Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №385/764/26 — Кропивницький апеляційний суд

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 33/4809/326/26 Головуючий у суді І-ї інстанції ВЕНГРИН М. В.

Справа № 385/764/26 Доповідач в колегії апеляційного суду Іванов Д. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2026 року м. Кропивницький

Суддя Кропивницького апеляційного суду Іванов Д.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку апеляційного перегляду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 02 червня 2026 року в справі про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 28.04.2026 о 23 год. 11 хв. в м. Гайворон по вул. Василя Стуса, керував автомобілем Таврія Нова, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, координації рухів), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на службову бодікамеру № 077.

При таких обставинах, постановою судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 02 червня 2026 року, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Рішення суду мотивовано тим, що вина ОСОБА_1 в умисному ухиленні від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку підтверджується сукупністю наявних у справі належних та допустимих доказів, у тому числі відеозаписами обставин події. Наявні у справі докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою закрити провадження по справі відносно нього на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 свої вимоги обґрунтовує тим, що суд позбавив його можливості ознайомитися в друге з матеріалами справи, та безпідставно відмовив перенести розгляд справи на інший день.

Також у постанові суд безпідставно зазначив про те, що він в судовому засіданні визнав вину у повному обсязі, але від дачі пояснень відмовився. В судовому засіданні суддя місцевого суду не розглядав та не досліджував відео запис та адміністративні матеріали справи. Не викликав і не допитав у судовому засіданні по справі справи працівників поліції які були задіяні щодо складання адміністративних матеріалів за протоколом даної справи.

За таких обставин апелянт вважає, що постанова суду першої інстанції є не законною, надуманою, прийнята з порушеннями ст. 268 КУпАП, а тому повинна бути скасована судом апеляційної інстанції як неправосудна.

Будучи своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

09.07.2026 ОСОБА_1 подав до апеляційного суду клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з необхідністю залучення фахівця у галузі права для захисту його прав та надання йому можливості ознайомитись з матеріалами справи та копіювання відеозапису наявного у справі.

Проте, вказане клопотання ОСОБА_1 не може бути задоволено, оскільки 18.05.2026 ОСОБА_1 у повному обсязі ознайомився з матеріалами справи. В тому числі ОСОБА_1 отримав копію відеозапису, який долучений до протоколу працівниками поліції, що підтверджується його підписом у відповідному клопотанні (а.с 13).

Щодо посилання ОСОБА_1 про необхідність відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю залучення захисника, то як убачається з матеріалів справи, протокол щодо ОСОБА_1 складений працівниками поліції 28.04.2026. Судове засідання у місцевому суді було призначено на 18.05.2026 та у зв`язку з клопотанням ОСОБА_1 було відкладено на 02.06.2026 та того ж дня було винесено оскаржувану простанову.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд констатує, що ОСОБА_1 недобросовісно використовує належні йому процесуальні права, зокрема, право користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, та ухиляється від виконання процесуальних обов`язків шляхом неявки у судові засідання.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. При цьому, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі, в якій вона є стороною, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За таких обставин, враховуючи положення ч. 2 ст. 268 КУпАП, в яких наведено виключний перелік правопорушень, передбачених відповідними статтями КУпАП, при розгляді справ за якими присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов`язковою, беручи до уваги відсутність вимог щодо обов`язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, при розгляді такої справи, за умови обізнаності ОСОБА_1 про апеляційний розгляд справи, виходячи з положень ст. 294 КУпАП, апеляційний суд приходить до висновку про розгляд даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки зазначену вище поведінку вказаної особи, суд розцінює, як спосіб захисту з метою затягування строків розгляду справи та уникнення відповідальності.

При таких обставинах, апеляційний суд відповідно до вимог п.6 ст. 294 КУпАП вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без участі ОСОБА_1 , в межах доводів апеляційної скарги.

З`ясувавши обставини справи у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, за таких обставин.

У відповідності до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.

За змістом положень ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України водій зобов`язаний на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом положень ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з вимогами п.п 6, 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Працівники поліції при встановленні порушення та складанні протоколу про адміністративне правопорушення повинні неухильно дотримуватись Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України "Про національну поліцію", інструкцію (затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року № 1395, зареєстрованої в МЮ України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853) з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, в якій в розділі IX викладені особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Матеріалами справи підтверджується, що 28.04.2026 о 23 год. 11 хв. в м. Гайворон по вул. Василя Стуса ОСОБА_1 керував автомобілем Таврія Нова, номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, координації рухів), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на службову бодікамеру № 077, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

На відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, який долучений до протоколу зафіксовано, що працівниками поліції у комендантську годині був зупинений транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 у зв`язку з непрацюючим заднім габаритним ліхтарем. Під час спілкування з ОСОБА_1 працівники поліції виявили у водія ознаки алкогольного сп`яніння про що його було повідомлено. На вимогу працівника поліції пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров`я водій ОСОБА_1 відмовився у категоричній формі.

При цьому з відеозапису чітко прослідковується, що ОСОБА_1 має порушення мовлення та координацію рухів.

Таким чином, на відеозапису, який долучений до протоколу, зафіксовано всі обставини цієї справи, які відображають повну картину приводів та наявність підстав для огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, а тому у розумінні положень ст. 251 КУпАП такий відеозапис є належним та допустимим доказом (а.с. 2).

При таких обставинах, апеляційний суд вважає, що висновки суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та його винуватість є правильними і такими, що ґрунтуються на сукупності належних та допустимих доказах, у тому числі даних: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 652515 від 28.04.2026 з якого убачається, що 28.04.2026 о 23 год. 11 хв. в м. Гайворон по вул. Василя Стуса ОСОБА_1 керував автомобілем Таврія Нова, номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, координації рухів), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на службову бодікамеру; відеозапису який міститься на DVD диску; рапорту інспектора Голованівського РВП ГУНП Стуса А., згідно якого після складання протоколу щодо ОСОБА_1 його було відсторонено від керування автомобілем, який залишено на місці зупинки.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції та у своїй апеляційній скарзі, ОСОБА_1 причину відмови від проходження огляду у медичному закладі не пояснив, проте, з урахуванням серйозних фінансових санкцій та наслідків, останній при бажанні, мав право та можливість пройти нетривалий по часу та нескладний за процедурою огляд на стан алкогольного сп`яніння і, в такий спосіб спростувати всі пред`явлені йому звинувачення про наявність ознак алкогольного сп`яніння.

Однак ОСОБА_1 своїм правом та можливістю не скористався, демонстративно та упевнено відмовився на неодноразову вимогу поліцейського від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про незаконність притягнення його до адміністративної відповідальності, явно не відповідають об`єктивним даним, які зафіксовані у процесуальних документах, спростовуються наявними у справі письмовими доказами, яким суд першої інстанції дав належну та об`єктивну оцінку, дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 в умисному ухиленні від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Конкретних даних, які б вказували про необ`єктивність або упередженість працівників поліції при оформленні стосовно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять.

При таких обставинах, апеляційний суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно, а його винуватість у вчиненні даного правопорушення, повністю підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.

Крім того апеляційний суд вважає, що необ`єктивність та невідповідність висновків суду фактичним обставинам цієї справи, необґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, у апеляційній скарзі констатується формально, а зазначені у скарзі підстави для скасування постанови місцевого суду не підтверджені належними доказами.

В статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»(ЄСПЛ) вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О’ Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.

Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

З урахуванням того, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про незаконність притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відсутність у матеріалах справи достовірних доказів та необґрунтованість судового рішення, не знайшли свого об`єктивного підтвердження, під час апеляційного розгляду, а тому законні підстави для скасування постанови судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 02 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 - відсутні.

Керуючись ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283, 284, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 02 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Д.Л. Іванов