Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №636/3642/26 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/3642/26 Провадження№ 3/636/1821/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року суддя Чугуївського міського суду Харківської області Гніздилов Ю. М., розглянувши в залі суду в м. Чугуїв справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ст. 124, 122-4 та ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

28.03.2026 року о 15 год. 45 хв. у Харківській області, Чугуївському районі, с. Хотімля на перехресті вулиць Шевченка та Щербака, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 217030, номерний знак НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 2102, номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався попереду. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Також, 28.03.2026 року о 15 год. 45 хв. у Харківській області, Чугуївському районі, с. Хотімля на перехресті вулиць Шевченка та Щербака, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 217030, номерний знак НОМЕР_2 , скоїв дорожньо-транспортну пригоду (зіткнення з автомобілем ВАЗ 2102, номерний знак НОМЕР_3 ) та залишив місце скоєння ДТП. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10 (а) Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.

Окрім цього, 28.03.2026 року о 15 год. 45 хв. у Харківській області, Чугуївському районі, с. Хотімля на перехресті вулиць Шевченка та Щербака, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 217030, номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення координації рухів). Водій відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Alkotester Drager» та відмовився від проходження медичного огляду у закладі охорони здоров`я. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за частино 1 ст. 130 КУпАП.

Від захисника ОСОБА_1 адвоката Санжаревського Ігоря Анатолійовича надійшло клопотання, відповідно до якого просить суд матеріали справи № 636/3646/26, провадження № 3/636/1824/26 та матеріали справи № 636/3647/26, провадження № 3/1825/26, об`єднати зі справою № 636/3642/26, провадження № 3/636/1821/26 для їх спільного розгляду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

На підставі ст. 36 КУпАП суддя вважає за необхідне об`єднати справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124, 122-4, ч. 1 130 КУпАП в одну справу про адміністративне правопорушення, присвоївши їм один номер справи 636/3642/26 та один номер провадження 3/636/1821/26.

В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник не з`явилися, причини неявки не повідомили, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать довідки про доставку судових повісток про виклик до суду.

Клопотань про відкладення розгляду справи або проведення судового засідання за його відсутності також не надав, жодних письмових пояснень по суті правопорушення чи інших клопотань від нього не надходило.

З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить відмітка у ньому про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться за сповіщенням суду, не вживала заходів для явки до суду, не подавала письмових заперечень проти протоколу, його поведінка може свідчити про свідоме затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП. За наведених обставин, суд має вирішити справу в строки, визначені законом для притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 268 КУпАП неприбуття в судове засідання особи, що притягається до відповідальності за ч. 1 ст. 130, 124 та 122-4 КУпАП, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи про адміністративні правопорушення, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, 122-4, ч.1 ст.130 КУпАП.

Як вбачається із матеріалів справи, щодо ОСОБА_1 було складено три протоколи про адміністративне правопорушення, а саме серії ААД № 912753 від 28.03.20026 р за ст. 124 КУпАП; серії ААД № 912019 від 28.03.2026 р. за ст. 122-4 КУпАП; серії ААД № 913503 від 28.03.2026 р. за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Протоколи серії ААД № 912019 від 28.03.2026 р. за ст. 122-4 КУпАП; серії ААД № 913503 від 28.03.2026 р. за ч. 1 ст. 130 КУпАП складені внаслідок дій, які інкримінуються ОСОБА_1 згідно протоколу серії ААД № 912753 від 28.03.20026 р за ст. 124 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи та встановивши фактичні обставини справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 немає події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що також вказує на відсутність правопорушень, передбачених ст. 122-4, ч. 1 130 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 912753 від 28.03.20026, того ж дня о 15 год. 45 хв. у Харківській області, Чугуївському районі, с. Хотімля на перехресті вулиць Шевченка та Щербака, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 217030, номерний знак НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 2102, номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався попереду. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Вимогами ст. 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.

Згідно пункту 12.1 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно пункту 13.1 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306 водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Відповідно до пункту 1.10 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306 водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Об`єктивна сторона даного правопорушення передбачає обов`язкове спричинення пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна в наслідок порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху.

Таким чином, особа несе відповідальність за ст. 124 КУпАП якщо він є учасником дорожнього руху (водій), порушив правила дорожнього руху та таке порушення посягнуло на суспільні відносини у сфері власності та спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Однак, працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не було розкрито об`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, не доведено належними та допустимими доказами, що він керував транспортним засобом та був учасником дорожнього руху – водієм.

В матеріалах справи відсутні докази фото- або відеофіксації самого моменту дорожньо-транспортної пригоди, які б об`єктивно підтверджували обставини зіткнення транспортного засобу, механізм події та причинно-наслідковий зв`язок між діями водія ОСОБА_1 і пошкодженням транспортного засобу.

Суд критично ставиться до пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки їхні пояснення ґрунтуються на припущеннях, оскільки вони чули глухий звук удару і не бачили, хто був за кермом автомобіля.

З переглянутого відеозапису, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачаються що потерпілий водій автомобіля ВАЗ 2102, номерний знак НОМЕР_4 ОСОБА_2 що він не бачив водія, який здійсним зіткнення з його автомобілем.

ОСОБА_1 в своїх поясненнях, в протоколах про адміністративних правопорушенням та відеозаписах заначив, що не керував транспортним засобом та не здійснював зіткнення з автомобілем. Його доводи поліцією не спростовані належними та допустимими доказами.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, за відсутності інших доказів, не може вважатися достатнім для встановлення всіх обставин, що підлягають з`ясуванню відповідно до статей 247, 280 КУпАП.

Суд прийшов до висновку, провождения щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу цього адміністративного правопорушення.

Враховуючи закриття провадження щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, суд приходить до висновку, щодо необхідності закриття провадження і за ст. 122-4 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно вимог ст. 122-4 КУпАП підставою адміністративної відповідальності за вказаною правовою нормою є залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Тобто за ст. 122-4 КУпАП підлягає відповідальності особа, яка залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, будучи до неї причетною.

Таким чином, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП є факт наявності дорожньо-транспортної пригоди, до якої така особа причетна.

Разом з тим, зі змісту протоколу чи інших матеріалів справи неможливо встановити причетність ОСОБА_1 до дорожньо-транспортної пригоди у зв`язку із відсутністю доказів керування ним транспортним засобом.

Крім того, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачає необхідність обов`язкової наявності такої ознаки цього адміністративного правопорушення, як відмова особи, яке керує транспортним засобом від проходження огляду на стан сп`яніння.

Відтак, особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом та відмовилися від проходження огляду на стан сп`яніння.

Суб`єктом правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП є спеціальна особа - водій транспортного засобу, який керував транспортим засобом.

Відтак, особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом та відмовилися від проходження огляду на стан сп`яніння.

У пункті 27 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року N 14 зі змінами зазначено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Крім того, в п. 38 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року (справа № 404/4467/16-а (2-іс/811/3/17) зазначено, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».

Однак, як встановлено судом ОСОБА_1 не був участником ДТП, інших доказів керування ним транспортним засобом матеріали справи не містять.

За таких обставин, в діях ОСОБА_1 немає події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Висновки про винуватість повинні бути обґрунтовані лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпції факту (рішення ЄСПЛ "Коробов проти України" №39598/0з від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.

У п. 4.1 рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 КСУ дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

В розумінні ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення є кримінальним провадженням, тому до таких справ за аналогією можливо застосувати принципи кримінального процесу.

А відтак, у справах про адміністративні правопорушення, на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа, та потерпілий додатково користуються гарантіями ст. 6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.

Поширення стандартів кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення, безсумнівно, зумовлює необхідність дотримання особливих вимог до процедури збирання, подання та оцінки доказів, а також до вмотивованості судових рішень, які у разі визнання особи винною повинні містити відповідні достатні мотиви, які дали змогу спростувати презумпцію невинуватості та призначити пропорційне вчиненому покарання.

У рішенні у справі «Олег Колесник проти України» ЄСПЛ вказав, що вимоги пункту 3 статті 6 Конвенції слід розглядати як конкретні аспекти права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, і завдання суду полягає у тому, щоб з`ясувати, чи був увесь зазначений процес, включно зі способом, у який здійснювався збір доказів, «справедливим» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції.

У рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводить згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст. 9 КУпАП, що регламентує поняття адміністративного правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з вимогами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення стосовно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.

Вказані матеріали складені стосовно однієї особи та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд. У зв`язку з чим, на підставі ст. 36 КУпАП дані матеріали підлягають об`єднанню в одне провадження.

Враховуючи вищевикладене, в зв`язку з недостатністю в матеріалах справи доказів того, що ОСОБА_4 вчинив інкриміновані йому адміністративні правопорушення передбачені ст.124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень передбачених ст.124, 122-4, ч.1 ст.130 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 124, ч. 1 ст. 130, 247, 291, 294 КУпАП,-

постановив:

Справи про адміністративне правопорушення № 636/3646/26, провадження № 3/636/1824/26 та № 636/3647/26, провадження № 3/1825/26 об`єднати зі справою про адміністративне правопорушення № 636/3642/26, провадження № 3/636/1821/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, присвоївши їм один номер справи № 636/3642/26, провадження № 3/636/1821/26.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП, 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу правопорушення - закрити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в 10-денний строк з дня її винесення через Чугуївський міський суд Харківської області.

Суддя Ю. М. Гніздилов