Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №160/617/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/617/26

Суддя І інстанції – Царікова О.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Кальника В.В., Сафронової С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо ненарахування та невиплати Позивачу грошової компенсації за невикористані дні відпочинку у дні донації крові або її компонентів та додаткові дні після здавання крові або компонентів крові, як безоплатному донору крові та компонентів крові за 2023 рік у кількості 36 календарних днів, відповідно до статті 20 Закону України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» та статтею 6 Закону України «Про відпустки» обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

- зобов`язати Відповідача нарахувати та виплатити Позивачу грошову компенсацію за невикористані дні відпочинку у дні донації крові або її компонентів та додаткові дні після здавання крові або компонентів крові, як безоплатному донору крові та компонентів крові за 2023 рік у кількості 36 календарних днів, відповідно до статті 20 Закону України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» та статтею 6 Закону України «Про відпустки» обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що під час здійснення військової служби йому не було враховано додаткову грошову винагороду при розрахунку грошової компенсації за невикористані дні відпочинку у дні донації крові або її компонентів та додаткові дні після здавання крові або компонентів крові, як безоплатному донору крові та компонентів крові за 2023 рік.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 01.11.2021 №213 з 01.11.2021 зарахований до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення.

Згідно військового квитка серії НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 17.03.2024 по 11.07.2025.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.07.2025 №192 головного сержанта ОСОБА_1 вважати таким, що справи та посаду здав та направлений на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказаним наказом наказано виплатити:

- премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 486% від посадового окладу за період з 01 липня по 09 липня 2025 року;

- надбавку за особливості проходження служби 65% з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років за період з 01 липня по 09 липня 2025 року;

- грошову компенсацію за 30 діб невикористаної щорічної відпустки за 2024 рік;

- грошову компенсацію за 15 діб невикористаної щорічної відпустки за 2025 рік;

- компенсацію за невикористаних 70 календарних діб додаткової відпустки (як учасник бойових дій) за період 2021 та 2025 роки.

Як вбачається з посвідчення донора крові серії НОМЕР_4 , ОСОБА_1 за 2023 рік має 18 донорських днів (09.01.2023, 06.02.2023, 27.02.2023, 14.03.2023, 28.03.2023, 11.04.2023, 02.05.2023, 16.05.2023, 30.05.2023, 13.06.2023, 27.06.2023, 15.07.2023, 10.08.2023, 24.08.2023, 07.09.2023, 21.09.2023, 05.10.2023, 26.12.2023).

Не погоджуючись з протиправною бездіяльністю відповідача щодо неврахування додаткової грошової винагороди при розрахунку грошової компенсації за всі невикористані дні відпочинку у дні донації крові або її компонентів та додаткові дні після здавання крові або компонентів крові, як безоплатному донору крові та компонентів крові за 2023 рік, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що донори-військовослужбовці мають право на звільнення від службових обов`язків у день донації та додатковий день відпочинку зі збереженням середнього грошового забезпечення. Ці дні можуть приєднуватися до щорічної відпустки, однак компенсація за невикористані дні донації при звільненні не передбачена, оскільки це пільговий відпочинок, а не щорічна відпустка.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та установив, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної кримінально-виконавчої служби, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Частиною 4 статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Відповідно до підпункту 3 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Згідно з підпунктами 1, 2 розділу XXIII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги (п.6 розділу XXIII цього Порядку).

Відповідно до пункту 1 розділу XXIV вказаного Порядку військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Як передбачено пунктом 7 розділу XXIV вказаного Порядку розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Отже, виплата вказаних одноразових додаткових видів грошового забезпечення (грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань) та грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки безпосередньо залежить від розміру посадового окладу та окладу за військовим званням.

Надаючи оцінку доводам позивача з приводу неврахування додаткової грошової винагороди при розрахунку грошової компенсації за всі невикористані дні відпочинку у дні донації крові або її компонентів та додаткові дні після здавання крові або компонентів крові, як безоплатному донору крові та компонентів крові за 2023 рік, суд першої інстанції вірно врахував наступні обставини.

Так згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.07.2025 №192 головного сержанта ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас у зв`язку із закінченням строку служби у разі закінчення строку контракту.

Вислуга у Збройних Силах України на « 09» липня 2025 року складає: календарна 06 років 09 місяців 14 діб., пільгова 01 рік 02 місяці 06 діб, загальна 07 років 11 місяців 20 діб.

Як вже зазначалося, наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.07.2025 №192 наказано виплатити, зокрема:

- грошову компенсацію за 30 діб невикористаної щорічної відпустки за 2024 рік;

- грошову компенсацію за 15 діб невикористаної щорічної відпустки за 2025 рік;

- компенсацію за невикористаних 70 календарних діб додаткової відпустки (як учасник бойових дій) за період 2021 та 2025 роки.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» держава сприяє становленню, розвитку та популяризації добровільного безоплатного донорства, заохочує здійснення добровільних безоплатних донацій та забезпечує донорам компенсацію витрат, пов`язаних із донацією крові та/або компонентів крові.

У день донації особа, яка виявила бажання здійснити донацію крові та/або компонентів крові, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності із збереженням за нею середнього заробітку за рахунок коштів власника відповідного підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу. Здобувачі вищої, професійної та фахової передвищої освіти у зазначені дні звільняються від занять, а військовослужбовці строкової служби та курсанти закладів військової освіти - від несення нарядів, вахт та інших форм служби.

У разі якщо за погодженням із керівництвом підприємства, установи, організації, командуванням військової частини в день безоплатної донації крові та/або компонентів крові донор був залучений до роботи або несення служби, йому за бажанням надається інший день відпочинку із збереженням середнього заробітку. У разі донації крові та/або компонентів крові у період щорічної відпустки така відпустка продовжується на один день.

Підставою для звільнення від роботи, навчання або служби відповідно до цієї статті є довідка, видана донору за місцем медичного обстеження чи донації крові та/або компонентів крові за формою та в порядку , затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

У день безоплатної донації крові та/або компонентів крові донор забезпечується безоплатним харчуванням за рахунок коштів суб`єкта, який здійснює заготівлю, переробку, тестування, зберігання, розподіл або реалізацію донорської крові та компонентів крові, за місцем забору крові та/або компонентів крові. Норми такого харчування та вартість однієї порції харчування затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до пункту 6 розділу XXXI порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства Оборони України від 07.06.2028 №260, розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Згідно з пунктом 1 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення згідно з цим Порядком виплачується: військовослужбовцям, які проходять військову службу в апаратах Міністерства оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України, Генеральному штабі Збройних Сил України, органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту.

Відповідно пункту 2 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Постанова Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 - регулює питання додаткової винагороди під час дії воєнного стану.

З урахуванням викладеного суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність законних підстав для перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової компенсацію за невикористані дні відпочинку у дні донації крові або її компонентів та додаткові дні після здавання крові або компонентів крові, як безоплатному донору крові та компонентів крові за 2023 рік у кількості 36 календарних днів, відповідно до статті 20 Закону України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» та статтею 6 Закону України «Про відпустки» обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», оскільки грошова компенсація за невикористані дні щорічної відпустки безпосередньо залежить від розміру посадового окладу та окладу за військовим званням.

При цьому суд першої інстанції вірно зауважив, що донори-військовослужбовці мають право на звільнення від службових обов`язків у день донації та додатковий день відпочинку зі збереженням середнього грошового забезпечення. Ці дні можуть приєднуватися до щорічної відпустки, однак компенсація за невикористані дні донації при звільненні законодавством не передбачена, оскільки це пільговий відпочинок, а не щорічна відпустка.

Враховуючи наведене, апеляційний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення.

З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції є законними, обґрунтованими, підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні, оскільки суд повно, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у рішенні суду першої інстанції повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили.

В повному обсязі постанова складена 21 липня 2026 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.В. Кальник

суддя С.В. Сафронова