Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №500/6040/25 — Тернопільський окружний адміністративний суд

Суд: Тернопільський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 13 липня 2026 р.

Справа: №500/6040/25

Суддя: Подлісна Ірина Миколаївна

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6040/25

14 липня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Уточнені позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 2017 рік позивач перебував на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 (нині - ІНФОРМАЦІЯ_4 ).

28 березня 2017 року позивача було виключено з військового обліку на підставі статті 75, пункту "а" графи II Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (затвердженого Наказом МО України № 402 від 14.08.2008, далі - Розклад хвороб), через стійкі наслідки травм голови та шиї, що призвели до значних порушень функцій, включаючи очні захворювання. Рішення зафіксовано у військово-обліковому документі (військовий квиток або аналогічний документ) з відміткою: "28.03.2017 р. виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 за ст. 75, а гр. II Наказу МОУ № 402-2008", підписано начальником Територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_6 , підполковником ОСОБА_2 .

З того часу стан здоров`я Позивача не покращився, а навпаки, прогресував (хронічна люмбалгія, травматична катаракта лівого ока з гіперметропією, зниження гостроти зору до 0.04 без корекції). 09.09.2021 р. Позивач ознайомлений з правилами військового обліку (відмітка у документі: "з правилами військового обліку ознайомлений").

Незважаючи на виключення з військового обліку, 02.08.2025 р. Позивача було доставлено до Відповідача 1 (ТЦК та СП Підволочиськ) працівниками Національної поліції України в "добровільному порядку" (як зазначено у відповіді Відповідача 1 від 09.09.2025 № 9117), оскільки він "не перебував на військовому обліку та являвся особою без прив`язки до будь-якого ТЦК та СП".

У приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 Позивачу провели медичний огляд ВЛК (позаштатна ВЛК при ТЦК), за результатами якого складено довідку № 2025-0802 1137-4559-0 від 02.08.2025 р., де його визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони (на підставі статей 265, 315, 316, 266 графи II Розкладу хвороб). Діагнози: H54.5, H26.1, H52.0 (зниження зору лівого ока до 0.04 через травматичну катаракту та гіперметропію середнього ступеня); M54.5 (хронічна люмбалгія, стадія нестійкої ремісії).

03.08.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 видав наказ №215, яким Позивача призвано на військову службу під час загальної мобілізації та направлено до ВЧ НОМЕР_1 (поіменний список №18026 від 03.08.2025 р., витяг з наказу додано).

На підставі цього наказу Відповідач 3 (ВЧ НОМЕР_1 ) видав наказ (витяг № [вказати номер, якщо відомо, наприклад, 95] від 03.08.2025 р.), яким Позивача зараховано до особового складу військової частини, призначено на посаду [вказати посаду, наприклад, солдата резерву запасної роти], встановлено посадовий оклад, вважати таким, що з 03.08.2025 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідачів, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 22.10.2025 позовну заяву було залишено без руху та надано строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення. Недоліки позовної заяви усунуто позивачем у строк, встановлений судом та подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, де позивач просив:

- визнати протиправною бездіяльність Відповідача 2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) щодо ненадання відповіді на адвокатський запит від 23.08.2025 р. (обставини: запит надіслано через Gmail о 12:55 з вкладеннями .pdf, .asice та Validation Report; відповідь не отримано до 03.11.2025 р., що перевищує 5-денний строк) та зобов`язати Відповідача 2 надати інформацію про зняття ОСОБА_1 з військового обліку від 28.03.2017 р. та копію довідки ВЛК, оскільки така бездіяльність порушує право на інформацію та захист (ст. 24 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI, ст. 212-3 КУпАП).;

- визнати протиправною постанову ВЛК при Відповідачі 1 від 02.08.2025 р. (довідка № 2025-0802-1137-4559-0) щодо визнання ОСОБА_1 придатним до служби (обставини: ігнорування стійких захворювань, підтверджених меддокументами; формальний огляд без МРТ/офтальмології; суперечить виключенню 2017 р.) та визнати ОСОБА_1 непридатним до військової служби на підставі ст. 26, 31, 64, 75 графи II Розкладу хвороб (Наказ МО № 402), оскільки це порушує право на охорону здоров`я (ст. 49 Конституції України) та не підлягання призову (ст. 37 Закону № 2232-XII);

- визнати протиправним та скасувати наказ № 215 від 03.08.2025 р. Відповідача 1 про призов ОСОБА_1 на військову службу та направлення до ВЧ НОМЕР_1 (обставини: базується на незаконному обліку та постанові ВЛК, поіменний список № 18026; суперечить виключенню 2017 р.), що порушує право не підлягати призову (ст. 18 Закону № 2232-XII);

- визнати протиправним та скасувати наказ командира ВЧ НОМЕР_1 (Відповідача 3) від 03.08.2025 в частині зарахування ОСОБА_1 до особового складу, призначення на посаду солдата резерву запасної роти, встановлення окладу та визнання таким, що приступив до обов`язків з 03.08.2025 р. (обставини: базується на протиправному призові, "плоди отруйного дерева"), що порушує право на законний статус (ст. 19 Конституції України);

- зобов`язати Відповідача 3 (ВЧ НОМЕР_1 ) виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини, оскільки зарахування відбулося протиправно (на підставі незаконного наказу № 215), що порушує право Позивача на свободу від незаконної служби (ст. 18 Закону № 2232-XII);

- зобов`язати Відповідача 1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) виключити ОСОБА_1 з поіменного списку № 18026 від 03.08.2025 р. та виключити з військового обліку, оскільки взяття на облік відбулося протиправно (примусове доставлення без підстав, ігнорування попереднього виключення, суперечність з даними ГУНП), що порушує право не підлягати обліку та призову (ст. 37, 18 Закону № 2232-XII).

Ухвалою суду від 05.11.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача Військової частини НОМЕР_1 скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов через систему "Електронний суд" із відповідними письмовими доказами 24.11.2025. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення та призначений на водія електрика відділення управління командира батальйону взводу зв`язку мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02 серпня 2025 року №219.

Проте, 09 серпня 2025 року Позивач самовільно залишив місце розташування військової частини НОМЕР_1 і до теперішнього часу його місце знаходження невідоме. (витяг із наказу №128-од від 19 серпня 2025 року «Про результати службового розслідування за фактом відсутності на служб без поважних причин солдата ОСОБА_3 .

Проте, в позовній заяві зазначається, що «Постанова ВЛК (довідка № 2025-0802-1137-4559-0) не враховує стійкий характер захворювань та попереднє виключення з обліку за ст. 75 п. "а" графи II Розкладу хвороб (відмітка у військово-обліковому документі). Діагнози (H54.5, H26.1, H52.0 - ст. 26, 31 графи II; M54.5 - ст. 64 графи II; наслідки травм - ст. 75 графи II Розкладу хвороб) свідчать про непридатність: зниження зору до 0.04/0.09, хронічний біль у хребті з нестійкою ремісією унеможливлюють службу навіть у частинах забезпечення (п. 1.1, 3.3 Положення про ВЛЕ, Наказ МО № 402). Огляд проведено формально, без МРТ чи детального офтальмологічного обстеження, попри надані медичні документи та відмітку про виключення від 2017 р. Зміни до Наказу № 402 від 04.05.2024 скасували "обмежено придатний", але стійкі порушення вимагають непридатності (ст. 37 ч. 6 п. 3 Закону № 2232-XII)».

Згідно з підпунктом 2.8.1 пункту 2.8. розділу І Положення № 402 Роз`яснення ВЛК регіону та ЦВЛК з питань військово-лікарської експертизи є обов`язковими для виконання ВЛК ТЦК та СП. ВЛК ТЦК та СП має право приймати постанови відповідно до цього Положення. А відповідно до з підпункту 2.8.1 пункту 2.8. розділу І Положення № 402 ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) ТЦК та СП, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону.

Відповідно до підпункту 1.2 розділу ІІ Положення № 402 Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3). Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду (далі МКХ-10).

Позивач звернувся до суду із позовом у зв`язку із фактичною незгодою з рішенням "ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 )", тобто рішення ВЛК ТЦК та СП.

Слід зазначити, що згідно з Положенням № 402, у разі незгоди із рішеннями ВЛК ТЦК та СП, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із відповідною скаргою, а у разі незгоди із ВЛК вищого рівня - звернутися до ЦВЛК або до суду.

Як убачається із матеріалів справи, Позивач не надав доказів на підтвердження його звернення до регіональної ВЛК зі скаргою чи заявою щодо перегляду висновку ТЦК та СП від 02.08.2025 року №2025-0802-1137-4509-0.

Не надано Позивачем також і доказів звернення зі скаргою до ЦВЛК.

Тобто, є всі підстави стверджувати, що перевірка рішення ВЛК ТЦК та СП на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військовозобов`язаного, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності Позивача до військової служби ВЛК регіону чи ЦВЛК (в межах справи) не приймали, тому Позивач не дотримався вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог адміністративного позову.

Після видання Відповідачем-1 спірного наказу виникли нові правовідносини щодо проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008. Цими актами законодавства не передбачено звільнення з військової служби шляхом скасування наказів про призов. Цей наказ вже реалізований, Позивач був зарахований до військової частини НОМЕР_1 та приступив до виконання службових обов`язків за посадою, а тому його скасування без прийняття відповідного рішення Відповідачем-3 про звільнення з військової служби не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів Позивача, про які він просить у позові.

На підставі викладеного представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов через систему "Електронний суд" із відповідними письмовими доказами 04.12.2025. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 своїм правом не скористався та відзиву до суду не подав.

Частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку з відрахуванням зі штату Тернопільського окружного адміністративного суду судді Мандзія О.П. (у провадженні якого перебувала дана справа) 05.01.2026 проведено повторний автоматизований розподіл цієї адміністративної справи. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Тернопільського окружного адміністративного суду цю справу передано для розгляду судді Подлісна І.М.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.01.2026 справу прийнято до провадження новим складом суду, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, розгляд справи розпочато спочатку.

Ухвалою суду від 09.03.2026 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 28.04.2026 о 10:30 год.

Ухвалою суду від 28.04.2026 відкладено розгляд справи на 01.06.2026 о 10:30 год. та продовжено процесуальний строк розгляду справи на 2 місяці.

Ухвалою суду від 01.06.2026 відкладено розгляд справи на 14.07.2026 о 11:30 год. в режимі відеоконференції.

За спільною згодою сторін, судом в судовому засіданні здійснено перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Позивач є громадянином України, народженим ІНФОРМАЦІЯ_11 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Шахтарським ГО УМВС України в Донецькій області 18.03.2000.

Станом на 2017 рік позивач перебував на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 (нині - ІНФОРМАЦІЯ_4 ).

Не погодившись із протиправною бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, з межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 68 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан, який продовжує діяти станом на теперішній час.

Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано- Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників та військовозобов`язаних регламентовано Законом України від №2232-ХІІ від 25.03.92 «Про військовий обов`язок та військову службу», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487, Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154.

Відповідно до статті 1 Закону України від №2232-ХІІ від 25.03.92 «Про військовий обов`язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі-Збройні сили та інші військові формування), посади яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження військової служби в резерві; дотримання правил військового обліку.

За змістом частини дев`ятої статті 1 Закону України №2232-ХІІ від 25.03.92 громадяни України поділяються на такі категорії : допризовники- особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники- особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці-особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані- особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань, на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти- особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил: України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини сьомої статті 1 Закону України від №2232-ХІІ від 25.03.92, виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування та форми власності в межах їх повноважень, передбачених законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі Положення №154).

Відповідно до п.8 Положення №154, завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку військовим і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво обліком призовників, військовозобов`язаних відповідної адміністративно-територіальної та резервістів на території одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку, призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі- Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів із взяття громадян України на військовий облік призовників, направлення громадян України для проходження базової військової служби, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі- збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі- пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

На військову службу під час мобілізації призиваються військовозобов`язані, резервісти та які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Як видно з позовної заяви, то доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 було примусовим шляхом, без належного повідомлення про виклик, що суперечить ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" № 3543-XII (громадяни зобов`язані з`являтися за викликом, але без примусового приводу без підстав). Відповідач 1 не мав повноважень на затримання чи позбавлення волі (п. 8, 9 Положення про ТЦК та СП, затвердженого Постановою КМУ № 154 від 23.02.2022). Звернення до поліції можливе лише за ст. 210, 210-1 КУпАП, але доказів правопорушення немає. Під час доставлення Позивача позбавили мобільного телефону, що порушує ст. 268 КУпАП та ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини (право на справедливий суд). Пізніше Позивача примусили повідомити рідних, що "все гаразд" під погрозами, що суперечить ст. 19 Конституції України (органи влади діють лише в межах закону). Практика ЄСПЛ (справа "Москаль проти Польщі", № 10373/05, п. 51, від 15.09.2009) вимагає прозорості дій державних органів.

23.08.2025 адвокат Хорошилов І.С. направив адвокатський запит до Відповідача 2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ) з вимогою надати інформацію про зняття Позивача з військового обліку та копію довідки ВЛК (на підставі ст. 20, 24 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI). Запит включав копію свідоцтва адвоката, ордера та підтверджуючі документи. Строк відповіді - 5 робочих днів. На цей запит відповідь не отримано донині (станом на 07.10.2025), що є бездіяльністю Відповідача 2 та порушенням ст. 24 Закону "Про адвокатуру...", яка тягне відповідальність. Це підтверджує відсутність підстав для призову та ігнорування попереднього статусу Позивача, зафіксованого у документі від 28.03.2017.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Частиною першою статті 24 Закону №5076-VI встановлено, що адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

За приписами частин другої, третьої статті 24 Закону №5076-VI орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом. У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту. У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.08.2022 у справі №520/13981/21 вказала, що сам собою адвокатський запит не є запитом про надання публічної інформації, оскільки може бути адресований не лише розпорядникам публічної інформації, визначеним Законом №2939-VI, а більш широкому колу суб`єктів. До того ж запитувана в адвокатському запиті інформація, необхідна адвокатові для надання правової допомоги клієнтові, не обов`язково має бути публічною. Водночас такий запит може стосуватися й надання публічної інформації. У такому разі адвокат у запиті, крім посилання на відповідні статті Закону №5076-VI, зобов`язаний послатися як на підставу для отримання інформації, яка підпадає під визначення публічної, й на відповідні статті Закону №2939-VI, а також дотримати вимог останнього, звернувши увагу суб`єкта, якому адресовано адвокатський запит, на його статус розпорядника публічної інформації.

При вирішенні спору суд враховує, що адвокатський запит відповідав вимогам статті 24 Закону №5076-VI, до нього було додано ордер та посвідчену адвокатом копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, а тому зазначений запит мав бути розглянутий відповідачем у встановленому законом порядку та строки.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_7 не надав суду доказів направлення та вручення позивачу запитуваних документів/інформації, тобто надання відповіді на вказані вище запити у визначений Законом строк.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач не дотримав вимог статті 24 Закону №5076-VI при розгляді запиту адвоката Хорошилова І.С. від 23.08.2025, тому з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача позовні вимоги належить задовольнити у спосіб прийняття рішення про визнання протиправною бездіяльності відповідача ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо ненадання відповіді на адвокатський запит від 23.08.2025 та зобов`язання відповідача надати відповідь на адвокатський запит від 23.08.2025.

Згідно частини 5 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, 4 на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України та особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Статтею 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я я», передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування військовослужбовцям. медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які. створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби- інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначених частиною другою статті 12 Закону України «Про національну безпеку України».

Порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі Положення №402).

Відповідно до п.п.3.1 п.3 розділу II Положення №402, медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного обслуговування осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.

Постанови ВЛК при ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу. Вказані постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення).

Постанова ВЛК при ТЦК та СП про придатність військовозобов`язаного до військової служби, прийнята у мирний час під час визначення призначення військовозобов`язаного на особливий період та включення Його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ), дійсна протягом п`яти років з дня закінчення медичного огляду. Постанова ВЛК при ТЦК та СП про придатність військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.

Організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби, процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби визначено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі- Порядок №560).

Особи, як не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію.

Як зазначено у позовній заяві, 02.08.2025 року позаштатною ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_8 проведено медичний огляд Позивача. За результатами огляду на підставі довідки №2025-0802-1137-4559-0 від 02.08.2025 його було визнано придатним до (установах), служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

У разі незгоди громадянина з рішенням військово-лікарської комісії при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки на підставі його заяви громадянин направляється для проходження військово-лікарської комісії при обласному ( ІНФОРМАЦІЯ_13 .

Рішення військово-лікарської комісії при обласному (Київської та ІНФОРМАЦІЯ_13 про придатність резервіста або військовозобов`язаного за станом здоров`я до військової служби під час мобілізації може бути скасовано штатною ВЛК вищого рівня або оскаржено у судовому порядку.

Придатність резервістів та військовозобов`язаних до військової служби за станом здоров`я визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність до військової служби, подані ними скарги та об`єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також установлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду відповідно до вимог, визначених Міноборони.

Голова військово-лікарської комісії: організовує роботу військово-лікарської комісії; перевіряє заповнення книги протоколів військово-лікарської комісії; відповідно до результатів військово-лікарської комісії перевіряє та підписує картки обстеження та медичного огляду військовозобов`язаних; доповідає керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про результати проведення військово-лікарської комісії; засвідчує свій підпис у картках з обстеження та медичного огляду військовозобов`язаних та подає на перевірку книгу протоколів про придатність громадян до військової служби під час мобілізації, в особливий період та обґрунтованість установлених діагнозів.

Документально військовозобов`язаним оформлені результати проходження резервістом або медичного огляду військово-лікарської комісії доставляються до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки не пізніше ніж протягом наступного дня після винесення рішення (постанови) про придатність резервіста або військовозобов`язаного до військової служби.

Рішення (постанову) військово-лікарської комісії щодо придатності резервіста або військовозобов`язаного до проходження військової служби під час мобілізації вноситься до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не пізніше ніж протягом наступного дня з дня надходження відповідного рішення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до п.78 Порядку №560 контроль за направленням та проходженням резервістами та військовозобов`язаними військово-лікарської комісії покладається на керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

На підставі наведеного вище, до повноважень Відповідача з питань проходження медичного огляду ВЛК Позивачем належить лише направлення останнього для проходження 6 медичного огляду ВЛК та контроль за направленням та проходженням Позивачем медичного огляду ВЛК.

Щодо механізму функціонування та діяльності медичного огляду ВЛК, суд зазначає наступне.

Статтею 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність та умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби-інших органів або військових формувань. Сектору безпеки і оборони, визначених частиною другою статті 12 Закону України «Про національну безпеку України».

Військово-лікарські комісії можуть створюватись при державних та комунальних закладах охорони здоров`я. Порядок організації та проведення військово-лікарської комісії експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі Положення №402).

Пункт 1.1 розділу П Положення №402 визначає, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі- інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Медичний огляд проводиться військово-лікарською комісією з метою визначення придатності, зокрема, військовозобов`язаних, до військової служби допризовників, резервістів (кандидатів у резервісти).

Пунктом 1.2 розділу 1 Положення № 402 передбачено, призовників, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби, служби у військовому резерві військовозобов`язаних військової служби призовників, військовослужбовців, та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової 7 освіти (далі- ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі- ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби.

Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 визначено, що для проведення військово лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі- ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі ЛЛК)) приймають постанови.

Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання. Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Документація, яка (створюється (заповнюється) в процесі військово-лікарської експертизи, ведеться в паперовій або в електронній формі. Документування в електронній формі здійснюється удосконаленого із застосуванням електронного кваліфікованого електронного підпису або підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Відповідно до п.2.5 Положення №402, до позаштатних постійно діючих ВЛК належать ВЛК ТЦК та СП.

Позаштатні ВЛК (постійно та тимчасово діючі) призначаються в складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) 1 секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.

Штатні та позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК з питань військово-лікарської експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.

Отже, з врахуванням наведеного вище, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють контроль за направленням та проходженням резервістами та військовозобов`язаними військово-лікарської комісії.

Таким чином, до компетенції Відповідача не належать повноваження військово лікарських експертиз.

Щодо питання законності призову Позивача на військову службу під час мобілізації на особливий період, то суд зазначає, що відповідно до п.81-1 Порядку №560, за результатами визначення ступеня придатності військовозобов`язаного та резервіста до проходження військової служби за станом здоров`я та професійно-психологічного відбору командир військової частини, керівник відповідного підрозділу розвідувальних органів, керівник Центрального управління або регіонального органу СБУ приймає рішення про призов військовозобов`язаного та резервіста на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють: військовозобов`язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві) - районі (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника 0 районного (міського) територіального | центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.

Наказ про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період видається керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки- в день відправлення військової команди до військової частини (установи).

Позивач за результатами проходження медичного огляду ВЛК при п`ятому відділі ІНФОРМАЦІЯ_14 02.08.2025 року, відповідно до Довідки військово лікарської комісії №2025-0802-1137-4559-0, на підставі статті 316, 266 графи II розкладу хвороб, графи ТДВ, визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

На основі результатів проведення медичного огляду, згідно Довідки військово-лікарської комісії №2025-0802-1137-4559-0 від 02.08.2025 року, відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 03.08.2025 №215 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» Позивача призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до місця проходження військової служби у військову частину НОМЕР_1 .

Будь-яких заяв про незгоду Позивача з рішенням військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_8 , що оформлено Довідкою військово-лікарської комісії №2025-0802-1137-4559-0 від 02.08.2025, не надходили.

Згідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У цьому контексті варто звернути увагу на постанову від 10 лютого 2022 року у справі № 160/7153/20 у якій Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.

Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12 лютого 2021 року у справі № 820/5570/16 від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18 про те, що надання оцінки діагнозу Позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду першої інстанції.

Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у Позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких рішень. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суд не є спеціалізованою установою в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Вказана позиція Відповідача-3 підтверджується також висновками Верховного суду, викладеними в постанові Верховного суду від 26 лютого 2025 року у справі №600/3273/22-а.

Щодо оскарження Позивачем призову на військову службу під час мобілізації, то суд зазначає наступне.

Після видання ІНФОРМАЦІЯ_1 , спірного наказу виникли нові правовідносини щодо проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008. Цими актами законодавства не передбачено звільнення з військової служби шляхом скасування наказів про призов. Цей наказ вже реалізований, Позивач був зарахований до військової частини НОМЕР_1 та приступив до виконання службових обов`язків за посадою, а тому його скасування без прийняття відповідного рішення Відповідачем-3 про звільнення з військової служби не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів Позивача, про які він просить у позові.

У питанні скасування акту індивідуальної дії разового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання, Верховний Суд має сталу та послідовну позицію, відповідно до якої такий акт не може бути скасованим після його виконання через порушення гарантій стабільності суспільних відносин та принципу правової визначеності (зокрема, таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12.05.2021 у справі №9901/286/19, від 08.09.2021 у справі №816/228/17, Касаційний адміністративний суд у рішеннях від 14.07.2021 у справі № 9901/96/21, від 27.10.2022 у справі № П/9901/97/21).

При цьому, навіть за умови протиправності дій щодо мобілізації Позивача на військову службу та зарахування до особового складу військової частини НОМЕР_1 , для звільнення його з військової служби за призовом під час мобілізації в Позивача мають бути наявні підстави, визначені п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Однак, доказів того, що у Позивача наявні будь-які підстави для звільнення з військової служби під час воєнного стану, згідно з ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» Позивачем надано не було.

Відтак, суд прийшов до висновку, що в задоволенні цих позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для відшкодування судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ненадання відповіді на адвокатський запит адвоката Хорошилова І.С. від 23.08.2025.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_15 надати відповідь на адвокатський запит адвоката Хорошилова І.С. від 23.08.2025, зокрема надати інформацію про зняття ОСОБА_1 з військового обліку від 28.03.2017 р. та копію довідки ВЛК, оскільки така бездіяльність порушує право на інформацію та захист (ст. 24 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI, ст. 212-3 КУпАП).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 14 липня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 );

відповідач:

- ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 );

- ІНФОРМАЦІЯ_15 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 );

- Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).

Головуючий суддя Подлісна І.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua