Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №160/28/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 21 липня 2026 р.

Справа: №160/28/26

Суддя: Щербак А.А.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/28/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Кругового О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року (суддя Голобутовський Р.З.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року позов задоволено частково.

Суд вирішив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 05.11.2025 №047350008960 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до пільгового стажу роботи по Списку №2 ОСОБА_1 періоди роботи з 27.11.2013 по 10.09.2015.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.10.2025 про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 згідно з п. «б» ст. 13 Закону України від 02.03.2015 №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» та з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні, та зарахованого рішенням суду періоду роботи ОСОБА_1 до пільгового стажу.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.

Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

29.10.2025 позивач звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

05.11.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області розглянуто заяву позивача за принципом екстериторіальності та прийнято рішення №047350008960 про відмову в призначенні пенсії (за списком 2). В обґрунтування відмови у призначенні пенсії, відповідачем зазначено наступне:

- дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- вік заявниці 50 років;

- дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 29.10.2025.

- страховий стаж особи становить 26 років 9 місяців 16 днів;

- пільговий стаж по Списку №2 – 9 років 1 місяць 29 днів.

До пільгового стажу не зараховані періоди згідно довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданих ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Дніпровське» від 15.09.2025 №601, а саме:

- відпустки без збереження заробітної плати з 20.04.2017 по 21.04.2017, з 15.04.2022 по 30.04.2022, з 05.05.2022 по 31.05.2022;

- неявки на роботу за невстановленими причинами з 02.06.2022 по 15.06.2022;

- період з 27.11.2013 по 10.09.2015, оскільки в наказі про результати атестації робочих місць за умовами праці від 10.01.2013 №155 відсутня інформація щодо дільниць в яких була протестована посада «машиніста конвеєра» , водночас в довідці від 15.09.2025 №601 зазначено, що заявниця працювала на дільниці технологічного комплексу поверхні №2;

- період з 11.09.2015 по 06.11.2015, оскільки не зазначено, що оплата праці провадилася як працівнику, зайнятому в шкідливих та важких умовах праці.

В рішенні вказано, що право на призначення пенсії відповідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058 позивач набуде після досягнення 56-річного віку, з 04.10.2031.

Не погодившись із таким рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженого рішення не було доведено.

Суд апеляційної інстанції з висновками суду першої інстанції погоджується.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII, у редакції чинній до прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, який набув чинності з 01.04.2015, віковий ценз для жінок збільшено до 55 років із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VIII від 03.10.2017, текст Закону №1058-IV доповнений, зокрема, ст. 114, згідно із п. 2 ч. 2 якої на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Вказана норма набула чинності з 01.10.2017.

Конституційним Судом України прийнято рішення від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII.

Пунктом першим резолютивної частини Рішення №1-р/2020 від 23.01.2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункт «б» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 року зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015 року.

Пунктом 3 цього рішення вирішено, що застосуванню підлягає стаття 13 Закону №1788-XII, яка була чинна до 01.04.2015 року, в наступній редакції: «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах».

Суд вірно встановив, що з 23.01.2020 в Україні існують два закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №2, а саме: пункт «б» статті 13 Закону №1788-XII в редакції згідно з Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року, та пункт 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV від 09.07.2003 року в редакції Закону №2148-VIII від 03.10.2017 року.

Судом вірно зазначено, що у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи, а відтак у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020, а не Закону №1058-ІV.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Як було встановлено судом першої інстанції, відповідно до відомостей трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 01.02.1995, позивач працювала в періоди не зараховані відповідачем:

- з 27.11.2013 по 10.09.2015 машиністом конвеєру 2 розряду дільниці технологічного комплексу поверхні у виробничому структурному підрозділі «Шахтоуправління Дніпровське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»;

- з 11.09.2015 по 06.11.2015 учнем лампівника дільниці вентиляції та техніки безпеки у виробничому структурному підрозділі «Шахтоуправління Дніпровське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

Вказані періоди роботи атестовані за Списком №2, що підтверджується даними трудової книжки про наявність штампу підприємства за підсумками проведеної атестації робочих місць.

Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній №601 від 15.09.2025, виданої виробничим структурним підрозділом «Шахтоуправління Дніпровське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»:

- з 27.11.2013 по 10.09.2015 позивач працювала за професією машиніст конвейєру дільниці технологічного комплексу поверхні №2 з повним робочим днем на поверхі, що передбачено Списком 2 розділу 1 підрозділу 1 позиції 1.1а Постанови КМУ №36 від 16.01.2003;

- з 11.09.2015 по 06.11.2015 позивач працювала за професією учень лампівника дільниці вентиляції та техніки безпеки №2 з повним робочим днем на поверхі.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442, та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Відповідно п. 4.2 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731) результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умові характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Порядку №383 якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо ж атестація з 21.08.1992 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 №41. Відповідно до зазначених нормативних актів документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Судом першої інстанції вірно було враховано, що особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Особі, яка зайнята на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, має право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону №1788-XII. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1.

Як встановив суд першої інстанції, трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 від 01.02.1995 та довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній №601 від 15.09.2025, видана виробничим структурним підрозділом «Шахтоуправління Дніпровське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» містить інформацію про проведення атестації робочого місця позивача у період роботи з 27.11.2013 по 10.09.2015 за Списком №2, а тому незарахування вказаного періоду роботи є протиправним.

Суд дійшов вірного висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 05.11.2025 №047350008960 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 ОСОБА_1 , згідно рішення Конституційного Суду від 23.01.2020 №1/-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) підлягає скасуванню як протиправне.

Зарахуванню до пільгового стажу позивача за Списком №2 підлягає період роботи з 27.11.2013 по 10.09.2015 за професією машиніст конвейєру дільниці технологічного комплексу поверхні №2.

Суд також вірно встановив необхідність зобов`язати належний орган Пенсійного фонду України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.10.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно з п. «б» ст. 13 Закону України від 02.03.2015 №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» та з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020.

Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.

Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 22 липня 2026 року.

Головуючий - суддя А.А. Щербак

суддя Н.П. Баранник

суддя О.О. Круговий

Оригінал: reyestr.court.gov.ua