Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №645/3169/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Суд: Немишлянський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 01 липня 2026 р.

Справа: №645/3169/26

Суддя: Мартинова О. М.

Справа № 645/3169/26

Провадження № 2/645/2563/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Мартинової О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Кривченко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

10.04.2026 року адвокат Ніколаєва Г.Г., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом, яким просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання, як повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, в розмірі частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, з моменту звернення до суду з даним позовом та до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23-х років.

В обґрунтування позову представник позивача зазначає, що відповідач ОСОБА_2 є батьком позивача ОСОБА_1 . Після розлучення батьків позивач залишилася проживати зі своєю матір`ю. На підставі виконавчого листа №644/2021/2013 від 17.04.2013 року, виданого Орджонікідзевським районним судом м.Харкова, з відповідача стягувалися аліменти на утримання доньки ОСОБА_1 до досягнення нею повноліття. 18.09.2025 року позивачу виповнилося 18 років та стягнення аліментів припинилося. Наразі позивач навчається на 2 курсі денної форми здобуття освіти з оплатою вартості навчання на договірних засадах Харківського національного університету внутрішніх справ, ІІІ-IV рівня акредитації. Зараховано на навчання з 01 вересня 2024 року наказом ХНУВС від 14.08.2024 №550 Передбачуваний термін закінчення навчання та присвоєння ступеня вищої освіти «бакалавр» - червень 2028 року. Відповідно до договору №915/1 про надання платної освітньої послуги від 01.09.2024 року загальна вартість навчання становила 116000,00 гривень. Згідно з додатковою угодою до Договору про надання платної освітньої послуги від 01.09.2024 №915/1 від 13.11.2025 року загальна вартість платної освітньої послуги за весь строк навчання була збільшена та становить 126150.00 гривень. Вказує, що оскільки позивач ОСОБА_1 навчається на денній формі вона не має можливості працювати та заробляти кошти на своє утримання. Відповідно до декларації відповідача ОСОБА_2 , поданої 13.03.2026, останній працює на посаді начальника сектору ювенальної превенції Головного управління Національної поліції в Харківській області та отримує стабільний офіційний дохід. Зокрема, згідно декларації, річний дохід відповідача у вигляді заробітної плати становить 787 049 грн, що свідчить про наявність у нього достатнього матеріального становища для надання належного утримання дитині, яка продовжує навчання. Крім того, відповідач володіє нерухомим майном, а саме квартирою площею 63,7 кв.м у спільній частковій власності, квартирою площею 37,20 кв.м та ще однією квартирою у спільній сумісній власності. А також земельною ділянкою площею 1500 кв.м, а також користується автомобілем марки OPEL ZAFIRA 2008 року випуску. Наявність у відповідача нерухомого майна, транспортного засобу та стабільного доходу свідчить про його фінансову спроможність надавати матеріальну допомогу дитині, яка продовжує навчання, а тому є підставою для стягнення з нього аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.

Ухвалою суду від 13.04.2026 року відкрито спрощене позовне провадження в справі з викликом (повідомлення) сторін.

27.05.2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача – Савченко О.О. надійшов відзив на позовну заяву, який мотивований тим, що сторона позивача в обґрунтування позовних вимог надає лише довідку, що ОСОБА_1 є студенткою денної здобуття освіти з оплатою вартості навчання на договірних засадах Харківського національного університету внутрішніх справ та докази вартості платної освітньої послуги, яка за весь строк навчання становить 126150, 00 грн. Вартість освітньої послуги становить 31900,00 грн. на рік, тобто, 3190,00 грн. на місяць. Інших доказів витрати пов`язані з навчанням, стороною позивачкою не надано. Разом з тим представний відповідача вказала, що у відповідача ОСОБА_2 є малолітній син від другого шлюбу, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває на утриманні відповідача. Крім цього, батьки відповідача є пенсіонерами та також перебувають на його утриманні. Мати відповідача потребує тривалого лікування. Квартири, на які посилається позивач у позовній заяві належать відповідачу на праві спільної сумісної власності. Автомобіль OPEL ZAFIRA, яким користується відповідач, йому не належить. В той же час, подана позивачем декларація відповідача не містить відомостей про отримання ним додаткового доходу, в тому числі від передачі в оренду належного йому майна. Єдиним доходом відповідача є його заробітня плата, яка складає 787049,00 грн. на рік, тобто приблизно 65567,00 грн. на місяць. Одна четверта частина від цієї суми складатиме 16392,00 грн. Обов`язок сплачувати таку суму буде непомірним тягарем для відповідача та призведе до неможливості забезпечити базові потреби його малолітнього сина та непрацездатних батьків. Крім цього, позивачем не доведено, що їй на потреби, пов`язані з навчанням необхідна саме така сума аліментів, враховуючи, що обов`язок утримувати дочку, яка продовжує навчання покладено на обох батьків, а не лише на того, з ким не проживає дитина. Враховуючи викладене, позивач вважає за справедливе стягнення з нього однієї двадцятої частини усіх видів доходу, що складатиме приблизно 3 278,00 грн.

05.06.2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача – ОСОБА_4 надійшла відповідь на відзив, в яких зазначено, що позивач ОСОБА_1 є студенткою денної форми навчання Харківського національного університету внутрішніх справ, що підтверджується наданою до матеріалів справи довідкою навчального закладу. Навчання здійснюється на платній основі. Вартість освітніх послуг становить 31 900,00 грн на рік, однак твердження відповідача про те, що саме цією сумою обмежуються витрати позивача, є помилковим та не відповідає реальним обставинам. Так, відповідачем повністю проігноровано ту обставину, що протягом всього періоду навчання вартість освітніх послуг підлягає щорічному перегляду та збільшенню. На підтвердження цього до суду подається наказ Харківського національного університету внутрішніх справ від 29.01.2026 року «Про підвищення вартості освітніх послуг та захисту дисертаційних досліджень», відповідно до якого вартість навчання підлягає щорічній індексації та збільшується орієнтовно на 8-10 відсотків. Таким чином, фактичні витрати на здобуття освіти є значно більшими, ніж намагається представити відповідач у своєму відзиві. Крім витрат безпосередньо на оплату навчання, позивач несе постійні та необхідні витрати, пов`язані з проживанням в іншому місті. На час навчання ОСОБА_1 проживає окремо від матері у гуртожитку Харківського національного університету внутрішніх справ, що підтверджується Договором найму жилого приміщення в гуртожитку № НОМЕР_1 . Вказана обставина свідчить про те, що позивач змушена самостійно забезпечувати свої щоденні побутові потреби, а саме сплачувати вартість проживання у гуртожитку, витрати на харчування, придбання одягу та взуття, засобів особистої гігієни, навчальної літератури, канцелярського приладдя, транспортні витрати та інші витрати, які є невід`ємною складовою процесу навчання та проживання студента в іншому місті. Сам факт навчання на денній формі здобуття освіти, проживання окремо від батьків та необхідність самостійного забезпечення власних повсякденних потреб свідчать про наявність у позивача об`єктивної потреби у матеріальній допомозі. Окремо звернула увагу, що в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували перебування батьків відповідача саме на його утриманні, відсутні докази розміру та характеру їх доходів, відсутні медичні документи матері відповідача щодо проходження лікування, придбання лікарських засобів чи здійснення відповідачем будь-яких витрат на таке лікування. Водночас матеріалами справи підтверджено, що відповідач є працездатною особою та має стабільний дохід. Згідно з поданими ним відомостями, його річний дохід становить 787 049,00 грн, що в середньому складає близько 65 567,00 грн на місяць. Отже, твердження відповідача про неможливість сплачувати аліменти у розмірі, заявленому позивачем, є безпідставними та не підтверджені жодними доказами. Запропонований відповідачем розмір аліментів у частці 1/20 від усіх видів доходу не забезпечить навіть мінімальних потреб позивача та не відповідатиме принципу рівної участі обох батьків в утриманні дитини, яка продовжує навчання.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, в матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримують та просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник – ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, в матеріалах справи міститься заява представника відповідача про розгляд справи за відсутності сторони відповідача, проти повного задоволення позовних вимог заперечують, просила задовольнити позовні вимоги частково та стягнути аліменти у розмірі 1/20 частини всіх видів доходу щомісячно до досягнення позивачем 23 років або до закінчення нею навчання.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини.

Відповідно до свідоцтва про народження, виданого Роганською селищною радою Харківського району та області серії НОМЕР_2 від 25.09.2007 року батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_6 та відповідач ОСОБА_2 .

Згідно витягу з Реєстру територіальної громади від 31.03.2026 року ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 05.02.2013 року справа №2029/11702/13 розірвано шлюб, укладений 16.09.2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .

Відповідно до виконавчого листа, виданого 15.05.2013 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова по справі №644/2021/2013 на підставі рішення суду від 17.04.2013 року стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Богодухів Харківської області, працюючого старшим оперуповноваженим ВКМДД в Московському РВ ХГУ УМВСУ в Харківській області, проживаючого: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на утримання доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів відповідача щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 11.03.2013 року та до досягнення повноліття дитиною.

Постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Кононенка О.М. повернуто виконавчий лист стягувачу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 без виконання в порядку п.1 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

Зі змісту довідки Харківського національного університету внутрішніх справ відділу кадрового забезпечення №20/863с від 03.04.2026 року вбачається, що ОСОБА_2 , дійсно є студентом 2 курсу денної форми здобуття освіти з оплатою вартості навчання на договірних засадах Харківського національного університету внутрішніх справ, ІІІ-ІV рівня акредитації. Зараховано на навчання з 01.09.2024 року наказом ХНУВС від 14.08.2024 року №550. Передбачуваний термін закінчення навчання та присвоєння ступеня вищої освіти «бакалавр» - червень 2028 року.

Відповідно до договору №915/1 про надання платної освітньої послуги від 01.09.2024 року, укладеного між Харківським національним університетом внутрішніх справ в особі ректора ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , загальна вартість навчання становила 116000,00 гривень.

Згідно з додатковою угодою до Договору про надання платної освітньої послуги від 01.09.2024 №915/1, укладеного 13.11.2025 року між Харківським національним університетом внутрішніх справ в особі ректора ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , загальна вартість платної освітньої послуги за весь строк навчання була збільшена та становить 126150,00 гривень.

Відповідно до договору №744, найму житлового приміщення в гуртожитку Харківського національного університету внутрішніх справ, ОСОБА_2 мешкає в гуртожитку та сплачує за житло та надані послуги, що підтверджується квитанціями на суму 2800,00 грн. від 10.03.2026 року та 26.03.2026 року.

Згідно наказу Харківського національного університету внутрішніх справ №58 від 29.01.2026 року «Про підвищення вартості освітніх послуг та захисту дисертаційних досліджень», підвищено розмір оплати за надані освітні послуги студентам, магістрам, слухачам кафедри військової підготовки, здобувачам вченого ступеня за проведений захист дисертаційних досліджень наборів 2022, 2023, 2024, 2025 року з 01.02.2026 року, згідно з переліком (додатки 1,2)

Отже, судом достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_2 , будучи повнолітньою, продовжує здобувати освіту на денній формі навчання, тобто відповідає ознакам особи, яка відповідно до ст. 199 СК України має право на утримання від батьків після досягнення повноліття.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину до досягнення нею повноліття (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка передбачає, зокрема обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Пленум Верховного Суду України надав роз`яснення щодо підстав виникнення обов`язку батьків по утриманню своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання. Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Згідно зі ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Таким чином, суд приходить до переконання, що оскільки відповідач є працездатним, платоспроможним і може та повинен надавати матеріальну допомогу на утримання своєї повнолітньої доньки, яка продовжує на теперішній час навчання, і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги.

Відповідно до статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Частиною першою статті 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Частиною другою цієї статті встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Слід зазначити, що стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

У постанові №644/3610/16-ц від 17.04.2019 Верховний Суд вказав, що батьки зобов`язані утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчатися після досягнення повноліття незалежно від форми навчання до досягнення нею віку, що є меншим 23 років. Необхідність утримувати інших дітей не виключає обов`язку відповідача надавати матеріальну допомогу також своїй повнолітній дитині, яка її потребує.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є повнолітньою, навчається на договірних засадах Харківського національного університету внутрішній справ, ІІІ-IV рівня акредитації. Зараховано на навчання з 01 вересня 2024 року наказом ХНУВС від 14.08.2024 №550 Передбачуваний термін закінчення навчання та присвоєння ступеня вищої освіти «бакалавр» - червень 2028 року, а відтак факт потреби останньої у матеріальній допомозі є безумовним.

Необхідність отримання належної освіти позбавляє позивача можливості працевлаштуватися та заробляти кошти на власне утримання.

Саме по собі перебування на денній формі навчання свідчить про неможливість позивач працевлаштування упродовж часу навчання. Навчання в учбовому закладі потребує витрат на оплату освітніх послуг, проїзд до місця навчання, на проживання, одяг, харчування та придбання канцелярських предметів, з огляду на що суд доходить висновку, що дитина сторін на час продовження навчання в університеті потребує матеріальної допомоги.

Відповідач у свою чергу є працездатною особою та має можливість утримувати повнолітню дочку, оскільки не заперечував, що має постійну роботу та стабільний дохід. Згідно з поданими ним відомостями, його річний дохід становить 787049,00 грн., що в середньому складає близько 65 567,00 грн на місяць. Разом з тим, матеріали справи не містять відомостей про незадовільний стан його здоров`я, який би перешкоджав йому працювати.

Посилання відповідача на перебування на його утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не є достатніми підставами для висновку про його неможливість надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній дитині, яка її потребує у зв`язку із продовженням навчання.

Крім того, відповідачем у відзиві на позов зазначено про перебування на його утриманні батьків-пенсіонерів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Разом з тим, доказів, що батьки потребують допомоги та перебувають у зв`язку з цим на утриманні ОСОБА_2 не надано.

Проте, на думку суду, позивачем не обґрунтовано та не підтверджено в повній мірі витрати на її утримання, як повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, в розмірі частини усіх видів заробітку (доходів) відповідача.

Враховуючи всі вищевикладені обставини, а також рівність обов`язків батьків по утриманню дитини, беручи до уваги не повністю доведений позивачем розмір аліментів, який вона просить стягнути, суд доходить висновку, що встановлення розміру аліментів - 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, на період навчання доньки буде розумним, достатнім, справедливим і відповідатиме інтересам як повнолітньої дитини, яка навчається, не працює, при цьому не порушуватиме прав та інтересів відповідача.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне стягнути аліменти, починаючи з дня подання позовної заяви 10.04.2026, до закінчення позивачем навчання, але не довше, ніж до досягнення нею двадцятитрьохрічного віку, за умови продовження навчання.

Згідно з вимогамист.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому судовий збір необхідно стягнути з відповідача в дохід держави.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 3, 5, 12, 77-82, 141, 258, 259, 264-265, 268 ЦПК України, 182, 185, 199, 200 СК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання як повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи стягнення з 10 квітня 2026 року і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення 23-річного віку, за умов продовження навчання.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1331 грн 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: https://fr.hr.court.gov.ua

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя О.М. Мартинова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua