Вирок від 20 липня 2026 р. у справі №334/5032/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 21.07.2026

Справа № 334/5032/26

Провадження № 1-кп/334/606/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжі матеріали кримінального провадження № 22026000000000354 від 09.04.2026 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, освіта вища, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1, ч.3 ст. 436-2 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 01.01.2025, перебуваючи на території України, за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний намір, достовірно знаючи про публічно комунікативний характер соціальних мереж через можливість поширення інформації завдяки всесвітній мережі Інтернет, в тому числі сформованих в умовах швидкого розвитку інформаційного суспільства в Україні та світі і глобального інформаційного простору, використання інформаційно-телекомунікаційних технологій у всіх сферах життя, де особливого значення набувають проблеми інформаційної безпеки, як складової державної безпеки України, використовуючи технічні пристрої, які перебували у користуванні останнього, а саме: персональний комп`ютер марки «Acer» та мобільний телефон марки «Хіаоmі» з ідентифікаторами ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , із МАС-адресою: C4:6E:1F:0A:C3:B7 за допомогою унікального числового ідентифікатора - ІР-адреси НОМЕР_3 , яку неможливо підробити, та яка надана ОСОБА_4 . Інтернет-провайдером ПрАТ «Київстар», як абоненту проживаючому за адресою: АДРЕСА_3 , використовуючи власний обліковий запис створений у месенджері «Telegram» позначений як « ОСОБА_6 », зареєстрований за номером мобільного телефону: НОМЕР_4 , у відповідь на публікацію розміщену 01 січня 2025 року за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 » за URL-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 » 01 січня 2025 поширив коментар за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 у якому містяться висловлювання наступного змісту: «Денацификация на ОСОБА_7 проводится успешно. Если раньше фекальные шествия были в Киеве, Харькове, Запорожье, Днепропетровске, то сейчас бандеръё опять бежит по схронам. То, что просроченный Зеленский не прилагает усилий, чтобы нацизм полностью исчез на Украине, говорит о том, что США не оставит попыток напасть на Россию, и ослабить её. Ну а самого ОСОБА_8 скорее всего планирует "обнулить"..».

Після опублікування зазначений коментар став доступними для загального ознайомлення всім підписникам Telegram-каналу під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_21» за URL-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 », а також необмеженій кількості користувачів месенджеру «Telegram», що відвідували вказаний Telegram-канал.

У зазначеному матеріалі міститься інформація щодо виправдовування збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році. Установлені матеріали мають публічний характер, оскільки всі тексти, що функціонують у Всесвітній мережі «Інтернет» мають публічний комунікативний характер, адже в даній комунікації створені всі умови для доведення інформації до відомості невизначеного числа осіб, тобто існує передбачувана можливість ознайомлення зі змістом матеріалів інших осіб (незалежно від їх кількості).

Дії ОСОБА_4 , які виразились у виправдовуванні збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, кваліфікуються за ч. 1 ст. 436-2 КК України.

Надалі ОСОБА_4 , перебуваючи на території України, за місцем фактичного проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний намір, достовірно знаючи про публічно комунікативний характер соціальних мереж через можливість поширення інформації завдяки всесвітній мережі Інтернет, в тому числі сформованих в умовах швидкого розвитку інформаційного суспільства в Україні та світі і глобального інформаційного простору, використання інформаційно- телекомунікаційних технологій у всіх сферах життя, де особливого значення набувають проблеми інформаційної безпеки, як складової державної безпеки України, використовуючи технічні пристрої, які перебували у користуванні останнього, а саме: персональний комп`ютер марки «Acer» та мобільний телефон марки «Хіаоmі» з ідентифікаторами ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , із МАС-адресою: C4:6E:1F:0A:C3:B7 за допомогою унікального числового ідентифікатора - ІР-адреси НОМЕР_3 , яку неможливо підробити, та яка надана ОСОБА_4 . Інтернет-провайдером ПрАТ «Київстар», як абоненту проживаючому за адресою: АДРЕСА_3 , використовуючи власний обліковий запис створений у месенджері «Telegram» позначений як « ОСОБА_6 », зареєстрований за номером мобільного телефону: НОМЕР_4 , з ідеологічних мотивів спрямованих на виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, повторно опублікував наступні матеріали:

- від 17.10.2025 коментар у відповідь на публікацію, розміщену 17.10.2025 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6 у Telegram -каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 » за URL-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8 у якому містяться висловлювання наступного змісту: «да нет, это укра напала на Донбасс со своим АТО», розташований за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6

- від 18.10.2025 коментар у відповідь на публікацію, розміщену 18.10.2025 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_10 у Telegram-каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 » за URL-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_11 у якому містяться висловлювання наступного змісту: «На Украине все хотят перемоги, но не хотят идти перемогаты. Как впрочем и НАТО и США с ЕС - воюют с Россией руками Украины. До украинцев до сих пор не доходит, с какой целью Западом был сделан майдан?», розташований за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_20

- від 02.11.2025 коментар у відповідь на публікацію, розміщену 02.11.2025 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_13 у Telegram-каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 » за URL-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8 у якому містяться висловлювання наступного змісту: «Командир батальона БПЛА ''Люфтваффе'' ОСОБА_9 призывает нанести удар дронами и РСЗО по рынку в Одессе, где люди вступились за жертву и перевернули бус ТЦК. Обыкновенный укрофашизм. Побольше бы таких заявлений, чтобы украинцы даже с IQ меньше 78 наконец поняли, почему началась СВО. "Напомню, что на Украине многие закрывали глаха на фекальные шествия, в которых участвовали "онижедети". Так что на счет "побольше"- нужно подумать…» розташований за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_14

- від 14.01.2026 коментар у відповідь на публікацію, розміщену 14.01.2026 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_16 у Telegram-каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_21 » за URL-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_18 у якому містяться висловлювання наступного змісту: «хохлы пусть спасибо за это скажут, ведь прилеты по отделениям новой почты из-за таких отправщиков.» розташований за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_18

Після опублікування зазначені коментарі стали доступними для загального ознайомлення всім підписникам Telegram-каналів під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_21 » за URL-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_18 та « ОСОБА_10 » за URL-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_19 , а також необмеженій кількості користувачів месенджеру «Telegram», що відвідували вказані Telegram -канали.

У зазначених матеріалах міститься інформація щодо виправдовування збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році. Установлені матеріали мають публічний характер, оскільки всі тексти, що функціонують у Всесвітній мережі Інтернет мають публічний комунікативний характер, адже в даній комунікації створені всі умови для доведення інформації до відомості невизначеного числа осіб, тобто існує передбачувана можливість ознайомлення зі змістом матеріалів інших осіб (незалежно від їх кількості).

Дії ОСОБА_4 , які виразились у повторному виправдовуванні збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, кваліфікуються за ч. 3 ст. 436-2 КК України.

08 червня 2026 року, до підготовчого судового засідання, прокурор другого відділу управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 22026000000000354 від 09.04.2026, та обвинувачений ОСОБА_4 на підставі ст. ст. 36, 468-476 КПК України, у присутності захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , за місцем розташування Офісу Генерального прокурора по вул. Різницькій, 13/15, м. Київ, діючи добровільно, уклали угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

Відповідно до угоди обвинувачений ОСОБА_4 під час досудового розслідування беззастережно та повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України, в обсязі і за обставин, викладених в обвинувальному акті та пункті 2 цієї угоди, які є істотними для даного кримінального провадження, та зобов`язується беззастережно визнати свою винуватість в обсязі висунутого обвинувачення у судовому провадженні.

Сторони угоди про визнання винуватості підтверджують, що її укладення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Угода про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_4 укладається відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України щодо нетяжкого та тяжкого злочину. Обвинувачений ОСОБА_4 зобов`язується беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України, в обсязі обвинувачення під часу здійснення досудового розслідування та у судовому провадженні.

Прокурором при вирішенні питання про укладення цієї угоди про визнання винуватості та узгодження міри покарання керуючись ст. ст. 65, 66, 67 КК України, ст. ст. 469, 470, 472 КПК України враховано тяжкість вчинених злочинів, ступінь та характер сприяння обвинуваченим у проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо нього, а саме активне сприяння обвинуваченим ОСОБА_4 розкриттю кримінальних правопорушень, що виразилось у повідомленні ним про всі обставини їх вчинення, обставини та події, які мають значення для кримінального провадження, що враховується як активне сприяння ОСОБА_4 встановленню обставин кримінального провадження; наявний суспільний інтерес у забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження, закріпленні доказової бази щодо вчинених ним злочинів; наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

Обвинувачений ОСОБА_4 щиро розкаюється в скоєному, критично оцінює свою злочинну поведінку, в тому числі шляхом повного визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність, активно сприяв розкриттю вчинених ним злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_4 , укладаючи угоду про визнання винуватості, зобов`язується: надати благодійну допомогу на потреби військової частини, особовий склад якої виконує бойові завдання по захисту України та Українського народу під час війни з російським окупантом, а саме: зробити добровільний внесок у розмірі 300000 (триста тисяч) гривень на рахунок UА868201720313271001302003954 військової частини НОМЕР_5 (ЄДРПОУ: НОМЕР_16), відкритий у Державній казначейській службі України в м. Києві, МФО: 820172.

Вказане перерахування ОСОБА_4 повинен здійснити не пізніше 1 (одного) місяця 14 (чотирнадцяти) днів з дня ухвалення вироку, яким буде затверджено вказану угоду. Копії документів, що підтверджують перерахування коштів, невідкладно направити прокурору та до суду.

Крім цього, при укладенні угоди враховано, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, активно співпрацював з органом досудового розслідування та інші обставини, які його характеризують. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 не встановлено.

Водночас, встановлено обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , згідно із ст. 66 КК України, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, готовність надати благодійну допомогу на потреби військової частини, особовий склад якої виконує бойові завдання по захисту України та Українського народу під час війни.

При укладенні угоди, узгодженні виду та міри покарання ОСОБА_4 , з урахуванням ступеню суспільної небезпеки інкримінованих йому кримінальних правопорушень, які є нетяжким та тяжким, наявності низки обставин, що пом`якшують покарання, серед яких щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, особу ОСОБА_4 , який повністю визнає свою вину, щиро кається, критично оцінює свою злочинну поведінку, раніше не судимий, керуючись ст. ст. 65, 66, 75 КК України, ст. ст. 469, 470, 472 КПК України, сторони погоджуються на призначення ОСОБА_4 покарання: - за ч. 1 ст. 436-2 КК України - у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки; - за ч. 3 ст. 436-2 КК України - у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років, без застосування додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 436-2 КК України, тобто без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на обвинуваченого, будуть визначені судом при затвердженні цієї угоди.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що він беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованих злочинів за встановлених обставин, щиро кається у скоєному, повністю погоджується з підписаною угодою, розуміє наслідки укладення угоди, яка була добровільною, без будь-якого примусу, має можливість виконати її умови, та просить суд затвердити укладену угоду.

Прокурор та захисник також просили затвердити угоду про визнання винуватості.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з такого.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст.436-2 КК України, які згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким та тяжким злочином відповідно.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що умови даної угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою, наявні фактичні підстави для визнання винуватості. та правова кваліфікація кримінальних правопорушень за ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України визначена правильно.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні надав пояснення і беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України, в обсязі обвинувачення.

Обвинувачений розуміє права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, розуміє характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, вид покарання та інші заходи, що будуть застосовані у разі затвердження угоди судом, обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

При призначенні обвинуваченому узгодженої міри покарання суд враховує те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місце проживання, на обліку лікаря нарколога, лікаря психіатра не перебуває, враховує відсутність обставин, які обтяжують покарання, обставини, що пом`якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що у сукупності істотно знижує ступінь тяжкості вчинених злочинів і дає достатні підстави вважати, що виправлення ОСОБА_4 можливе без реального відбування покарання, у зв`язку з чим можливо звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості та ухвалення обвинувального вироку з призначенням ОСОБА_4 узгоджених виду та міри покарання за ч. 1 ст. 436-2 КК України у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки, за ч. 3 ст. 436-2 КК України у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років, без застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, та призначенням остаточного покарання на підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років без конфіскації майна, зізвільненням від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на один рік на підставі ст. 75 КК України та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

З урахуванням того, що підстави, які були враховані при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді застави на час ухвалення вироку відпали, суд вважає за необхідне скасувати застосований відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави.

В силу вимог статті 368 КПК України питання про повернення застави суд має вирішити під час винесення вироку по справі. Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Згідно з матеріалами справи, відносно обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у період з 31.03.2026 до 29.05.2026 (ухвала слідчого судді від 01.04.2026 справа №761/12316/26) з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави. Після внесення заставодавцем ОСОБА_11 застави в розмірі 266240,00 грн. ОСОБА_4 був звільнений з-під варти 07.04.2026 (повідомлення ДУ «Київський слідчий ізолятор» від 07.04.2026 №08/7710).

З урахуванням викладеного, заставу, що не була звернена в дохід держави, в розмірі 266240,00 грн. слід повернути заставодавцю ОСОБА_11 .

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експерта (судово- лінгвістична експертиза) у розмірі 20217,12 грн. слід покласти на обвинуваченого.

Відповідно до ст. 174 КПК України застосовані ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.04.2026 заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилученого під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , належить скасувати.

Питання про речові докази підлягає вирішенню згідно ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 100, 124, 314, 368, 370, 374, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 08.06.2026 між прокурором другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1, ч.3 ст. 436-2 КК України, та призначити покарання

- за ч.1 ст. 436-2 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки,

- за ч.3 ст. 436-2 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, якщо він на протязі іспитового строку не вчинить нового злочину, виконає покладені на нього обов`язки.

В порядку ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Контроль за поведінкою засудженого покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання ОСОБА_4 .

Запобіжний захід у вигляді застави відносно ОСОБА_4 - скасувати.

Заставу у розмірі 266240,00 грн., внесену заставодавцем ОСОБА_11 за підозрюваного ОСОБА_4 згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 01.04.2026 на депозитний рахунок ТУ ДСА України в м. Київ згідно із платіжними документами: квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки # 0.0.4824665356.1 від 03.04.2026, код квитанції 9411-0411-6162-5685 на суму 133120,00 грн.; квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки # 0.0.4826380249.1 від 06.04.2026, код квитанції 9411-3342-9121-3130 на суму 133120,00 грн., повернути заставодавцю ОСОБА_11 , код платника НОМЕР_6 .

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судові витрати на залучення експерта в сумі 20217,12 грн.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.04.2026 на майно, вилучене під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 : ноутбук марки «Lenovo» чорного кольору, серійний номер: 3308118501427, та зарядний пристрій до нього; системний блок марки «MSI» чорного кольору; мобільний телефон марки «Хіаоmі», model: M1804C3CG, imeil: НОМЕР_7 , imei2: НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки «ОРРО А12», модель: СРН2083 темно синього кольору, imeil: НОМЕР_8 , imeil2: НОМЕР_9 ; мобільний телефон марки «Nokia» чорного кольору, серійний номер 1: НОМЕР_10 , серійний номер 2: НОМЕР_11 , у якому знаходяться: siml: НОМЕР_12 , sim2: НОМЕР_13 ; мобільний телефон марки «NOMI» сірого кольору з чорними вставками, imeil: НОМЕР_14 , imei2: НОМЕР_15 , у якому знаходиться: siml: НОМЕР_4 ; флеш-накопичувач «SanDisk» чорного кольору з червоними вставками, модель «Cruzer Edge 16Gb»; флеш-накопичувач «Ukrainian intelligent Systems» у корпусі сріблястого кольору; флеш-накопичувач без зовнішнього покриття та розпізнавальних написів; предмети, схожі на грошові кошти, купюри у кількості 123 шт. номіналом 100 доларів США; предмети, схожі на грошові кошти, купюри у кількості 5 шт. номіналом 50 євро; предмети, схожі на грошові кошти, купюри у кількості 13 шт. номіналом 500 гривень; предмети, схожі на грошові кошти, купюри у кількості 3 шт. номіналом 1000 гривень.

Речові докази у кримінальному провадженні № 22022000000000147 від 11.04.2022:

- ноутбук марки «Lenovo», чорного кольору, серійний номер: 3308118501427, зарядний пристрій до ноутбука «Lenovo», поміщені до сейф-пакету №1 з написом «Головне слідче управління 1 Управління»;

- системний блок марки «MS1», чорного кольору, поміщений до сейф-пакету №2, опечатаного биркою з пояснювальними написами та підписами понятих;

- мобільний телефон марки «Хіаоmі», model: M1804C3CG, imeil: НОМЕР_7 , imei2: НОМЕР_2 , поміщений до сейф-пакету №3 з написом «Головне слідче управління 1 Управління»;

- мобільний телефон марки «ОРРО А12», модель:СРН2083 темно синього кольору, imeil: НОМЕР_8 , imeil2: НОМЕР_9 , поміщений до сейф-пакету № 4 з написом «Головне слідче управління 1 Управління»;

- мобільний телефон марки «Nokia» чорного кольору, серійний номер 1: НОМЕР_10 , серійний номер 2: НОМЕР_11 , у якому знаходяться: siml: НОМЕР_12 , sim2: НОМЕР_13 , поміщений до сейф-пакету № 5 з написом «Головне слідче управління 1 Управління»;

- мобільний телефон марки «NOMI» сірого кольору з чорними вставками, imeil: НОМЕР_14 , imei2: НОМЕР_15 , у якому знаходиться: siml: НОМЕР_4 , поміщений до сейф-пакету № 6 з написом «Головне слідче управління 1 Управління»;

- флеш-накопичувач «SanDisk» чорного кольору з червоними вставками, модель: «Cruzer Edge 16Gb», флеш-накопичувач «Ukrainian intelligent Systems» у корпусі сріблястого кольору, флеш-накопичувач без зовнішнього покриття та розпізнавальних написів, поміщені до сейф-пакету № 7 з написом «Головне слідче управління 1 Управління»;

- предмети, схожі на грошові кошти, купюри у кількості 123 шт. номіналом 100 доларів США; предмети схожі на грошові кошти, купюри у кількості 5 шт. номіналом 50 евро; предмети схожі на грошові кошти, купюри у кількості 13 шт. номіналом 500 гривень; предмети схожі на грошові кошти, купюри у кількості 3 шт. номіналом 1000 гривень, поміщені до сейф-пакету № 8 з написом «Головне слідче управління 1 Управління»,

які зберігаються в приміщенні ГСУ СБ України, повернути ОСОБА_4 за належністю.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; 2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1