Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №344/21063/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/21063/25

Провадження № 22-ц/4808/860/26

Головуючий у 1 інстанції Атаманюк Б. М.

Суддя-доповідач Пнівчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої (судді-доповідача) Пнівчук О. В.,

суддів: Луганської В. М., Томин О. О.,

з участю секретаря Кузнєцова В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського міського суду від 05 березня 2026 року, у складі судді Атаманюка Б. М., у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання права власності на спадкове майно, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2025 року адвокат Боднарчук А. М., який діє в інтересах позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області про визнання права власності на спадкове майно, зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , батько позивачки ОСОБА_1 та чоловік позивачки ОСОБА_2 . На випадок своєї смерті ОСОБА_3 заповіту не залишив. Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняли позивачі, оскільки є спадкоємцями першої черги. Інших спадкоємців не має.

За життя ОСОБА_3 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов`язання вчинити дії і рішенням суду від 30 жовтня 2024 року у справі № 300/5979/24 його позов задоволено, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату йому пенсії з врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених на 05 березня 2019 року відповідно до довідки, виданої державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області» від 12 квітня 2024 року № 2988, з урахуванням проведених платежів.

Головне управління Пенсійного фонду України відмовляється добровільно виконати вищевказане рішення суду, мотивуючи тим, що рішення суду набрало законної сили 30.11.2024, а ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до набрання законної сили рішенням суду, про що було надано відповідь на адвокатський запит.

Також, приватним нотаріусом Угорчак Н. М. було надіслано відповідачу запит щодо вищевказаних сум, на що було отримано листа від 27 липня 2025 року, в якому вказано, що пенсійні виплати не включаються до складу спадщини та не виплачуються членам сім`ї покійного, з огляду на що приватним нотаріусом Угорчак Н. М. відмовлено позивачкам у видачі свідоцтв про право на спадщину в частині пенсійних виплат.

Представник позивачів просив суд:

визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках право на недоотриману за життя ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію з врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, присуджену згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі № 300/5979/24.

зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області виплатити в рівних частках ОСОБА_1 та ОСОБА_2 недоотриману за життя ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію з врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, присуджену згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі № 300/5979/24.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 02 лютого 2026 року позовні вимоги задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках право на недоотриману за життя ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , пенсію з врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, присуджену згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі № 300/5979/24.

Зобов`язано Головне управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області виплатити в рівних частках ОСОБА_1 та ОСОБА_2 недоотриману за життя ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , пенсію з врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, присуджену згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі № 300/5979/24.

Повний текст рішення суду складено 17 березня 2026 року.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області Іванів О. В. подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Зазначає, що головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в межах своїх повноважень з 01.01.2007 здійснює функції призначення (перерахунку) та виплати пенсій відповідним категоріям військовослужбовців на підставі документів, поданих уповноваженим структурним підрозділом державного органу, з якого особи були звільнені із служби. При цьому, функції визначення грошового забезпечення, з якого обчислюються пенсії цим особам, не входять до компетенції Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII.

ОСОБА_3 перебував на обліку в Головному управлінні як одержувач пенсії відповідно до Закону №2262-XII. Пенсія ОСОБА_3 згідно Закону №2262 виплачена по 30.11.2024. Виплату пенсії з 01.12.2024 припинено у зв`язку з його смертю (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Відповідно до частини першої статті 61 Закону №2262-XII, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Зазначає, що Закон №2262-XII визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.

Порядок подання відповідною особою заяви про виплату недоодержаної пенсії, її форма, а також перелік необхідних документів визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 № 3-1.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 у справі № 300/5979/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на 05.03.2019 відповідно до довідки виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області» від 12.04.2024 №2988, з урахуванням проведених платежів. Вказане рішення набрало законної сили 30.11.2024.

Вважає, що вказане рішення не підлягає виконанню оскільки згідно свідоцтва про смерть серії № НОМЕР_1 від 25.11.2024 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до моменту набрання рішенням законної сили. Тому, в Головного управління відсутні підстави для нарахування заборгованості на виконання вищевказаного рішення суду.

Просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 правом на подачу відзиву не скористались.

Представник апелянта ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та позивачі у судове засідання апеляційного суду не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивачка ОСОБА_1 та представник відповідачки ОСОБА_2 – ОСОБА_4 подали заяви про розгляд справи у їх відсутності.

З огляду на зазначене, колегія суддів відповідно до положень ст. 372 ЦПК України, дійшла висновку про розгляд справи за відсутності сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Ухвалене судом першої інстанції рішення вищезазначеним вимогам відповідає.

Задовольняючи вимоги позову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки нараховані але невиплачені за життя ОСОБА_3 пенсійні виплати по рішенню Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі № 300/5979/24 що належали ОСОБА_3 , залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 , то його дружина та дочка – позивачки у справі успадкували належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України та мають право на їх отримання.

З таким висновком погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 25.11.2024 Тлумацьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було видано свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1 .

ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданим 06 лютого 2025 року Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим 12 грудня 2011 року Пшеничниківською сільською радою Тисменицького району Івано-Франківської області, актовий запис № 10, ОСОБА_3 зареєстрував шлюб 12.12.2011 із ОСОБА_6 .

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 у справі № 300/5979/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на 05.03.2019 відповідно до довідки виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства Внутрішніх справ України в Івано-Франківській області» від 12.04.2024 №2988 з урахуванням проведених платежів. Вказане рішення набрало законної сили 30.11.2024.

Згідно листа Приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Угорчак Н.М. від 09.09.2025 встановлено, що спадкоємцями майна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 . На запит нотаріуса щодо наявності недоотриманої пенсії гр. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримано відповідь від Головного Управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 24.07.2025 року №0900-0406-8/37504 відповідно до якої недоодержаних сум пенсії на ім`я ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , немає. У зв`язку з цим нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Спір між сторонами у даній справі виник з приводу захисту позивачем свого права на отримання невиплаченої пенсії її покійного чоловіка.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується – по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Закон № 2262-ХІІ.

Відповідно до частини першої статті 61 Закону № 2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Частинами другою та третьою статті 61 Закону №2262-ХІІ визначено, що при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону №2262-ХІІ також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Відповідно до правового висновку викладено у постанові постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20)

У статті 1227 ЦК України встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

Право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК). Відповідно при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом.

Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності – входять до складу спадщини.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до моменту набрання рішенням законної сили, а тому в Головного управління відсутні підстави для нарахування заборгованості на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року суду не заслуговують на увагу, оскільки спірні правовідносини допускають правонаступництво, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 являються спадкоємцями першої черги за законом померлого ОСОБА_3 , а відтак їх вимоги про визнання за ними в рівних частках права на недоотриману за життя ОСОБА_3 пенсії з врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, присуджену згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі № 300/5979/24 є обґрунтованими.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду – без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381- 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду від 05 березня 2026 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча О. В. Пнівчук

Судді: В. М. Луганська

О. О. Томин