Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №420/35321/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/35321/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Коваля М.П.,

суддів – Джабурія О.В.,

– Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Юридичного департаменту Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року, прийняте у складі суду судді Вовченко О.А. в місті Одеса, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Юридичного департаменту Одеської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Юридичного департаменту Одеської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради Карпухіної Лілії Володимирівни № 81187081 від 06.10.2025 р. про відмову в проведенні реєстраційних дій. (Атака на відмову).

- зобов`язати Юридичний департамент Одеської міської ради (як суб`єкта державної реєстрації прав) вчинити дії, а саме: Скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 (індексний №67753378) щодо квартири АДРЕСА_1 .

- зобов`язати Юридичний департамент Одеської міської ради (як суб`єкта державної реєстрації прав) вчинити дії, а саме: Скасувати державну реєстрацію іпотеки за ОСОБА_3 (індексний №67899199) щодо квартири АДРЕСА_1 .

- зобов`язати Юридичний департамент Одеської міської ради (як суб`єкта державної реєстрації прав) вчинити дії, а саме: Поновити право власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 .

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради Карпухіної Лілії Володимирівни № 81187081 від 06.10.2025 р. про відмову в проведенні реєстраційних дій. (Атака на відмову). Зобов`язано Юридичний департамент Одеської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.10.2025 року за реєстраційним номером 69205970 та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду у даній справі. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, Юридичний департамент Одеської міської ради звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що судом першої інстанції допущено неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права, тому просить скасувати оскаржуване рішення у відповідній частині та прийняти у цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, а іншій частині рішення суду залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що дотримання встановленого законом порядку подання заяви та документів для державної реєстрації прав є обов`язковою передумовою для здійснення реєстраційних дій, а порушення такого порядку прямо впливає на можливість їх здійснення та є підставою для прийняття рішення про відмову у проведенні реєстраційних дій. Апелянт наголошує, що на даний час виконання рішення суду можливе лише на підставі заяви належного заявника, поданої у паперовій формі разом з оригіналами документів, необхідними для проведення реєстраційних дій, чи їх копіями, засвідченими державними органами, органами місцевого самоврядування, натомість не передбачена можливість подання заяви в електронній формі щодо проведення державної реєстрації прав на підставі судового рішення, оскільки інформаційну взаємодію між Державним реєстром прав та Єдиним державним реєстром судових рішень на даний час не запроваджено.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11.10.2022 року по справі № 947/37930/21, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 21.03.2023 року по справі № 947/37930/21 позов задоволено частково. Визнано недійсним договір відступлення прав від 26.07.2018 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Групп» та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Немм О.В. за реєстровим №1365. Вирішено також скасувати запис про проведення державної реєстрації іпотеки за ОСОБА_4 (номер запису 28113427) та запис про реєстрацію (перенесення) іпотеки (номер запису 28112427 від 21.09.2018 року). В задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Як зазначено у позові, ОСОБА_1 реалізуючи своє право на поновлення порушеного права власності, звернувся через портал «Дія» із заявою про виконання рішення суду від 11 жовтня 2022 року по справі № 947/37930/21 відповідно до ст. 26 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно” — для скасування похідних записів, внесених на підставі недійсного правочину, та поновлення попереднього стану прав у ДРРП.

06.10.2025 року Державним реєстратором прав на нерухоме майно Карпухіною Лілією Володимирівною Юридичного департаменту Одеської міської ради за результатами розгляду заяви від 02.10.2025 за реєстраційним номером 69205970 прийнято рішення №81187081 «Про відмову в проведенні реєстраційних дій», яким відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявою.

У рішенні вказано, що до теперішнього часу проведення державної реєстрації прав за заявами в електронній формі здійснюється виключно на умовах, що державна реєстрація прав проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення. Враховуючи вищевикладене, подані документи не відповідають вимогам Закону.

Вважаючи протиправними та таким, що підлягає скасуванню рішення державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради Карпухіної Лілії Володимирівни № 81187081 від 06.10.2025 р. про відмову в проведенні реєстраційних дій, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні питання, суд першої інстанції дійшов висновку, що чинним законодавством не передбачено такої умови для відмови у проведенні реєстраційних дій, при цьому оскільки відповідно до п.31 Порядку №1127 державна реєстрація прав здійснюється за заявою, поданою в електронній формі через Портал Дія, з врахуванням приписів підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності», зважаючи, зокрема, те, що пунктом 12 Порядку №1127 під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор використовує, зокрема, відомості реєстрів, зважаючи на висновки суду про необґрунтованість відмови у проведенні державної реєстрації з підстав, що визначені у оскаржуваному рішенні, рішення державного реєстратора про відмову в проведенні реєстраційних дій є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З огляду на те, що рішення суду першої інстанції оскаржується відповідачем виключно в частині задоволених позовних вимог (щодо визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора від 06.10.2025 р. № 81187081 та зобов`язання повторно розглянути заяву), колегія суддів переглядає судове рішення лише у цій частині.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Спірним у цій справі (в межах апеляційного перегляду) є питання правомірності рішення державного реєстратора про відмову у проведенні реєстраційних дій, прийнятого за наслідками розгляду заяви позивача, поданої в електронній формі через портал «Дія» на виконання судового рішення.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі – Закон № 1952-IV) та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі – Порядок № 1127).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV підставою для відмови в державній реєстрації прав є те, що подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач звернувся до державного реєстратора із заявою про проведення реєстраційних дій на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 11.10.2022 у справі № 947/37930/21. При цьому заява була подана в електронній формі через портал «Дія».

Статтею 31-1 Закону № 1952-IV визначено особливості проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень. Згідно з абзацом першим цієї статті, реєстраційні дії на підставі судових рішень проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

Водночас, абзацом другим пункту 30 Порядку № 1127 передбачено, що державна реєстрація прав на підставі судового рішення може проводитися державним реєстратором (за заявою, поданою в електронній формі) у разі, коли примірник повного тексту судового рішення в електронній формі отримано в порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень.

Поряд із цим, відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» від 06.10.2016 № 1666-VIII, до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним державним реєстром судових рішень, передбаченої Законом, а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, до запровадження відповідної інформаційної взаємодії реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника (тобто у загальному порядку шляхом подання паперової заяви з долученням належним чином засвідченої судом копії судового рішення).

Колегія суддів зазначає, що станом на момент звернення позивача із заявою (жовтень 2025 року) повноцінна автоматична інформаційна взаємодія між вказаними реєстрами, яка б дозволяла державному реєстратору отримувати електронні примірники судових рішень із відміткою про набрання ними законної сили безпосередньо з ЄДРСР для цілей автоматизованої реєстрації, не була забезпечена в обсязі, достатньому для виконання заяви позивача. Зазначене підтверджується, зокрема, листами Міністерства юстиції України, наданими відповідачем до суду.

Задовольняючи позовні вимоги у цій частині, суд першої інстанції виходив з того, що державний реєстратор в оскаржуваному рішенні обґрунтував відмову тим, що «до теперішнього часу проведення державної реєстрації прав за заявами в електронній формі здійснюється виключно на умовах, що державна реєстрація прав проведено до 1 січня 2013 р.», що не передбачено законодавством як пряма підстава для відмови. Суд першої інстанції також зазначив, що аргументи відповідача про відсутність паперової копії судового рішення були наведені лише у відзиві, а не в самому рішенні про відмову.

Колегія суддів не погоджується з таким підходом суду першої інстанції з огляду на таке.

Дійсно, відповідно до усталеної практики Верховного Суду, суб`єкт владних повноважень не може обґрунтовувати правомірність свого рішення іншими мотивами, ніж ті, що зазначені безпосередньо в оскаржуваному акті.

Водночас, зміст оскаржуваного рішення державного реєстратора від 06.10.2025 р. № 81187081 безпосередньо містить посилання на пункт 30 Порядку № 1127 та зазначає про неможливість проведення державної реєстрації прав за поданою електронною заявою саме через невідповідність поданих документів вимогам законодавства в умовах відсутності електронної взаємодії. Реєстратор чітко вказав правову підставу відмови, а саме що подані документи не відповідають вимогам Закону.

Той факт, що державний реєстратор у мотивувальній частині свого рішення використав конструкцію щодо обмежень електронної реєстрації (згадавши також майно, зареєстроване до 2013 року), не спростовує факту, що позивач подав електронну заяву на підставі судового рішення в умовах відсутності технічної та юридичної можливості державного реєстратора отримати це рішення в порядку інформаційної взаємодії з ЄДРСР.

За таких обставин, єдиним законним способом реалізації прав позивача було подання відповідної заяви у паперовій формі із долученням примірника судового рішення, засвідченого судом належним чином (із відміткою про набрання чинності). Подання позивачем виключно електронної заяви без забезпечення реєстратора належним правовстановлюючим документом (оскільки електронний обмін не спрацював) утворює самостійну підставу для відмови у державній реєстрації згідно з п. 3 ч. 1 ст. 24 Закону №1952-IV.

Колегія суддів наголошує, що адміністративний суд, перевіряючи рішення суб`єкта владних повноважень на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, повинен оцінювати не лише формальний зміст оскаржуваного рішення, але й його об`єктивну законність та наявність фактичних підстав для його прийняття.

Скасування законного по суті рішення державного реєстратора лише з мотивів недосконалості його мотивувальної частини, за умови, що у реєстратора були відсутні правові та технічні механізми для проведення заявленої реєстраційної дії на підставі наявного пакету документів, на переконання колегії суддів, не є обґрунтованим.

Відтак, державний реєстратор Юридичного департаменту Одеської міської ради, встановивши неможливість опрацювання електронної заяви на підставі судового рішення через відсутність інформаційної взаємодії реєстрів та неподання заявником паперової копії судового рішення, діяв правомірно та обґрунтовано прийняв рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій.

Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора від 06.10.2025 р. № 81187081 та застосування похідної вимоги щодо зобов`язання повторно розглянути заяву ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняття в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні заявлених вимог, а в іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Юридичного департаменту Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року – задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Юридичного департаменту Одеської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії – скасувати в частині задоволення позовних вимог.

В цій частині прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: Н.В. Вербицька