Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №460/2555/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 липня 2026 року м. Рівне№460/2555/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), у якому просить суд (дослівно):

визнати протиправними діїй Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо обмеження ОСОБА_1 виплати пенсії з 01.02.2023 максимальним розміром;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з 01.02.2023 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії в повному обсязі з урахуванням раніше проведених виплат, з урахуванням індексацій та без обмеження максимального розміру.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.

За змістом позовної заяви вимоги позивача ґрунтуються на тому, що він перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років, призначену за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Позивач вказує, що на виконання судового рішення у справі № 460/343/25 відповідач провів перерахунок його пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України. Проте, виплату перерахованої пенсії відповідач здійснює з обмеженням її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб. Такі дії пенсійного органу позивач вважає протиправними, оскільки норми Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які встановлювали обмеження максимального розміру пенсії за вислугу років десятьма розмірами прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, були визнанні неконституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та, відповідно, не підлягають до застосування. За наведених обставин, позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.

У встановлений судом строк відзив на позовну заяву відповідач не надав, тому в силу вимог частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою суду від 16.02.2026 позовна заява залишалася без руху та позивачу встановлювався строк для усунення недоліків позову.

26.02.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 09.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.

Розглянувши матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 у справі № 460/343/25 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/125042683), яке набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю, а саме:

визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки від 19.12.2024 року № 5к/вих./4.2/13148 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, наданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції;

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки від 19.12.2024 року № 5к/вих./4.2/13148 станом на 01.01.2023, наданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, згідно вимог Закону України № 2262-ХІІ з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 та з урахуванням раніше виплачених сум.

12.12.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату належної йому пенсії згідно оновленої довідки виданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України станом на 01.01.2023, в повному обсязі в розмірі 59 % відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру, з урахуванням раніше виплачених сум та індексацій згідно Постанов Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024 та № 209 від 25.02.2025.

Листом від 02.01.2026 за № 233-26293/К-02/8-1700/26 відповідач повідомив, що на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 у справі № 460/343/25, з урахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2025, позивачу проведено перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки від 19.12.2024 № 5к/вих./4.2/13148 станом на 01.01.2023, наданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, згідно вимог Закону України № 2262-ХП з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 та з урахуванням раніше виплачених сум. Підсумок перерахованої пенсії, на виконання рішення суду у справі № 460/343/25, з 01.02.2023 - 26421,89 грн, з 01.03.2024 - 27921,89 грн, з 01.03.2025 - 29421,89 грн. Проте, виплата пенсії проводиться з урахуванням положень статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» у розмірі з 01.02.2023 — 20930,00 грн., з 01.03.2024 - 23610,00 грн, з 01.01.2025 - 25950,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з діями відповідача щодо виплати пенсії з обмеженням її максимального розміру та вважаючи такі дії протиправними, звернувся до суду з цим позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1993 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до Преамбули, Закон № 2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Статтею 63 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Відповідно до статті 51 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Згідно із частиною сьомою статті 43 Закону № 2262-XII, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VIII, чинній з 01.01.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України Рішення від 20.12.2016 № 7-рп/2016, є втрата чинності із 20.12.2016 норм частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

Крім того, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII (далі - Закон № 1774-VIII), який набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону № 2262-ХІІ слова і цифри "у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".

Проте, суд зауважує, що починаючи 20.12.2016 норми статті 43 Закону № 2262-ХІІ не містять приписів про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Тому, внесені Законом № 1774-VIII до частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) є нереалізованими та самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Тотожні правові висновки щодо застосування приписів статті 43 Закону № 2262-ХІІ після ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 20.12.2016 № 7-рп/2016 висловлені Верховним Судом у постановах, зокрема, від 30.10.2020 у справі № 522/16881/17, від 09.11.2020 у справі № 813/678/18 та від 31.03.2021 у справі № 815/3000/17.

Як встановлено судом, на виконання судового рішення у справі № 460/343/25 відповідач провів перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 на підставі довідки від 19.12.2024 № 5к/вих./4.2/13148, виданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.

При цьому, виплату позивачу перерахованої пенсії, як слідує зі змісту листа від 02.01.2026 за № 233-26293/К-02/8-1700/26, відповідач здійснює із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії згідно з частиною сьомою статті 43 Закону № 2262-ХІІ.

Разом з тим, як вказував суд раніше, норма частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ втратила чинність з 20.12.2016, а тому на підставі системного аналізу фактичних обставин справи та наведених вище норм права, суд приходить до висновку про те, що позивач має право на нарахування та виплату з 01.02.2023 перерахованої пенсії без обмеження її максимальним розміром.

Відтак, дії відповідача щодо виплати позивачу пенсії з 01.02.2023 з обмеженням максимального розміру порушують право позивача на соціальний захист та є протиправними, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Визначаючись щодо належного способу захисту порушеного права, суд враховує, що перерахунок пенсії позивача на підставі довідки від 19.12.2024 № 5к/вих./4.2/13148, виданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 вже був проведений відповідачем на виконання судового рішення у справі № 460/343/25.

А тому, враховуючи суть порушеного права (виплату пенсії з обмеженням її максимального розміру), суд на підставі пункту 10 частини другої статті 245 КАС України вважає за доцільне прийняти рішення про застосування іншого способу захисту, який забезпечить ефективний захист прав позивача, а саме: визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у виплаті пенсії, перерахованої на виконання рішення суду в справі № 460/343/25, без обмеження її максимального розміру, а також зобов`язання відповідача провести виплату пенсії з 01.02.2023 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням проведених раніше виплат.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії з урахуванням індексацій, то суд вказує на таке.

Право на захист - це суб`єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55 Конституції України).

Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.

Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин, а не можливість їх порушення в майбутньому.

Таким чином, суд приходить висновку, що станом на момент ухвалення судом цього рішення перерахунку пенсії позивача ще не було і права позивача на виплату пенсії за наслідками такого перерахунку, зокрема виплату пенсії з урахуванням індексацій, в майбутньому ще не порушені.

Відтак, у задоволенні позовних вимог в названій частині слід відмовити, як передчасних.

При цьому, суд наголошує, що обґрунтованість та правомірність таких позовних вимог як критерій для їх задоволення нівелюється тим, що відповідні права позивача ще не порушені, а чинне законодавство не допускає ухвалення судом рішень на майбутнє.

Частинами першою, другою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, викладених у заявах по суті, оцінивши надані ними докази, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак позовну заяву належить задовольнити частково.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У позовній заяві позивачем було заявлено одну вимогу немайнового характеру, а тому останньому належало сплатити судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Разом з тим, згідно з квитанцією від 12.02.2026 № 20, за подання цього позову до суду позивачем сплачений судовий збір в сумі 1331,50 грн.

За правилами пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI повернення судового збору, внесеного в більшому розмірі, ніж встановлено законом, здійснюється за ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Станом на момент ухвалення цього рішення клопотання про повернення надміру сплаченого судового збору (1331,50 грн – 1331,20 грн = 0,30 грн) стороною позивача до суду не подано, а тому підстави для вирішення відповідного процесуального питання наразі відсутні.

Водночас, сплачена позивачем половина суми судового збору в розмірі 665,60 грн підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті з 01.02.2023 пенсії, перерахованої на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 у справі № 460/343/25, без обмеження її максимального розміру.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 01.02.2023 нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії, перерахованої на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 у справі № 460/343/25, без обмеження її максимального розміру, з урахуванням проведених раніше виплат.

В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області суму судового збору в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять грн, 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 21.07.2026.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненська обл., 33028; код ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076).

Суддя Ольга ПОЛІЩУК