Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №440/3909/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів

Дата: 21 липня 2026 р.

Справа: №440/3909/26

Суддя: Ральченко І.М.

Головуючий І інстанції: С.С. Сич

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 р. Справа № 440/3909/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Катунова В.В. , Мінаєвої К.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2026 року по справі № 440/3909/26

за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), Сумського міжрегіонального управління міністерства юстиції України

про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 Національної Гвардії України звернулась до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця від 27.03.2026 у виконавчому провадженні ВП №80622365 про стягнення виконавчого збору у розмірі 34588,00 грн.

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця від 27.03.2026 у виконавчому провадженні ВП №80622711 про стягнення виконавчого збору у розмірі 34588,00 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2026 у задоволенні позову військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України до Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ВЧ НОМЕР_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2026 у справі №440/3909/26 та ухвалити нове рішення у цій справі, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та не дослідив правову природу виконавчих документів.

Сумське міжрегіональне Управління міністерства юстиції України скориставшись своїм правом передбаченим ст. 304 КАС України подало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якій вважаючи рішення суду першої інстанції вмотивованим, обґрунтованим та таким, що винесено згідно діючого законодавства просило у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно зі ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі №440/16116/25, що набрало законної сили 14.03.2026, позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.01.2016 по 28.02.2018. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням січня 2008 року як базового місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі грошового забезпечення ОСОБА_1 за один день 01.03.2018 різниці між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 21,62 грн. (двадцять одна гривня 62 коп.) грн. за один день 01.03.2018, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум. У іншій частині вимог відмовлено (номер рішення в ЄДРСР 134063030).

20.03.2026 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №440/16116/25, який був звернутий стягувачем до примусового виконання органом державної виконавчої служби заявою вх. №3488 від 27.03.2026.

27.03.2026 начальником відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Рецем М.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №80622365, якою відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №440/16116/25, виданого 20.03.2026 Полтавським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 21,62 грн. (двадцять одна гривня 62 коп.) грн. за один день 01.03.2018, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

27.03.2026 начальником відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Рецем М.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №80622711, якою відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №440/16116/25, виданого 20.03.2026 Полтавським окружним адміністративним судом, про зобов`язання військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням січня 2008 року як базового місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат.

Наведене стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з підстав законності оскаржуваних постанов про стягнення виконавчого збору від 27.03.2026 ВП №80622365 та від 27.03.2026 ВП №80622711.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).

Частиною 1 ст.1 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч.2 ст.18 Закону №1404).

З наведених законодавчих норм вбачається, що виконавець зобов`язаний вчинити виконавчі дії у спосіб, передбачений виконавчим документом.

Згідно з п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

При цьому примусове виконання рішення майнового характеру — це комплекс законних дій державних або приватних виконавців, спрямованих на стягнення з боржника грошових коштів або вилучення майна на користь стягувача а примусове виконання рішень немайнового характеру — це механізм примусу, за яким боржника зобов`язують особисто вчинити певні дії (наприклад, поновити на роботі, знести незаконну забудову, виселити) або, навпаки, утриматися від їх вчинення.

Головна відмінність полягає в об`єкті виконання та методах впливу. За майновими рішеннями стягуються конкретні грошові суми або майно, тому виконавець накладає арешт на рахунки та активи. За немайновими — боржника зобов`язують особисто вчинити певні дії, а при невиконанні застосовуються штрафи та примусовий привід.

Окремі питання організації виконання судових рішень визначені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (далі - Інструкція №512/5).

Пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції №512/5 встановлено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження. Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Із системного аналізу зазначених норм вбачається, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення з боржника виконавчого збору в постанові про відкриття виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця.

Верховний Суд у постановах від 28.04.2020 (справа №480/3452/19), від 20.11.2019 (справа №480/1558/19) зазначив, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання. Стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення із винесенням відповідної постанови.

Отже, стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення із винесенням відповідної постанови, не пов`язується із фактично стягнутою виконавцем сумою, а обчислюється у відсотках від суми, яка підлягає стягненню..

Судовим розглядом встановлено, що 20.03.2026 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №440/16116/25 про зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 21,62 грн. (двадцять одна гривня 62 коп.) грн. за один день 01.03.2018, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум /а.с. 34/, який був звернутий стягувачем до примусового виконання органом державної виконавчої служби заявою вх. №3488 від 27.03.2026.

У пункті 2 цієї постанови зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

У пункті 3 цієї постанови вказано про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 34588,00 грн.

Також 20.03.2026 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №440/16116/25 про зобов`язання військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням січня 2008 року як базового місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат, який був звернутий стягувачем до примусового виконання органом державної виконавчої служби заявою вх. №3491 від 27.03.2026.

27.03.2026 начальником відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Рецем М.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №80622711, якою відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №440/16116/25, виданого 20.03.2026 Полтавським окружним адміністративним судом, про зобов`язання військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням січня 2008 року як базового місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат.

У пункті 2 цієї постанови зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

У пункті 3 цієї постанови вказано про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 34588,00 грн.

Платіжною інструкцією №4238 від 01 квітня 2026 року ОСОБА_1 перераховано індексацію грошового забезпечення у розмірі 79464,51 грн.; призначення платежу: перерах. на к/рах. індексації грошового забезпечення на кор. ОСОБА_1 згідно рішення суду №440/16116/25 від 11.02.2026, що була оплачена органом Казначейства 02 квітня 2026 року.

А отже наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 виконано боржником після винесення постанов про відкриття виконавчого провадження ВП №80622365 та ВП №80622711.

Крім того колегія суддів зазначає, що спірні виконавчі листи зобов`язують Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України вчинити певні дії, а тому судове рішення має немайновий характер.

У зв`язку з цим виконавчий збір у виконавчому провадженні № 80622365 підлягає стягненню у фіксованому розмірі, визначеному Законом України «Про виконавче провадження» для виконання рішень немайнового характеру, а не у розмірі 10 % від суми індексації грошового забезпечення, яка підлягає нарахуванню та виплаті.

Відтак доводи апеляційної скарги щодо необхідності обчислення виконавчого збору як 10 % від суми стягнення є безпідставними та обґрунтовано відхилено судом першої.

Враховуючи наведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані постанови начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Реця М.В. про стягнення виконавчого збору від 27.03.2026 ВП №80622365 та від 27.03.2026 ВП №80622711 прийняті державним виконавцем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законом України №1404-VIII, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, та обґрунтовано.

З урахуванням викладеного, вказані в апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки ґрунтуються на помилковому та довільному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права.

Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2026 року по справі № 440/3909/26 - залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач І.М. Ральченко

Судді В.В. Катунов К.В. Мінаєва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua