Рішення від 14 липня 2026 р. у справі №500/2677/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

Суд: Тернопільський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 14 липня 2026 р.

Справа: №500/2677/26

Суддя: Подлісна Ірина Миколаївна

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2677/26

15 липня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.03.2026 ОСОБА_1 було запрошено до ІНФОРМАЦІЯ_2 де обманним шляхом, без вручення під розписку та без ознайомлення з направленням на ВЛК, було проведено ВЛК та складено довідку від вказаної дати за № 2026-00331-0927-2853-3 та визначено придатним до військової служби.

З отриманими позивачем документами, як додатки, долучено повістку № 6880241 про явку ОСОБА_1 20.03.2026 о 09.00 год. у ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних.

Проте, вказана повістка керівником вказаного відділу не підписана, дата складання повістки не вказана, печатка установи відсутня, як і відсутні відомості про вручення такої повістки ОСОБА_1 . Інших повісток йому надіслано на запит не було, що може свідчити лише про їх відсутність.

Таким чином, позивачем було дотримано процедуру подання (направлення) документів до уповноваженого районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які, на його переконання, підтверджують наявність підстав для надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Ухвалою суду від 01.05.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач Військова частина НОМЕР_1 скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов через систему "Електронний суд" із відповідними письмовими доказами 14.05.2026. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову та направлення Позивача – ОСОБА_1 для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 є актом індивідуальної дії, тобто актом одноразового застосування, станом на час звернення до суду такий вичерпав свою дію внаслідок мобілізації позивача та направлення його для проходження військової служби. На переконання відповідача, після видання спірного наказу виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом №2232-XII та Положенням №1153/2008. Даними актами законодавства не передбачено звільнення з військової служби через порушення процедури мобілізації.

За таких обставин відсутні підставі для визнання протиправним наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.04.2026 №103 про зарахування Позивача ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення.

Представником відповідача 14.05.2026 надіслано до суду додаткові пояснення у справі.

У відповіді на відзив позивачем викладені доводи, які за своєю суттю аналогічні мотивам, викладеним у позовній заяві.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов через систему "Електронний суд" із відповідними письмовими доказами 25.05.2026. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем, до заяви про надання відстрочки від призову під час мобілізації (за формою згідно додатку 4 Порядку №560), додано копію Довідки до акта МСЕК серія АВ № 1074510 від 05.12.2018 року, копію Акту (Додаток 8) про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 30.06.2025, висновок № 139 від 25.06.2025 року за формою №08-4/о, рішення про призначення/перерахунок компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі від 30.06.2025 року, документи про підтвердження ступеня родинних зав`язків.

При дослідженні доданих до заяви документів вбачається, що Довідка до акта МСЕК серія АВ № 1074510 від 05.12.2018 року, не містить висновку про потребу постійного догляду, а лише роботу у спеціально створених умовах.

Отже, Довідка до акта МСЕК серія АВ № 1074510 від 05.12.2018 року, не дає підстав Позивачеві права для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оскільки в ній не зазначено потребу особи в отриманні постійного стороннього догляду на непрофесійній основі.

Висновок №139 від 25.06.2025 року за формою №08-4/о, виданий КНП «Збаразький центр первинної медико-санітарної допомоги» Збаразької міської ради не завірений печаткою “ЛКК”.

Отже, згідно поданих Позивачем документів, які видані медичними установами в період 2025-2026 року потребу особи в отриманні постійного стороннього догляду не підтверджено.

З урахуванням наведеного вище, незалежно від висновку комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Позивача відсутня самостійна правова підстава отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Крім того, до вищезазначеної Довідки до акта МСЕК серія АВ № 1074510 від 05.12.2018 року Позивачем не надано акту огляду МСЕК № 368/2, який зазначено у Довідці, у якій обов`язково зазначається необхідність стороннього догляду.

На підставі викладеного представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.

На підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Справа розглянута з урахуванням періоду перебування головуючої судді у основній щорічній плановій відпустці.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

07 серпня 2025 року ОСОБА_1 на ім`я голови комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 подав заяву на продовження строку дії відстрочки, яку отримав 30.07.2025 на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оскільки попередня відстрочка діяла до 07.08.2025 року.

У подальшому строк дії відстрочки неодноразово продовжувався і останній строк дії відстрочки був продовжений до 03.05.2026 року.

Проте, тимчасово виконувачем обов`язків ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на ім`я голови комісії з питань з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 було подано лист без зазначення дати складання та подачі, тобто без реєстрації документа, про проведення звірки підтверджуючих документів щодо наявності відстрочки ОСОБА_1 та виявлено не відповідність у додатку 8 до порядку (в редакції постанови КМУ від 16.08.2024 № 930).

31 березня 2026 року за № 4715 на ім`я ОСОБА_1 за підписом тимчасово виконувачем обов`язків ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 підготовлено повідомлення про скасування відстрочки протоколом № 35 від 31.03.2026, із зазначенням причини відмови не відповідність додатку форми 8, згідно вимог ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особовий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 № 560 (зі змінами).

Окремо слід вказати, що повідомлення адресовано ОСОБА_1 , але в самому повідомленні не вказано, що відстрочка від призову скасовується саме відносно нього, тобто з повідомлення не вбачається, що той позбавлений отриманої раніше відстрочки, яка діє до 03.05.2026 року.

В цей же час, повідомлення від 31.03.2026 за вихідним № 4715 ОСОБА_1 вручене не було, оскільки на ньому відсутні відомості про таке вручення чи ознайомлення, і відповідно не було надіслано поштою через відсутність зазначення адреси місця проживання останнього.

Лише на адвокатський запит від 18.04.2026 засобами поштового зв`язку надійшов лист із ІНФОРМАЦІЯ_4 із супровідним листом, який не містить відповіді на поставлені питання, та із додатком в копіях документів, що стали підставою для надання відстрочки, повідомлення про скасування відстрочки, повістки, довідки ВЛК та повістки № 6880241.

Вказані документи позивачем отримано 18.04.2026, що підтверджується поштовою розпискою, яка повернулася до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З отриманих документів стало відомо, що 30.03.2026 на ім`я ОСОБА_1 виписано направлення за № 6971871 для проходження ВЛК на базі закладу охорони здоров`я КНП «Збаразька центральна лікарня» Збаразької міської лікарні, яке керівником ІНФОРМАЦІЯ_2 не підписано, печатки установи не проставлено і самого ОСОБА_1 з ним не ознайомлено, тобто воно було виписано формально для дотримання процедури проходження ВЛК та підтвердження своїх законних дій в разі проведення перевірки.

31.03.2026 ОСОБА_1 було запрошено до ІНФОРМАЦІЯ_2 де обманним шляхом, без вручення під розписку та без ознайомлення з направленням на ВЛК, було проведено ВЛК та складено довідку від вказаної дати за № 2026-00331-0927-2853-3 та визначено придатним до військової служби. З отриманими позивачем документами, як додатки, долучено повістку № 6880241 про явку ОСОБА_1 20.03.2026 о 09.00 год у ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних.

Проте, вказана повістка керівником вказаного відділу не підписана, дата складання повістки не вказана, печатка установи відсутня, як і відсутні відомості про вручення такої повістки ОСОБА_1 .

Інших повісток позивачу надіслано на запит не було, що може свідчити лише про їх відсутність.

Таким чином, позивачем було дотримано процедуру подання (направлення) документів до уповноваженого районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які, на його переконання, підтверджують наявність підстав для надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Не погодившись із протиправним рішенням відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до п.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 5 КАС України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який наразі триває. Цим же Указом оголошено загальну мобілізацію.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлено Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі статтею 1 Закону № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 23 Закону № 3543-XII визначені категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько консультативної комісії закладу охорони здоров`я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.

Згідно із пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Відповідно до абзацу 9 пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Таким чином, аналіз наведених норм свідчить про те, що до повноважень районний територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить оформлення військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та в особливий період, у тому числі в період дії воєнного стану, які надаються в установленому порядку.

У відповідності до п. 58 постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 (далі Постанова) «Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період”, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 та пункту 5 додатка 5 , військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Таким чином ОСОБА_1 вимог Постанови дотримався, подав відповідні документи, на підставі яких отримав та продовжував отримувати відстрочку від призову, і на той час жодних зауважень при розгляді поданих ним документів не висувалось. Проте такі зауваження виникли напередодні 31.03.2026 року, які не ґрунтуються на вимогах закону та згаданої Постанови.

Зокрема, згідно з абзацом 1 п. 60 Постанови, комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Абзацом 4 цього ж пункту визначено, що на підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі позитивного рішення у протоколі окремо зазначається строк, на який надано відстрочку, та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку). У разі відмови у наданні відстрочки у протоколі зазначаються причини такої відмови.

В абзаці 17 п. 60 Постанова зазначено, що у разі виявлення відсутності законних підстав у військовозобов`язаного для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (комісія Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) скасовує таку відстрочку протягом семи днів з дати виявлення відсутності законних підстав у військовозобов`язаного для відстрочки.

Як визначено абзацом 17 відстрочка скасовується у разі виявлення відсутності законних підстав у військовозобов`язаного для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, проте таких законних підстав у військовозобов?язаного ОСОБА_1 виявлено не було, оскільки в нього були та є такі підстави на відстрочку. Не відповідність додатку форми 8 не є підставою для відмови у наданні відстрочки, оскільки цей документ не може свідчити про відсутність законних підстав у ОСОБА_1 на відстрочку, а лише він свідчить про певну невідповідність, який не складався особисто ОСОБА_1 , а державним органом, який і мав дотриматися вимог щодо його складання. ОСОБА_1 мав та має всі законні підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Разом з тим, у повідомленні комісії від 31.03.2026 навіть не вказано у чому саме невідповідність додатку форми 8, а лише це описується загальною фразою, що є така невідповідність, і не зазначено, що у ОСОБА_1 відсутні законні підстави для отримання відстрочки від призову, тобто ІНФОРМАЦІЯ_5 формально підійшов до розгляду повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 , і склав протокол 35 від 31.03.2026 з формальних підстав, лише з метою виконання плану щодо призову військовозобов`язаних, чим грубо порушили конституційні права ОСОБА_1 , що потягнуло за собою незаконний призов останнього до Збройних Сил України.

В абзаці 28 п. 60 Постанови вказано, що відомості про скасування відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у день надсилання повідомлення про скасування відстрочки (додаток 10) засобами поштового зв`язку на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (за умови її уточнення) або адресу електронної пошти, зазначену у заяві про надання відстрочки, або повідомлення засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності). Проте ці вимоги не дотримані, і сама довідка не відповідає визначеному Постановою додатку.

Зокрема у повідомленні відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 пропонується у визначену дату особисто прибути для повернення довідки про відстрочку за адресою установи, що видала цю довідку та не вказано кабінету, куди той має прибути. У цьому ж повідомленні обов`язково має бути зазначено, які потрібно мати при собі військово-облікові документи та документ, що посвідчує особу. Також не зазначено коли проводиться прийом громадян з особистих питань, де має бути вказано також дні тижні та години прийому.

Таким чином комісія з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_6 не дотрималася вимог постанови Кабінету Міністрів України №560 від 14.05.2024, але зазначила причину скасування відстрочки ОСОБА_1 по причині невідповідності додатку форми 8, який складався державним органом та не викликав в комісії сумніву упродовж тривалого часу надання такої відстрочки.

Відтак, суд прийшов до висновку, що рішення/протокол №35 від 31.03.2026 комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 , адресованого ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог, звернених до Військової частини НОМЕР_1 , то суд вважає відсутніми підстави для їх задоволення, з урахуванням такого.

Відповідно до пункту 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (далі - Положення №1153/2008) військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Отже, після видання наказу про зарахування до особового складу військової частини виникають правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначає Закон №2232-ХІІ та Положення №1153/2008, якими окремо не передбачене звільнення з військової служби через скасування наказу про призов.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23 вказав на те, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.

Відтак, з моменту призову на військову службу під час мобілізації та зарахування до списків особового складу військової частини особа набуває статусу військовослужбовця, а правовідносини щодо проходження військової служби регулюються спеціальним законодавством.

При цьому потрібно враховувати, що позивач не позбавлений права звернутись з рапортом до командира військової частини в якій проходить службу для вирішення питання звільнення його з військової служби у випадку наявності законодавчо встановлених для цього підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення/протокол №35 від 31.03.2026 комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 , адресованого ОСОБА_1 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 15 липня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: с. Мала Любаша,Рівненський р-н, Рівненська обл.,35009 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач:

- ІНФОРМАЦІЯ_3 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 ).

Головуючий суддя Подлісна І.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua