Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №400/12074/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/12074/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Коваля М.П.,

суддів – Джабурія О.В.,

– Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРКО ТРЕЙД» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року, прийняте у складі суду судді Величка А.В. в місті Миколаїв, по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРКО ТРЕЙД» про стягнення податкового боргу в сумі 91289,89 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2025 року Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРКО ТРЕЙД», в якому позивач просив суд стягнути заборгованість з ТОВ «Мирко Трейд» у розмірі 91289,89 грн. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, в рахунок погашення податкового боргу з: податку на додану вартість на користь бюджету Держави у сумі 90269,89 грн та податку на прибуток підприємств на користь зведеного бюджету Держави та Миколаївської ТГ у сумі 1 020 грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року позов Головного управління ДПС у Миколаївській області задоволено. Стягнуто з ТОВ «Мирко Трейд» (ЄДРПОУ 40337026) заборгованість у розмірі 91 289,89 грн. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, в рахунок погашення податкового боргу з: податку на додану вартість на користь бюджету Держави у сумі 90 269,89 грн, податку на прибуток підприємств на користь зведеного бюджету Держави та Миколаївської ТГ у сумі 1020 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «МИРКО ТРЕЙД» звернулось до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що листування у паперовій формі здійснюється у випадку відсутності згоди платника отримувати документи через електронний кабінет, при цьому лише квитанція про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично, є належним доказом відправлення на електронний кабінет платника документів з електронного кабінету контролюючого органу. Апелянт вказує, що ТОВ «Мирко Трейд» у порядку, який встановлений ПК України, не отримував податкові повідомлення-рішення, отже стягнута судом грошова сума не є узгодженим грошовим зобов`язанням.

Представником позивача надано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідно до розрахунку податкової заборгованості, відповідач має податковий борг перед бюджетом на загальну суму 91 289,89 грн з податку на додану вартість на користь бюджету Держави у сумі 90 269,89 грн та податку на прибуток підприємств на користь зведеного бюджету Держави та Миколаївської ТГ у сумі 1 020 грн.

Податковий борг утворився у зв`язку з несплатою відповідачем податкового зобов`язання, що виникло на підставі: штрафних санкцій згідно з податковим повідомлення-рішенням № 00176020406 від 23.08.2024 у сумі 1 020 грн., строк сплати - 03.10.2024, за період травень 2024 (вручено 15.09.2024, номер поштового відправлення 0600955574432 від 23.08.2024 Нараховано пені на уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9205291065 від 23.07.2024 у сумі 8,97 грн., строк сплати - 06.11.2024, за період 22.10.2024-06.11.2024, нараховано пені на уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9205291065 від 23.07.2024 у сумі 2,86 грн., строк сплати - 08.11.2024, за період 22.10.2024-08.11.2024 Нараховано пені на уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9205291065 від 23.07.2024 у сумі 6,06 грн., строк сплати - 12.11.2024, за період 22.10.2024-12.11.2024, нараховано штрафні санкції відповідно до податкового повідомлення-рішення № 00216740406 від 21.10.2024 у сумі 88 212 грн., строк сплати - 12.11.2024, за період березень, квітень, травень 2023, січень, квітень 2024 (повернено за відсутності адресата за вказаною адресою 24.10.2024, номер поштового відправлення 0600974736133 від 21.10.2024), нараховано штрафні санкції відповідно до податкового повідомлення-рішення № 00241850406 від 22.11.2024 у сумі 1 020 грн., строк сплати - 10.12.2024, за період вересень 2024 (повернено за відсутності адресата за вказаною адресою 26.11.2024, номер поштового відправлення 0600986229571 від 22.11.2024) нараховано штрафні санкції відповідно до податкового повідомлення-рішення № 00217650406 від 22.10.2024 у сумі 1 020 грн., строк сплати - 07.11.2024, за період півріччя 2024 ( повернено за відсутності адресата за вказаною адресою 09.11.2024, номер поштового відправлення 0600975136580 від 22.10.2024).

Вважаючи заборгованість відповідача узгодженою та такою, що підлягає стягненню в судовому порядку, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Аналіз вказаної норми дає підстави стверджувати про відсутність обов`язку контролюючого органу направляти платнику податків нову податкову вимогу у випадку збільшення суми податкового боргу. Тобто, в разі коли після направлення платнику податків податкової вимоги сума його податкового боргу збільшується, податкова вимога на збільшену суму податкового боргу не направляється.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно пунктів 58.1., 58.2., 58.3 статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 42.2. статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23 травня 2022 року (справа №810/3116/18) зазначено, що відповідно до пункту 42.2. статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Судом також зазначено, що неотримання поштової кореспонденції, яка направляється контролюючим органом на адресу платника податків є зловживанням останнім правом платника податків бути повідомленим контролюючим органом щодо прийнятих стосовно нього рішень.

Так, відповідно до матеріалів справи, податковий борг виник згідно податкових повідомлень-рішень № 00176020406 від 23.08.2024, № 00216740406 від 21.10.2024, №00241850406 від 22.11.2024, № 00217650406 від 22.10.2024.

Водночас відомостей щодо оскарження відповідачем вищезазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку матеріали справи не містять.

Слід зазначити, що у межах даної справи предметом доказування є: обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України тощо. При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань не охоплюється предметом цього позову, оскільки податкові повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень, якими були визначені відповідні зобов`язання, не є предметом дослідження у справі (постанова Верховного Суду від 18 квітня 2019 року по справі № 813/2092/15).

Сума податкового боргу узгоджується також з відомостями розрахунку податкового боргу, наданого позивачем під час звернення до суду з адміністративним позовом.

Доказів сплати заборгованості у розмірі 91 289,89 грн. матеріали справи не містять.

З матеріалів справи також встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 00176020406 від 23.08.2024 було направлено рекомендованим повідомленням про вручення поштового переказу (поштове відправлення № 0600955574432 від 23.08.2024) за адресою: АДРЕСА_1 , та вручено 15.09.2024, про що свідчить відмітка оператора установи поштового зв`язку.

Податкове повідомлення-рішення № 00216740406 від 21.10.2024 було направлено рекомендованим повідомленням про вручення поштового переказу (поштове відправлення № 0600974736133 від 21.10.2024) за адресою: АДРЕСА_1 , та було повернено з причини «відсутності адресата за вказаною адресою» 24.10.2024 року.

Податкове повідомлення-рішення № 00241850406 від 22.11.2024 було направлено рекомендованим повідомленням про вручення поштового переказу (поштове відправлення № 0600986229571 від 22.11.2024) за адресою: АДРЕСА_1 , та було повернено з причини «відсутності адресата за вказаною адресою» 26.11.2024 року.

Податкове повідомлення-рішення № 00217650406 від 22.10.2024 було направлено рекомендованим повідомленням про вручення поштового переказу (поштове відправлення № 0600975136580 від 22.10.2024) за адресою: АДРЕСА_1 , та було повернено з причини «відсутності адресата за вказаною адресою» 09.11.2024.

У свою чергу, податкова вимога від 02.08.2024 № 0011613-1302-1429 була також направлена рекомендованим повідомленням про вручення поштового переказу (поштове відправлення №0600949312604 від 06.08.2024) за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд. 1В/3, та була повернена з причини «відсутності адресата за вказаною адресою» 27.08.2024.

Доводи апеляційної скарги фактично ґрунтуються на тому, що грошове зобов`язання вважається неузгодженим, оскільки податкові повідомлення-рішення були направлені на адресу відповідача засобами поштового зв`язку, а не через електронний кабінет платника податків.

Водночас, як вже було зазначено, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 42.2. статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

В свою чергу, підпунктами 17.1.13 та 17.1.14 пункту 17.1 статті 17 ПК України передбачено, що платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через електронний кабінет та реалізовувати права та обов`язки, передбачені Кодексом.

Пунктом 42.4 ПК України визначено, зокрема, що платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених цим Кодексом, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі. У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

За таких обставин, листування платників податків з контролюючим органом в електронній формі є однією із форм можливої взаємодії, яка реалізується шляхом подання платником податків заяви про бажання отримувати документи в електронній формі. За відсутності такої заяви листування здійснюється за допомогою засобів поштового зв`язку.

Водночас, матеріали справи не місять доказів, що відповідач заявив про бажання отримувати податкову кореспонденцію через електронний кабінет платника податків, а позивач вказані обставини заперечує. Колегія суддів звертає увагу апелянта, що гарантованому у ч.2 ст. 77 КАС України обов`язку доказування суб`єктом владних повноважень правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності кореспондують вимоги ч.1 ст. 77 КАС України, згідно яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Більш того, положеннями ч.5 ст. 308 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

За таких обставин, оскільки матеріали справи не місять доказів подання відповідачем заяви про бажання отримувати документи в електронній формі, при цьому у суді першої інстанції відповідач на зазначені обставини взагалі не посилався, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та колегією суддів оцінюються критично.

Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРКО ТРЕЙД» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року – залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «МИРКО ТРЕЙД» про стягнення податкового боргу в сумі 91289,89 грн. – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: Н.В. Вербицька