Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №607/13717/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.07.2026 Справа №607/13717/26 Провадження №2-о/607/389/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Позняка В.М.,

за участю секретаря судового засідання Козак О.Є., заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, –

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт належності їй свідоцтва про право власності на житло від 29.11.1999, виданого ВАТ «Сумихімпром», згідно з наказом № 191 від 22.11.1999, як одному зі співвласників квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Заява мотивована тим, що під час приватизації квартири у 1999 році орган приватизації (ВАТ «Сумихімпром») припускався технічної/мовного характеру описки в написанні імені заявниці — замість офіційного імені « ОСОБА_2 » було вказано « ОСОБА_3 » ( ОСОБА_4 ). Аналогічну помилку продубльовано у довідках БТІ та Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради.

Заявниця є внутрішньо переміщеною особою і звернулася до державного реєстратора в м. Тернопіль для реєстрації права власності на свою частку в квартирі. Рішенням державного реєстратора від 05.06.2026 № 85200247 їй було відмовлено у проведенні реєстраційних дій через розбіжність в імені (« ОСОБА_2 » у паспорті проти « ОСОБА_3 » у Свідоцтві).

Написання імені « ОСОБА_3 » є наслідком лінгвістично-правописних чинників та фонетичного принципу, застосованого посадовцями у 1999 році (імена « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_3 » є тотожними за етімологічним походженням). Усі інші ідентифікуючі дані співвласників (батьків заявниці) та адреса майна повністю збігаються.

Помилку неможливо виправити в позасудовому порядку, а встановити факт належності документа необхідно для реалізації та захисту права власності.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.06.2026 відкрито окреме провадження у справі та призначено судове засідання.

В судовому засіданні заявниця заяву підтримала та просила її задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце був повідомлений у встановленому законом порядку.

Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.

Як вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 12.05.1995 Зарічним відділом ЗАГС м. Суми, заявниця народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 під ім`ям « ОСОБА_2 », а її батьками зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 27.06.2015 року Відділом ДРАЦС по м. Суми ГТУЮ у Сумській області, ОСОБА_7 уклала шлюб з ОСОБА_8 , після реєстрації якого їй було присвоєно прізвище « ОСОБА_9 », з чого видно перехід дошлюбного прізвища « ОСОБА_10 » на прізвище « ОСОБА_9 » при збереженні власного імені « ОСОБА_2 ».

Згідно зі свідоцтвами про народження дітей: серії НОМЕР_3 від 10.08.2012 року та серії НОМЕР_4 від 26.08.2021 року, ОСОБА_11 зазначена матір`ю ОСОБА_12 та ОСОБА_13 відповідно, що додатково підтверджує послідовне та безперервне офіційне використання нею імені «Анна».

Як вбачається із змісту Свідоцтва про право власності на житло, виданого 29.11.1999 року ВАТ «Сумихімпром» на підставі наказу від 22.11.1999 № 191, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .

Відповідно до довідки БТІ № 0309362 від 17.10.2002 року, право спільної сумісної власності на вказане житло за ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 було зареєстроване в реєстровій книзі за № 1513.

Згідно з довідкою Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 25.03.2025 року № 1042/05.01-12, відомості про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 містять запис про співвласників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (на підставі Свідоцтва від 29.11.1999).

Як вбачається із рішення про відмову у проведенні реєстраційних дій № 85200247 від 05.06.2026 року, винесеного державним реєстратором виконавчого комітету Тернопільської міської ради Редьквою Н.С., заявниці ОСОБА_1 було відмовлено у державній реєстрації права власності на частку квартири через розбіжність між ім`ям « ОСОБА_2 » у паспорті та ім`ям « ОСОБА_3 » у правовстановлюючому документі.

Заслухавши заявницю, дослідивши та оцінивши докази, суд доходить такого висновку.

Згідно із статтею 293 ЦПК України, окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із вимогами пункту 6 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наведених у п.1 постанови від 31.03.1995р. №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежать виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Судом встановлено, що у свідоцтві про народження заявниці, свідоцтві про шлюб, а також інших поданих документах її ім`я зазначене як « ОСОБА_2 ». Разом із тим у свідоцтві про право власності на житло від 29 листопада 1999 року, виданому ВАТ «Сумихімпром», заявницю зазначено як « ОСОБА_3 ».

Досліджені судом докази свідчать, що зазначена у правовстановлюючому документі « ОСОБА_4 » та заявниця ОСОБА_1 (до шлюбу – ОСОБА_7 ) є однією і тією ж особою, оскільки збігаються дата народження заявниці, її дошлюбне прізвище, по батькові, відомості про батьків, адреса нерухомого майна, а також інші ідентифікуючі дані. Розбіжність стосується виключно написання власного імені.

Суд бере до уваги, що допущена при оформленні свідоцтва про право власності на житло розбіжність має очевидний технічний характер та не свідчить про існування іншої особи, якій належало б зазначене право власності. При цьому саме така розбіжність стала підставою для відмови державного реєстратора у проведенні державної реєстрації права власності, що підтверджується рішенням про відмову у проведенні реєстраційних дій № 85200247 від 05 червня 2026 року.

Суд також враховує, що інший порядок усунення виявленої невідповідності відсутній, а встановлення зазначеного юридичного факту необхідне заявниці для реалізації належного їй права власності шляхом державної реєстрації речового права.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою, підтверджується належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частини сьомої статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись статтями 293, 294, 315, 316, 318, 319, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

Заяву задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_14 свідоцтва про право власності на житло, виданого 29 листопада 1999 року ВАТ «Сумихімпром» на підставі наказу від 22 листопада 1999 року № 191, відповідно до якого співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , зазначено ОСОБА_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду.

Реквізити учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання (як ВПО): АДРЕСА_4 .

Заінтересована особа: Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, бульвар Т. Шевченка, 3.

Головуючий суддя В. М. Позняк