робіт виходячи із тривалості надання послуги. Підписанням цього договору Клієнт погоджується на зазначений в цьому пункті порядок остаточного визначення вартості послуги та приймає на себе обов`язок оплатити послугу в повному обсязі не пізніше десяти днів з моменту набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у справі.. (п. 1.3 договору)

Відповідно до актів прийому-передачі наданих послуг (РОЗРАХУНОК ВАРТОСТІ НАДАНИХ ПОСЛУГ) від 17.02.2026 року за період січень-лютий 2026 р., від 17.12.2025 року за період грудень 2025 р., від 18.03.2026 року за період січень-лютий 2026 р., від 21.04.2026 року за період квітень 2026 р., від 19.06.2026_року за період червень 2026 р., від 12.05.2026_року за період травень 2026 р. , адвокатом за договором було надано такі послуги:

- Складання позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 27.08.2025 року №4688715320705 та від 27.08.2025 року №4688615320705, збирання доказів у справі, організація подання позову до суду (10 годин, вартість послуги 20 000,00 грн.);

- Збирання доказів у справі та складання заяви про приєднання доказів у справі (додаткові акти виконаних робіт, інвентаризація незавершеного будівництва, тощо) (2 години, вартість послуги 4 000,00 грн.);

- Ознайомлення із відзивом у справі та складання відповіді на відзив (1 година, вартість послуги 2 000,00 грн.);

- Представництво інтересів в судовому засіданні у справі від 28.01.2026 року, 17.02.2026 року (2 години, вартість послуги 5 000,00 грн.);

- Представництво інтересів в судовому засіданні у справі від 03.03.2026, 09.03.2026, 17.03.2026 (3 години, вартість послуги 7 500,00 грн.);

- Представництво інтересів в судовому засіданні у справі від 06.04.2026, 14.04.2026 (2 години, вартість послуги 5 000,00 грн.);

- Складання письмових пояснень у справі відносно актуальної судової практики у справі (3 години, вартість послуги 6 000,00 грн.);

- Складання проекту апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 (10 годин, вартість послуги 20 000,00 грн.);

Аналізуючи всі надані заявником докази, колегія суддів зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Колегія суддів наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що зазначено у рішенні від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04), заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Дослідивши наявні у матеріалах справи документи на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд зазначає, що дана справа є справою середньої категорії складності, яка хоч і не може бути кваліфікована як типова чи як справа незначної складності, однак заявлений до стягнення розмір витрат у сумі 69 500,00 грн є очевидно неспівмірним із фактичним обсягом наданих послуг та критерієм розумності з огляд на таке.

Аналізуючи характер спірних правовідносин, колегія суддів зазначає, що предмет даного спору стосується визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Колегія суддів зазначає, що ця справа дійсно вимагала від представника позивача ретельного аналізу первинних документів, матеріалів податкової перевірки, здійснення інвентаризації незавершеного будівництва та підготовки детальної доказової бази.

Вказаний спір не є шаблонним та типовим в даній категорії справ щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, оскільки потребував значного часу для збору доказів, формування правової позиції, а також супроводжувався тривалим судовим розглядом із проведенням значної кількості судових засідань у суді першої інстанції.

Разом з тим, тривалість розгляду справи та кількість судових засідань самі по собі не можуть бути безумовною підставою для стягнення з бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень витрат у розмірі, що межує із надмірним тягарем для державного бюджету.

До того ж, складання апеляційної скарги, хоч і вимагало аналізу рішення суду першої інстанції, за своєю суттю та правовим обґрунтуванням значною мірою дублює ключові тези та аргументи, викладені адвокатом у позовній заяві та відповіді на відзив. Фактично правова позиція позивача була сформована ще на стадії звернення до суду першої інстанції, а відтак, витрачання додаткових 10 годин виключно на технічне та аналітичне оформлення тексту апеляційної скарги є надмірним та не підтверджує критерій неминучості таких витрат у заявленому обсязі.

Врахувавши конкретні обставини цієї справи, колегія суддів дійшла переконання, що зазначені адвокатом витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності їхнього розміру з огляду на неспівмірність між фактично виконаним обсягом роботи та заявленим часом на її виконання, штучне роздроблення супутніх технічних дій на окремі послуги, а також зважаючи на те, що ключові правові аргументи апеляційної скарги фактично дублюють раніше сформовану правову позицію позивача в суді першої інстанції а тому заявлений адвокатом розмір судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи, підлягає зменшенню.

Отже, з огляду на зазначене та виходячи з принципу обґрунтованості й пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви про відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи, в розмірі 25 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 139, 252, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Заяву адвоката Нестерової Ольги Валеріївни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІКОН" про ухвалення додаткового рішення по справі №420/41240/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІКОН" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову по справі №420/41240/25, якою стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул.. Семінарська, будинок 5, ЄДРПОУ 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІКОН" (65069, Одеська обл., місто Одеса, вул. Кошиця Олександра, будинок 1, 37, ЄДРПОУ 36501757) судові витрати на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи, у розмірі 25 000,00 грн. (двадцять п`ять тисяч гривень 00 копійок).

В іншій частині вимог заяви адвоката Нестерової Ольги Валеріївни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІКОН" про ухвалення додаткового рішення по справі №420/41240/25 – відмовити.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: Н.В. Вербицька