Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №603/407/26 — Монастириський районний суд Тернопільської області

Суд: Монастириський районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 21 липня 2026 р.

Справа: №603/407/26

Суддя: Галіян І. М.

Справа № 603/407/26

Провадження № 3/603/127/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 року м. Монастириська

Суддя Монастириського районного суду Тернопільської області Галіян І. М., розглянувши матеріали, які надійшли із сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 2 Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , який не працює,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

установив:

ОСОБА_1 02.07.2026 року приблизно о 21:00 год, перебуваючи за місцем спільного проживання, що у АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , що виразилось в словесних образах, погрозах та залякуванні, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

Також ОСОБА_1 02.07.2026 року приблизно о 21:00 год, перебуваючи за місцем спільного проживання, що у АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке виразилось в словесних образах, погрозах та залякуванні, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

Окрім того, ОСОБА_1 02.07.2026 року приблизно о 21:00 год, перебуваючи за місцем спільного проживання, що у АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 в присутності малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке виразилось в словесних образах, погрозах та залякуванні, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

Постановою Монастириського районного суду Тернопільської області від 22.07.2026 року справи відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за № 603/407/26 (провадження № 3/603/127/2026), № 603/408/26 (провадження № 3/603/128/2026), № 603/409/26 (провадження № 3/603/129/2026) об`єднано в одне провадження та присвоєно їм єдиний унікальний номер № 603/407/26 (провадження № 3/603/127/2026).

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до вимог ч. 2 ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), суд вважає за можливе розглянути цю справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх повній сукупності, суд приходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме даними:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 735728 від 02.07.2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 02.07.2026 року приблизно о 21:00 год, перебуваючи за місцем спільного проживання, що в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до дружини ОСОБА_2 , що виразилось у нецензурних висловлюваннях, погрозах, залякуванні, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої, в присутності двох малолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 735729 від 02.07.2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 02.07.2026 року приблизно о 21:00 год, перебуваючи за місцем спільного проживання, що в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до дружини ОСОБА_2 , в присутності малолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке виразилось у нецензурних висловлюваннях, погрозах, залякуванні, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої;

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 735730 від 02.07.2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 02.07.2026 року приблизно о 21:00 год, перебуваючи за місцем спільного проживання, що в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до дружини ОСОБА_2 , в присутності малолітньої дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке виразилось у нецензурних висловлюваннях, погрозах, залякуванні, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої;

- заяви іписьмових пояснень ОСОБА_2 від 02.07.2026 року, зі змісту яких відомо, що 02.07.2026 року приблизно о 21:00 год за місцем спільного проживання, що в АДРЕСА_1 , її чоловік ОСОБА_1 в присутності їхніх малолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчинив щодо неї домашнє насильство психологічного характеру, зокрема, висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою та залякував;

- фотокопії термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 653460 від 02.07.2026 року, яким ОСОБА_1 у зв`язку із вчиненням домашнього насильства психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_2 було заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 10 діб з 23:00 год 02.07.2026 року до 23:00 год 12.07.2026 року.

Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. п. 3, 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; психологічне насильство – форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

У ч. 1 ст. 269 КУпАП визначено, що потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.

Якщо адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 або 173-6 цього Кодексу, було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілим, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди (ч. 4 ст. 269 КУпАП).

Окрім того, згідно з визначенням, наведеним у п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дитина, яка постраждала від домашнього насильства, – особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства в будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП – вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру (образи, погрози, залякування), внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності.

При накладенні стягнення суд відповідно до вимог ст. 33 КУпАП враховує характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність.

Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями за відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Отже, відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП ОСОБА_1 суд вважає за доцільне обрати йому адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у виді штрафу в максимальному розмірі.

Саме таке стягнення на переконання суду буде співмірним вчиненимдіянням, узгоджуватиметься з принципами доцільності, справедливості та невідворотності відповідальності та відповідатиме меті адміністративного стягнення.

Враховуючи обставини вчинення адмінправопорушення, дані про особу порушника, зважаючи на те, що ОСОБА_1 вперше притягається до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, суд приходить висновку про недоцільність направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, відповідно до ст. 39-1 КУпАП.

У силу ст. 40-1 КУпАП з правопорушника необхідно стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн в дохід держави.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 33, 283, 284 КУпАП,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 (шістдесят) коп. у дохід держави.

Штраф підлягає сплаті порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області.

Суддя І.М.Галіян

Оригінал: reyestr.court.gov.ua