Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №560/15253/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/15253/25

РІШЕННЯ

іменем України

22 липня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач 1) та ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач 2).

Первісно позивач просив суд: визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає у не розгляді заяв ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 від 13 січня 2025 року та від 21 лютого 2025 - про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 у Хмельницькій області ( АДРЕСА_1 , тел.: НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), розглянути заяви ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 від 13 січня 2025 року та від 21 лютого 2025 - про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення щодо надання мені відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у спосіб, визначений Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560; визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №R26943 від 20.08.2025 року про притягнення до відповідальності за порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 у Хмельницькій області ( АДРЕСА_1 , тел.: НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) та ІНФОРМАЦІЯ_4 у Хмельницькій області ( АДРЕСА_2 ), які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 21.10.2025 відкрито провадження в адміністративній справі; ухвалено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 18.06.2026 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залишення без розгляду позовної вимоги про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяви ОСОБА_1 від 13.01.2025 та від 21.02.2025 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення щодо надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у спосіб, визначений Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, - відмовлено.

Ухвалено прийняти відмову ОСОБА_1 від позовної вимоги про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяви ОСОБА_1 від 13.01.2025 та від 21.02.2025 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення щодо надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у спосіб, визначений Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560.

Ухвалено закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині позовної вимоги про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяви ОСОБА_1 від 13.01.2025 та від 21.02.2025 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення щодо надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у спосіб, визначений Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560.

Ухвалено розгляд справи в іншій частині позовних вимог - продовжити.

Ухвалою суду від 18.06.2026 клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - задовольнити частково.

Ухвалено витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 у п`ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали: копії заяв ОСОБА_1 від 13.01.2025 та від 21.02.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з доданими до них документами; копії рішень ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 від 13.01.2025 та від 21.02.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (з доказами ознайомлення заявника з цими рішеннями); докази на підтвердження обставин, які стали підставою винесення ІНФОРМАЦІЯ_4 постанови №R26943 від 20.08.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку; копію постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №R26943 від 20.08.2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку (з доказами ознайомлення позивача з цією постановою); докази наявності обставин, на підставі яких ІНФОРМАЦІЯ_4 вніс до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку станом на 20.08.2025 року.

У задоволенні решти вимог клопотання - відмовлено.

Ухвалою суду від 18.06.2026 позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає у не розгляді заяви ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , від 13 січня 2025 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації - залишено без руху.

Ухвалено надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 22.07.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає у не розгляді заяви ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , від 13 січня 2025 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації - залишено без розгляду.

Отже, предметом судового розгляду на дату ухвалення рішення суду у цій справі є такі позовні вимоги: визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає у не розгляді заяви ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 від 21 лютого 2025 - про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації; визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №R26943 від 20.08.2025 року про притягнення до відповідальності за порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 у Хмельницькій області ( АДРЕСА_1 , тел.: НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) та ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 ), які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Згідно із заявами по суті справи, позивач позовні вимоги підтримує та просить задовольнити повністю з таких підстав.

Зазначає, що на підставі довідки №978 від 06.08.2024, оформленої ІНФОРМАЦІЯ_6 , йому раніше була надана відстрочка від призову під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку зі здійсненням постійного догляду за матір`ю, яка потребує такого догляду.

Вказує, що 13.01.2025 він звертався із заявою про відстрочку, адресованою голові комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Стверджує, що 21.02.2025 звернувся із заявою про надання відстрочки, адресованою голові комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Посилається на те, що у заявах просив розглянути їх, оформити довідку про відстрочку та письмово повідомити про результат розгляду.

До заяв позивач додав копії документів, які, на його думку, підтверджували право на відстрочку, зокрема документи про особу заявника, документи матері, документи про родинний зв`язок, інвалідність матері, акт №32 про здійснення догляду, військово-обліковий документ та довідку №978 від 06.08.2024 про попереднє надання відстрочки.

Позивач стверджує, що заява від 21.02.2025 була отримана ІНФОРМАЦІЯ_7 , однак у визначений Порядком №560 строк не була розглянута, а позивачу не було надіслано ані рішення про надання відстрочки, ані письмової відмови із зазначенням причин такої відмови.

Щодо постанови №R26943 позивач зазначає, що не отримував повістки або іншого належного виклику, не був повідомлений про необхідність прибуття до ТЦК та СП, а тому не міг бути притягнутий до адміністративної відповідальності за неприбуття за повісткою.

Позивач також вказує, що не подавав заяви про те, що не оспорює допущене порушення та погоджується на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності.

Крім того, позивач вважає протиправними дії щодо внесення до Реєстру даних про порушення ним правил військового обліку, оскільки, на його думку, такого порушення він не вчиняв, а правові підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності відсутні.

Відповідачі правом на подачу відзиву не скористалися, а тому, суд, на підставі ч. 2 ст. 175 КАС України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Водночас, матеріали справи не містять доказів того, що станом на дату подання заяви від 21.02.2025 позивач перебував на військовому обліку в іншому територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки або в іншому органі військового управління.

21.02.2025 позивач подав заяву про відстрочку, адресовану голові комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 .

У заяві позивач зазначив підставу для відстрочки - пункт 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - та просив розглянути заяву і письмово повідомити його про результат.

З опису вкладення вбачається, що позивач направив до ІНФОРМАЦІЯ_7 заяву від 21.02.2025 разом із доданими до неї документами.

Заява від 21.02.2025 була отримана ІНФОРМАЦІЯ_7 22.02.2025.

Водночас, матеріали справи не містять доказів того, що після отримання заяви ІНФОРМАЦІЯ_7 її було переслано за належністю до ІНФОРМАЦІЯ_7 для розгляду комісією цього територіального центру комплектування та соціальної підтримки або що позивача було повідомлено про неможливість розгляду заяви комісією при Шостому відділі.

Матеріали справи також не містять доказів фактичного надходження заяви позивача від 21.02.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_7 або його комісії.

Наданий відповідачем 2 витяг з протоколу №06 від 21.01.2025 стосується заяви від 13.01.2025, а не заяви від 21.02.2025, тому не підтверджує належного реагування відповідачів на заяву позивача від 21.02.2025.

Щодо постанови №R26943, то суд встановив, що позивач у позовній заяві оскаржує постанову ІНФОРМАЦІЯ_7 №R26943 від 20.08.2025.

Водночас, із дослідженої судом, наявної у матеріалах справи, копії постанови №R26943 вбачається, що датою її винесення є 21.08.2025, тоді як 20.08.2025 зазначено у постанові як дата надходження заяви особи, в якій вона нібито не оспорює допущене порушення та погоджується на притягнення до адміністративної відповідальності за її відсутності.

З огляду на збіг номера постанови, особи, щодо якої її винесено, РНОКПП, складу правопорушення та суми штрафу, суд розцінює постанову №R26943 від 21.08.2025 як той самий індивідуальний акт, який позивач оскаржує у цій справі.

У постанові №R26943 зазначено, що вона винесена за наявності поданої особою заяви, в якій особа не оспорює допущене порушення та погоджується на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.

Також зазначено спосіб надходження такої заяви - через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Однак у матеріалах справи відсутня сама заява позивача про неоспорення правопорушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності.

Так само відсутні технічні або інші докази, які б підтверджували, що така заява була сформована і подана саме позивачем через електронний кабінет.

Також відповідачі не надали суду повістки, доказів її вручення позивачу, доказів належного повідомлення позивача про необхідність прибуття до ТЦК та СП, доказів неприбуття позивача без поважних причин, а також доказів вручення або надсилання позивачу копії постанови №R26943.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Також суд вказує на те, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення, вчинення дій або бездіяльності.

Отже, суд, оцінюючи оспорювані рішення, дії або бездіяльність виходить лише з тих мотивів, якими керувався суб`єкт владних повноважень при прийнятті рішень, вчиненні дій або бездіяльності.

Такий підхід неодноразово відображений у практиці Верховного Суду при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема, у постанові від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18.

За ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

У силу статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України, передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

У подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі – Закон № 3543-XII у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) встановлені підстави надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

За пунктами 56, 57 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі - Порядок №560 у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним, які перебувають на військовому обліку в розвідувальних органах, СБУ, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період наказами керівників відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ утворюються відповідні комісії. Надання військовозобов`язаним відстрочок комісіями, утвореними в розвідувальних органах, СБУ, здійснюється відповідно до цього Порядку.

Питання надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації заброньованим на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, за підприємствами, установами і організаціями, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, комісією не розглядаються.

За абзацом першим пункту 58 Порядку №560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Відповідно до пункту 60 Порядку №560, комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов`язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.

Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов`язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.

Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаному продовжується автоматично, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.

Перевірка підстав у військовозобов`язаного щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (крім випадків, коли відстрочка від призову оформляється та надається автоматично відповідно до пункту 59 цього Порядку) здійснюється посадовими особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) відповідно до їх функціональних обов`язків за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних.

Перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється протягом п`яти днів у разі: подання військовозобов`язаним заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; видання указу Президента України про проведення мобілізації (продовження строку проведення мобілізації); надходження звернення органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування; отримання офіційної інформації (повідомлення) про втрату особою законних підстав для відстрочки.

У разі виявлення відсутності законних підстав у військовозобов`язаного для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (комісія Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) скасовує таку відстрочку протягом семи днів з дати виявлення відсутності законних підстав у військовозобов`язаного для відстрочки.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період заброньованим за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями, зазначеним у підпункті 1 пункту 1 додатка 5, надається на строк, визначений відповідно до Порядку бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 15, ст. 940; 2024 р., № 107, ст. 6790), або на строк, визначений відповідно до Порядку бронювання військовозобов`язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями відповідно до переліків посад і професій військовозобов`язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2015 р. № 45, - із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 р. № 12 і від 7 червня 2024 р. № 674.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період особам, визнаним в установленому порядку особами з інвалідністю, надається на строк дії відповідних законних підстав, а особам, визнаним тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я, на строк, зазначений у постанові (рішенні) військово-лікарської комісії, але не більше ніж на 12 місяців.

Відстрочка посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, надається на строк їх перебування на відповідній посаді територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, зазначеним в абзаці другому пункту 58 цього Порядку (Центральним управлінням або регіональними органами СБУ чи відповідним підрозділом розвідувальних органів). У разі звільнення зазначених посадових (службових) осіб чи переведення на посаду, не зазначену в підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, відповідний орган державної влади, інший державний орган в одноденний строк інформує шляхом надсилання листа відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, який оформив військовозобов`язаному відстрочку, для її анулювання, а також територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління або регіональний орган СБУ або відповідний підрозділ розвідувальних органів, у яких така особа перебуває на військовому обліку.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період особам, зазначеним у підпункті 24 пункту 1 додатка 5, надається на строк, визначений законодавством, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період особам, зазначеним у підпункті 1 пункту 2 додатка 5, надається на семестр, але не більше ніж на шість місяців.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період особам, зазначеним у підпункті 2 пункту 2 додатка 5, надається до завершення навчального року, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період особам, зазначеним у підпунктах 3-5 пункту 2 додатка 5, надається на строк дії відповідних законних підстав.

Довідка про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період видається військовозобов`язаним на строк дії відповідних законних підстав.

Відомості про надання або скасування відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період заносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у день оформлення довідки про надання відстрочки (додаток 6) або в день надсилання повідомлення про скасування відстрочки (додаток 10) засобами поштового зв`язку на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (за умови її уточнення) або адресу електронної пошти, зазначеної у заяві про надання відстрочки (додаток 4), або повідомлення засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

У разі неможливості провести перевірку наявності у військовозобов`язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інших державних реєстрів або баз (банків) даних територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (Центральне управління або регіональні органи СБУ чи відповідний підрозділ розвідувальних органів) повідомляє такому військовозобов`язаному засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку про необхідність надання ним відповідних підтвердних документів для продовження раніше наданої відстрочки.

Разом із тим, суд вказує на те, що Порядок №560 не містить спеціального регулювання щодо дій органу ТЦК та СП у випадку отримання заяви про відстрочку, яка з огляду на місце військового обліку заявника має розглядатися іншою комісією.

Тому для оцінки належного процедурного реагування Шостого відділу суд враховує загальні приписи законодавства про звернення громадян у тій частині, у якій вони не суперечать Порядку №560.

Такі приписи застосовуються судом не для визначення порядку надання відстрочки, а для оцінки того, чи мав орган, який отримав звернення не за компетенцією, право залишити його без будь-якого реагування.

Так, частина третя статті 7 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР встановлює, що, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

За статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Стаття 279-9 КУпАП передбачає, що у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.

У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала зазначену у цій статті заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Відповідно до статті 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.

Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

По справах про порушення митних правил копія постанови вручається особам, щодо яких її винесено, в порядку, встановленому Митним кодексом України.

У випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.

По справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 174 і 191 цього Кодексу, щодо особи, якій вогнепальну зброю, а також бойові припаси ввірено у зв`язку з виконанням службових обов`язків або передано в тимчасове користування підприємством, установою, організацією, суд надсилає копію постанови, крім того, відповідному підприємству, установі або організації для відома і Міністерству внутрішніх справ України для розгляду питання про заборону цій особі користуватися вогнепальною зброєю.

Постанова суду про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, у триденний строк з дня набрання нею законної сили направляється відповідному органу державної влади, органу місцевого самоврядування, керівникові підприємства, установи чи організації, державному чи виборному органу, власнику юридичної особи або уповноваженому ним органу для вирішення питання про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, усунення її згідно із законодавством від виконання функцій держави, якщо інше не передбачено законом, а також усунення причин та умов, що сприяли вчиненню цього правопорушення.

Постанова суду про накладення адміністративного стягнення за повторне вчинення порушення вимог законодавства у сфері ліцензування та з питань видачі документів дозвільного характеру, передбачених статтями 166-10, 166-12 цього Кодексу, у триденний строк з дня набрання нею законної сили направляється відповідному органу державної влади, органу місцевого самоврядування для прийняття рішення згідно із законом.

Особливості вручення постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), визначаються статтями 279-1, 279-2, 279-5, 279-6 цього Кодексу.

По справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення може направлятися особі, щодо якої її винесено, у порядку, визначеному статтею 279-9 цього Кодексу.

Постанова суду про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене частиною сьомою статті 184 цього Кодексу, в одноденний строк з дня набрання нею законної сили направляється органам прикордонної служби для застосування до особи, стосовно якої винесено постанову, тимчасового обмеження права на виїзд за межі України з дитиною.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

У постанові від 22.10.2019 у справі №161/7068/16-а Верховний Суд виходив із того, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови встановлення події адміністративного правопорушення, вини особи та інших обставин, які орган зобов`язаний з`ясувати відповідно до статті 280 КУпАП.

У постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17 Верховний Суд зазначив, що сама постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, а опис адміністративного правопорушення у постанові не може замінити належні докази такого правопорушення.

У постанові від 26.01.2022 у справі №206/2965/21 Верховний Суд звернув увагу, що стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, яка визначає особливості провадження у справах щодо рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема передбачає можливість скасування рішення суб`єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення.

У постанові від 23.12.2025 у справі №755/13012/25 Верховний Суд у спорі щодо постанови за частиною третьою статті 210-1 КУпАП звернув увагу, що факт обізнаності особи про фіксацію порушення правил військового обліку не є тотожним обізнаності про винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності; копія постанови має бути доведена до відома особи у встановлений законом спосіб.

Так, щодо бездіяльності відповідача 1 у зв`язку з неналежним реагуванням на заяву позивача від 21.02.2025, то суд зазначає про таке.

Оцінюючи доводи позивача щодо нерозгляду заяви від 21.02.2025, суд виходить із того, що Порядок №560 у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, пов`язував подання заяви про відстрочку з місцем перебування військовозобов`язаного на військовому обліку.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач на дату виникнення спірних правовідносин перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Отже, питання про надання йому відстрочки мало розглядатися комісією для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_7 , тобто комісією при ТЦК та СП за місцем перебування позивача на військовому обліку.

Разом із тим, суд враховує, що заява від 21.02.2025 була адресована позивачем голові комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 та отримана саме цим відділом.

Тому суд не ототожнює факт отримання заяви Шостим відділом із фактом її фактичного надходження на розгляд комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 .

За таких обставин, комісія для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_7 не була зобов`язана самостійно вирішувати питання про надання позивачу відстрочки по суті замість комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Водночас, суд зазначає, що отримання Шостим відділом заяви позивача не могло бути залишене без будь-якого процедурного реагування.

Суд виходить з того, що, встановивши, що розгляд заяви позивача не належить до його повноважень, що заява подана не до комісії за місцем перебування позивача на військовому обліку, цей відповідач мав повідомити позивача про неможливість її розгляду Шостим відділом із зазначенням відповідних правових підстав.

Тобто, відповідач 1 мав керуватися при розгляді заяви позивача від 21.02.2025 не тільки Порядком № 560, але й Законом № 393/96-ВР, зокрема статтею 7 цього закону.

У той же час, відповідачем 1 не надано суду доказів того, що Шостий відділ після отримання заяви позивача від 21.02.2025 повідомив позивача про неможливість її розгляду комісією при Шостому відділі.

Суд окремо зазначає, що у цій частині не вирішує питання наявності або відсутності у позивача матеріального права на відстрочку.

Предметом оцінки є лише дотримання відповідачами процедури реагування на заяву від 21.02.2025.

Отже, суд доходить висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_7 допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у ненаданні належного процедурного реагування на отриману 22.02.2025 заяву позивача від 21.02.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Водночас, матеріали справи не містять доказів надходження заяви позивача від 21.02.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_7 або комісії при ньому для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

За таких обставин, суд не має підстав для висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_6 допустив протиправну бездіяльність саме у нерозгляді заяви позивача від 21.02.2025 комісією для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при цьому ТЦК та СП.

Тому позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню щодо ІНФОРМАЦІЯ_7 , а щодо ІНФОРМАЦІЯ_7 - відмові.

При цьому, подальше оформлення позивачу відстрочки у листопаді 2025 року не усуває протиправності бездіяльності відповідача 1, яка мала місце у минулому, оскільки суд перевіряє дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень ретроспективно - на момент, коли такий суб`єкт повинен був діяти.

Із приводу постанови ІНФОРМАЦІЯ_7 №R26943 від 21.08.2025, то суд вказує на таке.

Позивач оскаржує постанову ІНФОРМАЦІЯ_7 №R26943 від 20.08.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку.

При цьому, у матеріалах справи міститься копія постанови відповідача 2 №R26943, у якій датою її винесення зазначено 21.08.2025.

Водночас, у цій постанові 20.08.2025 зазначено як дату надходження заяви особи, яка нібито не оспорює допущене порушення та погоджується на притягнення до адміністративної відповідальності за її відсутності.

З огляду на збіг номера постанови, суб`єкта її винесення, особи, щодо якої її прийнято, РНОКПП, статті КУпАП, змісту правопорушення та суми штрафу, суд дійшов висновку, що постанова №R26943 від 21.08.2025 є тим самим індивідуальним актом, який позивач оскаржує у цій справі.

З огляду на встановлені обставини, суд виходить із того, що оскаржуваним індивідуальним актом є постанова №R26943, датою винесення якої є 21.08.2025.

Так, зі змісту постанови №R26943 вбачається, що вона винесена за спеціальною процедурою, передбаченою для випадків, коли особа подала заяву про те, що не оспорює допущене порушення та погоджується на притягнення до адміністративної відповідальності за її відсутності.

У постанові також зазначено, що така заява нібито надійшла через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Однак, суд зазначає, що у матеріалах справи немає самої заяви позивача про неоспорення правопорушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності.

Відсутні також докази її подання через електронний кабінет саме позивачем.

Відповідач 2 також не надав суду повістки, доказів її вручення позивачу, доказів належного повідомлення позивача про необхідність прибуття до ТЦК та СП, а також доказів неприбуття позивача без поважних причин.

З урахуванням положень статей 251, 280 КУпАП та частини другої статті 77 КАС України саме відповідач 2 повинен довести подію адміністративного правопорушення, вину особи, дотримання процедури розгляду справи та правомірність постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

При цьому, сам зміст постанови №R26943 не є достатнім доказом ані факту належного виклику позивача, ані факту його неприбуття без поважних причин, ані факту подання ним заяви про неоспорення правопорушення.

Крім того, відповідач 2 не довів належного доведення постанови до відома позивача.

Так, на звороті копії оскаржуваної постанови поле щодо отримання копії постанови особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, не заповнене; підпис позивача про отримання копії постанови відсутній.

Оскільки відповідач 2 не довів події та складу адміністративного правопорушення, вини позивача, факту належного виклику та факту подання позивачем заяви в порядку статті 279-9 КУпАП, суд дійшов висновку, що постанова відповідача 2 №R26943 від 21.08.2025 є протиправною та підлягає скасуванню.

З урахуванням змісту пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України належним способом захисту у цій частині є скасування постанови суб`єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення, за результатами розгляду якої винесено цю постанову.

Суд зазначає, що в межах справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності застосуванню підлягають спеціальні способи захисту, визначені статтею 286 КАС України.

Тому встановлена судом протиправність постанови є підставою для її скасування та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Отже, позовна вимога про скасування постанови №R26943 підлягає задоволенню шляхом скасування постанови №R26943 від 21.08.2025 та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Окремо суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Позивач оскаржує постанову №R26943, датою винесення якої є 21.08.2025.

Відповідно до частини другої статті 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

З матеріалів справи вбачається, що позивач не заперечує, що звернувся до суду з вимогою про оскарження постанови №R26943 після спливу десятиденного строку, обчисленого з дати її винесення.

Водночас, позивач посилається на те, що копію оскаржуваної постанови йому не вручали і не надсилали, а про її існування він дізнався не з копії постанови, врученої або надісланої у встановленому законом порядку.

Позивач вказує, що про оскаржувану постанову дізнався 22.09.2025.

При цьому, суд не вважає документально підтвердженою зазначену позивачем дату, коли він дізнався про існування постанови №R26943.

Разом із тим, матеріали справи не містять доказів вручення, надсилання або іншого належного доведення цієї постанови до відома позивача.

Ухвалою суду від 18.06.2026 суд витребував, зокрема у Хмельницького районного ТЦК копію постанови №R26943 з доказами ознайомлення позивача з цією постановою.

На виконання зазначеної вище ухвали суду, ІНФОРМАЦІЯ_6 надав суду копію постанови №R26943, однак не надав доказів її вручення позивачу, доказів її надсилання поштовим зв`язком, повідомлення про вручення поштового відправлення, доказів направлення через електронний кабінет або інших доказів ознайомлення позивача з цією постановою.

Як також вже зазначено судом вище, на звороті копії постанови №R26943 поле щодо отримання копії постанови особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, не заповнене; підпис позивача про отримання копії постанови відсутній.

Відповідно до змісту статті 285 КУпАП, копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

Суд враховує, що саме суб`єкт владних повноважень, який виніс постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинен забезпечити доведення цієї постанови до відома особи у спосіб, передбачений КУпАП, та зберігати у справі докази такого доведення.

У той же час, відсутність доказів належного доведення постанови №R26943 до відома позивача не дає суду підстав встановити дату, з якої позивач фактично мав реальну можливість ознайомитися зі змістом постанови та реалізувати право на її судове оскарження.

За таких обставин, суд визнає поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовною вимогою про оскарження постанови №R26943 та не вбачає підстав для залишення позову в цій частині без розгляду.

Щодо вимоги про визнання протиправними дій відповідачів із внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, то суд виходить із таких міркувань.

Позивач просить визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_7 і ІНФОРМАЦІЯ_7 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ним правил військового обліку.

Суд зазначає, що предметом доказування за цією позовною вимогою є не лише правомірність або неправомірність постанови №R26943, а й сам факт вчинення відповідачами конкретних дій - внесення відповідних даних до Реєстру.

Водночас, матеріали справи не містять належних доказів того, що до Реєстру відповідачами були внесені відомості про порушення позивачем правил військового обліку.

Наявні у справі розширені дані з «Резерв+», подані, зокрема самим позивачем до позовної заяви, містять розділ «Правопорушення», у якому зазначено: «Дані в цьому реєстрі відсутні».

Суд також враховує, що ці розширені дані були сформовані 04.08.2025, тобто до винесення відповідачем 2 постанови №R26943.

Тому вони самі по собі не підтверджують ані внесення, ані відсутність внесення таких відомостей після 21.08.2025.

Водночас, вони не є доказом, який підтверджує заявлену позивачем обставину про внесення відповідачами до Реєстру даних про правопорушення.

При цьому, саме по собі існування постанови №R26943 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності також не доводить факту внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Скасування цієї постанови усуває правові підстави для використання її як підтвердження притягнення позивача до адміністративної відповідальності, однак не замінює доказування факту вчинення відповідачами оскаржуваних дій щодо внесення даних до Реєстру.

За таких обставин, суд не має підстав для висновку, що відповідачі вчинили саме ті дії, які позивач просить визнати протиправними.

Отже, у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідачів щодо внесення до Реєстру даних про порушення позивачем правил військового обліку слід відмовити.

З огляду на викладене вище, за результатами розгляду справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Інші аргументи позивача не спростовують висновків суду за результатами розгляду справи, які зазначені вище.

Щодо інших доводів позивача, то суд також зазначає, що, відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

У рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, слід стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211, 20 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 та судовий збір у сумі 1211, 20 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не реагуванні на отриману 22 лютого 2025 року заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , від 21 лютого 2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а саме: у тому, що ІНФОРМАЦІЯ_1 не повідомив ОСОБА_1 про неможливість її розгляду ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №R26943 від 21 серпня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Закрити справу про адміністративне правопорушення, за результатами розгляду якої винесено постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №R26943 від 21 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідачі:ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )

Головуючий суддя Є.В. Печений