Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №602/643/26 — Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/643/26

Провадження № 3/602/250/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" липня 2026 р. м. Ланівці

Суддя Лановецького районного суду Тернопільської області Наумчук В.А., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №1 Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, -

в с т а н о в и в:

18 червня 2026 року о 12 год 19 хв на автодорозі Р-43 Тернопіль-Ланівці 34 км Кременецького району Тернопільської області водій ОСОБА_1 керував електроскутером марки Corso Speed Fire 2500 без д.н.з. в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 ARPJ-0912, результат огляду 0.83% (проміле). З результатом водій згідний. Від проходження огляду в найближчому медичному закладі водій відмовився. Від подальшого керування відсторонений.

Тим самим ОСОБА_1 порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення - повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч. 1 цієї статті, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Матеріали справи надійшли до Лановецького районного суду Тернопільської області 24.06.2026.

Призначено судове засідання з розгляду справи про адміністративне правопорушення на 08.07.2026.

За клопотанням захисника, адвоката Хомича А.М., судове засідання з розгляду справи відкладено на 22.07.2026.

Захисник через підсистему «Електронний суд» 08.07.2026 подав клопотання про закриття провадження у справі. Клопотання обґрунтоване тим, що працівники поліції незаконно зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , що робить усі здобуті докази недопустимими, а також грубим порушенням процедури проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, що полягало, у непроведенні пробного забору повітря перед основним вимірюванням як це передбачено інструкцією з експлуатації приладу «Драгер». Захисник просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

У судове засідання захисник, адвокат Хомич А.М., не прибув, 21.07.2026 через підсистему «Електронний суд» вчергове подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване зайнятістю адвоката у судовому засіданні по іншій справі в Київському районному суді м. Харкова.

Розглянувши клопотання захисника про відкладення розгляду справи, дійшов висновку, що воно задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Як убачається зі змісту повістки, долученої до клопотання, адвокат Хомич А.М. викликається до Київського районного суду м. Харкова на 9:00 год 22.07.2026 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП.

Разом з тим, у розглядуваному клопотанні про відкладення розгляду справи, захисник не аргументував чому участь у судовому засіданні з розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП у Київському районному суді м. Харкова, є для нього більш пріоритетним, ніж у судовому засіданні з розгляду цієї справи.

Суддя також враховує те, що розгляд цієї справи уже відкладався за аналогічним клопотанням адвоката Хомича А.М., яке також було мотивоване його участю у розгляді справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у Хмельницькому апеляційному суді.

Таким чином особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддею було забезпечено право користуватися юридичною допомогою адвоката та надано достатній, з урахуванням незначної складності цієї справи, час для організації свого захисту.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

На необхідності розмежування добросовісної реалізації особою права на захист та використання даного права з неправовою метою затягування провадження також було звернуто увагу в ухвалі Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20.03.2020 у справі №638/1002/20.

Відтак, суддя розцінює клопотання захисника від 21.07.2026 як таке, що спрямоване на штучне затягування розгляду цієї справи, у зв`язку з чим воно задоволенню не підлягає.

При цьому, суддя враховує те, що клопотання про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 , своєчасно сповіщеного про місце і час розгляду справи, до суду не надійшло, а захисник письмово виклав позицію захисту у цій справі у раніше поданому клопотанні про закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене вище, вважаю за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та захисника.

Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, проаналізувавши доводи захисника, дійшов висновку про те, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, яке ставиться йому в провину, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 18.06.2026 серії ЕПР1 № 696268 (а.с.1); результатом тестування ОСОБА_1 на приладі Drager Alcotest 6820 №ARPJ-0912 на визначення стану алкогольного сп`яніння від 18.06.2026, який становить 0,83 % (проміле) (а.с.2); рапортом чергового ВП №1 (м. Ланівці) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області від 18.06.2026 №3420 (а.с. 3); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зазначено що ОСОБА_1 з результатом згоден (а.с. 4); направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким ОСОБА_1 направлявся 12.06.2026 о 12 год 45 хв до Лановецької лікарні (а.с. 5); копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (газоаналізатора Alcotest 6820, зав.№ №ARPJ-0912), чинного до 20 січня 2027 року (а.с. 6); копією постанови судді Лановецького районного суду Тернопільської області від 25.03.2026 у справі №602/242/26, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 15-17); відеозаписами з відеореєстратора у службовому автомобілі поліцейського та нагрудних камер поліцейських, що містяться на диску (а.с. 18).

Перераховані вище докази зібрані у передбаченому законом порядку, відповідають критеріям належності та допустимості, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, доповнюючи один одного.

Зокрема, зі змісту відеозаписів з відеореєстратора у службовому автомобілі поліцейського та нагрудних камер поліцейських, що містяться на диску, убачається, що у місці, дату та час, вказані у протоколі, ОСОБА_1 керував зазначеним у протоколі транспортним засобом і був зупинений працівниками поліції. Одразу після зупинки транспортного засобу поліцейський повідомив водію причину зупинки (дослівно - «йде відпрацювання у нас по двоколісних транспортних засобах»). При цьому, водій жодним чином не висловив заперечень щодо законності його зупинки. У подальшому, у зв`язку з виявленими ознаками стану алкогольного сп`яніння, зокрема, запахом алкоголю з порожнини рота, поліцейський запропонував йому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, на що водій погодився. Результат огляду із застосуванням спеціального технічного засобу – позитивний (0,83%), про що повідомлено водію. Останній погодився з результатом огляду та відмовився на пропозицію поліцейського проїхати у найближчий заклад охорони здоров`я для проведення медичного огляду.

Пунктом 1.3 ПДР передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а згідно з п.1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно п.2.9.а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до положень пункту 1.10 Правил дорожнього руху транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Електроскутер, у розумінні положень Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 №2956-IX є електричним двоколісним транспортним засобом, оснащеним виключно електричними тяговими двигунами, та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії, а відтак відповідає ознакам механічного транспортного засобу незалежно від показника потужності двигуна.

Отже, з урахуванням наведеного вище, за керування електроскутером із порушенням правил ПДР настає передбачена законом відповідальність.

Частиною другою статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Постановою судді Лановецького районного суду Тернопільської області від 25.03.2026 у справі №602/242/26 встановлено факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке мало місце 26.02.2026, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив аналогічне правопорушення повторно протягом року.

Стосовно доводів захисника про незаконість зупинки транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , суддя зауважує таке.

Після зупинки транспортного засобу водій не висловлював зауважень чи заперечень щодо законності підстав його зупинки, що убачається зі змісту відео з нагрудної бодікамери поліцейського.

Матеріали справи також не містять доказів того, що у подальшому ОСОБА_1 оскаржував у встановленому законом порядку правомірність дій поліцейського щодо його зупинки.

До того ж, питання законності причини зупинки транспортного засобу не є предметом цього судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а обов`язок водія дотримуватися встановленої заборони щодо керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння є безумовним і не ставиться у залежність від оцінки правомірності дій поліцейського щодо зупинки транспортного засобу.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і доведеність факту вчинення цього правопорушення не залежить від того, чи були у поліцейського достатні підстави зупиняти транспортний засіб.

Стосовно доводів захисника про грубе порушення процедури проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, що полягало, на думку захисника, у непроведенні пробного забору повітря перед основним вимірюванням, то вони є необґрунтованими з наступних міркувань.

Нормами ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, які встановлюють порядок проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, не передбачено вимоги щодо «проведення пробного забору повітря» спеціальним технічним засобом перед основним вимірюванням.

Захисник також покликається на вимоги інструкції з експлуатації приладу Драгер, однак на підтвердження своїх доводів жодних доказів не надав.

Натомість, текст керівництва по експлуатації приладу Drager Alcotest 6820, який міститься у загальному доступі в мережі Інтернет, подібної вимоги не містить.

Отже, оцінивши та дослідивши зібрані по справі докази, розглянувши аргументи захисника, суддя дійшов переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, є доведеною поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення враховується те, що у матеріалах розглядуваної справи про адміністративне правопорушення відсутні докази про належність транспортного засобу на праві власності особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому відсутні підстави для застосування такого виду стягнення, як оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення.

З огляду на наведене вище, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, передбачене санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 23, 40-1, 130 ч. 2, 283, 284, 294 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в:

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

У разі несплати правопорушником штрафу у п`ятнадцятиденний термін, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу (68 000 грн) та витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Лановецький районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: В. НАУМЧУК