Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №727/4171/26 — Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 727/4171/26

Провадження №2-др/726/7/26

Категорія

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Байцар Л. В., за участю секретаря: Житарь С.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Бондар Анни В`ячеславівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу у справі №727/4171/26 за позовом ОСОБА_1 , представник- ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ :

07.07.2026 року через підсистему «Електронний суд» до Садгірського районного суду м. Чернівці надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Бондар Анни В`ячеславівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу у справі №727/4171/26 за позовом ОСОБА_1 , представник- ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, згідно прохальної частини якої просить суд: ухвалити додаткове рішення у цивільній справі №727/4171/26 за позовом ОСОБА_1 , представник - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн. Заява обґрунтована тим, що рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 03.07.2026 року, позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу були задоволені, стягнуто з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір, проте не вирішено питання про розподіл витрат на правову допомогу. Оскільки під час ухвалення рішення суду не було вирішено питання про стягнення витрат на правову допомогу, представник позивач звернулась до суду із даною заявою, яку просить задовольнити.

З урахуванням приписів частини 4 статті 270 ЦПК України, участь сторін у судовому засіданні не є необхідною, а тому судовий розгляд проводиться за їх відсутності.

Як встановлено матеріалами справи, рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 03.07.2026 року, позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу були задоволені, стягнуто з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір, проте не вирішено питання про розподіл витрат на правову допомогу. У позовній заяві представником позивача було зазначено, що позивач понесла витрати, пов`язані зі сплатою судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн.

07.07.2026 року до Садгірського районного суду м. Чернівці надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Бондар Анни В`ячеславівни про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Ознайомившись із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, а також дослідивши матеріали цивільної справи, суд прийшов до наступного висновку.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частиною 2 статті 141 ЦПК України закріплено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові – на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Бондар Анною В`ячеславівною укладено договір про надання правничої допомоги №03/26-30 від 23.03.2026 року.

Також долучено платіжну інструкцію № (нерозбірливо) від 23.03.2026 року, згідно якої прийнято від ОСОБА_1 на рахунок адвоката Бондар Анни В`ячеславівни за надання правничої допомоги по справі про розірвання шлюбу гонорар у розмірі 9 000,00 грн.

Суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу та стягнути їх з відповідача на користь позивача в розмірі 3 000,00 грн., що на переконання суду, відповідатиме принципу розумності та співмірності за даних обставин, оскільки розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу є непропорційним до предмету спору. При цьому справа, що розглядається не є складною (предметом є розірвання шлюбу, яка не потребує формування складної правової позиції). А тому заявлена до стягнення сума витрат на правову допомогу визнається судом непропорційною до предмету спору, та є підставою для часткового задоволення заяви.

З урахуванням того, що судом при ухваленні рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 03.07.2026 року у справі №727/4171/26 у даній справі питання щодо витрат на правничу допомогу не вирішувалось, з урахуванням наведеного, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені витрати на професійну правову допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 246, 270, 353, 354 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Бондар Анни В`ячеславівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу у справі №727/4171/26 за позовом ОСОБА_1 , представник - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку додаткове рішення суду повністю або частково, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду.

Головуючий суддя Л. В. Байцар