Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №461/4229/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/4229/26

Провадження 2-о/461/82/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого - судді Кротової О.Б.,

з участю секретаря судового засідання Петрушки І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Друга Львівська державна нотаріальна контора Львівської області, Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", про встановлення факту належності правовстановлюючих документів,-

в с т а н о в и в:

08.06.2026 ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , через систему Електронний суд звернулася до Галицького районного суду м.Львова із заявою, в якій просить встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.04.1998, посвідченого державним нотаріусом Другої Львівської державної нотаріальної контори Палажій Г.В. та зареєстрованого в реєстрі за №2-2230, та Реєстраційного посвідчення Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 24.04.1993 серії КММ №014008.

В обґрунтування заяви покликається на те, що 09.04.2026 державним реєстратором прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Мельник Ілоною Борисівною прийнято рішення №84209860 про відмову у проведенні реєстраційних дій за заявою від 07.04.2026, реєстраційний номер заяви 72417862. Підставою відмови визначено наявність розбіжностей у написанні прізвища суб`єкта права в поданих документах. Зокрема, державним реєстратором зазначено, що у Свідоцтві про право на спадщину за законом від 13.04.1998 суб`єкт права зазначений як « ОСОБА_1 », тоді як у заяві про державну реєстрацію та документах, що посвідчують особу заявника, зазначено « ОСОБА_1 ». Відповідно до паспорта громадянина України № НОМЕР_1 , виданого 04.02.2019 органом 4611, прізвище заявника зазначено як « ОСОБА_1 », ім`я - ОСОБА_1 , по батькові - ОСОБА_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 . Аналогічні персональні дані містяться у відомостях Державного реєстру речових прав щодо зареєстрованого права власності заявника. Первинно право власності на зазначену частину нерухомого майна виникло у порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 13 квітня 1998 року державним нотаріусом Другої львівської державної нотаріальної контори Палажій Галиною Василівною, зареєстрованого в реєстрі за №2-2230, спадкове майно, а саме 1/2 частка квартири АДРЕСА_1 , перейшло у власність спадкоємців за законом, а саме: дружині померлого - ОСОБА_7 , а також дітей - ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , кожному по 1/8 частці у праві власності на зазначене нерухоме майно. При цьому у вказаному свідоцтві про право на спадщину державним нотаріусом допущено технічну помилку (описку) при написанні прізвища заявника, а саме: замість правильного написання « ОСОБА_1 », яке зазначене у свідоцтві про народження, а в подальшому і в паспорті громадянина України та інших документах, використано написання « ОСОБА_1 », тобто без апострофа. Зазначена розбіжність виникла виключно внаслідок технічної помилки при оформленні спадкового документа та не впливає на ідентифікацію особи спадкоємця. На підставі зазначеного Свідоцтва про право на спадщину від 13.04.1998 у подальшому було оформлено Реєстраційне посвідчення Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 24 квітня 1993 року серія КММ №014008. Надалі заявник набув додаткову частку права власності у порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_7 , 1963 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . У подальшому решта часток квартири була передана заявнику його братом та сестрою. Зокрема, відповідно до Договору дарування 1/2 (однієї другої) частки квартири від 22 грудня 2025 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Яремком Ростиславом Євгеновичем, зареєстрованого у реєстрі за № 7355, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 передали у власність ОСОБА_1 належні їм частки у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 . У всіх наступних документах - свідоцтві про право на спадщину 2021 року, договорах дарування, витягах із Державного реєстру речових прав, технічній документації та паспорті громадянина України - прізвище заявника зазначено правильно як « ОСОБА_1 ». Розбіжність міститься виключно у Свідоцтві про право на спадщину від 13.04.1998 та полягає лише у відсутності апострофа. З метою усунення виявленої технічної помилки у правовстановлюючому документі представник заявника звернувся до Другої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області із письмовим запитом щодо можливості внесення виправлення до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 квітня 1998 року, зареєстрованого за № 2-2230, а саме приведення написання прізвища спадкоємця у відповідність до офіційних документів. Листом Другої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області від 08 червня 2026 року № 574/01-16 у задоволенні запиту фактично відмовлено. Нотаріальна контора послалася на вимоги законодавства щодо збереження нотаріальної таємниці та повідомила, що нотаріальні документи, у тому числі спадкові справи за 1998 рік, передані на зберігання до Львівського державного нотаріального архіву, не вирішивши питання щодо внесення виправлень до свідоцтва. Таким чином, заявник позбавлений можливості усунути зазначену технічну помилку в позасудовому порядку, що обумовлює необхідність звернення до суду для встановлення факту належності правовстановлюючого документа особі. Саме зазначена розбіжність стала підставою для прийняття рішення державного реєстратора №84209860 від 09.04.2026 про відмову упроведенні реєстраційних дій, оскільки реєстратором встановлено невідповідність між написанням прізвища у спадковому документі (« ОСОБА_1 ») та паспорті заявника (« ОСОБА_1 »). За своєю суттю зазначена розбіжність не створює правової невизначеності щодо належності документів заявнику, однак унеможливлює здійснення державної реєстрації речових прав у позасудовому порядку, що обумовлює необхідність встановлення судом факту належності правовстановлюючого документа особі відповідно до пункту 6 частини 1 статті 315 ЦПК України. Враховуючи наведе, просить заяву задоволити.

Ухвалою суду від 11.06.2026 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Заявник та його представник у судове засідання не з`явилися. 20.07.2026 представник заявника ОСОБА_2 через ситему Електронний суд подала заяву, в якій просила проводити судове засідання, призначене на 20.07.2026 о 11:50год, за відсутності заявника та його представника.

Уповноважені представники заінтересованих осіб Другої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області та Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" у судове засідання не з`явилися, повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи. Заяв/клопотань до суду не подали.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали заяви, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що заяву слід задоволити з наступних підстав.

Згідно із п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

При розгляді заяви суд враховує також положення п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року, відповідно до якого при розгляді справи про встановлення відповідно до п.6 ст.273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства. Заяви про встановлення із зазначених підстав факту належності особі вироку або рішення суду, квитка про членство в об`єднанні громадян, військового квитка, посвідчення до ордена або медалі, паспорта, чи свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів громадянського стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому главою 37 ЦПК, оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ. Судами також не встановлюється тотожність особи. Разом з тим, на підставі п.6 ст. 273 ЦПК суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Судом встановлено, що згідно паспорта громадянина України № НОМЕР_1 , виданого 04.02.2019 року органом 4611, прізвище заявника зазначено як « ОСОБА_1 », ім`я - ОСОБА_1 , по батькові - ОСОБА_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 . (а.с.11,12).

Аналогічні персональні дані містяться у Витягу з реєстру територіальної громади №2026/008225194 від 20.05.2026. (а.с.13).

Як вбачається із наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_3 , виданого 09.12.1993, таке засвідчує, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Львові, його батьком записаний ОСОБА_11 , матір`ю - ОСОБА_7 (а.с.14).

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 13 квітня 1998 року державним нотаріусом Другої львівської державної нотаріальної контори Палажій Галиною Василівною, зареєстрованого в реєстрі за № 2-2230, спадкове майно, а саме 1/2 частка квартири АДРЕСА_1 , перейшло у власність спадкоємців за законом, а саме: дружини померлого - ОСОБА_7 , а також дітей - ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , в рівних частинах кожному. (а.с.17).

На підставі Свідоцтва про право на спадщину від 13.04.1998 видано Реєстраційне посвідчення Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 24 квітня 1993 року серія КММ №014008, яким посвідчено, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 , в частині 1/4 частки зареєстрована за " ОСОБА_1 ". (а.с.22).

Як вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав (індексний №457797077 від 22.12.2025) квартира за адресою АДРЕСА_2 , а саме 1/2 частка на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 . Право власності на вказану частку набуто на підставі Договору дарування 1/2 (однієї другої) частки квартири від 22 грудня 2025 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Яремком Ростиславом Євгеновичем, зареєстрованого у реєстрі за № 7355 (а.с.18).

Окрім цього, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний №293216888 від 29.12.2021) квартира за адресою АДРЕСА_2 , а саме 1/4 частка на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 . Право власності на вказану частку набуто на підставі відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 29 грудня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Яремком Ростиславом Євгеновичем, зареєстрованого у спадковій справі №18/2020 та в реєстрі за №3954 (а.с.20,21).

Як вбачається із рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Мельник І.Б. №84209860 від 09.04.2026 заявнику відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявою від 07.04.2026 (реєстраційний номер заяви 72417862). Підставою відмови визначено наявність розбіжностей у написанні прізвища суб`єкта права в поданих документах. Зокрема, державним реєстратором зазначено, що у поданих документах, а саме в Свідоцтві про право на спадщину за законом від 13.04.1998 вказано суб`єкта права з прізвищем ОСОБА_1 , а суб`єктом права у заяві про державну реєстрацію прав вказано ОСОБА_1 . (а.с.15).

З метою усунення виявленої технічної помилки у правовстановлюючому документі представник заявника звернувся до Другої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області із адвокатським запитом щодо можливості внесення виправлення до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 квітня 1998 року, зареєстрованого за № 2-2230, а саме приведення написання прізвища спадкоємця у відповідність до офіційних документів. (а.с.25-26).

Разом з тим, листом Другої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області від 05 червня 2026 року № 574/01-16 у задоволенні запиту фактично відмовлено.

У відповіді зазначено, що відповідно до ст.8 Закону України "Про нотаріат", нотаріуси та особи, зазначені у ст.1 цього Закону, зобов`язуються зберігати нотаріальну таємницю. Нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права та обов`язки тощо. Довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування у зв?язку з кримінальним провадженням, цивільними, господарськими, адміністративними справами, справами про адміністративні правопорушення, що знаходяться в провадженні цих органів, з обов?язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки відповідного органу, а також на обґрунтовану письмову вимогу державного виконавця, приватного виконавця за виконавчим провадженням з обов`язковим зазначенням номера виконавчого провадження та реквізитів виконавчого документа, на підставі якого здійснюється виконавче провадження. Одночасно повідомляє, що нотаріальні документи (в тому числі спадкові справи) за 1988 рік Друга державна нотаріальні контора Львівської області передала на зберігання до Львівського державного нотаріального архіву. (а.с.23-24).

Оцінивши зазначені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що розбіжність у написанні імені заявника у правовстановлюючих документах, а саме Свідоцтві про право на спадщину за законом від 13.04.1998, посвідченому державним нотаріусом Другої Львівської державної нотаріальної контори Палажій Г.В. та зареєстрованим в реєстрі за №2-2230, та Реєстраційному посвідченні Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 24.04.1993 серії КММ №014008, має технічний характер та не впливає на можливість ідентифікації особи власника майна.

З сукупності наданих документів простежується безперервний та послідовний перехід права власності щодо одного й того самого об`єкта нерухомого майна, а саме квартири, що за адресою: АДРЕСА_2 , до ОСОБА_1 :

- набуття права власності на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 13 квітня 1998 року державним нотаріусом Другої львівської державної нотаріальної контори Палажій Галиною Василівною, зареєстрованого в реєстрі за № 2-2230, на підставі чого було здійснено державну реєстрація права власності і видано Реєстраційне посвідчення Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 24 квітня 1993 року серія КММ №014008 (1/4 частки);

- набуття права власності на частку майна відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 29 грудня 2021 року (1/4 частки);

- набуття додаткових часток квартири за Договором дарування 1/2 (однієї другої) частки квартири від 22 грудня 2025 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Яремком Ростиславом Євгеновичем, зареєстрованого у реєстрі за № 7355.

Окрім цього, сукупність досліджених доказів, зокрема, збіг імені, по батькові, дати народження, місця проживання, родинних зв`язків адреси об`єкта нерухомого майна підтверджує те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_1 є однією і тією ж особою.

Відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства України, суд встановлює факти, що мають юридичне значення, зокрема факт належності правовстановлюючого документа особі, якщо такі факти не можуть бути встановлені в інший спосіб.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог та наявність підстав для встановлення факту належності Свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.04.1998, посвідченого державним нотаріусом Другої Львівської державної нотаріальної контори Палажій Г.В. та зареєстрованого в реєстрі за №2-2230, та Реєстраційного посвідчення Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 24.04.1993 серії КММ №014008 заявнику.

При цьому, відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 89, 263 - 265, 293, 294, 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

заяву ОСОБА_1 - задоволити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) правовстановлюючих документів, а саме: Свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.04.1998, посвідченого державним нотаріусом Другої Львівської державної нотаріальної контори Палажій Г.В. та зареєстрованого в реєстрі за №2-2230, та Реєстраційного посвідчення Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 24.04.1993 серії КММ №014008.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 21.07.2026.

Учасники справи:

заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 , номер тел. НОМЕР_4 ;

представник заявника: ОСОБА_2 , ел. Пошта: ІНФОРМАЦІЯ_5 , тел. НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 ;

заінтересована особа: Друга Львівська державна нотаріальна контора Львівської області, ел. пошта 2dnklviv@gmail.com, тел. +380322613856, адреса 79013, Львівська обл., м.Львів, вул. Степана Бандери, буд.3, ЄДРПОУ 028993874.

заінтересована особа: Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", 79024, Львівська обл., м.Львів, вул.Липинського, буд. 54,ЄДРПОУ 03348525.

Суддя Ольга КРОТОВА