Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №304/1323/26 — Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1323/26 Провадження № 3/304/565/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., з участю секретаря судового засідання Галас Т.Ю., прокурора – Наговського М.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Загірне Стрийського району Львівської області, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , звільненого з посади контролера ІІ категорії 1 відділення 8 взводу охорони 2 підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Львівській області, слюсаря ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування», одруженого (має на утриманні неповнолітню дитину), громадянина України,

за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , обіймаючи посаду контролера ІІ категорії 1 відділення 8 взводу охорони 2 підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Львівській області, а отже будучи відповідно до пп. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, при звільненні згідно з наказом від 04 вересня 2025 року № 323 о/с за власним бажанням, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 вказаного Закону несвоєчасно без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, при звільненні за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, опублікувавши таку на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції 29 березня 2026 року, тобто після встановленого цим Законом тридцятиденного періоду декларування.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав та пояснив, що ситуація з неподанням декларації склалася, оскільки він після звільнення з попереднього місця роботи одразу влаштовувався на нове робоче місце, де у нього були відсутні технічні засоби, такі як комп`ютер чи ноутбук.

Прокурор Наговський М.М. у судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, оскільки він порушив обов`язок декларування при звільненні, а поважних причини цьому не було і у судовому засіданні такі встановлені. Вважав можливим призначити ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в межах мінімальної санкції частини статті, за якою кваліфіковано його дії; при цьому прокурор Машкаринець О.І. подавав до канцелярії суду висновок у даній справі в порядку ст. 250 КУпАП, п. п. 4.1. Наказу Офісу Генерального прокурора від 18.11.2021 № 365.

Суддя, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, прийшов до такого висновку.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Європейським Судом з прав людини неодноразово було наголошено, що суди при оцінці доказів мають керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Яременко проти України» від 12.06.2008, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Кобець проти України» від 14.02.2008).

Суд встановив, що за наказом начальника Територіального управління служби судової охорони у Львівській області від 18 серпня 2021 року № 355 о/с «По особовому складу» з 18 серпня 2021 року ОСОБА_1 прийнято на посаду контролера І категорії 1 відділення 9 взводу охорони 3 підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Львівській області (а. с. 22).

Надалі, згідно з наказом від 07 серпня 2025 року № 275 о/с «По особовому складу», відповідно до п. п. 3 (у зв`язку зі скороченням штату або проведенням організаційно-штатних заходів) п. 6 розділу VІ Положення про проходження служби співробітниками служби судової охорони, ОСОБА_1 призначено (переміщено по службі) на посаду контролера ІІ категорії 1 відділення 8 взводу охорони 2 підрозділу охорони територіального управління, звільнивши його з попередньої посади із 07 серпня 2025 року (а. с. 27).

При цьому як видно з посадової (функціональної) інструкції співробітника Служби судової охорони, затвердженої т. в. о. начальника Служби ОСОБА_2 від 07 серпня 2025 року, обов`язок подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, міститься у переліку кваліфікаційних вимог до співробітника служби (а. с. 23-26).

Наказом т. в. о. начальника Служби О.Лігіновича від 04 вересня 2025 року № 323 о/с ОСОБА_1 звільнено відповідно до Положення про проходження служби співробітниками служби судової охорони за п. п. 6 (за власним бажанням) п. 1 розділу ХІІ, з 04 вересня 2025 року (а. с. 28).

Того ж дня ОСОБА_1 також був ознайомлений із Зобов`язанням працівників Служби судової охорони, які є суб`єктами декларування, про дотримання окремих обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», під час звільнення зі служби, а також з Попередженням про виконання окремих вимог, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», особами, які звільняються зі Служби судової охорони (а. с. 29, 30).

Відповідно до п. п. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (№1700-VII) суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є зокрема посадові та службові особи інших державних органів.

Частиною 1 статті 172-6 КУпАП передбачено відповідальність особи за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» - «ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Отже ОСОБА_1 , будучи з 04 вересня 2025 року звільнений з посади державної служби, був зобов`язаний до 00.00 год 04 жовтня 2025 року подати декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Однак з інформації, що міститься на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції – Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування – за посиланням https://public.nazk.gov.ua/search встановлено, що ОСОБА_1 подав декларацію при звільненні особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (охоплює період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями) за період 01.01.2025 – 04.09.2025 лише 29 березня 2026 року, 21.31 год (а. с. 31, 32-35).

Отже, окрім повного визнання ОСОБА_1 свої вини, така стверджується протоколом № 290 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 29 червня 2026 року; повідомленням т. в. о. начальника ТУ Служби судової охорони у Львівській області ОСОБА_3 від 06 жовтня 2025 року № 44.11-33; інформацією, що міститься на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції – Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 03.06.2026; повідомленням керівника Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій ОСОБА_4 вих. № 47-05/27279-26 від 24 квітня 2026 року; копіями витягів з наказів начальника/т. в. о. начальника Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області від 18 серпня 2021 року № 355 о/с, від 07 серпня 2025 року № 275 о/с та від 04 вересня 2025 року № 323 о/с; копією посадової (функціональної) інструкції співробітника Служби судової охорони, затвердженої т. в. о. начальника Служби ОСОБА_2 від 07 серпня 2025 року, з якою ОСОБА_5 був ознайомлений, а також Повідомленням Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 06 грудня 2025 року № 44.11-32.

Зібрані у справі докази є належними та допустимим, відповідають фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні і повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують та пом`якшують його відповідальність.

З урахуванням обставин справи та особи ОСОБА_1 , який вину визнав, щиро розкаявся, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше до адміністративної відповідальності не притягався, а також позиції прокурора у судовому засіданні, суддя вважає за доцільне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальних межах санкції частини статті, за якою кваліфіковано його дії, що буде достатньою і необхідною мірою стягнення для виправлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчинення нею нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01 січня 2026 року згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» складає 665,60 грн.

Керуючись ст. 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити, що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у встановлений строк стягнути суму штрафу в порядку примусового виконання постанови у подвійному розмірі.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя:Ганько І. І.