Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №718/1789/26 — Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа № 718/1789/26

Провадження 2/718/782/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2026 р. м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області в особі судді Нагорного В.В.,

за участю секретаря судового засідання Якубівської В.В.,

учасники справи:

позивач - не з`явилась,

відповідач - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кіцманського районного суду Чернівецької області в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини на період навчання, -

в с т а н о в и в:

До Кіцманського районного суду Чернівецької області звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення аліментів на утримання дитини на період навчання.

Короткий зміст заяв по суті справи.

У позовній заяві позивач просить стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 для утримання повнолітньої дитини на період навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи, починаючи з дня подачі позову на період навчання, та не більше як до досягнення 23 років.

Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач зазначає, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 03 травня 2007 року, в якому мають спільного сина ОСОБА_3 , який по даний час проживає біля неї, шлюб між сторонами розірвано.

У позовній заяві позивач стверджує, що рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі по 400 грн. щомісячно до його повноліття; на даний час син ОСОБА_3 є студентом денного відділення Чернівецького індустріального фахового коледжу Міністерства освіти і науки України, термін закінчення навчального закладу 30.06.2028 року.

За змістом позовної заяви, відповідач мобілізований до ЗСУ, однак позивачу не відомо ні військової частини, ні місце його фактичного перебування на даний час.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 22 червня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито спрощене провадження у даній справі, призначено судове засідання з участю сторін на 21 липня 2026 року о 12:00 год.

У судове засідання, призначене на 21 липня 2026 року о 12:00 год., сторони не з`явилися.

При цьому, позивач 24 червня 2026 року подала через канцелярію суду заяву, в якій просить провести судовий розгляд справи у її відсутність, позов підтримує в повному обсязі, згідна на заочний розгляд справи.

Відповідач у судове засідання, призначене на 21 липня 2026 року о 12:00 год. не з`явився.

Поштове відправлення, адресоване ОСОБА_2 повернулось до суду з відміткою пошти «адресат відсутній».

У пункті 91-1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 (далі - Правила), передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Працівником ПАТ «Укрпошта» на довідці про причини повернення зроблено позначку «адресат відсутній за вказаною адресою» та засвідчено її підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля, що свідчить про додержання вимог пункту 91-1 Правил, тому суд зазначає, що за змістом пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 10 червня 2008 року Неполоковецькою селищною радою Кіцманського району Чернівецької області, актовий запис № 11.

Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 02 березня 2022 року виконавчим комітетом Неполоковецької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області підтверджується, що ОСОБА_1 після державної реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 змінила прізвище з " ОСОБА_6 " на " ОСОБА_7 ".

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02 грудня 2011 року у справі № 2-1462 вирішено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 400 грн. щомісячно до його повноліття, починаючи стягнення з 01 листопада 2011 року.

Згідно витягу з реєстру територіальної громади № 2024/014258405 від 26.11.2024, ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Довідкою Чернівецького індустріального фахового коледжу Міністерства освіти і науки України від 19.05.2026 року № 30, виданою ОСОБА_3 , підтверджується, що він дійсно є студентом денного відділення (зарахований до навчального закладу згідно наказу №255-с від 29.09.2025 року, термін закінчення навчального закладу 30.06.2028), групи КТ-21, курсу 2 Чернівецького індустріального фахового коледжу Міністерства освіти і науки України.

Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст.141 Сімейного кодексу України (далі - СК України), мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ст.18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

Згідно ст.198 СК України, батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Відповідно до ч.1 ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Тобто право на утримання аліментів на повнолітню дитину виникає тільки за певних необхідних умов. Першої умовою є те, що повнолітня дитина у віці від 18 років до 23 років має навчатися, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги, а другою умовою є фінансова спроможність батьків надавати допомогу на утримання. У разі настання таких обставин, утримання повнолітніх дітей на період їх навчання до 23 років є обов`язком батьків.

Частиною 3 зазначеної вище статті передбачено, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно зі статтею 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 01 грудня 2021 року у справі № 753/20347/20 наголосив, що стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними 23 років.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від обов`язку сплати аліментів, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Таким чином, враховуючи те, що повнолітній син сторін у справі продовжує навчатися після досягнення ним повноліття та у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги батька, суд вважає, що позовна заява є обґрунтованою.

При цьому, суд позбавлений можливості перевірити матеріальне становище відповідача, наявність у нього інших дітей, батьків, наявність у нього на праві власності, володіння та/або користування майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, інші обставини, що мають істотне значення при вирішенні даної справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що стягнення з відповідача аліментів на навчання сина в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, може бути для нього надмірним, а відтак дійшов висновку про стягнення з відповідача аліментів на навчання сина у розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу).

Враховуючи вищезазначене, позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно із ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Виходячи з вимог ст.430 ЦПК України, суд вважає, що слід допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Суд вважає за доцільне роз`яснити, що у разі зміни матеріального або сімейного стану платника або одержувача аліментів, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них, сторони не позбавлені можливості звернутися до суду із позовом про зменшення або збільшення розміру аліментів, визначеного за рішенням суду.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у розмірі 1331,40 грн. слід стягнути з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 274, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти для утримання повнолітньої дитини на період навчання - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/6 (однієї шостої) частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи, починаючи стягнення з 04 червня 2026 року до завершення навчання, тобто до 30 червня 2028 року, але не більше як до досягнення ним 23 років.

Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) грн 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП суду не відомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В.В. Нагорний