Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №369/3268/26 — Шумський районний суд Тернопільської області

Суд: Шумський районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: завданої внаслідок ДТП

Дата: 21 липня 2026 р.

Справа: №369/3268/26

Суддя: Харлан М. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 369/3268/26

2/609/469/2026

22 липня 2026 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Харлана М.В.

за участю секретаря судового засідання Семенюк О.І.

представника позивача Терещенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до

відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

вимоги позивача: про відшкодування збитків та моральної шкоди, пов`язаних із знищенням транспортного засобу,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції сторін.

1. 20 лютого 2026 року представник позивача ОСОБА_1 (далі позивач) – адвокат Беніцька Валентина Іванівна звернулась до суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі відповідач) з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого.

2. Позов обґрунтований тим, що 03 квітня 2023 року о 07 год. 20 хв. на 24 км а/д Київ-Чоп сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу - автобусу марки SETRA д.н.з. НОМЕР_1 , модель S317, VIN код: НОМЕР_2 , рік випуску 2001, під керуванням водія ОСОБА_3 та другого учасника ДТП водія ОСОБА_4 , яка керувала транспортним засобом – автомобілем марки BMV 318 д.н.з. НОМЕР_3 , VIN код: НОМЕР_4 , рік випуску 2008, який належить на праві власності - ОСОБА_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб автомобіль марки BMV 318 д.н.з. НОМЕР_3 було фізично знищено, а його власнику було завдано збитки.

Вина водія транспортного засобу - автобусу марки SETRA д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 встановлена обвинувальними актом, складеним у кримінальному провадженні зареєстрованого в ЄДРДР за №12023111050001186 від 03.04.2023 р. за фактом завдання одному з учасників ДТП - потерпілому ОСОБА_5 тілесних ушкоджень у вигляді ЗЧМТ. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.11.2023 р. у справі №369/5931/23 звільнено від кримінальні відповідальності ОСОБА_3 у зв`язку із примиренням обвинуваченого з потерпілим. Водночас встановлено, що ОСОБА_3 будучи особою, яка керувала транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України

Крім того, постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.01.2025 р. у справі №369/16316/24 встановлено, що 03.04.2023 р. водій ОСОБА_3 керував справним автобусом "Setra S 317", р/н НОМЕР_1 , рухався проїзною частиною автодороги М-06 сполученням Київ-Чоп та на 25 км автодороги в межах Бучанського району Київської області з небезпечною швидкістю, не стежив за дорожньою обстановкою та зіткнувся керованим ним автобусом з дев`ятьма попутними автомобілями, зокрема, "BMW 318", р/н НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 , та дії водія ОСОБА_3 відповідають складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки він порушив пп."б", "д" п. 2.3, п. 12.3 ПДР.

Відповідно до інформації Головного сервісного центру МВС (лист від 31.05.2023 №31/835АЗ-11413-2023) – транспортний засіб марки SETRA, модель S 317, 2001 року випуску зареєстровано за ОСОБА_6 (актуальний власник) з датою реєстрації за особою 18.12.2013 р., співвласник – ОСОБА_7 . Станом на 30.05.2023 р. в ЄДРТЗ міститься інформація про надання ОСОБА_2 права на керування вказаним транспортним засобом в період з 21.11.2020 р. по 21.11.2025 р.

Разом з тим, водій ОСОБА_3 був працівником ФОП ОСОБА_2 , що підтверджується матеріалами кримінального провадження №12023111050001186, зокрема: протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 04.03.2023 р., протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 19.04.2023 р. та характеристикою від 19.04.2023 р. на працівника ОСОБА_3 , наданою ФОП ОСОБА_2

Згідно з висновком суб`єкта оціночної діяльності - «Центр експертної оцінки» ФОП ОСОБА_8 , викладеного у звіті з оцінки матеріального збитку транспортного засобу від 15.05.2023 р. № 50/23, відновлення досліджуваного автомобілю є недоцільним, оскільки його ринкова вартість значно менша вартості відновлювального ремонту. Тому, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, визначено такою, що дорівнює ринковій вартості автомобіля BMV 318 д.н.з. НОМЕР_3 на момент дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 03.04.2023, та складає 380926,20 грн. Залишки транспортного засобу залишилися у позивача ОСОБА_1 .

У свою чергу, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу автобусу марки SETRA була застрахована ТОВ «Перша Страхова» згідно з полісом №212930914 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 13.01.2023 р. Відповідно до умов страхування загальна сума страхового відшкодування за полісом страхування за збитки, завдані майну становить 160000 грн., розмір франшизи 3200,00 грн. Страховиком було виплачено позивачу відшкодування у сумі 85638,89 грн.

Рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 04.12.2025 р. у справі №752/13067/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_9 до фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 , де третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «ПЕРША», про стягнення матеріальних збитків, заподіяних в результаті ДТП, позовні вимоги задоволено частково. Зокрема, стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3200,00 грн. франшизи, передбаченої договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 212930914. Окрім того, вищевказаним рішення встановлено, що автомобіль марки BMV 318 д.н.з. НОМЕР_3 у наслідок дорожньо-транспортної пригоди було фізично знищено, а шкода має бути відшкодована з урахуванням різниці між вартістю транспортного засобу на момент дорожньо-транспортної пригоди та вартістю пошкодженого транспортного засобу (його залишків) після дорожньо-транспортної пригоди.

Позивач вважає, що у зв`язку із фізичним знищенням його транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, йому мають бути відшкодовані збитки у сумі 213024,81 грн. (380926,20 грн. - 79062,50 грн. - 85638,89 грн. - 3200,00 грн.).

Зазначає, що знищення транспортного засобу позивача в результаті дорожньо-транспортної пригоди негативно вплинуло на моральний стан ОСОБА_1 та призвело до його душевних страждань. Позивач оцінює завдану йому моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн. та вважає, що такий розмір відповідає засадам розумності та справедливості з огляду на обставини порушення права позивача.

На підставі вищевказаного представник позивача просила позовні вимоги задовольнити.

Не погоджуючись із позовом 25 травня 2026 року представником відповідача ФОП ОСОБА_2 – адвокатом Загороднім В.С. через підсистему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, у якому останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 22 червня 2026 року відзив представника відповідача ФОП ОСОБА_2 – адвоката Загороднього В.С. повернуто без розгляду.

06 липня 2026 року представником відповідача ФОП ОСОБА_2 – адвокатом Загороднім В.С. через підсистему «Електронний суд» подано додаткові пояснення.

Вказав, що в провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження №369/5931/23 відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 України. Рішення по вищевказаному кримінальному провадженні станом на день звернення позивача до суду не прийнято, а тому вважає, вказаний позов таким, що поданий до суду передчасно. Також, невідомою є обставина, чи здійснював водій ОСОБА_3 виїзд автобуса марки SETRA д.н.з. НОМЕР_1 у момент вчинення дорожньо-транспортної події під час виконання службових обов`язків за подорожнім листом чи використовував автотранспорт у власних цілях. Транспортний засіб автобус марки SETRA д.н.з. НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_6 , співвласником є ОСОБА_7 .

Окрім того, зазначає, що позивачем представлено висновок суб`єкта оціночної діяльності «Центр експертної оцінки» ФОП ОСОБА_8 , викладеного у звіті з оцінки матеріального збитку транспортного засобу від 15.05.2023 № 50/23 матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля BMV 318 д.н.з. НОМЕР_3 внаслідок ДТП складає 380926,20 грн. Однак при проведенні оцінки завданої шкоди, на вирішення поставлене лише одне запитання, а саме, який розмір матеріального збитку завданого власнику автомобіля BMV 318 д.н.з. НОМЕР_3 . Питання щодо залишкової вартості автомобіля після ДТП не ставилось та в переліку дослідження експерта не перебувало. Згідно висновку встановлено, що ремонт автомобіля вважається економічно необґрунтованим, а отже, автомобіль вважається фізично знищеним, оскільки вартість відновлювального ремонту цього транспортного засобу перевищує його ринкову вартість. За таких обставин розмір матеріальної шкоди був розрахований стороною позивача всупереч усталеної судової практики щодо відшкодування шкоди внаслідок повного пошкодження транспортного засобу.

Окрім того, Шумський районний суд Тернопільської області у справі № 752/13067/23 вже вирішував питання щодо стягнення матеріальних збитків, заподіяних в результаті ДТП, в даній справі позивач намагається повторно стягнути кошти за обставинами які уже вирішувались судом і рішення в даній справі набрало законної сили.

Також вважає, що позивачем не доведено завдання йому моральної шкоди у заявленому ним розмірі, що свідчить про необгрунтованість заявленої вимоги.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Терещенко О.М. позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позові та просила задовольнити в повному обсязі. Вказала, що зазначена в позовній заяві сума шкоди в розмірі 213024,81 грн. завдана у зв`язку із знищенням транспортного засобу містить арифметичні помилки, а тому вірною слід ваажати суму 212974,81 грн.

Додатково зазначила, що знищення транспортного засобу позивача в результаті дорожньо-транспортної пригоди негативно вплинуло на моральний стан останнього, зокрема призвело до змін звичного способу життя у зв`язку з пошкодженням належного йому транспортного засобу, а також незапланованих майнових втрат та незручностей. Вказала, що від вчинення ДТП минуло три роки, однак жодного відшкодування відповідач позивачу не здійснив.

Представник відповідача ФОП ОСОБА_2 – адвокат Загородній В.С. в судове засідання не з`явився надіслав суду заяву, згідно якої просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, в задоволенні позовних вимог просив відмовити.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 лютого 2026 року вищевказану справу передано за підсудністю до Шумського районного суду Тернопільської області.

4. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 28 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.

5. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 07 травня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та призначено підготовче засідання на 21 травня 2026 року, у зв`язку із клопотанням представника відповідача підготовчий розгляд справи відкладено на 08 червня 2026 року, у зв`язку із клопотанням представника відповідача підготовчий розгляд справи відкладено на 22 червня 2026 року.

6. Ухвалою Шумського районного суду від 22 червня 2026 року справу призначено до судового розгляду на 06 липня 2026 року, у зв`язку із клопотанням представника позивача судовий розгляд справи відкладено на 22 липня 2026 року.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

7. Відповідно до копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження №12023111050001186 від 03.04.2023 вбачається, що 03.04.2023 біля 07 год 20 хв на 24 км а/д Київ-Чоп сталася ДТП за участю водія автобусу марки Сетра, р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає АДРЕСА_1 , тверезий, який рухаючись в лівій смузі руху в бік м. Києва допустив попутне зіткнення із автомобілем марки Мітсубіші Карізма, р.н. НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює водієм пожежного автомобіля 14 ДРПЧ, тверезий. Після зіткнення автобус по напрямку руху контактував із 9 автомобілями, які розташовувалися в смугах руху попутно. Внаслідок ДТП водій автомобіля Мітсубіші отримав т/у у вигляді ЗЧМТ, підозра на перелом лівої лопатки. Інші потерпілі відсутні, госпіталізовані особи відсутні.

8. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області №369/5931/23 від 28 листопада 2023 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, а кримінальне провадження відносно нього за №12023111050001186 від 03 квітня 2023 року з цих підстав закрито.

Окрім того, судом встановлено, що 03 квітня 2023 року, близько 07:30 год., водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автобусом марки Сетра, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись проїзною частиною 25 км автодороги сполученням Київ-Чоп, в смугах руху в бік м. Чоп, що на території Бучанського району Київської області, в порушення вимог п. 2.3 б) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі -ПДР України), згідно з яким «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну» та п. 2.3 д) ПДР України, відповідно до якого «водій повинен не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху» не був уважний під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, внаслідок чого своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, п. 12.3 ПДР України, згідно з яким «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможній виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди», під час руху не обрав безпечну швидкість , щоб мати змогу контролювати дорожню обстановку, внаслідок чого допустив зіткнення із попутним автомобілем марки Мітсубіші Карізма, реєстраційний НОМЕР_6 під керуванням потерпілого - водія ОСОБА_5 , який перебував в лівій смузі для руху у нерухомому положенні, після чого автобус попутно контактував з іншими автомобілями, які перебували в смугах для руху результат дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля Мітсубіші реєстраційний номер НОМЕР_5 - потерпілий ОСОБА_5 , отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому лопатки, а також садна обох кистей. Описані ушкодження утворилися тупого/их предмету/ів, по давності можуть відповідати строку і обставинам вказаним в постанові, відносяться до категорії середнього ступеня і, так як для зрощення переломів необхідний термін більше 21-го дня. Порушення водієм ОСОБА_3 вимог пунктів 12.3 Правил дорожнього руху України перебувають у прямому іншому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення потерпілому ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесного ушкодження. Таким чином ОСОБА_3 , будучи особою, яка керує транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України. Обвинувачений ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю. Крім того, цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди було залишено без розгляду.

9. До матеріалів справи долучено копію протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 05 квітня 2023 року. Свідок пояснює, що 03 квітня 2023 року близько 07 год. 30 хв. в районі 25 км автодороги сполучення Київ-Чоп в бік м. Київ він керував автобусом Сетра д.н.з. НОМЕР_1 в якості водія, в котрому перебувало близько 20 пасажирів. Рухався в лівій смузі для руху із швидкістю 90 км/год. В обох смугах для руху попутно розташовувались автомобілі, які він вважав, що рухаються, однак при стрімкому наближенні до них він зрозумів, що вони починають рух та він намагався уникнути зіткнення із попутними автомобілями шляхом зменшення швидкості руху використовуючи гальмування та почав притискатися до металевого колесовідбійника, однак уникнути зіткнення не вдалося і автобус допустив зіткнення із задньою частиною автомобіля марки Мітсубіші, після чого попутно з іншими автомобілями. Свою вину визнав, щиро розкаявся, що так трапилося та запевнив, що буде всіляко сприяти слідству і суду, і виконувати покладені на нього обов`язки.

10. Також до матеріалів справи долучено копію характеристики на ОСОБА_3 складеної ФОП ОСОБА_2 , відповідно до змісту якої вбачається, що останній прийнятий на посаду водія 14 березня 2023 року.

11. Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області №369/16316/24 від 13 січня 2025 року провадження у справі стосовно ОСОБА_3 , 19.12.1985 р. за ст. 124 КУпАП закрито, на підставі п.7 ст. 247 КУпАП.

Зокрема судом встановлено, що 03.04.2023 р. 03.04.2023 року водій ОСОБА_3 керував справним автобусом «Setra S 317», р/ НОМЕР_7 , рухався проїзною частиною автодороги М-06 сполученням Київ-Чоп в смузі руху в бік м. Чоп та на 25 км автодороги в межах Бучанського району Київської області з небезпечною швидкістю, не стежив за дорожньою обстановкою та зіткнувся керованим ним автобусом з дев`ятьма попутними автомобілями: зокрема «BMW 318», р/н НОМЕР_8 , під керуванням ОСОБА_4 . Вказані транспортні засоби отримали пошкодження, а також водій автомобіля «Mitsubishi Carisma», р/н НОМЕР_9 , ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Дії водія ОСОБА_3 відповідають складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки він порушив пп. «б», «д» п. 2.3, п. 12.3 ПДР.

12. Встановлено, що на момент вчинення ДТП транспортний засіб SETRA модель S 317, 2001 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 був забезпечений ПрАТ «СК «Перша» полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №212930914. Страхова сума на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю – 320000,00 грн; за шкоду, заподіяну майну – 160000,00 грн. Розмір франшизи становить 3200,00 грн. Страхувальником є ОСОБА_2 .

13. У листі Головного сервісного центру МВС №31/835АЗ-11413-2023 від 31.05.2023 р. міститься інформація про те, що згідно з даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів станом на 30.05.2023 – транспортний засіб марки SETRA, модель S 317, 2001 року випуску зареєстровано за ОСОБА_6 (актуальний власник) з датою реєстрації за особою 18.12.2013, співвласник – ОСОБА_7 . Станом на 30.05.2023 в ЄДРТЗ міститься інформація про надання ОСОБА_2 права на керування вказаним транспортним засобом в період з 21.11.2020 по 21.11.2025.

14. Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_10 вбачається, що позивач ОСОБА_1 являється власником транспортного засобу марки BMW 318 р/н НОМЕР_8 . Дата реєстрації 25.06.2022 р.

15. 28 квітня 2023 року ОСОБА_1 та ФОП « ОСОБА_8 » уклали Договір на проведення робіт з незалежної оцінки.

15 травня 2023 року ФОП « ОСОБА_8 » склав Звіт з оцінки матеріального збитку транспортного засобу №50/23. На вирішення поставлене питання: Який матеріальний збиток завданий власнику автомобіля BMW 318 (реєстр. № НОМЕР_3 ) внаслідок ДТП, яка трапилась 03.04.2023 року? Згідно із Висновком матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля BMW 318 (реєстр. № НОМЕР_3 ) внаслідок ДТП складає 380926,20 грн (триста вісімдесят тисяч дев`ятсот двадцять шість гривень 20 копійок). У звіті зазначено, що вартість відновлювального ремонту складає 1178953,88 грн, ринкова вартість КТЗ становить 380926,20 грн. При даних значеннях видно, з економічної точки зору відновлення досліджуваного автомобіля є недоцільним, оскільки його ринкова вартість значно менша вартості відновлювального ремонту. Тому, згідно з п. 8.2 [1], вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент ДТП і складає 380926,20 грн. Оцінювачем ОСОБА_8 проведено зовнішній огляд автомобіля марки BMW 318 НОМЕР_3 , 2008 року випуску, власником якого є ОСОБА_1 , про що складено відповідні Акти огляду транспортного засобу від 08.05.2023.

У Ремонтній калькуляції №14/23 від 15.05.2023 р. ФОП « ОСОБА_8 » відображено інформацію про автомобіль та детальний перелік робіт і матеріалів, що використовуються для ремонту КТЗ. Вартість ремонту складає 1178953,88 грн.

16. 10 січня 2026 року ФОП « ОСОБА_8 » складено Звіт з оцінки ринкової вартості транспортного засобу №07/26. На вирішення поставлене питання: Яка вартість пошкодженого автомобіля BMW 318 (реєстр. № НОМЕР_3 ) після ДТП, що трапилось 03.04.2023 р. станом на час означеної пригоди?

Відповідно до висновку оцінювача вбачаться, що вартість пошкодженого автомобіля BMW 318 (реєстр. № НОМЕР_3 ) після ДТП, що трапилось 03.04.2023 р. станом на час означеної пригоди складає 79062,50 грн.

17. Листом за вих. №ЦВ24-0467 від 05.04.2024 ПрАТ «СК «Перша» інформувала позивача ОСОБА_1 про те, що за результатами розгляду документів стосовно ДТП, що сталась 03.04.2023 р., прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 85688,89 грн. за завдану шкоду транспортним засобом SETRA S317, д.н.з. НОМЕР_1 , відповідальність власника якого застрахована ПрАТ «СК «Перша» за полісом №ЕР-212930914 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Враховуючи, що внаслідок події було пошкоджено 9 транспортних засобів, то максимальна страхова сума на одного потерпілого розраховується наступним чином: (160000*5)/9=88888,89. Встановлена франшиза в розмірі 3200,00 грн. Відтак розмір страхового відшкодування розраховується наступним чином: 88888,89-3200=85688,89. До листа додано ремонтну калькуляцію №УТ-23-59-О.

18. Відповідно до виписки по рахунку НОМЕР_11 належному ОСОБА_1 вбачається, що 09.04.2024 р. на вищевказаний рахунок було зараховано платіж в розмірі 85688,89 грн. (Деталі операції: Переказ коштів від ПрАТ «СК «Перша», страхове відшкодування по полісу ER/212930914)

19. Рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 04.12.2025 р. у справі №752/13067/23 позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_9 до фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 , де третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «Перша», про стягнення матеріальних збитків, заподіяних в результаті ДТП, задоволено частково. Зокрема, стягнуто: з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3200,00 грн. франшизи, передбаченої договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 212930914.

ІV. Оцінка Суду.

20. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

21. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

22. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

23. Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

24. Частиною 6 ст. 82 ЦПК України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

25. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 листопада 2023 року ОСОБА_3 , звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, а кримінальне провадження відносно нього за №12023111050001186 від 03 квітня 2023 року з цих підстав закрито.

Крім того, постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області №369/16316/24 від 13.01.2025 провадження у справі стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (протокол серії ААД №510533 від 26.09.2024 року), закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП. У постанові вказано, що дії водія ОСОБА_3 відповідають складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки він порушив пп. «б», «д» п. 2.3., п. 12.3 ПДР, а докази його вини у порушенні ПДР, що призвело до пошкодження транспортних засобів, містяться в копіях матеріалів кримінального провадження №12023111050001186 від 03.04.2023.

В силу положень ч. 6 ст. 82 ЦПК наявність винних дій ОСОБА_10 у настанні дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 03.04.2023, є доведеною, та не підлягає доказуванню.

У той же час, судом враховано, що звільнення від кримінальної відповідальності, у зв`язку із примиренням обвинуваченого з потерпілим, передбачене статтею 46 КК України, а також закриття провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП за закінченням строків не є реабілітуючими обставинами, тобто не є обставинами, які спростовують факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.

Із вказаних вище і досліджених судом під час розгляду справи доказів вбачається, що закриття кримінального провадження та справи про адміністративне правопорушення мало місце не у зв`язку з відсутністю в діях обвинуваченого складу злочину та складу адміністративного правопорушення, а у зв`язку із примиренням обвинуваченого з потерпілим та закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, що не є підставою для звільнення від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду.

Окрім того, рішенням Шумського районного суду від 04 грудня 2025 року у цивільній справі №752 /13067/23 встановлено, що що водій ОСОБА_3 є працівником ФОП ОСОБА_2 , який надає послуги з перевезення пасажирів, а транспортний засіб - автобус марки SETRA д.н.з. НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_6 . ОСОБА_2 надано право на керування вказаним транспортним засобом в період з 21.11.2020 по 21.11.2025. Отже, відшкодування повинен здійснювати саме ФОП ОСОБА_2 , який на правовій підставі володіє транспортним засобом.

Відповідач ФОП ОСОБА_2 у розумінні положень ст.ст. 1172, 1187 ЦК України є особою, відповідальною за спричинену позивачу, як власнику колісного транспортного засобу шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 03 квітня 2023 року.

26. Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

27. Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому, такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

28. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, передбачені статтею 1166 ЦК України, частиною першою якої встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини перша, друга статті 1166 ЦК України).

29. Відповідно до статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

30. Згідно зі ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

31. Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

32. Разом з тим принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи наведене, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, коли розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, тоді обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

33. Статтею 28 Закону № 1961-IV визначено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону № 1961-IV.

34. Відповідно до статті 30 Закону № 1961-IV, транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

35. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

36. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19) зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу) оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

37. Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність відповідача на час ДТП була застрахована ПрАТ Страхова компанія «Перша».

ПрАТ СК «Перша» відшкодувало ОСОБА_1 85688,89 грн. шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, що підтверджується копією виписки по особовому рахунку позивача.

Рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 04.12.2025 р. у справі №752/13067/23, яке набрало законної сили стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3200,00 грн. франшизи, передбаченої договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 212930914.

15 травня 2023 року ФОП « ОСОБА_8 » склав Звіт з оцінки матеріального збитку транспортного засобу №50/23. Згідно із висновком матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля BMW 318 (реєстр. № НОМЕР_3 ) внаслідок ДТП складає 380926,20 грн. У звіті зазначено, що вартість відновлювального ремонту складає 1178953,88 грн, ринкова вартість КТЗ становить 380926,20 грн. При цьому оцінювачем зазначено, що з економічної точки зору відновлення досліджуваного автомобіля є недоцільним, оскільки його ринкова вартість значно менша вартості відновлювального ремонту. Тому, згідно з п. 8.2 [1], вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент ДТП і складає 380926,20 грн. Оцінювачем ОСОБА_8 проведено зовнішній огляд автомобіля марки BMW 318 НОМЕР_3 , 2008 року випуску, власником якого є ОСОБА_1 , про що складено відповідні Акти огляду транспортного засобу від 08.05.2023.

У Ремонтній калькуляції №14/23 від 15.05.2023 р. ФОП « ОСОБА_8 » відображено інформацію про автомобіль та детальний перелік робіт і матеріалів, що використовуються для ремонту КТЗ. Вартість ремонту складає 1178953,88 грн.

Таким чином, автомобіль позивача вважається фізично знищеним, а порядок відшкодування шкоди в такому випадку має бути здійснений відповідно до вимог ст. 30 вказаного Закону.

Крім того, по справі встановлено, що пошкоджений в ДПТ автомобіль залишився у фактичному користуванні позивача.

10 січня 2026 року ФОП « ОСОБА_8 » складено Звіт з оцінки ринкової вартості транспортного засобу №07/26. Відповідно до висновку оцінювача вбачаться, що вартість пошкодженого автомобіля BMW 318 (реєстр. № НОМЕР_3 ) після ДТП, що трапилось 03.04.2023 р. станом на час означеної пригоди складає 79062,50 грн.

Вищевказані звіти стороною відповідача спростовані не були, інших експертиз чи досліджень з приводу визначення розміру вартості транспортного засобу після дорожньої пригоди, суду надано не було, а відтак суд приймає до уваги надані стороною позивача звіт № 50/23 з оцінки матеріального збитку транспортного засобу від 15 травня 2023 року та звіт №07/26 з оцінки ринкової вартості транспортного засобу від 10 січня 2026 року як належні докази по справі.

З урахуванням вищенаведеного та в силу положень ст.30 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при визначені розміру відшкодування завданої позивачу ОСОБА_1 матеріальної шкоди, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на його користь в порядку ст. 1194 ЦК України 212974,81 грн., як різниці вартості автомобіля до дорожньо-транспортної пригоди, так і після, з урахуванням виплати страхового відшкодування, стягнутої суми франшизи передбаченої договором (полісом), обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 212930914, тобто: 212974,81 грн. = (380926,20 грн. - 79062,50 грн. - 85688,89 грн. - 3200,00 грн.).

Щодо стягнення моральної шкоди суд виходить з такого.

38. Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

39. Відповідно до статті 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

40. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 3, 9 постанови від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

41. Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, в інших випадках встановлених законом.

42. Постанова Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20 містить висновки, що … [зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини].

43. Матеріалами справи підтверджено, протиправність дій заподіювача, а також судом встановлено, що моральна шкода, полягала у душевних стражданнях, яких ОСОБА_1 зазнав у зв`язку з пошкодженням його майна.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, судом враховано характер неправомірних дій, тривалість порушення прав позивача, глибину його душевних та психічних страждань пов`язаних з пошкодженням належного йому майна, порушенням нормального ритму життя (необхідність вчинення додаткових дій, які за нормальних обставин не було необхідності вчиняти), нормальних життєвих зв`язків, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану, а тому, виходячи із засад розумності і справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ФОП ОСОБА_11 на користь позивача 20000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Посилання представника відповідача ФОП ОСОБА_2 –адвоката Загороднього В.С. на те, що позивачем не надано належного, достовірного та достатнього доказу на підтвердження заподіяної йому моральної шкоди суд до уваги не бере, оскільки внаслідок неправомірних дій ОСОБА_3 позивачу ОСОБА_1 були завданні душевні страждання та психологічні переживання, які потребували необхідності докладання додаткових зусиль для відновлення попереднього стану та відновлення своїх порушених прав, і вимушеності змін звичного способу життя у зв`язку з пошкодженням належному йому транспортного засобу, оскільки подія ДТП та пошкодження майна, що призводить до незапланованих майнових втрат та незручностей, є основою стресу та душевних хвилювань, що впливають на звичайний плин життя та потребує додаткових зусиль для відновлення попереднього стану.

Натомість, представником відповідача ФОП ОСОБА_2 не доведено, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

44. Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

45. Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову- на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зокрема, згідно квитанції № 0011-4363-8989-1297 від 11 лютого 2026 р. позивачем сплачено 1864,20 грн. судового збору. Також в матеріалах справи містяться квитанції № 3235801 від 15 травня 2023 року, № 3336277 від 10 січня 2026 року виданих ФОП ОСОБА_8 , відповідно до змісту яких вартість виконаних ним робіт становить 6000,00 грн. Квитанції містять штамп про їх оплату.

За таких обставин, суд вважає, що підлягають стягненню з відповідача в користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1864,20 грн. та витрати зі сплати експертних досліджень в сумі 6000,00грн.

Керуючись статтями 13, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 288, 289, 351-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про відшкодування збитків та моральної шкоди, пов`язаних із знищенням транспортного засобу – задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ( НОМЕР_11 АТ КБ «ПриватБанк», Київ, Україна, МФО 305299) шкоду за знищений транспортний засіб в розмірі 212974 (двісті дванадцять тисяч дев`ятсот сімдесят чотири) гривні 81 коп.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ( НОМЕР_11 АТ КБ «ПриватБанк», Київ, Україна, МФО 305299) моральну шкоду в розмірі 20000,00 (двадцять тисяч) гривень.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ( НОМЕР_11 АТ КБ «ПриватБанк», Київ, Україна, МФО 305299) судові витрати в розмірі 7864,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду складено 22 липня 2026 року.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_12 .

Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_13 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя: М.В. Харлан

Оригінал: reyestr.court.gov.ua