Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №440/6669/26 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 22 липня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/6669/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті в якій просить:

визнати дії Управління державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті по складанню протоколу 05 травня 2026 року та постанови про накладення на мене штрафу - протиправними;

скасувати постанову від 12 травня 2026 року NoBI012 начальника Управління державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення на мене штрафу в розмірі 2 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 34 000 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що під час перевірки позивачем були надані контролюючому органу всі необхідні та наявні у позивача документи, що стосувались предмету перевірки. Проте, вказує, що відповідачем у протоколі від 05.05.2026 вказано, що позивач не надав сертифікату відповідності, що на думку позивача суперечить дійсності. Крім того, зазначає, що сертифікат відповідності необхідний при введенні товару в обіг. Однак, позивач не є імпортером і не вводив в обіг цей товар у розумінні закону, а лише мав намір його перепродати. Відтак вважає, дії відповідача протиправними та такими, що порушують права позивача, а отже просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

10.06.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує проти позовних вимог та просить у їх задоволенні відмовити. Вказує на те, що позивачем всупереч його твердженням у позовній заяві, під час проведення перевірки не було надано сертифікату відповідності на свічки запалювання ТМ «NGK» 4xV-line №8-BPSE (=BP5SE) №2364, в строки та в межах проведення перевірки, а саме з 15.04 по 20.04.2026. Проте, до позовної заяви позивач надав сертифікат відповідності №110625 від 11.06.2025. Відтак, відповідач звертає увагу суду, що такими діями позивач вводить суд в оману. Крім того, зазначає, що на письмову Вимогу у встановлені терміни суб`єкт господарювання не надав документів що дають змогу ідентифікувати суб`єкта господарювання, який поставив продукцію, що стала предметом перевірки та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори), а також сертифікат відповідності, суб`єкт господарювання не надав, а тому ФОП ОСОБА_1 вважається особою, що ввела таку продукцію в обіг, відповідне твердження корелюється з положеннями частини 7 статті 8 Закону №2735. Відтак, відповідач, вважає, що в його діях відсутні ознаки протиправності, а тому оскаржувана постанова не підлягає скасуванню.

29.06.2026 до суду надійшли заперечення на відзив, що суд розцінює як відповідь на відзив, в якій позивач повністю підтримує позовні вимоги, просить їх задовольнити. Вказує на те, що згідно постанови КМУ №303 від 13.03.2022 планові перевірки безпеки в Україні під час воєнного стану заборонені. Відповідний документ запровадив мораторій на проведення заходів державного нагляду (контролю) усіма контролюючими органами за винятком окремих законодавчо визначених виключень (Податкові служби, Держпраці та Держпродспоживслужби). Позивач вказує, що не дивлячись на відповідну заборону, відповідач провів перевірку, що є протиправною, а відтак оскаржувана постанова, якою накладено штраф на позивача.

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Позивач, ОСОБА_1 , відповідно до витягу з ЄДРПОУ є фізичною особою-підприємцем з 30.10.2010, основний вид економічної діяльності оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

Укртрансбезпекою видано наказ від 14 квітня 2026 року № 786 «Про проведення планової перевірки характеристик продукції», а саме: нових частин та обладнання, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах у торгівельних та складський приміщеннях «Пегас Трейд» за адресою розміщення продукції: вулиця Олександра Оксанченка, будинок 7, місто Полтава, Полтавська область, Україна, 36000 та направлення на проведення перевірки від 14 квітня 2026 року № 9-26.

Перед початком здійснення планової перевірки характеристик продукції у ФОП ОСОБА_1 , посадовими особами Укртрансбезпеки, уповноваженими на проведення даної перевірки, старшими державними інспекторами відділу адміністративного супроводу та ринкового нагляду Управління державного нагляду (контролю) у Полтавській області Безгубенко Євгенією, та Лагутіною Анною було пред`явлено для ознайомлення направлення на проведення планової перевірки Управління державного нагляду (контролю) у Полтавській області від 14 квітня 2026 року № 09-26.

Посадовими особами Управління державного нагляду (контролю) у Полтавській області під час проведення перевірки характеристик продукції, яка знаходиться (реалізовується) в магазині «Пегас Трейд» за адресою: вулиця Олександра Оксаченка, будинок 7, місто Полтава, Полтавська область, Україна, 36000, було встановлено факт розповсюдження продукції, а саме: Лампи ТМ «Osram» H112V 55W silverstar 2.0; Свічки запалювання TM «NGK» 4-x V-line № 8-BPSE (=BP5ES) № 2364.

Під час здійснення перевірки позивачу вручено письмову Вимогу органу ринкового нагляду від 27 січня 2026 року про необхідність надання суб`єктом господарювання документів, що дають змогу відстежити походження продукції, яка стала предметом перевірки, є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам та її подальший обіг (товарно- супровідна документація або договори), з терміном надання відповіді на них 15 квітня 2026 року.

На відповідну вимогу, позивач надав наступні документи:

1. Товарний чек від 03 грудня 2018 року № 175, з якого вбачається, що постачальником продукції є ОСОБА_2 .

2. Сертифікат типу № UA*46A(b)*0575*00 від 20 листопада 2018 року, який виданий ДП «Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут».

3. Товарний чек від 25 лютого 2022 року № 33.

4. Сертифікат типу № UA*46A(b)*1156*00 від 22 лютого 2012 року, який виданий ДП «Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут».

За наслідками перевірки контролюючим органом складено акт перевірки від 14.04.2026 №9/786/26, в якому вказано, що Під час проведення планової перевірки характеристик продукції у торгівель них та складських приміщеннях, розміщених за адресою: вул. Олександра Оксаченка, 7, м. Полтава, Полтавська обл., 36000, де провадить свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 було встановлено факт розповсюдження продукції, а саме свічки запалювання ТМ «NGK» 4xV-liпe №8-BPSE (=BP5ES) №2364, зазначеної за порядковим номером 2 у додатку 1 до акта перевірки характеристик продукції від 20.04.2026 року № 9/786/26, без сертифікату відповідності.

В ході перевірки ОСОБА_1 надано сертифікат типу № UA *46А(b )* 1156*00 від 22.02.2022 року, виданий ДП «Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут».

Надано товарний чек №33 від 25.02.2022 року виданий Акціонерне товариство закритого типу МАГАЗИН «АВТОЗАПЧАСТИ». В ході дослідження даного товарного чеку відсутня можливість ідентифікувати постачальника вищезазначеної продукції у зв`язку з відсутністю коду ЄДРПОУ.

Виходячи з вище викладеного , під час проведення планової перевірки характеристик продукції встановлено, що ФОП ОСОБА_1 розповсюджується продукція свічки запалювання ТМ «NGK» 4xV-liпe №8-BPSE (=BP5ES) №2364-1 штука, без сертифіката відповідності, що в свою чергу не відповідає вимогам пунктів 1.2, 8.2 Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання , затвердженого наказом Мінінфраструктури від 17.08.2012 № 521.

Відповідно до протоколу №001/786 від 05.05.2026 встановлено, що товарний чек від 25 лютого 2022 року № 33, який виданий Акціонерним товариством закритого типу МАГАЗИН «АВТОЗАПЧАСТИ». В ході дослідження даного товарного чеку, відсутня можливість ідентифікувати постачальника вищезазначеної продукції узв`язку з відсутністю коду ЄДРПОУ.

В ході вивчення та аналізу документів встановлено, що 25 лютого 2022 року згідно товарного чеку, ФОп ОСОБА_1 почав розповсюджувати продукції, а саме: свічки запалювання ТМ «NGK» 4xV-line № 8-BPSE (=BP5ES) № 2364. Реалізація здійснювалась у торгівельних та складських приміщення «Пегас Трейд» за адресою: вулиця Олександра Оксаченка, будинок 7, місто Полтава, Полтавська область, Україна, 36000.

Актом перевірки від 14.04.2026 №9/786/26 Управління державного нагляду (контролю) у Полтавській області зафіксовано факт розповсюдження ОСОБА_1 у торгівельних та складських приміщеннях за адресою: вул. Олександра Оксаченка, 7, м. Полтава, Полтавська обл., 36000 продукції, а саме свічки запалювання ТМ «NGK» 4xV-line Nє8-BPSE (=BPSES) Nє2364 без сертифікату відповідності, передбаченого Порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Мінінфраструктури від 17.08.2012 року Nє 521.

Сертифікат відповідності на свічки запалювання ТМ «NGK» 4xV-line Nє8-BPSE (=BPSES) Nє2364 ФОП ОСОБА_1 не надано.

Згідно п.2 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів», введення продукції в обіг це дії суб?єкта господарювання, спрямовані на виготовлення або ввезення на митну територію України продукції з подальшою самостійною або опосередкованою реалізацією на території України. Таким чином орган ринкового нагляду вважає, що ФОП ОСОБА_1 являється суб?єктом господарювання, яке ввело в обіг продукцію на території України, а саме: свічки запалювання ТМ «NGK» 4xV-line Nє8-BPSE (=BPSES) Nє2364, що не відповідає встановленим вимогам (без сертифікату відповідності, передбаченого Порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Мінінфраструктури від 17.08.2012 року Nє 521).

В подальшому керівником Управління державного нагляду (контролю) у Полтавській області прийнято наступні рішення:

1)Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05 травня 2026 року №9/786/26/02 яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку, а саме зобов`язано суб`єкта господарювання, взаємодіючи з суб`єктами господарювання в ланцюгу постачання зазначеної у рішенні продукції вжити протягом визначеного строку, а саме: до 06 липня 2026 року заходів щодо тимчасової заборони надання продукції на ринку до приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами шляхом оформлення сертифікату відповідності, видача (оформлення) якого передбачена Порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядком ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання, затвердженим наказом Мінінфраструктури від 17.08.2012 № 521 (далі за текстом – Порядок № 521);

2) Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05 травня 2026 року № 9/786/26/02 зобов`язано в термін до 06 липня 2026 року відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», взаємодіючи з суб`єктами господарювання в ланцюгу постачання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами, шляхом оформлення сертифікату відповідності, видача (оформлення) якого передбачена Порядком № 521.

3) Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05 травня 2026 року № 9/786/26/01 яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку, а саме зобов`язано суб`єкта господарювання, взаємодіючи з суб`єктами господарювання в ланцюгу постачання зазначеної у рішенні продукції вжити протягом визначеного строку, а саме: до 06 липня 2026 року заходів щодо тимчасової заборони надання продукції на ринку до приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами шляхом оформлення сертифікату відповідності, видача (оформлення) якого передбачена Порядком № 521.

4) Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05 травня 2026 року № 9/786/26/01 зобов`язано в термін до 06 липня 2026 року відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», взаємодіючи з суб`єктами господарювання в ланцюгу постачання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами, шляхом оформлення сертифікату відповідності, видача (оформлення) якого передбачена Порядком № 521.

Посадовою особою Управління було складено протокол №001/786 від 05.05.2026 про виявлені порушення вимог ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ЗУ «Про загальну безпечність нехарчової продукції», яким встановлено, що товарний чек від 25 лютого 2022 року № 33, який виданий Акціонерним товариством закритого типу МАГАЗИН «АВТОЗАПЧАСТИ». В ході дослідження даного товарного чеку, відсутня можливість ідентифікувати постачальника вищезазначеної продукції узв`язку з відсутністю коду ЄДРПОУ. В ході вивчення та аналізу документів встановлено, що 25 лютого 2022 року згідно товарного чеку, ФОп ОСОБА_1 почав розповсюджувати продукції, а саме: свічки запалювання ТМ «NGK» 4xV-line № 8-BPSE (=BP5ES) № 2364. Реалізація здійснювалась у торгівельних та складських приміщення «Пегас Трейд» за адресою: вулиц Олександра Оксаченка, будинок 7, місто Полтава, Полтавська область, Україна, 36000. Актом перевірки від 14.04.2026 №9/786/26 Управління державного нагляду (контролю) у Полтавській області зафіксовано факт розповсюдження ОСОБА_1 у торгівельних та складських приміщеннях за адресою: вул. Олександра Оксаченка, 7, м. Полтава, Полтавська обл., 36000 продукції, а саме свічки запалювання ТМ «NGK» 4xV-line Nє8-BPSE (=BPSES) Nє2364 без сертифікату відповідності, передбаченого Порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Мінінфраструктури від 17.08.2012 року Nє 521. Сертифікат відповідності на свічки запалювання ТМ «NGK» 4xV-line Nє8-BPSE (=BPSES) Nє2364 ФОП ОСОБА_1 не надано. Згідно п.2 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів», введення продукції в обіг це дії суб?єкта господарювання, спрямовані на виготовлення або ввезення на митну територію України продукції з подальшою самостійною або опосередкованою реалізацією на території України. Таким чином орган ринкового нагляду вважає, що ФОП ОСОБА_1 являється суб?єктом господарювання, яке ввело в обіг продукцію на території України, а саме: свічки запалювання ТМ «NGK» 4xV-line Nє8-BPSE (=BPSES) Nє2364, що не відповідає встановленим вимогам (без сертифікату відповідності, передбаченого Порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Мінінфраструктури від 17.08.2012 року Nє 521), що полягає у такому : п.2 ч.2 ст. 44 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»: введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам.

12.05.2026 під час розгляду справи про накладення штрафу, відповідно до статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» згідно з Протоколу про виявлене(і) порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 05 травня 2026 року № 001/786 було винесено постанову про накладення штрафу від 12 травня 2026 року № ВІ012.

Позивач, вважає, що під час проведення перевірки ним були надані всі необхідні документи контролюючому органу, відтак вважає, дії відповідача протиправними, а постанову про накладення штрафу такою, що підлягає скасуванню, з чим і звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини у цій справі регулюються Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», технічними регламентами та іншими нормативно-правовими актами, що визначають правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій сфері, у тому числі технічних регламентів.

Згідно з абзацом восьмим статті 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» державний ринковий нагляд - це діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

За змістом частин першої та другої статті 10 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних регламентів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (зі змінами).

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад та територій та який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з підпунктом 151 пункту 5 зазначеного Положення Укртрансбезпека, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року №1069 «Про затвердження переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд» затверджено Перелік видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд. Пунктами 3, 4, 5 зазначеного Переліку визначено види продукції, державний ринковий нагляд за якими здійснює саме Державна служба України з безпеки на транспорті, а також визначено нормативно-правові акти, дія яких поширюється на відповідні види продукції.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 11 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до повноважень органів ринкового нагляду належить, зокрема, проведення перевірок характеристик продукції.

Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначає як підстави, так і порядок проведення таких перевірок.

Так, відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

При цьому частиною першою статті 20 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено, що ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності.

Статтею 20 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» також визначено, що секторальний план ринкового нагляду охоплює види (типи), категорії та/або групи продукції відповідно до сфер відповідальності органів ринкового нагляду та визначає належність таких видів продукції до певного ступеня ризику. Ступені ризику видів продукції та критерії, за якими визначається належність продукції до відповідних ступенів ризику, затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку. Секторальні плани державного ринкового нагляду складаються із плану здійснення ринкового нагляду та плану здійснення контролю продукції.

Судом встановлено, що секторальний план державного ринкового нагляду на 2026 рік був затверджений уповноваженим органом та оприлюднений на офіційному вебсайті Державної служби України з безпеки на транспорті 28 листопада 2025 року, що відповідає вимогам частин восьмої та дев`ятої статті 20 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Відповідно до частини шостої статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» перевірки характеристик продукції проводяться у торговельних та складських приміщеннях суб`єктів господарювання; у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію); за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб; у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції; за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.

Водночас частиною п`ятою статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлено, що перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів (рішень) органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, які видаються та оформлюються відповідно до вимог цього Закону.

Отже, із системного аналізу наведених правових норм убачається, що законодавцем визначено вичерпний механізм здійснення державного ринкового нагляду, який передбачає визначення компетентного органу ринкового нагляду, встановлення сфери його відповідальності, затвердження відповідного секторального плану, а також здійснення перевірок характеристик продукції виключно у порядку, на підставі та у спосіб, визначені Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Приписами статті 15 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначені права посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, а саме:

1. Посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право:

1) проводити у випадках і порядку, визначених Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», перевірки документів та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування);

2) безперешкодно відвідувати, за умови пред`явлення службового посвідчення та направлення на проведення перевірки, у будь-який час протягом часу роботи об`єкта:

а) торговельні та складські приміщення суб`єктів господарювання і місця, зазначені у пункті 2 частини шостої статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», для проведення перевірок характеристик продукції і перевірок стану виконання суб`єктами господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

б) місця, зазначені в пункті 3 частини шостої статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», для проведення перевірок додержання вимог щодо представлення продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, перевірок характеристик продукції та перевірок виконання суб`єктами господарювання приписів і рішень відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»;

в) місця, зазначені в пункті 4 частини шостої статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», для проведення перевірок характеристик продукції;

3) вимагати від суб`єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. За згодою органу ринкового нагляду документи і матеріали, необхідні для здійснення ринкового нагляду, їх копії можуть надаватися йому мовою оригіналу або іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, якщо ця мова є зрозумілою для посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб`єкти господарювання зобов`язані у строк не більше ніж тридцять робочих днів за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду;

4) вимагати від посадових осіб суб`єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час проведення перевірок і вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

5) складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу до суб`єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та встановлених вимог;

6) складати на основі актів перевірок протоколи про адміністративні правопорушення у сфері здійснення ринкового нагляду та розглядати справи про відповідні адміністративні правопорушення згідно із законом України;

7) залучати у разі потреби в установленому порядку до здійснення ринкового нагляду працівників наукових установ та фахівців. На осіб, які залучені в установленому порядку до здійснення ринкового нагляду, поширюються обов`язки, визначені пунктами 1-5 частини першої статті 17 цього Закону;

8) вимагати від посадових осіб суб`єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців припинення дій, які перешкоджають здійсненню заходів ринкового нагляду, а в разі їх відмови від припинення таких дій - звертатися до органів Національної поліції за допомогою у здійсненні законної діяльності з ринкового нагляду.

Частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено, що суб`єкти господарювання зобов`язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати:

1) суб`єкта господарювання, який поставив їм продукцію;

2) суб`єкта господарювання, якому вони поставили продукцію.

Згідно з пунктом 6 частини сьомої статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії), що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори).

Як встановлено судом, відповідно до вимог частини п`ятої статті 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», під час проведення перевірки характеристик продукції у торговельних та складських приміщеннях «Пегас Трейд», розташованих за адресою: вул. Олександра Оксаченка, буд. 7, м. Полтава, Полтавська область, 36000, де здійснює господарську діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , посадовими особами органу ринкового нагляду було вручено письмову вимогу від 27 січня 2026 року.

Зазначеною вимогою суб`єкта господарювання було зобов`язано надати документи, які дають можливість відстежити походження продукції, що стала предметом перевірки, її подальший обіг, а також документи, які підтверджують відповідність продукції встановленим вимогам, зокрема товарно-супровідну документацію та договори. Кінцевий строк виконання зазначеної вимоги був визначений до 15 квітня 2026 року.

На виконання вимоги органу ринкового нагляду фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було подано такі документи:

· товарний чек від 03 грудня 2018 року №175, відповідно до якого постачальником продукції зазначено ОСОБА_2 ;

· сертифікат типу № UA*46A(b)057500 від 20 листопада 2018 року, виданий Державним підприємством «Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут»;

· товарний чек від 25 лютого 2022 року №33;

· сертифікат типу № UA*46A(b)115600 від 22 лютого 2012 року, виданий Державним підприємством «Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут».

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що на вимогу органу ринкового нагляду суб`єкт господарювання надав документи, які, на його переконання, підтверджують походження продукції та її введення в обіг. Саме зазначені документи стали предметом подальшого аналізу органу ринкового нагляду під час здійснення перевірки характеристик продукції та оцінки їх достатності для встановлення походження продукції, відповідності її встановленим вимогам, а також законності її подальшого розповсюдження на ринку.

Оцінюючи доводи позивача про те, що під час проведення перевірки ним було надано сертифікат відповідності від 11.06.2025 №110625-6, який, на його переконання, безпідставно не був врахований органом ринкового нагляду при прийнятті оскаржуваного рішення, суд зазначає таке.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач вважає, що відповідач не надав належної оцінки зазначеному сертифікату відповідності, що, на думку останнього, свідчить про неповноту проведеної перевірки та необґрунтованість прийнятого рішення.

Разом із тим такі доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Так, із досліджених судом матеріалів перевірки, наданих відповідачем, зокрема протоколу №001/786 від 05.05.2026, а також переліку документів, отриманих посадовими особами органу ринкового нагляду від суб`єкта господарювання під час проведення перевірки, убачається, що сертифікат відповідності від 11.06.2025 №110625-6 серед документів, поданих позивачем до перевірки, відсутній.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт подання саме цього сертифіката посадовим особам відповідача під час проведення перевірки, позивачем до суду не надано. Зокрема, матеріали справи не містять доказів вручення такого документа контролюючому органу, його реєстрації, зазначення у переліку наданих документів або будь-якого іншого документального підтвердження того, що зазначений сертифікат перебував у розпорядженні посадових осіб відповідача на момент здійснення заходу державного ринкового нагляду.

Суд наголошує, що під час вирішення спору щодо правомірності рішення суб`єкта владних повноважень перевірці підлягають обставини, які існували на момент прийняття такого рішення, а також ті докази й відомості, які були або повинні були бути відомі суб`єкту владних повноважень під час реалізації ним своїх владних управлінських функцій.

Відтак, предметом судового контролю у цій категорії спорів є перевірка законності рішення органу державного нагляду з урахуванням фактичних обставин та документів, які були наявні у розпорядженні контролюючого органу саме під час проведення перевірки та прийняття відповідного рішення, а не тих документів, які були подані стороною вже після завершення контрольного заходу під час судового розгляду.

Сам по собі факт подання сертифіката відповідності до матеріалів судової справи не свідчить про те, що такий документ був наданий відповідачу під час проведення перевірки та повинен був бути врахований ним при прийнятті оскаржуваного рішення.

За відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що сертифікат відповідності від 11.06.2025 №110625-6 перебував у розпорядженні органу ринкового нагляду на момент здійснення перевірки, суд позбавлений правових підстав вважати, що відповідачем було допущено порушення процедури оцінки наданих документів або не враховано обставини, які існували на час прийняття оскаржуваного рішення.

Таким чином, наведені позивачем доводи ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджуються належними і допустимими доказами, а тому не можуть бути покладені судом в основу висновку про протиправність оскаржуваного рішення.

Крім того, суд вказує, що відносини, пов`язані із введенням продукції в обіг, її розповсюдженням та здійсненням державного ринкового нагляду, врегульовані, зокрема, Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Так, статтею 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» визначено, що:

· введення в обіг - надання продукції на ринку України в перший раз;

· надання на ринку - будь-яке платне або безоплатне постачання продукції для розповсюдження, споживання чи використання на ринку України в процесі здійснення господарської діяльності;

· розповсюдження - надання продукції на ринку після введення її в обіг;

· розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку.

Водночас статтею 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» визначено, що:

· ланцюг постачання продукції - послідовність суб`єктів господарювання, які забезпечують постачання продукції від виробника до споживача (користувача);

· постачання продукції - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу права власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати.

З аналізу наведених норм убачається, що законодавцем покладено на кожного суб`єкта господарювання, який є учасником ланцюга постачання продукції, обов`язок забезпечити можливість простежуваності її походження та подальшого обігу шляхом зберігання і надання відповідних документів на вимогу органу ринкового нагляду.

Так, відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» суб`єкти господарювання зобов`язані надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати:

1. будь-який суб`єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію;

2. будь-який суб`єкт господарювання, якому вони поставили відповідну продукцію.

Зазначеному обов`язку суб`єкта господарювання кореспондує право посадових осіб органу ринкового нагляду, передбачене пунктом 3 частини першої статті 15 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», відповідно до якого посадові особи мають право вимагати від суб`єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, а також отримувати копії таких документів і матеріалів. У разі якщо оригінали таких документів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, суб`єкти господарювання зобов`язані забезпечити їх переклад за власний рахунок.

Крім того, пунктом 6 частини сьомої статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлено, що під час перевірки характеристик продукції перевірці підлягають документи (їх копії), які дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг, а саме товарно-супровідна документація або договори.

Отже, законодавець прямо визначив перелік документів, якими підтверджується походження продукції та простежується її рух у ланцюгу постачання. Такими документами є саме товарно-супровідна документація або цивільно-правові договори, що підтверджують передачу продукції між суб`єктами господарювання.

Особливого значення у спірних правовідносинах набувають положення частини сьомої статті 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», відповідно до яких у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію.

Таким чином, наведена норма встановлює правову презумпцію введення продукції в обіг саме тим суб`єктом господарювання, який не виконав покладений на нього законом обов`язок щодо підтвердження походження продукції та не надав документів, необхідних для ідентифікації виробника або постачальника.

Як встановлено судом, на виконання письмової вимоги органу ринкового нагляду позивач не надав документів, які б у розумінні частини п`ятої статті 8 та пункту 6 частини сьомої статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» дозволяли ідентифікувати особу, яка поставила відповідну продукцію, або простежити її походження. Надані товарні чеки та сертифікати типу не містили достатніх відомостей для встановлення належного ланцюга постачання продукції, зокрема не дозволяли ідентифікувати суб`єкта господарювання, який здійснив її поставку, та його місцезнаходження.

При цьому, як уже зазначалося судом вище, доводи позивача щодо надання під час перевірки сертифіката відповідності від 11.06.2025 №110625-6 свого підтвердження не знайшли. Матеріалами перевірки та протоколом №001/786 від 05.05.2026 не підтверджується, що зазначений документ був поданий посадовим особам органу ринкового нагляду саме під час здійснення перевірки. Відтак, такий сертифікат не міг бути врахований відповідачем під час прийняття спірного рішення, а його подання вже під час судового розгляду не впливає на оцінку правомірності дій органу ринкового нагляду, яка здійснюється виходячи із обставин та доказів, що існували на момент прийняття відповідного рішення.

Крім того, суд звертає увагу, що сертифікат відповідності сам по собі не є документом, який у розумінні частини п`ятої статті 8 та пункту 6 частини сьомої статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» підтверджує походження продукції або дає можливість простежити її рух у ланцюгу постачання. Таким документом можуть бути виключно товарно-супровідні документи або договори, що підтверджують передачу продукції між суб`єктами господарювання.

Доводи позивача про наявність сертифіката відповідності не спростовують встановленого відповідачем факту ненадання документів, необхідних для ідентифікації виробника або постачальника продукції, а тому не можуть бути підставою для висновку про протиправність оскаржуваного рішення.

Також суд враховує положення пунктів 1.2 та 1.3 Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України №521, відповідно до яких сертифікат відповідності видається виробником або його уповноваженим представником на підставі сертифіката типу, а в окремих випадках — уповноваженими органами або органами із сертифікації. Водночас правове призначення такого сертифіката полягає у підтвердженні відповідності продукції встановленим технічним вимогам, а не у підтвердженні факту її придбання чи простежуваності ланцюга постачання.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт перевірки характеристик продукції від 14.04.2026 №9/786/26, у якому зафіксовано встановлені порушення із посиланням на відповідні норми законодавства, а також оформлено додаток до нього щодо ідентифікації продукції. Зазначений акт складено відповідно до вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», підписано уповноваженими посадовими особами та вручено позивачу, що підтверджується його особистим підписом.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач, керуючись вимогами частини сьомої статті 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», обґрунтовано ідентифікував позивача як особу, яка ввела продукцію в обіг, оскільки останній під час проведення перевірки не виконав покладений на нього законом обов`язок щодо надання документів, які дозволяли б встановити виробника або постачальника відповідної продукції та простежити її походження. Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували зазначені висновки органу ринкового нагляду або свідчили про неправильне застосування відповідачем норм матеріального права, судом не встановлено.

Надаючи правову оцінку доводам позивача щодо протиправності проведення відповідачем планової перевірки у зв`язку з дією постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», суд виходить із такого.

Позивач посилається на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 було встановлено мораторій на проведення планових заходів державного нагляду (контролю) під час дії воєнного стану, а тому проведення відповідачем перевірки є незаконним. На думку позивача, відповідна постанова передбачала загальну заборону на здійснення контролюючими органами планових перевірок, а Укртрансбезпека не належить до переліку органів, на які поширювалися встановлені винятки.

Однак наведені доводи суд вважає необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на неправильному тлумаченні положень чинного законодавства.

Насамперед суд зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 не встановила абсолютної та безумовної заборони на проведення заходів державного нагляду (контролю) та державного ринкового нагляду протягом усього періоду дії воєнного стану.

Так, пунктом 2 зазначеної постанови з моменту її прийняття було передбачено, що припинення проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) не поширюється на випадки, коли існує загроза, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища, а також на випадки, визначені рішеннями Кабінету Міністрів України.

Отже, вже із системного аналізу положень постанови Кабінету Міністрів України №303 убачається, що законодавцем не було запроваджено безумовний мораторій на здійснення будь-яких контрольних заходів, а лише встановлено загальне правило, яке одночасно містило передбачені державою винятки, обумовлені необхідністю забезпечення публічного інтересу, захисту життя і здоров`я населення, безпеки продукції та інших суспільно значущих цінностей.

Крім того, у подальшому Кабінетом Міністрів України були прийняті нормативно-правові акти, якими деталізовано порядок здійснення контрольних заходів під час воєнного стану та визначено окремі сфери державного нагляду, щодо яких проведення перевірок допускається.

Таким чином, прийняття Кабінетом Міністрів України відповідних змін до правового регулювання свідчить про реалізацію закріпленого у постанові №303 механізму винятків із загального правила щодо тимчасового припинення перевірок, а не про його скасування чи порушення.

Особливого значення у даному випадку набуває характер правовідносин, у межах яких відповідачем було здійснено спірний захід контролю.

Як уже встановлено судом, предметом перевірки були характеристики нехарчової продукції, що перебувала в обігу на ринку України, а сама перевірка здійснювалася в межах реалізації відповідачем повноважень у сфері державного ринкового нагляду відповідно до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, та секторального плану державного ринкового нагляду.

Отже, контроль характеристик продукції, яка потенційно може становити небезпеку для життя та здоров`я споживачів, безпосередньо відповідає тим виняткам, які передбачені постановою Кабінету Міністрів України №303, а тому саме по собі проведення такого заходу державного ринкового нагляду не може розцінюватися як порушення вимог законодавства.

Суд також враховує сформовану практику адміністративних судів у спорах цієї категорії, відповідно до якої положення постанови Кабінету Міністрів України №303 не підлягають буквальному тлумаченню як такі, що встановлюють повну заборону на здійснення державного ринкового нагляду. Навпаки, судами неодноразово зазначалося, що після внесення Кабінетом Міністрів України відповідних змін до нормативного регулювання державний ринковий нагляд щодо окремих категорій продукції продовжував здійснюватися на законних підставах, оскільки був спрямований на забезпечення безпеки продукції та захист суспільних інтересів.

Таким чином, саме лише посилання позивача на факт дії постанови Кабінету Міністрів України №303 без урахування її змісту, передбачених нею винятків та подальших змін нормативного регулювання не може бути достатньою підставою для висновку про незаконність проведеної перевірки.

Більше того, позивачем не наведено жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про те, що відповідач при призначенні або проведенні спірної перевірки діяв поза межами визначених законом повноважень, порушив встановлену Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» процедуру здійснення заходів державного ринкового нагляду чи проводив перевірку за відсутності нормативно визначених підстав.

За таких обставин суд доходить висновку, що доводи позивача щодо протиправності проведення перевірки виключно з підстав дії постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 є юридично неспроможними, не підтверджуються належними доказами та спростовуються системним аналізом чинного законодавства, яке регулює правовідносини у сфері державного ринкового нагляду.

Відтак суд приходить до висновку, що проведення відповідачем спірної перевірки відбулося в межах наданих законом повноважень, із дотриманням спеціального законодавства, яке регулює здійснення державного ринкового нагляду, а тому саме по собі посилання позивача на дію постанови Кабінету Міністрів України №303 не свідчить про протиправність проведеного заходу державного контролю та не може бути самостійною підставою для визнання незаконними прийнятих за результатами такої перевірки рішень.

Отже, здійснивши системний аналіз норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, надавши оцінку доводам сторін у їх сукупності, а також дослідивши належні, допустимі, достовірні та достатні докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що відповідач під час проведення заходу державного ринкового нагляду діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України, Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», а також іншими нормативно-правовими актами, що регулюють спірні правовідносини.

Під час судового розгляду не встановлено порушень процедури проведення перевірки характеристик продукції, які могли б свідчити про незаконність здійсненого заходу державного ринкового нагляду або вплинути на об`єктивність його результатів. Так само не знайшли свого підтвердження доводи позивача щодо неправомірності ідентифікації його як особи, що ввела продукцію в обіг, відсутності підстав для проведення перевірки в умовах воєнного стану, а також щодо надання ним усіх документів, які відповідно до вимог законодавства давали б змогу ідентифікувати походження продукції та її виробника. Навпаки, досліджені судом докази свідчать про те, що відповідачем належним чином зафіксовано виявлені порушення, а позивачем під час проведення перевірки не було надано документації, яка відповідала б вимогам частини п`ятої та частини сьомої статті 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та давала можливість відстежити походження продукції і встановити особу її виробника або постачальника.

За таких обставин суд доходить висновку, що спірна постанова начальника Управління державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 12 травня 2026 року № ВІ012 про накладення на позивача штрафу у розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн, прийнята на підставі належним чином встановлених фактичних обставин, у межах наданих відповідачу законом повноважень, із дотриманням визначеної законодавством процедури та за наявності передбачених законом правових підстав, а тому є правомірною та не підлягає скасуванню. У зв`язку з цим заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та задоволенню не підлягають.

За приписами пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, разом із тим, якщо суб`єкт владних повноважень надасть докази правомірності свого рішення, то обов`язок спростувати такі докази покладається на позивача, що кореспондується із принципом змагальності сторін, закріпленому у ст. 3 КАС України.

Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Управління державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Європейська 155, м. Полтава, Полтавська область, 36008) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.О. Чеснокова