Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №302/946/26 — Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа №: 302/946/26 3/302/295/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.07.2026 селище Міжгір`я

Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Кривка В.П.,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.204-1 ч.2 КУпАП, за протоколом серії ЗхРУ № 341359 від 02.07.2026 року, який складений старшим офіцером прикордонного оперативно-розшукового відділу з м.д.н.т. « ІНФОРМАЦІЯ_1 » головного оперативного-розшукового відділу НОМЕР_1 прикордонного загону ОСОБА_1 , стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , гр.України (паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 від 26.03.2014 року), мешканця АДРЕСА_1 , працюючого в ТОВ «ЛАЗЕР-ВІННИЦЯ» заготівельником деталей, раніше до адміністративної відповідальності за порушення правил прикордонного режиму не притягався, номер телефону: НОМЕР_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 ,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з зазначеним протоколом 02.07.2026 року о 15 год 15 хв прикордонним нарядом у складі офіцерів ПОРВ спільно з ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на околиці АДРЕСА_2 під час обходу контрольованого прикордонного району на відстані 75 км до державного кордону на напрямку 207 прикордонного знаку було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_2 , який спільно з громадянином України ОСОБА_3 , здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза пунктами пропуску через державний кордон у складі групи осіб, чим порушив вимоги статей 9, 12 Закону України «Про державний кордон України».

Ці дії ОСОБА_2 працівник прикордонної служби кваліфікував за ст.204-1 ч.2 КУпАП.

ОСОБА_2 у судове засідання на розгляд справи не з`явився, про таке повідомлений належно. Однак він подав суду письмові пояснення, де зазначив таке. ОСОБА_2 понад місяць тому, отримав дзвінок від старости с.Сасово, Виноградівського району Закарпатської області, ОСОБА_4 про те, що нерухоме майно його давно померлого батька, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , ніким не успадковане, бо єдиним спадкоємцем є він. Далі запросив приїхати і розпочати процес вступу в спадщину, зустрітись з юристом та вирішити справу, адже термін подання заяви на вступ у спадщину був протермінований. 02.07.2026 ОСОБА_2 взяв відпустку за власний рахунок. У той день разом з дружиною ОСОБА_5 та з її сестрою ОСОБА_6 вирушив з міста Вінниці до с. Сасово. На блокпості в околицях селища Міжгір`я їх зупинили, на запит від поліцейського ОСОБА_2 показав документи, а саме Резерв+, паспорт громадянина України. Потім його запросили проїхати у відділ прикордонної служби для реєстрації в прикордонній зоні і додали, що це потриває не більше 15-20 хвилин. ОСОБА_2 погодився та на власному авто прослідували за поліцейськими, які направили його до ТЦК, звідти його вже не випустили, відправили на ВЛК, де незважаючи на те, що він на той момент був знятий з обліку, бо не має трьох пальців на правій руці та має титанову конструкцію у лівій руці після складного перелому, травми обох нижніх кінцівок та безліч інших супутніх хвороб, був визнаний придатним до військової служби і направлений у військову частину НОМЕР_5 Державної прикордонної служби України у АДРЕСА_3 , де ОСОБА_2 проходить службу на даний момент. 17.07.2026 він був відряджений на БЗВП у Черкаській області. ОСОБА_2 зазначає, що не мав наміру незаконного перетинати кордон, тому просить, з огляду на викладене вище, розглянути цю справу, враховуючи його пояснення. Крім того, ОСОБА_2 надав суду додаткові пояснення, згідно яких на ОСОБА_2 тиснули та змушували підписати все швидко, адже за словами працівника «робочий час вже минув». У протоколі йдеться про наступне – «У 15:15 близько н.п. Сойми під час обходу «КрП» на відстані 75 км до ДК ОСОБА_2 було виявлено та затримано». Насправді 02.07.2026 орієнтовно о 12:30-12:45, автівку, якою він їхав, зупинила поліція на блокпосту перед селищем Міжгір`ям, вони перевірили документи та запросили прослідувати за ними з ціллю зареєструвати в`їзд у прикордонну зону. Він, не чинючи опору, поїхав вслід за поліцією та орієнтовно о 13:00 год був вже в середині так званої адміністративної будівлі. Крім того, у довідці йдеться про те, що «Було виявлено та затримано ОСОБА_2 та гр. України ОСОБА_3 ». ОСОБА_2 категорично заперечую всю інформацію, яка описана у довідці, у тому числі те, що він знайомий з вище вказаним гр. України.

Оцінивши зміст протоколу і подані в справу матеріали, позицію сторони захисту, суддя дійшов такого висновку.

Стаття 204-1 ч.2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за таке : перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, якщо ці дії вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з вищенаведених порушень.

Постановою КМУ № 1194 від 03.08.1998 із змінами і доповненнями передбачено, що Хустський район Закарпатської області є контрольованим прикордонним районом.

Згідно з Положенням про прикордонний режим, затв. пост. КМУ № 1147 від 27.07.1998 (із змін. і доп.) передбачено порядок в`їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі. Цим же положенням передбачено, що прикордонна смуга це ділянка місцевості завширшки 5 км.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Працівниками прикордонної служби надані такі докази у справу як:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 341359 від 02.07.2026 року, який підписаний ОСОБА_2 без доповнень та зауважень 02.07.2026 року, примірник протоколу отримав 02.07.2026 року, від дачі особистих пояснень відмовився;

- рапорт працівника прикордонної служби ОСОБА_7 начальнику ПОРВ ГОРВ ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 від 02.07.2026 року, який за змістом відповідає змісту протоколу про адмінправопорушення, крім місця виявлення ОСОБА_2 (у рапорті – ок. АДРЕСА_3 , а в протоколі – ок. АДРЕСА_2 ) з додатковою вказівкою: на підставі п. 15 ст. 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» працівник прикордонної служби здійснив візуальний огляд особи, її речей (поверхневу перевірку) та провів опитування, за результатами якого ОСОБА_2 не зміг чітко пояснити мету прибуття в контрольований прикордонний район, плутався в своїх показаннях, намагався уникнути відповідей на поставлені йому запитання, а також не зміг надати підтверджуючі дані, що вказують на дійсність намірів слідувати до Закарпатської області;

- схему виявлення на напрямку 207 прикордонного знаку ок.н.п.Міжгір`я двох гр.України 02.07.2026 року (а.с.5);

- довідку щодо виявлення двох громадян України на ділянці відповідальності ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » старшого офіцера ПОРВ ГОРВ М. Наточій, яка погоджена начальником ПОРВ ГОРВ В. Бахмет від 02.07.2026 року, згідно якої ОСОБА_3 пояснив, що разом зі своїм товаришем ОСОБА_2 досить тривалий час планували здійснити незаконний перетин державний кордон України, тому через різні форуми та соціальні мережі підшукували імовірні маршрути руху до державного кордону України. Тиждень тому в мобільному додатку «ТікТок» вищезазначені натрапили на один із відеозаписів, де був вказаний скріншот з мобільного додатку «Гугл Мапс» із нанесеним маршрутом руху до державного кордону України гірською місцевістю в районі н.п. Хуст, Закарпатської області. Окрім того, через спільноту в мобільному додатку «Телеграм» дізнались про місцезнаходження м.Вінниця блокпостів на території Закарпатської області. Так, 02.07.2026 близько 08.00 год ОСОБА_2 рейсовим автобусом прибув з м.Вінниця до м.Львів, де зустрівся із ОСОБА_3 . В подальшому із використанням послуг «БлаБлаКар» близько 10.30 вирушили у напрямку Закарпатської області. Рухались за маршрутом «Львів- Стрий- Нижні Ворота- Пилипець-Сойми». Близько 14.30 вищезазначені прибули на ок.н.п. Репине (48.573045, 23.458111), звідки продовжили рух вздовж р. Репінка та в подальшому р. Ріка в напрямку н.п. Міжгір`я, де в подальшому були виявлені та затримані в/сл ДПСУ. ОСОБА_3 пояснив, що у разі успішного обходу п/н «КрП» вони мали прибути в н.п. Міжгір`я, звідки на таксі прибути у м. Хуст та поселитись в одному із готелів на декілька днів. Після чого дочекавшись сприятливої погоди у вечірній час доби вирушити у напрямку державного кордону України гірською місцевістю. У ході огляду мобільного телефону затриманих інформації про наміри незаконно перетнути державний кордон України не виявлено та можливо свідчить про те, що вищезазначені частково видаляли цю інформацію. Під час опитування затримані поводили себе зухвало та не йшли на контакт з представниками правоохоронних органів, намагались створити конфлікту ситуацію, путались у своїх поясненнях та притримувались заздалегідь підготовленої легенди.

Із змісту матеріалів справи видно, що обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не доведені жодним належним та допустимим доказами, адже посадовою особою не додано до матеріалів справи ні письмові пояснення свідків, ні відео-, аудіозаписи обставин вчинення правопорушення.

У такому випадку суд хотів би навести ситуацію, яка була на розгляді в Європейському Суді з прав людини у справі «Старков та Тищенко проти Росії» (рішення від 17 грудня 2019 року). Зокрема в пункті 26 Страсбурзький суд звернув увагу на те, що в цій справі єдиними доказами, на які посилалися суди при визнанні заявників винними, були протокол про адміністративне правопорушення та заяви співробітників поліції. Він вважає, що нездатність національних судових органів отримати свідчення незалежних спостерігачів за оспорюваним подій підірвала загальну справедливість судового розгляду.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_2 перебував у контрольованому прикордонному районі з належними документами (мав при собі паспорт громадянина України та військово-обліковий документ). Таке відповідає пункту 8 Положення про прикордонний режим. Посадовою особою не зазначено у протоколі, які саме положення законодавства, яке регулює прикордонний режим порушив ОСОБА_2 .

Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були виявлені працівниками прикордонної служби на околиці н.п.Сойми, натомість у інших матеріалах зазначено, що вони були виявлені - на околиці н.п.Міжгір`я.

Також ОСОБА_2 повністю заперечує обставини, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, пояснив мету перебування в контрольованому прикордонному районі (вирішення питання успадкування майна за померлим батьком). На ствердження своїх пояснень ОСОБА_2 додав суду своє свідоцтво про народження серії НОМЕР_6 , згідно якого він є уродженцем с.Сасове Виноградівського району Закарпатської області; довідку начальника відділу кадрів ВЧ 2142 №08/1218 від 09.07.2026 року, згідно якої ОСОБА_2 проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_5 ДПС України з 03.07.2026 року по час видачі довідки; довідку ВЛК від 02.07.2026 року №2026-0702-1630-0430-0, згідно якої солдату ОСОБА_2 проведено медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 (Міжгір`я) 02.07.2026 року.

Сам факт виявлення ОСОБА_2 у н.п.Сойми, не вказує безсумнівно на намір або спробу незаконно перетнути державний кордон поза пунктами пропуску. Більш того, в межах населеного пункту Сойми Хустського району Закарпатської області відсутній пункт пропуску через державний кордон України. Цей населений пункт не розташований на межі кордонів України з іншими країнами і прибуття громадян до цього населеного пункту, не дають однозначних підстав стверджувати про намір особи незаконно перетнути державний кордон України.

Крім того, постановою судді Готра В.Ю. Міжгірського районного суду Закарпатської області від 16.07.2026 року в справі №302/948/26 закрито провадження в справі про притягнення ОСОБА_3 до адмінвідповідальності за ч.2 статті 204-1 КУпАП на підставі п.1 ч.1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адмінправопорушення.

Отже, суд не встановив обставин реального здійснення порушення правил прикордонного режиму. Адже фіксації ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, не здійснено в установленому законом порядку. У справу не подано належних, достовірних і допустимих доказів для ствердження вини особи за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 204-1 ч.2 КУпАП, відповідно до положень статті 251 КУпАП. Ця норма передбачає, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Окрім цього, суд констатує, що ок.н.п. Сойми знаходиться на відстані приблизно 109 км від кордону України з Румунією і на території Міжгірської селищної громади та колишнього Міжгірського району Закарпатської області не має пропускних пунктів прикордонного режиму.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не можу бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Суд не має повноважень збирати докази винуватості особи відповідно до практики ЄСПЛ, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» ("Malofeyevav. Russia", рішення від 30.05.2013 р., заява N 36673/04) та «Карелін проти Росії» ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».

З огляду на встановлені обставини, викладене обґрунтування, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 не доведена засадою поза розумним сумнівом (застосування принципу в рішенні ЄСПЛ «Кобець проти України»).

Цей висновок суду дає підстави застосувати положення статті 247 п.1 КУпАП, тобто закрити провадження в справі.

Керуючись статтями 280, 283-285, 247 п.1 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 204-1 ч.2 КУпАП, стосовно ОСОБА_2 за відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Апеляційну скаргу на постанову судді може бути подано в Закарпатський апеляційний суд через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня винесення постанови в порядку, передбаченому КУпАП.

Постанова набирає законної сили згідно з ст.294 КУпАП після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова складена 22.07.2026 року.

Суддя: В. П. Кривка