Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №725/4628/26 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 року м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Марчук В.Т., за участі секретаря судового засідання Філатової К.А., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Третьякової Яни Юріївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Третьякової Я. Ю. на постанову Чернівецького районного суду м. Чернівці від 29 червня 2026 року, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Чернівецького районного суду м. Чернівці від 29 червня 2026 року адміністративну справу №725/4628/26 та справу №725/4632/26 відносно ОСОБА_1 за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП об`єднано в одне провадження і присвоєно №725/4628/26.

ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень в дохід держави.

ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і за його вчинення накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточно накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в розмірі 17 000 гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн. в дохід держави.

ОСОБА_1 ставиться в порушення, що він 07 травня 2026 року о 15 год. 55 хв., керував автомобілем марки Mazda 6, державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Комунальників, 3а, м. Чернівці, з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість, звужені зіниці, які не реагують на

Провадження №33/822/330/26 Головуючий у І інстанції: Іщенко І. В.

Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Марчук В.Т.

світло. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 ставиться в порушення, що він 07 травня 2026 року о 15 год. 55 хв., керував автомобілем марки Mazda 6, державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Комунальників, 3а, м. Чернівці, рухаючись заднім ходом не переконався, що це буде безпечним, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, в результаті чого здійснив наїзд на скляну вітрину будівлі (автомийку), внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Третьякова Я. Ю. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Чернівецького районного суду м. Чернівці від 29 червня 2026 року скасувати, а провадження у справі закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтуванні вимог апеляційної скарги зазначає, що постанова районного суду є необґрунтованою та не відповідає фактичним обставинам справи.

Зазначає, що у матеріалах справи відсутні будь-які об`єктивні докази, які б підтверджували: пропозицію пройти медичний огляд; роз`яснення наслідків відмови від проходження медичного огляду; відмову від проходження такого огляду; складання протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП у присутності ОСОБА_1 ; роз`яснення прав, передбачених ст. 268 КУпАП, саме під час складання протоколу за ст. 130 КУпАП; надання можливості ОСОБА_1 надати свої пояснення щодо обставин правопорушення.

Матеріали справи не містять безперервної відеофіксації складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вказує на те, що о 17:11 год. працівник поліції повідомляє, що ОСОБА_1 нібито відмовився та не хоче їхати до лікарні, однак на самому відеозаписі відсутні будь-які слова апелянта, які підтверджували б таку обставину.

Зі змісту відеозапису вбачається, що працівник поліції фактично пояснює відсутність безпосередньої фіксації начебто відмови тим, що камера в цей момент не здійснювала відеозапис, оскільки розрядилась.

Суд першої інстанції не дослідив та не надав належної оцінки незадовільному стану здоров`я ОСОБА_1 .

Судом не враховано ту обставину, що на момент складання протоколу самопочуття ОСОБА_1 різко погіршилось та він перебував у непритомному стані, у зв`язку з його побиттям невідомими особами, а тому він об`єктивно не міг реалізувати свої процесуальні права, надати пояснення, ознайомитись зі змістом протоколу чи відмовитись від його підписання.

Суд першої інстанції неповно дослідив обставини адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки не встановив фактичного механізму дорожньо-транспортної пригоди та причин її виникнення.

Зазначає, що відеозапис, долучений до матеріалів справи, розпочинається вже після настання дорожньо-транспортної пригоди та не фіксує безпосередньо момент руху транспортного засобу, обстановку перед зіткненням та сам механізм виникнення ДТП.

Матеріали справи не містять належних доказів правового статусу особи, яка була визнана потерпілим.

Суд не надав належної оцінки доводам сторони захисту про витребування записів із камер відеоспостереження автомийки, а також доводам про раптове погіршення стану здоров`я безпосередньо перед подією.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце судового розгляду справи, до суду не з`явилися, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, у зв`язку з чим, на підставі ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд без участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, заслухавши доводи захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Третьякової Я. Ю., яка просила задовольнити апеляційну скаргу, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Апеляційним судом встановлено, що в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП суд першої інстанції вказаних вимог дотримався.

Згідно протоколу серії ЕПР1 №659751 від 07 травня 2026 року (а. с. 15), ОСОБА_1 цього ж дня о 15:55 год. в м. Чернівці, по вул. Комунальників, керуючи транспортним засобом Mazda 6, державний номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись заднім ходом не переконався, що це буде безпечним, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, в результаті чого здійснив наїзд на перешкоду, а саме на скляну вітрину будівлі автомийки. В результаті ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження та пошкоджено вітрину, чим завдано матеріальної шкоди. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху.

Протокол відповідає положенням ст.256 КУпАП та містить усі необхідні відомості для встановлення вини правопорушника.

Обставини, викладені у протоколі, підтверджуються письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 (а. с. 21).

Крім цього, зазначені події зафіксовані на наявному в матеріалах справи відеозаписі (а. с. 23), з якого вбачається, як автомобіль Mazda 6, державний номерний знак НОМЕР_1 , припаркований на території автомийки, умикає габаритні вогні та починає рух заднім ходом. При цьому водій не звернувся по допомогу до інших осіб задля забезпечення безпеки дорожнього руху, у результаті чого здійснив наїзд на скляну вітрину автомийки. Після зіткнення з водійського місця автомобіля вийшов ОСОБА_1 .

Таким чином, районним судом правильно встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Твердження апелянта про те, що відеозапис, долучений до матеріалів справи, розпочинається вже після настання дорожньо-транспортної пригоди є безпідставними.

Доводи захисника про відсутність доказів щодо правового статусу особи, яка була визнана потерпілим, зокрема відсутність даних щодо права власності на майно, суд до уваги не бере, оскільки відеозаписом, наявним в матеріалах справи, підтверджується факт заподіяння їй майнової шкоди, який також зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення.

Посилання захисника на раптове погіршення стану здоров?я ОСОБА_1 безпосередньо перед подією ДТП є необґрунтованими, оскільки пункт 2.9 «б» ПДР прямо забороняє керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції та увагу.

Наявність у особи хронічного захворювання не звільняє її від обов`язку контролювати свій фізичний стан та безпеку керування автомобілем, а навпаки, усвідомлюючи наявність тяжкої хвороби, водій повинен був завчасно оцінити ризики та утриматися від поїздки, якщо існувала ймовірність погіршення самопочуття.

Крім того, після приїзду працівників поліції ОСОБА_1 не висловлював жодних скарг на погане самопочуття чи гострий стан, які б свідчили про втрату контролю над транспортним засобом через хворобу. Натомість він лише зазначив працівникам поліції, що хворий на ВІЛ. Така поведінка свідчить про його здатність контролювати свої дії і комунікувати з правоохоронцями, що повністю нівелює твердження захисту про раптову недієздатність чи критичний вплив хвороби на керування автомобілем у момент ДТП.

З огляду на зазначене, викладені в обґрунтування поданої апеляційної скарги доводи, з урахуванням наявних по справі доказів, не дають жодних сумнівів в правильності висновків суду першої інстанції та не спростовують встановлені судом обставини події.

Разом з тим, суд, ухвалюючи рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, допустив помилку, визначивши адміністративне стягнення ОСОБА_1 у грошовій сумі.

Санкція ст. 124 КУпАП передбачає накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, апеляційний суд вбачає підстави для зміни постанови суду першої інстанції в частині формулювання накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.

Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції при ухваленні рішення вимог закону не дотримався.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №659803 від 07 травня 2026 року (а. с. 1), ОСОБА_1 цього ж дня о 15 год. 55 хв. в м. Чернівці по вул. Комунальників 3А, керував транспортним засобом Mazda 6, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість, звужені зіниці, які не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

З наявного в матеріалах справи відеозапису (а. с. 11) вбачається, що фіксація здійснювалась на два портативні відеореєстратори працівників поліції: №475481 та №476933.

Апеляційним судом встановлено, що на портативному відеореєстраторі № 475481 зафіксовано, як о 16:30 год. працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про виявлення в нього ознак наркотичного сп`яніння та пропонує пройти медичний огляд в закладі охорони здоров`я. На вказану вимогу працівника поліції, ОСОБА_1 погодився пройти огляд у встановленому законом порядку, однак попросив зачекати приїзду дружини, що працівник поліції не заперечував. Відеозапис переривається об 16:58 год.

На портативному відеореєстраторі № 476933 зафіксовано, як о 17:11 год. працівник поліції повідомляє колезі про те, що він роз`яснив ОСОБА_1 його права, процедуру проходження огляду та наслідки вразі відмови, однак ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду. Разом з цим, працівник поліції повідомив, що в нього розрядилась камера.

Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Крім того, згідно з п. 8 Порядку «Направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року (далі по тексту - Порядок), у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що працівниками поліції повинно бути забезпечено відеофіксацію процедури проведення огляду, під час якої має бути зафіксовано безпосередньо сам факт і момент відмови особи від проходження відповідного огляду, а у разі неможливості ведення такого запису - відмова повинна фіксуватися у присутності двох свідків.

Проте, як вбачається з досліджених судом відеозаписів, у проміжок часу з 16:58 год. по 17:11 год., тобто в момент, коли за версією працівників поліції ОСОБА_1 змінив своє рішення та відмовився від проходження огляду, відеофіксація його дій не здійснювалась на жодну з камер.

Разом з тим, встановивши неможливість застосування технічних засобів відеозапису, у зв`язку із розрядженням камери, всупереч вимогам ч. 2 ст. 266 КУпАП та п. 8 Порядку, працівником поліції не було залучено двох свідків для фіксації факту відмови особи від проходження огляду на стан сп`яніння, як і не було залучено іншого поліцейського для здійснення такої відеофіксації на інший наявний у них портативний відеореєстратор.

Розмова між поліцейськими, зафіксована о 17:11 год., під час якої один з них лише переказує події щодо ймовірної відмови ОСОБА_1 , не є належним та допустимим доказом факту такої відмови.

Наявні в справі протокол про адміністративне правопорушення та направлення водія на огляд не є прямими доказами його вини, а лише похідними доказами, які самі по собі, без підтвердження їх іншими належними та допустимими доказами, не можуть слугувати беззаперечним підтвердженням наявності в діях особи складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

Обов`язок доведення винуватості покладається виключно на сторону обвинувачення. Суд не вправі самостійно відшукувати докази, які б підтверджували винуватість особи, оскільки це порушує принципи змагальності сторін та рівності перед законом і судом, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема рішенням у справі «Гайдашевський проти України» від 06 лютого 2025 року.

Таким чином, оскільки в матеріалах справи відсутні докази відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, працівники поліції не довели його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В свою чергу, суд першої інстанції залишив поза увагою вказані обставини, у зв`язку з чим прийшов до помилкового висновку про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції, в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП – скасувати, а провадження у справі закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 247, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Третьякової Яни Юріївни задовольнити частково.

Постанову Чернівецького районного суду м. Чернівці від 29 червня 2026 року в частині визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, скасувати.

Провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Виключити з постанови Чернівецького районного суду м. Чернівці від 29 червня 2026 року посилання на застосування ст. 36 КУпАП.

Постанову Чернівецького районного суду м. Чернівці від 29 червня 2026 року в частині формулювання накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП - змінити.

Вважати ОСОБА_1 притягнутим до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на користь держави, що становить 850 гривень.

В решті постанову районного суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя [підпис] В.Т. Марчук