Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №686/9726/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/9726/26

Провадження № 2/686/6969/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

22 липня 2026 року

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої – судді Чевилюк З.А.,

з участю секретаря судового засідання - Томашівської А.Т.,

представника позивача – Осіва П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницький цивільну справу №686/9726/26 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису №9576, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, що виданий 29.01.2020 року, щодо стягнення боргу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» таким, що не підлягає виконанню.

В Першому відділі державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було відкрите виконавче провадження № 67732430.

Виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого напису №9576 виданого 29.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем.

Виконавчим написом стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованість по кредитному договору №002-22400 -150613 від 15.06.2013 року укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 за період з 08.02.2018 по 23.01.2020, в розмірі 33280,94 грн, з яких:

- 14573,68 грн – заборгованість за тілом кредиту;

- 18557,26 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісією;

- 150 грн за вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Позивач вважає, що виконавчий напис нотаріуса підлягає визнанню судом таким, що не підлягає виконанню, оскільки в момент вчинення вказаного виконавчого напису нормативно-правовий акт, який допускав вчинення виконавчих написів нотаріусів на кредитних договорах, - був визнаний незаконним та нечинним за рішенням суду, що набрало законної сили, тобто законних підстав для можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на кредитному договорі не існувало.

В матеріалах виконавчого провадження повинен був бути виконавчий напис, який вчинений в оригіналі (чи дублікаті) кредитного договору №002-22400-150613 від 15.06.2013 року, чи прикріплений до кредитного договору.

В матеріалах виконавчого провадження №67732430 містився лише оскаржуваний виконавчий напис від 29 січня 2020 року за №9576 без кредитного договору №002-22400-150613 від 15.06.2013 року, що є порушенням норм законодавства.

Відсутність у матеріалах виконавчого провадження кредитного договору підтверджується заявою відповідача про примусове виконання рішення №103165 від 20.01.2021 року у додатку якої не вказано кредитний договір.

Виконавчий напис не вчинено згідно кредитного договору. Отже, не відомі умови кредитного договору в тому числі щодо особи, яка підписала кредитний договір, строку дії договору, умови щодо порядку нарахування процентів, штрафних санкцій.

Постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 06.09.2022 року виконавчий напис №9576 виданий 29.01.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, повернуто стягувачу.

При цьому, державним виконавцем зазначено, що 25.08.2022 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану " від 27.07.2022 №2455-IX, яким пункт 10-2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" доповнено абзацом 14 відповідно до якого забороняється у період дії воєнного стану примусове виконання виконавчих написів нотаріусів. Відповідно п.9, ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання Реєстраційний номер виконавчого провадження: 67732430 відповідного рішення; відповідно до абзацу 10 пункту 10-2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. воєнного стану.

Отже, після припинення або скасування воєнного стану відповідач може повторно пред`явити спірний виконавчий напис до виконання.

Представник позивача позов підтримав та наполягав на його задоволені. Відповідач повідомлений про час та дату судового засідання в установленому законом порядку уповноваженого представника не направив. Третя особа повідомлена про час та дату судового засідання в установленому законодавством порядку; клопотання про відкладення розгляду справи та розгляд справи за відсутності від третіх осіб до суду не надходили. При відсутності заперечень з боку позивача, суд вважає за можливе заочно розглянути справу та винести заочне рішення. Приватним нотаріусом витребувані судом матеріали виконавчого напису не представлені.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що в Першому відділі державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було відкрите виконавче провадження № 67732430.

Виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого напису №9576 виданого 29.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем.

Виконавчим написом стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованість по кредитному договору №002-22400 -150613 від 15.06.2013 року укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 за період з 08.02.2018 по 23.01.2020, в розмірі 33280,94 грн, з яких:

- 14573,68 грн – заборгованість за тілом кредиту;

- 18557,26 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісією;

- 150 грн за вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Позивач вважає, що виконавчий напис нотаріуса підлягає визнанню судом таким, що не підлягає виконанню, оскільки в момент вчинення вказаного виконавчого напису нормативно-правовий акт, який допускав вчинення виконавчих написів нотаріусів на кредитних договорах, - був визнаний незаконним та нечинним за рішенням суду, що набрало законної сили, тобто законних підстав для можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на кредитному договорі не існувало.

В матеріалах виконавчого провадження повинен був бути виконавчий напис, який вчинений в оригіналі (чи дублікаті) кредитного договору №002-22400-150613 від 15.06.2013 року, чи прикріплений до кредитного договору.

В матеріалах виконавчого провадження №67732430 містився лише оскаржуваний виконавчий напис від 29 січня 2020 року за №9576 без кредитного договору №002-22400-150613 від 15.06.2013 року.

Виконавчий напис не вчинено згідно кредитного договору. Отже, не відомі умови кредитного договору в тому числі щодо особи, яка підписала кредитний договір, строку дії договору, умови щодо порядку нарахування процентів, штрафних санкцій.

Постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 06.09.2022 року виконавчий напис №9576 виданий 29.01.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, повернуто стягувачу.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» щодо можливості здійснення виконавчого напису на підставі оригіналу кредитного договору.

Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Зважаючи на викладене, беручи до уваги відсутність доказів отримання позивачем будь-якої вимоги (претензії) щодо сплати боргу за кредитним договором та порушення порядку оформлення виконавчого напису, недоведеність безспірності вимоги, суд приходить до висновку про підставність заявленого позову та позбавлення можливості позивача захищати свої права та висловити заперечення на стадії вчинення виконавчого напису, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 263 - 265 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати виконавчий напис №9576, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, що виданий 29.01.2020 року щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», таким, що не підлягає виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути переглянуте за заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дати проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 22 липня 2026 року.

Суддя Чевилюк З.А.