Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №446/2940/25 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/2940/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2026 м.Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Котормус Т. І.

секретар судового засідання Карпа Г.М.

справа №446/2940/25,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ;

представник позивача ОСОБА_2 ;

відповідачі ОСОБА_3 ;

ОСОБА_4 ;

третя особа Добротвірська селищна рада Львівської області,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа Добротвірська селищна рада Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

16.12.2026 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мидзка Р.В. з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 25.06.2026 звернувся до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області із позовною заявою, в якій просить визнати за позивачем в порядку спадкування після смерті дядька ОСОБА_5 , право власності на земельні ділянки та житловий будинок.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дідо позивача ОСОБА_6 . Після його смерті залишилось спадкове майно, а саме право спадкодавця на земельні ділянки та житловий будинок. Зазначає, що після смерті ОСОБА_6 , спадщину прийняв дядько позивача ОСОБА_5 , як єдиний спадкомець за законом, однак не переоформив його на своє ім`я. Позивач, як єдиний спадкоємець до майна дядька має намір прийняти спадщину. Вказує, що інших спадкоємців до майна немає, оскільки відповідачі у справі, які є рідним братом та сестрою спадкодавця, своїми заявами відмовились від прийняття спадщини в користь позивача. Однак, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на житловий будинок та землю, позивач не може оформити спадкові права в нотаріальному порядку, а тому звернувся до суду.

Ухвалою суду від 02.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, визначено її розгляд в порядку загального позовного провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 23.03.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач та його представник не прибули, однак від представника позивача надійшла заява, в якій він просив проводити розгляд справи без їх участі.

Відповідачі також в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомили, відзиву на позов не подавали.

Представник третьої особи в судове засідання також не прибув.

За таких обставин суд вирішив розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

Водночас у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 07 травня 2024 року, виданим Добротвірською селищною радою Червоноградського району Львівської області (а.с.10).

Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на житловий будинок з належними господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , а також на земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 4622185600:16:000:0157;4622185600:12:000:0087; 4622185600:15:000:0034;4622185600:16:000:0111;4622185600:13:000:0051;4622185600:11:000:0031; 4622185600:15:000:0065; 4622185600:12:000:0038 (а.с.11-17).

Заповіт від імені ОСОБА_6 не складався та не посвідчувався.

На момент смерті ОСОБА_6 був зареєстрованим та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Добротвірської селищної ради №1434/04-04-1/24 від 19 грудня 2024 року.

За даними будинкової книги за адресою: АДРЕСА_1 , є зареєстровані ОСОБА_4 , 1975 р.н. (син), ОСОБА_3 , 1980 р.н., ОСОБА_5 , 1985 р.н. (син), ОСОБА_1 , 2000 р.н. (внук) та ОСОБА_7 , 1955 р.н. (дружина) (а.с.29-34).

Відповідно до витягу про зареєстрованих у житловому будинку осіб від 13 вересня 2024 року №225, виданому Добротвірською селищною радою, у будинку за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 41).

Разом з тим, як встановлено судом із вищевказаної довідки Добротвірської селищної ради №1434/04-04-1/24 від 19 грудня 2024 року, що на день смерті ОСОБА_6 його діти ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за місцем реєстрації у будинку за адресою: АДРЕСА_1 не проживали, інформацією щодо місця їх проживання, перебування і з якого часу вони не проживають на території Сілецького старостинського округу селищна рада не володіє (а.с.40).

Відповідно до заяв відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 26.08.2024, посвідчених нотаріусом 11-ї нотаріальної контори м.Анталія, Туреччина, з перекладом на українську мову, останні відмовились від прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 (а.с.42-55).

Також, як встановлено судом, що дружина ОСОБА_6 , ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 02 вересня 2010 року (а.с.39).

Таким чином, син померлого ОСОБА_6 - ОСОБА_5 будучи єдиним спадкоємцем до його майна, прийняв спадщину, оскільки був зареєстрований та постійно проживав зі спадкодавцем на час його смерті.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 03 квітня 2025 року, виданим Добротвірською селищною радою Шептицькогорайону Львівської області (а.с.38).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на вищевказані земельніділянки та житловий будинок, яке він у своє чергу успадкував після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , проте не переоформив на своє ім`я.

Заповіт від імені ОСОБА_5 не складався та не посвідчувався.

Як встановлено судом раніше, спадкодавець ОСОБА_5 проживав та був зареєстрований до дня смерті у будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним, проживав та був зареєстрований до дня його смерті позивач у справі ОСОБА_1 .

Факт родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_5 та позивачем ОСОБА_1 підтверджується долученими до матеріалів справи доказами, зокрема копіями свідоцтва про народження (а.с.35-37).

Таким чином, після смерті ОСОБА_5 позивач залишився єдиним спадкоємцем, який може претендувати на спадкове майно, однак через відсутність правовстановлюючих документів, не взмозі оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку, а тому за захистом таких змушений звернутись до суду.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування згідно зі ст. 1217 ЦК України здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини, як визначено ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Положеннями ст. 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені узаповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Тобто спадкоємці за законом, за вказаних обставин, одержують право на спадкування почергово.

Так, як зазначено у ст. 1265 ЦК України, у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Відповідно до положень ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Позивач, скориставшись наданим ч. 1 ст. 1268 ЦК України правом, вирішив прийняти спадщину після смерті його дядька.

З урахуванням встановлених обставин справи та ведених вище норм та положень закону суд встановив, що позивач ОСОБА_1 є племінником померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 .

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, до складу якої входить право спадкодавця, зокрема на земельні ділянки.

А тому та з урахуванням відсутності інших спадкоємців, єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5 , відповідно до положень ст. 1261 ЦК України, є його племінник, позивач по справі ОСОБА_1 .

Разом з тим, позивач позбавлений в позасудовому порядку права на оформлення спадкових прав на належну за життя його дядьку земельні ділянки, так як відсутні оригінали правовстановлюючих документів на них.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач, як єдиний спадкоємець до майна його дядька, підставно просить суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом, так як інший правовий механізм оформлення таких прав у нього відсутній.

При цьому, сам факт відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на ім`я спадкодавця не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог про оформлення права власності, за умов доведення таких обставин як належність спадкодавцю цього майно.

Отже, суд дійшов переконання, що позовні вимоги в частині визнання за позивачем права власності на земельні ділянки є обґрунтованими та такими, що спрямовані на реальний захист прав та інтересів спадкоємця при оформленні своїх спадкових прав, а тому позов в цій частині підлягає до задоволення.

Щодо визнання права власності на спадкове майно, житловий будинок, суд вирішив наступне.

Згідно зі статтею 1265 ЦК України, у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Відповідно до положень ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Позивач скористалась наданим ч. 1 ст. 1268 ЦК України правом, вирішив прийняти спадщину після смерті його дядька.

Разом з тим, відповідно до частин другої, третьої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначається постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (з відповідними змінами) та іншими нормативними актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до вимог статей 328 та 329 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

За змістом зазначених норм матеріального права до прийняття новоствореного нерухомого майна до експлуатації та його державної реєстрації право власності на це новостворене нерухоме майно як об`єкт цивільного обороту не виникає, у такому випадку особа є власником лише матеріалів, обладнання, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 08.04.2020 у справі №361/7130/15.

Так, судом встановлено, що житловий будинок, розташований за спірною адресою, за життя спадкодавця не був введений в експлуатацію, а право власності на нього в установленому законом порядку не зареєстроване.

За таких обставин житловий будинок як об`єкт нерухомого майна у розумінні статті 181 ЦК України не виник, у зв`язку з чим право власності на нього не могло належати спадкодавцю та, відповідно, не може бути предметом спадкування.

Водночас, з урахуванням положень частини третьої статті 331 ЦК України, до моменту завершення будівництва та прийняття об`єкта в експлуатацію право власності виникає лише на будівельні матеріали та конструктивні елементи, використані у процесі зведення будинку.

Таким чином, до складу спадщини після смерті спадкодавця входять не права на об`єкт нерухомості, а права на будівельні матеріали, що були використані під час будівництва спірного житлового будинку.

Отже, з огляду на те, що житловий будинок не введений в експлуатацію, право власності на нього не зареєстроване, а об`єкт нерухомого майна як такий не виник, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання за спадкоємцем, позивачем у справі права власності лише на будівельні матеріали та конструктивні елементи, використані під час його будівництва, з відмовою у визнанні права власності на житловий будинок.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, а порушене право позивачів підлягає захисту у спосіб, який визначений законом та такий, який співвідноситься із характером існуючого порушення цивільного права.

Керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа Добротвірська селищна рада Львівської області про визнання права власності на спадкове майно задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 4622185600:16:000:0157;4622185600:12:000:0087;4622185600:15:000:0034;4622185600:16:000:0111;4622185600:13:000:0051;4622185600:11:000:0031;4622185600:15:000:0065;4622185600:12:000:0038.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 право власності в цілому на будівельні матеріали та конструктивні елементи, з яких складається житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа Добротвірська селищна рада Львівської області про визнання права власності на спадкове майно відмовити.

Повний текст рішення складено 22.07.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Суддя Т.І. Котормус