Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №211/13873/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2073/26 Справа № 211/13873/25 Суддя у 1-й інстанції - Сарат Н. О. Суддя у 2-й інстанції - Стародуб О. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Стародуб О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 червня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та призначене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови, 08.11.2025 14:50 м. Дружківка, вул. Ярослава Мудрого, буд. 29, кв. 19, ОСОБА_1 керував транспортним засобом CHEVROLET LACETTI, н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота на відстані, тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на місці зупинки за допомогою алкотестеру Драгер та огляду в медзакладі з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР – відмова особи, яка керує ТЗ від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Вважає постанову незаконною, а викладені у ній висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що матеріали справи не містять достатніх доказів та усіх необхідних відомостей, які б вказували на його винуватість у вчиненні інкримінуємого адміністративного правопорушення. Звертає увагу, що у зазначений у протоколі час він не керував транспортним засобом, а перебував вдома, поблизу місця розташування автомобіля, який був припаркований у подвір`ї будинку. Зауважує, що пояснення свідка ОСОБА_2 не можуть бути належним та допустимим доказом, оскільки останній не був допитаний у судовому засіданні та не попереджався про кримінальну відповідальність. Наголошує про відсутність доказів на підтвердження факту керування транспортним засобом та доказів на підтвердження його зупинення працівниками поліції на законних підставах.

ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Відповідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Вказаних вимог чинного законодавства ОСОБА_1 не виконав, що й призвело до вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 507065 від 08.11.2025 року, згідно якого 08.11.2025 о 14:50:00 в м. Дружківка по вул. Ярослава Мудрого, 29, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Шевроле Лачеті днз. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота на відстані, тремтіння пальців рук. Від продуття алкотестеру Драгер на місці зупинки та проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР, за що відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

Відеозаписом до протоколу, на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу так і у медичному закладі.

Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд ОСОБА_1 у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, не проводився у зв`язку з відмовою від проходження огляду.

Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Поясненнями свідка ОСОБА_2 , згідно яких він 08.11.2025 року о 14:40 рухався в м. Дружківка біля перехрестя вул. Космонавтів на вул. Енгельса. Приблизно в цей же час раніше невідомий йому громадянин ( ОСОБА_1 ) керував транспортним засобом Шевроле Лачеті днз НОМЕР_1 . Під`їжджаючи до пішохідного переходу ОСОБА_1 не надав перевагу у русі жінкі, чим ледве не здійснив зіткнення з останньою. Усвідомлюючи свою цивільну позицію відносно того, що усі повинні дотримуватися ПДР, він почав рухатись за вказаним транспортним засобом, щоб зробити зауваження. Виїжджаючи з вул. Енгельса по вул. О.Кошового, здійснюючи маневр правого повороту ОСОБА_1 не увімкнув показчик повороту, після чого він не зупинився на вимогу працівників поліції та проїхав далі на прибудинкову територію та лише потім зупинився. Вийшовши з авто ОСОБА_1 мав нестійку ходу, мляву мову та його поведінка не відповідала обстановці, наблизившись ближче, він почув різкий запах алкоголю з порожнини рота. Працівниками поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, або у закладі охорони здоров`я, на що останній відмовився.

Рапортом інспектора, згідно якого під час патрулювання до екіпажу поліції звернувся громадянин ОСОБА_2 , який повідомив, що переслідує транспортний засіб днз НОМЕР_1 , водій якого грубо порушує ПДР. Вони наздогнали транспортний засіб Шевроле Лачеті днз НОМЕР_1 , який на перехресті здійснював поворот праворуч, без увімкненого показчика повороту. Водій транспортного засобу не зупинився на вимогу працівника поліції та продовжив рух до будинку, у якому проживає. Свідок ОСОБА_2 добровільно надав свідчення, та підтвердив особу водія, який перебував за кермом транспортного засобу Шевроле Лачеті днз НОМЕР_1 та порушував ПДР. На вимогу працівника поліції пройти огляд для визначення стану сп`яніння ОСОБА_1 відмовився. Складено протокол та відсторонено від керування.

Копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6112217 від 08.11.2025 року, згідно якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Проаналізувавши докази по справі, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, оскільки він відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі – Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі – Інструкція).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно п.1 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, за наявності ознак, передбачених п.3 розділу 1 цієї Інструкції (ознаки алкогольного сп`яніння), поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Відповідно до п.7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

Зазначена Інструкція покроково встановлює дії працівників поліції в разі підозри про перебування водія у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.

Аналіз статей 130 та 266 КУпАП в їх взаємозв`язку свідчить про те, що відповідальність за відмову від проходження огляду настає у випадку відмови від любого запропонованого (в разі підстав) огляду, а недійсним є безпосередньо огляд, проведений з порушенням його порядку проведення.

Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, вважаю що вимоги інструкції жодним чином не порушені та дії працівників поліції жодним чином не суперечать вимогам вищевказаної Інструкції, яка передбачає порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Апеляційний суд зазначає, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`янінням у встановленому законом порядку.

В розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є не доказом, а джерелом доказів, тобто фактичних даних, наоснові яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в розумінні, є доказом у справі про адміністративне правопорушення. З огляду на справу, що розглядається, у протоколі містяться фактичні дані про час та місце вчинення правопорушення, особу правопорушника, про застосування технічних засобів для виявлення правопорушення. Тому протокол про адміністративне правопорушення є допустимим та належним джерелом доказів. А висновок про наявність складу правопорушення в діях особи відносно якої складено протокол, дійсно є уявленням особи, що склала протокол, про наявність правопорушення, яке в суді повинно бути підтверджено відповідними доказами.

Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення, здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19.

В обґрунтування оскарженої постанови, суд першої інстанції поклав не лише протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , а в сукупності з іншими доказами у справі, надав їм належну та повну оцінку, що не суперечить висновкам Верховного Суду, викладених у постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18).

Протокол про адміністративне правопорушення у справі складений з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені в ньому відомості відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені належними, допустимими та достатніми доказами, тому підстави для визнання протоколу недопустимим доказом у суду відсутні.

Долучений до протоколу відеозапис надає можливість об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів на підтвердження факту керування є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Так, з перегляду відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу, коли до нього підійшов працівник поліції, та під час спілкування з інспектором ОСОБА_1 підтвердив, що він під`їхав до свого будинку. Свідок ОСОБА_2 підтвердив, що саме ОСОБА_1 був за кермом транспортного засобу, який рухався з порушеннями ПДР внаслідок чого він повідомив про вказані порушення поліцію.

Твердження ОСОБА_1 про те, що покази свідка ОСОБА_2 є неналежним доказом, оскільки він не був допитаний у суді на увагу не заслуговують, оскільки виклик в судове засідання свідків є правом суду, а не обов`язком, і обставини, зазначені в поясненнях ОСОБА_2 підтверджуються наявними у справі об`єктивними доказами.

Отже, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, апеляційний суд вважає їх належним, допустимим та достовірним, а їх сукупність є достатньою щодо доведеності поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає.

Вид і розмір адміністративного стягнення суддею визначені відповідно до вимог ст. 33 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 червня 2026 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя