Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №447/2283/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №3/447/800/26

Справа №447/2283/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2026 Суддя Миколаївського районного суду Львівської області Друзюк М.М., розглянувши матеріали, які надійшли з ВнП № 2 Стрийського РУП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 130 КУпАП,

за участю ОСОБА_1

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 14.06.2026 о 04 год 11 хв на автодорозі М06 Київ-ЧОП 563, керуючи транспортним засобом марки «Hyundai Accent», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено тестом, здійсненим на місці події за допомогою приладу Alcotest Drager 6820 №1289, 1,08% проміле, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в найближчому медичному закладі у встановленому законом порядку на місці відмовився. Водія відсторонено від права керування транспортним засобом, чим порушив п. 2.9 ПДР – керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вказав, що працівниками поліції не було надано сертифікат відповідності та свідоцтва про повірку приладу «Drager Alcotest 6820», а також зазначив, що його не було відсторонено від керування транспортним засобом.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з такого.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена наступними, дослідженими в судовому засіданні доказами:

– протоколом серії ЕПР1 №692565 від 14.06.2026, з якого вбачається, що ОСОБА_1 14.06.2026 о 04 год 11 хв на автодорозі М06 Київ-ЧОП 563, керуючи транспортним засобом марки «Hyundai Accent», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено тестом, здійсненим на місці події за допомогою приладу Alcotest Drager 6820 №1289, 1,08% проміле, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в найближчому медичному закладі у встановленому законом порядку на місці відмовився. Водія відсторонено від права керування транспортним засобом, чим порушив п. 2.9 ПДР,

– чеком технічного приладу Alkotest Drager результат якого складає 1,08 % проміле, тест №1289 від 14.06.2026,

– актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів,

– направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.06.2026,

– диском з відеозаписом з нагрудних камер поліцейського, які долучені до матеріалів справи, в яких відображені обставини, які відбувалися за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності .

Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Стаття 266 КУпАП передбачає порядок проведення огляду особи, яка керує транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд зазначає, що з відеозапису, долученого до матеріалів справи, встановлено, що водій погодився з результатами приладу «Drager Alcotest 6820», а також повідомив працівникам поліції, що випив дві пляшки пива.

Суд відхиляє доводи ОСОБА_1 щодо ненадання працівниками поліції сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку приладу «Drager Alcotest 6820», з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5 розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735, перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Разом із тим, суд звертає увагу на те, що з відеозапису з нагрудних боді-камер поліцейських вбачається, що водій не просив його ознайомити чи надати для ознайомлення сертифікат відповідності та свідоцтва про повірку приладу «Drager Alcotest 6820».

Щодо інших доводів ОСОБА_1 суд зазначає, що невідсторонення від керування транспортним засобом не звільняє водія від адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП та не є свідченням того, що водій не мав ознак алкогольного сп`яніння.

Крім того, як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що його відсторонено від керування транспортним засобом та заборонено продовжувати рух.

Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, підстави для закриття адміністративного правопорушення відсутні.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого ним правопорушення, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка доведена повністю, а тому вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суддя

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 (шістдесят) коп.

Роз`яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Друзюк М. М.