Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №464/5007/23 — Львівський апеляційний суд

Справа № 464/5007/23 Головуючий у 1 інстанції: Сабара Л.В.

Провадження № 22-ц/811/2225/25 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:

головуючої: Н.П. Крайник

суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри

секретар: Л.М. Чиж

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційними скаргами Львівської обласної прокуратури, Фонду державного майна України, регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 04 червня 2025 року у справі за позовом заступника керівника Львівської обласної прокуратури Друзюка Миколи в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Приватного акціонерного товариства «Львівський іподром», ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів – приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Лаврика Ярослава Михайловича, державного реєстратора Стрихар Марти Ігорівни про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації прав приватної власності, визнання договору купівлі-продажу недійсним, -

в с т а н о в и в:

01.08.2023 року заступник керівника Львівської обласної прокуратури Друзюк М. в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до суду з позовом до відповідачів ПАТ «Львівський іподром», ОСОБА_1 , в якому просив:

- усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні нежитловим приміщенням - галереєю по АДРЕСА_1 площею 189,6 кв.м шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності ПАТ «Львівський іподром» на нежитлове приміщення - галерею по АДРЕСА_1 площею 189,6 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2016996846101, з припиненням такого речового права та з закриттям відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення №769 від 05.06.2023 (галереї площею 189,6 кв.м, розташованої за адресою АДРЕСА_1 ), укладений між ПАТ «Львівський іподром» та ОСОБА_1 ;

- усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні нежитловим приміщенням - галереєю по АДРЕСА_1 площею 189,6 кв.м шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення - галерею по АДРЕСА_1 площею 189,6 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2016996846101, з припиненням такого речового права та з закриттям відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 03.07.2009 між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Львівській області та ЗАТ «Львівський іподром» було укладено договір №56 про оренду цілісного майнового комплексу ДП «Львівський іподром», розташованого за адресою АДРЕСА_1 . Згідно акту приймання-передачі державного майна ЦМК ДП «Львівський іподром» за адресою м. Львів, вул. Стрийська, 133 від 03.07.2009, ЗАТ «Львівський іподром» прийняв в строкове платне користування ЦМК ДП «Львівський іподром» згідно переліку майна, вказаного у додатку №1 до цього акту. За умовами даного договору, передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно, власником якого залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди по 03.07.2034. Наказом Мінагрополітики № 41 від 05.02.2010 діяльність ДП «Львівський іподром» припинено шляхом його реорганізації через приєднання до ЗАТ «Львівський іподром», яке визначено правонаступником майнових прав та обов?язків державного підприємства. В подальшому, 08.07.2011 ДП «Львівський іподром» ліквідовано, а ЗАТ «Львівський іподром» перейменовано 12.07.2011 на ПрАТ «Львівський іподром». Таким чином, усі об?єкти по вул. Стрийській, 133 у м. Львові є державною власністю і використовуються на підставі договору оренди ПрАТ «Львівський іподром». Водночас, згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 27.01.2020 на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації ЛВ 1412002101118 від 21.01.2020, акту приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей ДП «Львівський іподром» від 31.07.2009, рішення Господарського суду Львівської області від 24.07.2007 у справі №1/373-20/89/ за ПрАТ «Львівський іподром» зареєстровано право власності на нежитлові приміщення, а саме галерею площею 189,6 кв.м по АДРЕСА_1 . Проте, вказаний об`єкт не є у переліку майна ЦМК, переданого в оренду, оскільки є складовою частиною будівлі сідловочної 1977 року побудови, загальною площею 871,3 кв.м. Згідно зі звітом про результати проведення періодичного комплексного контролю з оглядом об`єкта оренди - ЦМК встановлено порушення орендарем норм чинного законодавства щодо реєстрації права власності за ПрАТ «Львівський іподром» на спірний об`єкт. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях листом від 09.09.2019 ПрАТ «Львівський іподром» надано дозвіл на здійснення невід?ємних поліпшень орендованого майна на суму 19 866 518 грн, в т. ч. на здійснення капітального ремонту сідловочної, адмінбудинку «А-2», який надано на виконання робіт в першочерговому порядку за рахунок амортизаційних відрахувань. При цьому, РВ ФДМ листом від 24.06.2020 наголошено ПрАТ «Львівський іподром» на тому, що невід?ємні поліпшення, здійснені на орендованому майні як за рахунок власних коштів, так і за рахунок амортизаційних відрахувань, є державною власністю. Водночас, на підставі повідомлення про початок будівельних робіт від 21.10.2019 №ЛВ0651192941758, зареєстрованого Інспекцією ДАБК у м. Львові, у 2019-2020 роках ПрАТ «Львівський іподром» проведено капітальний ремонт конюшень та допоміжних приміщень, а 21.01.2020 Інспекцією ДАБК у м. Львові, після внесення змін до вказаного повідомлення, зареєстровано декларацію про готовність об?єкта до експлуатації за №ЛВ141299219118, на підставі якої відомості про об`єкт нерухомого майна - галерею загальною площею 189, 6 кв.м за адресою АДРЕСА_1 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального здійснення майна», Порядку надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід?ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженого наказом ФДМ України №686 від 25.05.2018, п. 4.2 договору оренди, поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок амортизаційних відрахувань, є власністю держави. Відтак, вказане майно є державним, управління яким здійснює держава особі Фонду державного майна України як власник. Крім того, прокурор зазначав, що рішенням Господарського суду Львівської області від 24.07.2007 у справі №1/373-20-89 встановлено, що будівлі і споруди по АДРЕСА_1 , в тому числі сідловочна, адмінбудинок (у технічному паспорті під літ. А-2) перебувають у державній власності та закріплені за ДП «Львівський іподром» на праві господарського відання. Вказаним рішенням суду визнано право державної власності з правом повного господарського відання ДП «Львівський іподром» на будівлі та споруди за вказаною адресою. Таким чином, за наявності підстав для скасування державної реєстрації права приватної власності щодо спірного майна, оскільки ПрАТ «Львівський іподром» заволодів таким незаконно, Львівська обласна прокуратура звернулась до Господарського суду Львівської області з відповідним позовом. Разом з тим, в ході судового розгляду встановлено, що 05.06.2023 ПрАТ «Львівський іподром» відчужив спірний об`єкт ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення-галереї, загальною площею 189,6 кв.м по АДРЕСА_1 . На підставі вищевказаного договору купівлі-продажу, 05.06.2023 приватним нотаріусом Лаврик Я.М. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на спірний об`єкт. Відтак, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на одне і те саме майно за державою в особі ДП «Львівський іподром» (на сідловочну, адмінбудинок під літ. «А-2» загальною площею 871,3 кв.м за адресою АДРЕСА_1 ), та за відповідачами (на галерею загальною площею 189,6 кв.м, яка запроектована на першому поверсі адмінбудинку «А-2», інв. №153 в межах існуючої забудови). 12.06.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за №42023142080000135 за фактом вчинення службовими особами ПАТ «Львівський іподром» шляхом зловживання службовим становищем, розтрати державного майна - нежитлового приміщення (галереї) загальною площею 189,6 кв.м, розташованого за адресою АДРЕСА_1 . На момент пред`явлення позову досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває. Львівською обласною прокуратурою виявлено невідповідність реєстрації речових прав на нерухоме майно на праві приватної власності за ПрАТ «Львівський іподром», про що відповідними листами повідомлено Фонд державного майна України, який підтвердив виявлені порушення, однак достатніх та необхідних заходів реагування не вжив, у зв`язку з чим участь прокурора у даній справі є законною. Таким чином, враховуючи, що внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про спірне майно створює перешкоди власнику майна - Фонду державного майна України у здійсненні права користування та розпорядження таким, державну реєстрацію права приватної власності відповідачів слід скасувати з припиненням такого речового права та з закриттям відповідного розділу у реєстрі. Крім того, зважаючи на те, що ПрАТ «Львівський іподром», достовірно знаючи про наявність судового спору щодо спірного майна, приховуючи таку інформацію від ОСОБА_1 , з метою ухилення від виконання судового рішення, на шкоду інтересам держави, відчужив таке ОСОБА_1 , оскаржуваний договір купівлі-продажу слід визнати недійсним на підставі ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, оскільки такий укладено з наміром завдати шкоди іншій особі, є зловживанням правом, порушує межі здійснення цивільних прав.

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду оскаржила Львівська обласна прокуратура.

Вважає його незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Апелянт вважає, що формуючи висновок про неефективність обраного прокурором способу захисту права, суд першої інстанції не забезпечив ефективного захисту прав держави на об`єкт нерухомого майна, який формально не вибував із державної власності, однак був безпідставно зареєстрований за ПАТ «Іподром» та відчужений фізичній особі ОСОБА_1 . Вказане свідчить про ігнорування судом принципу верховенства права та обов`язку застосовувати належний і пропорційний спосіб захисту порушеного права відповідно до обставин справи. Такий підхід суперечить усталеній судовій практиці Верховного Суду, відповідно до якої саме спосіб захисту у формі негаторного позову з вимогами про скасування державної реєстрації права власності та визнання правочину недійсним є ефективним за відсутності вибуття майна з державної власності у цивільно-правовий спосіб. Відтак, відмова у задоволенні позову на підставі формального підходу до вибору способу захисту права порушує основні засади цивільного судочинства та суперечить меті представництва прокурором інтересів держави. Окрім цього, зазначене беззаперечно свідчить про порушення прав позивача на доступ до суду з метою вирішення спору за позовом. Таким чином, у справі № 464/5007/23, без посилання на жодну норму процесуального права, обмежуючись загальними фразами та без жодного спростування обгрунтованої позиції прокурора, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, незважаючи на те, що у спірних правовідносинах прокурор обрав передбачений законом спосіб захисту порушених прав держави, який повністю відновлює становище, яке існувало до порушення та ефективно захищає порушений державний інтерес. Оскільки право власності на нерухоме залишається зареєстрованим за державою, ефективним способом захисту буде саме усунення перешкод державі в особі уповноваженого органу - Фонду державного майна України в користуванні та розпорядженні спірним нежитловим приміщенням шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності ПрАТ «Львівський іподром», ОСОБА_1 з припиненням такого речового права та із закриттям відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Наголошує, що проведення капітального ремонту, реконструкції, внутрішнє перепланування, переобладнання приміщення, у тому числі надання об`єкту нового функціонального призначення в межах існуючої капітальної будівлі не може призвести до створення нової речі. Враховуючи наведене, галерея загальною площею 189, 6 кв.м за адресою АДРЕСА_1 не є новоствореним майном, оскільки розташована в межах існуючої нерухомості (сідловочна, адмінбудинок «А-2», інв. № 153) з використанням її функціональних елементів; дозвіл надавався на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна, яке є державною власністю, тому проведення капітального ремонту, реконструкції, внутрішнє перепланування, переобладнання приміщення, у тому числі надання об`єкту нового функціонального призначення в межах існуючої капітальної будівлі не може призвести до створення нової речі. Звертає увагу, що ПрАТ «Львівський іподром», достовірно знаючий про наявність судового спору щодо спірного майна, приховуючи цю інформацію від ОСОБА_1 , з метою ухилення від виконання судового рішення у справі № 914/28/23 (у разі задоволення позову), на шкоду інтересам держави, ігноруючи норми чинного законодавства та засади моральності, відчужило незаконно зареєстроване за собою державне майно фізичній особі - ОСОБА_1 .

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Рішення суду оскаржив Фонд державного майна України.

Вважає його незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Зазначає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку, що спірне приміщення галереї площею 189,6 кв.м є новоствореним об?єктом нерухомого майна.Такий висновок суду прямо суперечить фактичним обставинам справи та наданим доказам. Поза увагою суду залишилося те, що Регіональне відділення ФДМУ було надано ПрАТ «Львівський іподром» дозволи лише на здійснення невід?ємних поліпшень та капітального ремонту існуючого державного майна - сідловочної, адмінбудинку «А-2».

Жоден з цих документів не містить дозволу на створення нового об?єкта. Поліпшення, здійснені за рахунок амортизаційних відрахувань, за законом та умовами договору оренди є державною власністю.Роботи проводилися в межах існуючої будівлі. Проектна та технічна документація підтверджує, що так звана «галерея» була запроектована та створена в межах існуючої капітальної будівлі сідловочної, адмінбудівлі «А-2» (інв. №153). Тому, проведення капітального ремонту чи реконструкції орендованого нерухомого майна без створення нової речі, не є підставою для виникнення права приватної власності в орендаря. Суд проігнорував правову природу документів, помилково взяв до уваги декларацію про готовність об?єкта до експлуатації як документ, що підтверджує створення нової речі. Однак, така декларація не є правовстановлюючим документом та не може буту підставою для набуття права власності. Таким чином, суд безпідставно надав перевагу висновку експерта, замовленому ПрАт «Іподром», над первинними документами, що визначали суть та обсяг дозволених робіт. Районний суд дійшов помилкового висновку, що позивачем обрано неналежний та неефективний спосіб захисту права, і що прокурору слід було подавати віндикаційний, а не негаторний позов. Ця позиція суду не враховує специфіки правовідносин щодо державного майна, яке не може вибувати у приватну власність у такий спосіб. Держава не втрачала володіння майном. Спірне майно є державною власністю, що підтверджено численними доказами, зокрема рішенням Господарського суду Львівської області від 24.07.2007 та розпорядженням КМУ №1406-р. Право приватної власності в орендаря на такий об?єкт за жодних умов виникнути не могло. Незаконна реєстрація є перешкодою у користуванні та розпорядженні таким власником майна. Велика Палата Верховного Суду роз?яснила, що у випадках, коли на об?єкт нерухомості за жодних умов не може виникнути право приватної власності, державна реєстрація цього права не змінює володільця, а порушення права власності держави слід розглядати як таке, що не пов?язане з позбавленням володіння. Саме незаконний запис у Державному реєстрі створює перешкоди власнику (державі) у здійсненні ним прав користування та розпорядження, а отже, належним способом захисту є саме негаторний позов. Суд ухилився від надання належної оцінки діям відповідачів, які свідчать про їх очевидну недобросовісність та укладення договору купівлі-продажу з метою уникнення відповідальності ПрАТ «Львівський іподром», яке достовірно знаючи про наявність судової справи № 914/28/23 щодо скасування державної реєстрації права власності ПрАТ «Львівський іподром» на цей самий об?єкт 05.06.2023 уклало договір купівлі-продажу спірного майна.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Рішення суду оскаржив Фонд державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях.

Вважає його незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального, процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Зазначає, що спірне майно не є новоствореним майном. Укладений 03.07.2009 між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (правонаступником якого є регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях) та ЗАТ «Львівський іподром» договір оренди не містить положень, які б передбачали припинення права державної власності на орендоване майно та виникнення права власності орендаря внаслідок поліпшення цього майна орендарем. При цьому, ПрАТ «Львівський іподром» отримав дозвіл на здійснення невід?ємних поліпшень за рахунок амортизаційних відрахувань. На думку апелянта, галерея загальною площею 189, 6 кв.м за адресою АДРЕСА_1 , не є новоствореним майном, оскільки розташована в межах існуючої нерухомості (сідловочна, адмінбудинок «А-2», інв. № 153) з використанням її функціональних елементів, дозвіл надавався на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна, яке є державною власністю, та реконструкція не має наслідком створення нової речі. Доводи ОСОБА_1 про його добросовісність як набувача майна слід оцінювати критично, оскільки останній стверджує про повну довіру до запевнянь ПрАТ «Львівський іподром» про те, що спірний об`єкт, на момент укладення оскаржуваного договору не перебував у судовому спорі, проте 06.06.2023 він подав до Господарського суду Львівської області клопотання про залучення його до участі у справі №914/28/23, яке було ним підготовлено та підписано 05.06.2023, тобто у день укладення договору купівлі-продажу, що свідчить про його обізнаність про існування спору щодо предмета такого договору.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

У засіданні суду апеляційної інстанції прокурор Мельничук Ю.І. апеляційні скарги підтримав, надав пояснення, аналогічні змісту скарги, поданої прокуратурою. Просив скарги задоволити, рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов прокурора задоволити в повному обсязі.

Представник Фонду державного майна України, регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областяхЖуган І.О. скарги підтримала, просила рішення суду скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позов прокурора задоволити.

Представник ПрАТ «Львівський іподром» Миська Т.Г. проти апеляційних скарг заперечив, просив у задоволенні апеляційних скарг відмовити, рішення суду залишити без змін.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 проти скарг заперечив, просив у задоволенні апеляційних скарг відмовити, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають до задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 16 ЦК України та ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 319 ЦК України, право власності є непорушним і право розпоряджатися майном належить лише власникові майна.

Частиною першою статті 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 ЦК України).

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Підстави набуття права власності визначені у статті 328 ЦК України, згідно з якою право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно положень ст. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Правові основи управління об`єктами державної власності визначені Законом України «Про управління об`єктами права державної власності».

Так, згідно ст. 1 вказаного Закону, управління об`єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Статтею 3 Закону визначено, що об`єктами управління державної власності є, серед іншого, державне майно, передане в оренду.

Як випливає із ст. 4, 5-2 вищевказаного Закону, суб`єктами управління об`єктами державної власності зокрема є Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об`єктами державної власності, Фонд державного майна України.

Згідно ст. 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна, майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим врегульовані Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Згідно ст. 3 вказаного Закону, об`єктами оренди за цим Законом, серед іншого, є єдині майнові комплекси підприємств, їхніх відокремлених структурних підрозділів, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення, а також їх окремі частини).

Одночасно, як вбачається зі ст. 4 Законом України «Про оренду державного та комунального майна», суб`єктами орендних відносин є: орендар, орендодавець, балансоутримувач, уповноважений орган управління, представницький орган місцевого самоврядування або визначені ним органи такого представницького органу, Кабінет Міністрів України або орган державної влади, визначений Кабінетом Міністрів України.

Так, орендодавцями зокрема є Фонд державного майна України - щодо єдиних майнових комплексів, нерухомого майна (будівель, споруд, їх окремих частин), а також майна, що не увійшло до статутного капіталу, що є державною власністю (крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, а також майна, що належить закладам вищої освіти та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам, та інших випадків, передбачених галузевими особливостями оренди майна).

Статтею 21 вказаного Закону передбачено порядок здійснення поліпшень та ремонту майна, переданого в оренду.

Згідно вказаної норми, орендар державного або комунального майна має право за письмовою згодою балансоутримувача майна за рахунок власних коштів здійснювати поточний та/або капітальний ремонт орендованого майна. Орендар може звернутися з клопотанням про отримання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень, якщо за розрахунками орендаря, підтвердженими висновком будівельної експертизи, його прогнозовані витрати на ремонт об`єкта оренди, за виключенням його витрат на виконання ремонтних робіт, що були зараховані згідно з частиною другою цієї статті, становитимуть не менш як 25 відсотків ринкової вартості об`єкта оренди, визначеної суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна станом на будь-яку дату поточного року. Рішення про надання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень державного майна приймає орендодавець за наявності письмової згоди балансоутримувача, а також згоди уповноваженого органу управління балансоутримувача у випадках, передбачених статутом чи положенням балансоутримувача, в порядку, встановленому Фондом державного майна України. Балансоутримувач орендованого майна приймає рішення про відмову у погодженні клопотання орендаря про здійснення невід`ємних поліпшень, якщо майно перебуває у задовільному стані і не вимагає додаткових поліпшень для здійснення орендарем виду діяльності, передбаченого договором оренди, або якщо поліпшення можуть бути виконані в межах поточного ремонту.

Відповідно до положень ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Одночасно ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст.236 ЦК України, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Судом встановлено, що на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1406-р «Про віднесення цілісних майнових комплексів державних підприємств (структурних підрозділів державних підприємств) до сфери управління Фонду державного майна» - ЦМК ДП «Львівський іподром», що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Стрийська, 133 віднесено до сфери управління Фонду державного майна (т. 1, а. с. 106-109).

03.07.2009 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та ЗАТ «Львівський іподром» укладено договір оренди цілісного майнового комплексу ДП «Львівський іподром». Зазначений договір оренди від 03.07.2009 №56, посвідчений нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Семешко С.Б., зареєстрований в реєстрі за №1126. Предметом оренди є цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Стрийська, 133 (т. 1, а. с. 35-41).

Згідно з актом приймання - передачі державного майна цілісного майнового комплексу ДП «Львівський іподром» за адресою м. Львів, вул. Стрийська, 133, №56/2009 від 03.07.2009 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області передало, а ЗАТ «Львівський іподром» прийняло в строкове платне користування ЦМК ДП «Львівський іподром», що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Стрийська, 133 згідно з переліком майна, що передається в оренду відповідно до додатку №1 до вказаного акту (т. 1, а. с. 42).

Додатком №1 до акту приймання-передачі державного майна цілісного майнового комплексу ДП «Львівський іподром» за адресою м. Львів, вул. Стрийська, 133 від 03.07.2009 №56 визначено перелік майна, що передається в оренду за договором оренди цілісного майнового комплексу ДП «Львівський іподром» №56 від 03.07.2009, із зазначенням інвентарних номерів та вартості (т. 1, а. с. 43-45).

Відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України від 05.02.2010 №41 «Про припинення діяльності ДП Львівський іподром», діяльність ДП «Львівський іподром» припинено шляхом його реорганізації через приєднання до ЗАТ «Львівський іподром», визначено ЗАТ «Львівський іподром» правонаступником майнових прав та обов`язків ДП «Львівський іподром» (т. 1, а. с. 71-72).

12.07.2011 ЗАТ «Львівський іподром» перейменовано на ПрАТ «Львівський іподром».

У відповідь на звернення ПрАТ «Львівський іподром» від 09.08.2019 №09-08/19-1, листом Регіонального відділення ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях від 09.09.2019 №11-03-02475 ПАТ «Львівський іподром» надано згоду на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна (сідловочна, адмінбудинок А-2 (сідловочна), конов`язьня Ч-1, конюшня Р-1 (конюшня 2г), конюшня Р-1* (конюшня 2Б), зерносклад Л-2, дренаж каналізації кінного поля (дренаж) на суму 19866518 грн з ПДВ та звернуто увагу на необхідність першочергового використання амортизаційних відрахувань на орендоване майно для здійснення таких поліпшень (т. 1, а. с. 125-142).

27.01.2020 державним реєстратором Стрихар М.І. на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації серії ЛВ №141200210118, виданої 21.01.2020 Інспекцією ДАБК у м. Львові, акту приймання-передачі матеріальних цінностей ДП «Львівський іподром» від 31.07.2009, рішення Господарського суду Львівської області від 24.07.2007 №1/373-20/89 (т. 1, а. с. 83-98), за ПрАТ «Львівський іподром» зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - галерею загальною площею 189,6 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , РНОНМ 2016996846101.

05.06.2023 між ПрАТ «Львівський іподром» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу галереї, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лавриком Я.М. (т. 1, а. с. 256-259).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.07.2023, спірний об`єкт нерухомого майна - галерею загальною площею 189,6 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , РНОНМ 2016996846101 на підставі договору купівлі-продажу №769, посвідченого 05.06.2023 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лавриком Я.М., зареєстровано на праві власності за ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 244-254).

За результатами проведення періодичного комплексного контролю щодо виконання істотних умов договору оренди від 03.07.2009 №56 та використання державного майна, з оглядом об`єкта оренди ЦМК ДП «Львівський іподром», переданого в оренду ПАТ «Львівський іподром», орендодавцем виявлено порушення в частині здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна за рахунок амортизаційних відрахувань та незаконного набуття права власності за ПАТ «Львівський іподром» на галерею загальною площею 189,6 кв.м за адресою м. Львів, вул. Стрийська, 133 (т. 1, а. с. 110-124).

Згідно з листом Державної інспекції архітектури та містобудування України від 13.07.2022, у Реєстрі будівельної діяльності виявлено відомості щодо об`єкта будівництва «Капітальний ремонт конюшень та допоміжних приміщень ДП «Львівський іподром» по вул. Стрийська у м. Львові (Галерея, Сідловочна, адмінбудинок А-2, Конов`язня Ч-1) (Коригування)», розташованого за адресою м. Львів, вул. Стрийська, а саме: декларація про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрована інспекцією ДАБК у м. Львові 21.01.2020, реєстраційний номер ЛВ 141200210118, клас наслідків СС1, замовник: ПАТ «Львівський іподром», найменування проектувальника ТОВ «Тойбуд», експертиза проекту будівництва проведена ТОВ «ПРОФБУДЕКСПЕРТ», попередній документ про початок будівництва, повний номер: ЛВ 061192941758, ЛВ 071200091656 (т. 1, а. с. 214-217).

Згідно з висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження за зверненням ПАТ «Львівський іподром» від 11.09.2023 №57/23, об`єкт «галерея», який утворився внаслідок виконаних будівельних робіт згідно проектної документації «Капітальний ремонт конюшень та допоміжних приміщень ДП «Львівський іподром» по вул. Стрийська в м. Львові, Сідловочна, адмінбудинок А-2, Коновязня Ч-1 є окремим об`єктом нерухомого майна; виконані будівельні роботи відповідають проектно-технічній документації та вимогами нормативно-правових актів у галузі будівництва; об`єкт нерухомості, який відчужений ПАТ «Львівський іподром» за договором купівлі-продажу від 05.06.2023, зареєстрований в ДРРП на нерухоме майно за індивідуальним РНОНМ 2016996846101 (галерея) не входив до складу ЦМК ДП «Львівський іподром» та не передавався в оренду (т. 2, а. с. 220-230).

18.05.2022, з метою отримання інформації щодо вжитих Фондом державного майна України заходів для скасування державної реєстрації за ПАТ «Львівський іподром» права власності на спірне приміщення, Львівська обласна прокуратура зверталася до Фонду державного майна України листом №15-4-332вих-22 (т. 1, а. с. 206-208).

12.06.2023 Львівська обласна прокуратура повторно звернулась до Фонду державного майна України з листом №15/4-667вих-23, в якому просила надати інформацію щодо наміру Фонду вжиття заходів для скасування державної реєстрації за ПАТ «Львівський іподром» та ОСОБА_1 права власності на приміщення галереї по АДРЕСА_1 , а також повідомила про намір вжиття заходів позовного характеру з цією метою (т. 1, а. с. 240-241).

Згідно відповіді Фонду державного майна України від 30.06.2022 №10-50-8123, звітом від 21.12.2021-21.02.2022 про результати проведення періодичного комплексного контролю, з оглядом об`єкта оренди - ЦМК ДП «Львівський іподром», переданого в оренду ПАТ «Львівський іподром», щодо виконання істотних умов договору оренди від 03.07.2009 №56 орендарю ПрАТ «Львівський іподром» протягом 30 днів від дня ознайомлення з таким рекомендовано скасувати реєстрацію права власності за товариством на спірний об`єкт та повернути його у державну власність. Листом від 03.06.2022 орендар повідомив орендодавця (Фонд), що відомості про речові права не підлягають скасуванню. Тому Фонд не заперечує щодо вжиття заходів позовного характеру з приводу повернення спірного майна у державну власність (т. 1, а. с. 210-211).

Листом від 13.07.2023 №15/4-782вих-23 Львівська обласна прокуратура повідомила Фонд державного майна України про подання до суду даного позову в інтересах держави (т. 1, а. с. 255).

Відмовляючи у задоволенні позову, поданого прокурором в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, районний суд виходив з того, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту права, який не відновить прав позивача на спірне майно.

Однак, з таким висновком суду колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1406-р «Про віднесення цілісних майнових комплексів державних підприємств (структурних підрозділів державних підприємств) до сфери управління Фонду державного майна» ЦМК ДП «Львівський іподром» по вул. Стрийській, 133 у м. Львові віднесено до сфери управління Фонду державного майна.

Відтак, власником цілісного майнового комплексу по вул. Стрийській, 133 у м. Львові є держава в особі Фонду державного майна України.

Матеріалами справи підтверджується, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Закритим акціонерним товариством «Львівський іподром» укладено Договір № 56 про оренду цілісного майнового комплексу (далі - Договір) Державного підприємства «Львівський іподром», розташованого на вул. Стрийській, 133 в м. Львові, згідно п. 4.2. якого поліпшення орендованого майна підприємства, здійснені за рахунок амортизаційних відрахувань є власністю держави.

Умовами укладеного між сторонами Договору оренди передбачено, що передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно, власником якого залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди по 03.07.2034 (п.2.2 та п. 10.1 Договору).

Орендар має лише право з дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна підприємства, здійснювати його реконструкцію, технічне переозброєння та інші поліпшення, що зумовлюють підвищення його вартості (п. 6.3. договору).

Договір оренди не містить положень, які б передбачали припинення права державної власності на орендоване майно та виникнення права власності орендаря, внаслідок поліпшення цього майна орендарем.

Отже, проведення перепланування і реконструкції внутрішніх приміщень у ході капітального ремонту в межах капітальної будівлі не створює нову річ, а лише її поліпшує.

Матеріалами справи також встановлено, що капітальний ремонт конюшень та допоміжних приміщень орендар провів у 2019-2020 роках за погодженням з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях.

При цьому, листом від 09.09.2019 відповідачу надано дозвіл саме на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна, в тому числі на здійснення капітального ремонту Сідловочної, адмінбудинку «А-2».

До того ж, Регіональне відділення Фонду держмайна України листом від 24.06.2020 № 11-03-03312 наголосило ПрАТ «Львівський іподром», що невід`ємні поліпшення, здійснені на орендованому майні як за рахунок власних коштів, так і за рахунок амортвідрахувань, є державною власністю.

Водночас рішенням Господарського суду Львівської області від 24.07.2007 у справі № 1/373-20/89 встановлено, що майно по АДРЕСА_1 перебуває у державній власності та закріплене на праві господарського відання за ДП «Львівський іподром».

Відтак, держава в особі Фонду державного майна України є, зокрема, власником будівлі сідловочної 1977 року побудови (у технічному паспорті під літ. А-2) загальною площею 871, 3 кв.м, що входить до складу орендованого майна (цілісного майнового комплексу).

Підставами для державної реєстрації права власності на галерею загальною площею 189,6 кв.м за Приватним акціонерним товариством «Львівський іподром» вказано: декларацію про готовність об`єкта до експлуатації ЛВ 141200210118 від 21.01.2020, акт приймання - передачі товарно-матеріальних цінностей ДП «Львівський іподром» від 31.07.2009, підписаний між ДП «Львівський іподром» та ЗАТ «Львівський іподром», рішення Господарського суду Львівської області від 24.07.2007 у справі № 1/373-20/89.

Проте, зазначені документи відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не є підставою для державної реєстрації права власності та речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції, чинній до 01.02.2020, передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно. Частиною 3 статті 23 вказаного Закону передбачено, що орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.

Отже, право власності в орендаря може виникнути виключно на ті поліпшення, які можливо відокремити від об`єкта оренди без завдання йому шкоди. При цьому, проведення орендарем реконструкції приміщення не є підставою для визнання права власності на орендоване реконструйоване нерухоме майно. Капітальний ремонт чи реконструкція орендованих приміщень будинку не може призвести до створення нової речі, право власності на яке може заявити особа, яка її створила в силу положень ст. 778 ЦК України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно з ч. 1 ст. 796 ЦК України, одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували відведення земельної ділянки ПАТ "Львівський іподром" для здійснення будівництва окремого нерухомого майна.

Згідно договору оренди цілісного майнового комплексу орендар набуває права користування земельною ділянкою виключно з метою забезпечення користування орендованим майном в межах, встановлених договором найму.

Набуття права власності на новостворене майно та об`єкти незавершеного будівництва врегульовано ст. 331 ЦК України, яка не містить положень, відповідно до яких реконструкція (перебудова) існуючого об`єкта нерухомого майна призводить до виникнення нового об`єкта нерухомого майна.

Як встановлено матеріалами справи, державна реєстрація за ПАТ «Львівський іподром» здійснена на частину приміщення - галерею загальною площею 189,6 кв.м, що є складовою частиною будівлі сідловочної, адмінбудівлі під літ. «А-2» загальною площею 871,3 кв.м.

У матеріалах справи відсутні рішення уповноважених органів, які б свідчили про правомірність набуття відповідачем частини вказаного нерухомого майна чи зміну титулу власності на майно.

З огляду на наведене, враховуючи, що в даному спорі фактично має місце повторна державна реєстрація права власності на частину цілісного майнового комплексу, власником якого є держава, колегія суддів приходить до висновку, що державним реєстратором Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Стрихар Мартою Ігорівною 27.01.2020 безпідставно здійснено реєстрацію права приватної власності на частину приміщень - галерею загальною площею 189,6 кв.м, що є складовою частиною будівлі сідловочної, адмінбудівлі під літ «А-2» загальною площею 871, 3 кв.м за орендарем - ПрАТ «Львівський іподром».

Щодо обраного прокуратурою, як позивачем, способу захисту права, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У статті 16 ЦК України визначені загальні способи захисту цивільних прав та інтересів.

Застосовувані способи захисту цивільних прав мають відповідати характеру спірних правовідносин та природі спору, що існує між сторонами.

Згідно положень ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів, серед іншого, може бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення.

Оскільки порушення права власності держави в особі Фонду держмайна України відбулось внаслідок державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке вже зареєстроване за державою в особі Фонду держмайна України, заявлені позовні вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав від 27.01.2020 опосередковують відновлення становища, яке існувало до порушення.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає (Постанова ОП КГС ВС від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18).

Крім того, матеріалами справи встановлено, що спірне майно з володіння власника не вибувало, що виключає відновлення порушеного права позивача шляхом пред`явлення віндикаційного позову, який пред`являється власником майна при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника.

Спірне майно перебуває в оренді та фактично мала місце лише повторна державна реєстрація на частину цілісного майнового комплексу, власником якого є держава - галерею загальною площею 189,6 кв.м, що є складовою частиною будівлі сідловочної, адмінбудівлі під літ «А-2» загальною площею 871, 3 кв.м.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в п.102 постанови від 02 липня 2024 року у cправі № 909/282/23 (п.102) та від 10.01.2024 у справі № 907/385/22, реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин.

Тобто не є новоствореним об`єктом нерухомого майна вже існуючий об`єкт нерухомості зі зміненими зовнішніми та внутрішніми параметрами, з використанням функціональних елементів цього майна, тобто такий, що фактично є тим самим об`єктом з видозміненими загальними характеристиками (постанова Верховного Суду України від 06.07.2016 у справі № 6-1213цс16, постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 5013/462/12, від 04.09.2018 у справі № 914/2660/15, постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 161/3376/17, від 04.07.2018 у справі № 335/640/15-ц, від 13.01.2021 у справі № 535/44/16-ц, від 13.05.2021 у справі № 363/3583/15-ц).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) зауважила, що надміру формалізований підхід до заявлених позовних вимог (за яким позивач у позовній заяві повинен вказати спосіб захисту, визначений приписами ЦК України та ГК України) суперечить завданню цивільного судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Диспозитивність - один з базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача. Якщо особою заявляється належна позовна вимога, яка може її ефективно захистити, суди не повинні відмовляти у її задоволенні виключно з формальних міркувань. Така відмова призведе до необхідності особи повторно звертатись до суду за захистом своїх прав (які при цьому могли бути ефективно захищені), що невиправдано затягне вирішення справи по суті.

Скасування державної реєстрації права на підставі рішення суду передбачено, зокрема, ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч. 3 ст. 26 вказаного Закону, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Згідно з абз. 4 ч. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі якщо у зв`язку з наявністю в Державному реєстрі прав двох і більше розділів на один об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості внаслідок допущення технічної помилки виявлено суперечності між зареєстрованими речовими правами, закриття розділу Державного реєстру прав здійснюється виключно на підставі судового рішення.

У разі ухвалення судом рішення про закриття розділу Державного реєстру прав у випадках, передбачених цією статтею, закриття відповідного розділу допускається виключно у разі, якщо таким судовим рішенням вирішується питання щодо набуття та/або припинення речових прав, обтяжень речових прав на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, щодо якого закривається розділ у Державному реєстрі прав (ч. 7 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Відтак, скасування державної реєстрації права приватної власності відповідачів на спірне майно в даному випадку буде підставним та законним, відповідатиме легітимній меті та переслідуватиме законний державний і суспільний інтерес, оскільки спрямовуватиметься на поновлення порушеного права власності держави.

Разом з тим, оскільки майно, яке було безпідставно зареєстровано за ПрАТ «Львівський іподром» було в наступному відчужено на користь ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу, такий договір підлягає визнанню недійсним з підстав, передбачених ч.1 ст.203 ЦК України, як такий, що не відповідає вимогам закону та інтересам держави, на що покликався прокурор, пред`являючи позов у даній справі.

Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень України, постановою Львівського апеляційного суду від 17.06.2025 року договір купівлі-продажу нежитлового приміщення №769 від 05.06.2023 - галереї площею 189,6 кв.м, розташованої за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав 2016996846101), укладений між ПрАТ «Львівський іподром» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лавриком Я.М., 05.06.2023, зареєстрований в реєстрі за № 769 – вирішено розірвано. Зобов`язано ОСОБА_1 повернути ПрАТ «Львівський іподром» нежитлове приміщення - галерею площею 189,6 кв.м, розташоване за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав 2016996846101.

Тобто, оспорюваний прокурором договір купівлі-продажу від 05.06.2023 року № 769 на час перегляду в апеляційному порядку рішення Сихівського районного суду м. Львова від 04 червня 2025 року(у даній справі) є розірваним.

Однак, виходячи з положень ст.236 ЦК України, згідно якої правочин, визнаний судом недійсним є недійним з моменту його вчинення, та враховуючи, що розірвання договору і визнання його недійсним мають різні правові наслідки, колегія суддів дійшла до висновку, що позовні вимоги прокурора про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного 05.06.2023 між ПрАТ «Львівський іподром» та ОСОБА_1 на приміщення - галерею площею 189,6 кв.м, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , підлягає визнанню недійсним з часу його укладення.

Крім того, зважаючи, що договір купівлі-продажу, який був підставою для реєстрації за ОСОБА_1 права власності на галерею площею 189,6 кв.м, розташовану за адресою АДРЕСА_1 визнано судом недійсним, позовні вимоги прокурора про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення - галерею по АДРЕСА_1 площею 189,6 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2016996846101, з припиненням такого речового права підлягають до задоволення.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

у х в а л и в:

Апеляційні скарги Львівської обласної прокуратури, Фонду державного майна України, регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях задоволити.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 04 червня 2025 рокускасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позов Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Приватного акціонерного товариства «Львівський іподром» задоволити.

Усунути державі Україна в особі Фонду державного майна України перешкоди в користуванні та розпорядженні майном - нежитловим приміщенням - галереєю по АДРЕСА_1 , площею 189,6 кв.м шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності ПрАТ «Львівський іподром» на нежитлове приміщення - галерею по АДРЕСА_1 площею 189,6 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2016996846101, з припиненням такого речового права та із закриттям відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення №769 від 05.06.2023 - галереї площею 189,6 кв.м, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , укладений між ПАТ «Львівський іподром» та ОСОБА_1 .

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення - галерею по АДРЕСА_1 площею 189,6 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2016996846101, з припиненням такого речового права та із закриттям відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текс постанови складено 21 липня 2026 року.

Головуючий: Н.П. Крайник

Судді: Я.А. Левик

М.М. Шандра