Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №420/7544/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб з інвалідністю

Дата: 21 липня 2026 р.

Справа: №420/7544/26

Суддя: Радчук А.А.

Справа № 420/7544/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Радчука А.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» Центру оцінювання функціонального стану особи (пр. Феодосія Макаревського, 1а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 03191673), Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради (вул. Віталія Нестеренка, 5Г, м. Одеса, 65000, код ЄДРПОУ 02774415), про визнати протиправним та скасувати рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» Центру оцінювання функціонального стану особи, Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради, , в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 84/26/1125/Р від 13.02.2026 про відмову у встановленні групи інвалідності ОСОБА_1 ;

визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 3399/26/201 від 09.03.2026 за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 на рішення експертної команди № 84/26/1125/Р від 13.02.2026;

зобов`язати Центр оцінювання функціонального стану особи, в особі Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України, провести повторний огляд ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду.

Адміністративний позов поданий за допомогою системи “Електронний суд”.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО) КНП "МІСЬКА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ № 11" Одеської міської ради від 13.02.2026 №84/26/1125/Р було відмовлено ОСОБА_1 у встановленні групи інвалідності. Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи № 3399/26/201 від 09.03.2026 за результатами розгляду скарги, рішення від 13.02.2026 №84/26/1125/Р залишено без змін (підтверджено).

Вважаючи протиправними зазначені рішення відповідачів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

У позові вказується, що медичні документи позивача підтверджують помірні порушення функцій опорно-рухового апарату, нервової системи та інших органів, що обмежують пересування, трудову діяльність та самообслуговування. Захворювання тривають понад 11 років (з 2015 року після падіння), мають стійкий, часто рецидивуючий перебіг і підтверджені численними обстеженнями, спричиняють помірні (1 ступінь) обмеження відразу в кількох сферах життєдіяльності. Діагноз - Остеохондроз хребта з множинними грижами дисків, стенозом та радикулопатією: відповідає критеріям помірних порушень функцій хребта (Наказ МОЗ № 420 від 05.06.2012 р. «Про затвердження Критеріїв встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності»). Документи, що підтверджують: виписка-епікриз № 4352/1011 (16.12.2025 25.12.2025), виписка-епікриз № 184/30 (15.01.2025 – 24.01.2025), виписка епікриз № 3103/729 (15.07.2024 – 24.07.2024), МРТ 11.11.2025 (шийний та поперековий відділи), ЕНМГ 17.12.2025 (вертеброгенна радікулопатія L4-L5-S1 з обох боків, блок F-хвиль правого малогомілкового нерва 38 %, демієлінізація нервів). Діагноз: Синдром Денді-Уокера. Гідроцефальний синдром зі стійкою цефалгією. Помірно виражений вестибулопатичний синдром. Аносмія. Документи, що підтверджують: виписка епікриз епікриз № 4352/1011 (16.12.2025 25.12.2025), виписка-епікриз № 184/30 (15.01.2025 – 24.01.2025). Діагноз: Діабетична нейропатія, гіпертензія та органічний тривожний розлад. Документи, що підтверджують: виписка епікриз № 4352/1011 (16.12.2025 25.12.2025). Діагноз: Вертеброгенна радікулопатія L4-L5-S1 з обох боків, блок F-хвиль 38 %, демієлінізація нервів (G62.8, M51.1). Документи, що підтверджують: виписка епікриз епікриз № 4352/1011 (16.12.2025 – 25.12.2025). Діагноз: Грижі дисків C5-C6, C6-C7, L5-S1, стеноз, компресійний перелом Th8 II ст., кіфосколіоз (M42.10, M48.00, M50.1, M51.1). Документи, що підтверджують: виписка епікриз епікриз № 4352/1011 (16.12.2025 – 25.12.2025). Позивач постійно приймає препарати, уникає будь-яких фізичних навантажень, обмежений у роботі. Рекомендовано постійне спостереження невролога, кардіолога, ендокринолога та психіатра. Все це підтверджує необхідність заходів соціального захисту (п. 8 Критеріїв). Обмеження життєдіяльності: Помірне порушення пересування (хиткість ходи, обмеження рухів), трудової діяльності (уникати фізичних навантажень, рекомендована реабілітація), орієнтації (запаморочіння, зниження уваги). Це підтверджено в довідці про реабілітацію з 24.12.2024 р.

Відповідно до п. 7 Критеріїв стійкості розладів функцій організму, порушення функцій організму є стійким за умови, що хвороба триває не менше 12 місяців, або очікується, що вона триватиме щонайменше 12 місяців. Ці порушення є стійкими, оскільки захворювання позивача триває понад 11 років, МРТ стабільні або негативна динаміка і відповідають помірному ступеню (1 ступінь) обмеження пересування (атактична хода, вестибулопатія), орієнтації (запаморочення, похитування в темряві) та трудової діяльності (рекомендація обмежити навантаження). Проте, ЕКОПФО вказало «легкі порушення функцій до пересування, до трудової діяльності» (обґрунтування рішення), всупереч тому, що всі епікризи прямо вказують «помірне порушення функції статики і ходьби» (наприклад, ENMG блок 38%, стенози на МРТ, рекомендація операції) (1 ступінь за п. 11 Критеріїв № 1338). Центр оцінювання функціонального стану особи у своєму рішенні від 09.03.2026 вказав, що «для встановлення ІІІ групи інвалідності необхідна наявність помірного парезу кінцівки зі значним стійким обмеженням активних рухів у суглобах за відсутності ефекту від проведених реабілітаційних заходів». Проте, позивач стверджує, що описаний стан є умовою лише для встановлення БЕЗСТРОКОВОЇ 3 групи інвалідності, про що йдеться лише у Переліку анатомічних дефектів та захворювань, при яких група інвалідності встановлюється без строку повторного оцінювання (Додатку до критеріїв встановлення інвалідності Постанови №1338). В жодному іншому законодавчому акті чи положенні Постанови №1338 немає імперативної вимоги про наявність парезу в особи для встановлення групи інвалідності. Позивач стверджує, що відповідно до п. 5 Критеріїв встановлення інвалідності він має помірний ступінь обмеження життєдіяльності (1 ступінь) - особа має помітні труднощі у виконанні повсякденних завдань, таких як навчання, робота, спілкування, орієнтація, контроль за поведінкою, пересування та самообслуговування. Відповідно до п.11 Критеріїв, третя група інвалідності встановлюється особам, які мають помірний ступінь (1 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами. Відтак, відмова ЕКОПФО у встановленні інвалідності є необґрунтованою, оскільки медичні документи свідчать про стійкі помірні порушення функцій організму, що обмежують життєдіяльність особи та відповідають критеріям інвалідності 3 групи. Обидві комісії всупереч наведеному нормативно-правовому регулюванню, не врахували захворювання позивача, що призвело до рішення про відмову у визначенні групи інвалідності.

При цьому, позивач посилається на те, що відповідачами, всупереч встановленій законом процедурі, не було проведено особистого огляду позивача, розгляд скарги проводився у його відсутності (заочно), не зважаючи на вказівку у скарзі про бажання бути присутнім. Таким чином, відповідач не міг встановити, що позивач має незначні труднощі у виконанні деяких повсякденних завдань та здатен справлятися з основними функціями без сторонньої допомоги (легкий ступінь), якщо із медичної документації вбачається зворотнє.

Ухвалою суду від 23.03.2026 року позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано десятиденний строк на усунення недоліків.

26.03.2026 року від позивача надійшла заява, якою недоліки позовної заяви було усунуто шляхом надання до суду доказів, які підтверджують сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Ухвалою суду від 15.04.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Також цією ухвалою суд витребував від відповідачів належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких булі прийняті рішення № 84/26/1125/Р від 13.02.2026 та № 3399/26/201 від 09.03.2026.

20.04.2026 року до суду поданий відзив на позовну заяву з додатками від Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради.

Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, з огляду на наступне.

У відзиві відповідачем всупереч доводам позивача стосовно того, що ЕКОПФО КНП «МКЛ №11» ОМР не було надано оцінку повному діагнозу позивача, дійсним обмеженням здатності до орієнтації, пересування, до самообслуговування, не враховано фактів наявності захворювання та його ускладнення, зазначено, що за вимогами пункту 17 Порядку №1338, відповідність критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених Постановою №1338, не створює підстав для встановлення інвалідності або інших рішень експертних команд, а є лише підставою для направлення особи на проведення такого оцінювання. Як визначено пунктом 21 Порядку № 1338, до електронного направлення додаються електронні копії оригіналів, у тому числі, медичних документів, що стосуються захворювання чи стану здоров`я, відповідно до якого особу направлено на проведення оцінювання. Відповідно до пункту 31 Порядку № 1338 під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я. ЕКОПФО КНП «МКЛ № 11» ОМР дотрималась зазначеної вимоги: під час проведення оцінювання 13.02.2026 року було досліджено всі надані документи, проведено очний огляд позивача та оцінено його стан. За результатами проведення оцінювання, відповідно до пунктів 40, 43 Порядку №1338, ЕКОПФО КНП «МКЛ № 11» ОМР прийняла колегіальне рішення № 84/26/1125/Р від 13.02.2026 року про відсутність підстав для встановлення позивачу групи інвалідності, яке було підписане головуючим та членами експертної команди. Позивач отримав витяг з рішення експертної команди з оцінювання № 84/26/1125/Р від 13.02.2026 року. Таким чином, стадійність та процедура проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, передбачена Постановою КМУ № 1338, як стверджує відповідач, була повністю дотримана.

Відповідач пояснював, що у якості основного діагнозу в направленні лікуючим лікарем було вказано: M42.10 - остеохондроз хребта у дорослих, множинні відділи хребта, з ускладненнями: R26.0 – атактична хода, G62.8 - інші уточнені поліневропатії, M51.1 - порушення поперекових та інших міжхребцевих дисків з радикулопатією, M50.1 - порушення шийного диска з радикулопатією, M48.00 - спінальний стеноз, множинні відділи хребта. Позивач вказує, що він тривало хворіє і йому встановлено діагноз остеохондрозу хребта з множинними грижами дисків, стенозом та радикулопатією, що нібито призводять до постійного болю, обмеження рухливості, оніміння кінцівок, помірного порушення статики та ходи (атактична хода). Однак ЕКОПФО КНП «МКЛ №11» ОМР, провівши безпосередній очний огляд позивача 13.02.2026 року, встановила, що на момент огляду у позивача не виявлено парезів та атаксії, що призводить до помірного порушення функції ходи, а наявність легкого ступеня обмеження не є підставою для встановлення інвалідності відповідно до пункту 5 Критеріїв.

У підсумку відповідач зазначив, що доводи позивача зводяться виключно до незгоди з медичною оцінкою ступеня обмеження життєдіяльності, що є предметом дискреційних повноважень ЕКОПФО та не може бути переглянуті судом по суті відповідно до усталеної практики Верховного Суду, оскільки визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності особи є дискреційним повноваженням відповідних ЕКОПФО (раніше - МСЕК), яке суд не може перебирати на себе, оскільки це, з-поміж іншого, вимагає наявності медичної освіти та спеціальної підготовки (висновок Верховного Суду у справі № 0540/7965/18-а).

06.05.2026 року до суду поданий відзив на позовну заяву з додатками від Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» Центру оцінювання функціонального стану особи.

У відзиві відповідачем зазначено, що при перегляді рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 11 Одеської міської ради від 13.02.2026 року за № 84/26/1125, згідно якого позивачу не було встановлено групу інвалідності, була отримана медична справа ОСОБА_1 . Встановлено, що експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи в період медичного огляду позивача було належним чином враховано стан здоров`я, наявні діагнози, тривалість хвороби, обмеження життєдіяльності, та фахівцями спеціалізованого медичного органу колегіально розглянуті усі документи ОСОБА_1 (виписки, консультаційні висновки, історію хвороби, тощо), що свідчить про законність дій відповідача. Тому, після розгляду скарги та ретельного вивчення всіх документів, що знаходилися в медико-експертній справі, а також доданих до скарги, експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи прийняла рішення № 3399/26/201 від 09.03.2026. Результати розгляду скарги були оформлені у вигляді:- протоколу розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 09.03.2026 року за № 3399/26/201;- рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 09.03.2026 року за № 3399/26/201. Отже, рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО від 09.03.2026 року за № 3399/26/201, яким було підтверджене попереднє рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 11 Одеської міської ради від 13.02.2026 року за № 84/26/1125, щодо позивача, прийняте у порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством, зокрема відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою КМУ № 1338, Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи, затвердженого наказом МОЗ України від 03.12.2024 № 2022, є законним та обґрунтованим.

Відповідач зауважив, що експертною командою ЦОФСО ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ» не формувалося нового рішення, а було підтверджено рішення експертної команди Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 11 Одеської міської ради від 13.02.2026 року за № 84/26/1125, що відповідає чинному законодавству.

Що стосується доводів представника позивача стосовно розгляду скарги за відсутності позивача та без належного його повідомлення відповідач пояснював, що це спростовується аудіо записом телефонної розмови по гарячої лінії працівника Центру оцінювання ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ» з Поліщуком Дмитром Олександровичем, який діє в інтересах Позивача. Так, у телефонній розмові по гарячої лінії між працівником Центру оцінювання ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ» та ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , представником було повідомлено про «заочний розгляд скарги», а також, «навіщо йому їхати….». Таким чином, відповідач стверджує, що діяв з дотриманням встановленої законом процедури.

Інші заяви по суті справи учасниками справи не надавались, додаткові пояснення/докази не надходили.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно направлення від 04.02.2026 № 5f2e2ea3-6490-4895-8a47-217f9a6602b8 був направлений Комунальним некомерційним підприємством «ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ № 3» ОМР на оцінювання повсякденного функціонування особи з метою встановлення інвалідності. Підстави для направлення на оцінювання: наявність в пацієнта стійкого або необоротного характеру захворювання (хвороба триває не менше 12 місяців, або очікується, що вона триватиме щонайменше 12 місяців або призведе до передчасної смерті особи, а також шанси на значне покращення стану навіть за умов застосування найкращого доступного лікування є мінімальними). Основний діагноз при направленні особи на оцінювання відповідно до НК 025:2021: M42.10 - Остеохондроз хребта у дорослих, множинні відділи хребта. Також описані Ускладнення основного діагнозу при направленні особи на оцінювання та Супутні діагнози при направленні особи на оцінювання відповідно до НК 025:2021.

Позивач раніше встановленої групи інвалідності не мав.

Згідно Витягу № 84/26/1125/В з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 13.02.2026 № 84/26/1125/Р, 13.02.2026 року очно, в закладі охорони здоров?я експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради проведено оцінювання повсякденного функціонування особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за наслідками якого не встановлено групу інвалідності.

Обґрунтування рішення експертної команди за результатами оцінювання: У хворого легкі порушення функцій до пересування, до трудової діяльності.

Позивачу надані Рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю номер витягу:84/26/1125/І.

Згідно Протоколу розгляду експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи № 84/26/1125/П від 13.02.2026 року, члени експертної команди одноголосно прийняли рішення щодо невстановлення позивачу групи інвалідності.

Обґрунтування рішення експертної команди за результатами оцінювання: У хворого легкі порушення функцій до пересування, до трудової діяльності. Група інвалідності не встановлена.

Позивачем через свого представника подано скаргу на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради від 13.02.2026 № 84/26/1125/Р до Центру оцінювання функціонального стану особи з проханням: скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 84/26/1125/Р від 13.02.2026; ухвалити нове рішення, яким встановити ОСОБА_1 III групу інвалідності з дати направлення на оцінювання за загальним захворюванням; розгляд даної скарги проводити очно, за присутності ОСОБА_1 .

За результатами розгляду скарги, рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи від 09.03.2026 року № 3399/26/201, прийнятим заочно, без особи за документами, підтверджено рішення, що оскаржується, тобто рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради від 13.02.2026 № 84/26/1125/Р.

Обґрунтування рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги: Згідно з аналізом наданої медичної документації, основним діагнозом хворого є: Остеохондроз, дископатія, спондильоз, спондилоартроз шийного, грудного і поперекового відділів хребта. Грижи дисків С5 С6, С6-C7, L5-S1. Консолідований компресійний перелом тіла Th8 хребця ІІ ст. Кіфосколіотична деформація грудного відділу хребта. Дискогенний полірадікулярний синдром зі стійким больовим, м`язово-тонічним синдромами, часто рецидивуючий перебіг, фаза загострення. Помірне порушення функції статики і ходьби. Синдром Денді-Уокера. Гідроцефальний синдром зі стійкою цефалгією. Помірно виражений вестібулопатичний синдром. Аносмія. Органічний тривожний розлад. Згідно з описом неврологічного статусу даних за наявність парезів або паралічів не виявлено. Відзначаються явища астенізації, емоційна лабільність, тривожність, помірні координаторні порушення, гіпестезія по зовнішньо-боковій поверхні лівої руки, болючість паравертебральних точок шийного та грудного відділів хребта, напруження паравертебральної мускулатури та обмеження рухів у шийному і грудному відділах хребта на фоні кіфосколіотичної деформації. Також зазначається зниження пам`яті та уваги, однак результати стандартизованих нейропсихологічних або психометричних шкал у наданій медичній документації відсутні, що унеможливлює їх об`єктивну клінічну оцінку. За даними МРТ шийного відділу хребта від 11.11.2025 року визначаються дегенеративно дистрофічні зміни за типом міжхребцевого остеохондрозу та деформуючого спондильозу, протрузії та екструзії міжхребцевих дисків із формуванням дегенеративного стенозу хребтового каналу та корінцевих каналів на рівні С5–С7, а також прояви артрозу дуговідросткових суглобів, що має хронічний дегенеративний характер і може обумовлювати больовий та рефлекторно-м`язово-тонічний синдром. За даними МРТ грудного відділу хребта від 09.03.2024 року виявлено МР-ознаки консолідованого застарілого компресійного перелому тіла Th8 хребця ІІ ступеня без ознак гострої травматичної патології, поширені дегенеративно-дистрофічні зміни грудного відділу хребта у вигляді остеохондрозу на рівні Th1–Th12 у поєднанні з деформуючим спондильозом, спондилоартрозом та артрозом реберно-хребетних зчленувань, S-подібний сколіоз грудного відділу хребта, ділянки жирової дегенерації замикальних пластинок тіл хребців за типом Modic II та вузли Шморля на рівнях Th6–Th12, що відповідає тривалим дегенеративним змінам хребта. За даними МРТ попереково-крижового відділу хребта від 11.11.2025 року визначаються дегенеративно дистрофічні зміни за типом міжхребцевого остеохондрозу та деформуючого спондильозу, протрузії міжхребцевих дисків із формуванням відносних комбінованих стенозів корінцевих каналів на рівнях L3–S1, а також дегенеративні зміни замикальних пластинок тіл хребців за типом Modic I, що може відповідати дегенеративному процесу та бути джерелом больового синдрому; додатково визначаються прояви артрозу дуговідросткових суглобів, що підсилює механічне навантаження на сегменти поперекового відділу хребта та може сприяти формуванню вертеброгенного больового синдрому. За даними електронейроміографії нижніх кінцівок від 17.12.2025 року виявлено ознаки вертеброгенної радикулопатії з ураженням задніх корінців на рівні L4–L5–S1 з обох боків, а також аксонально-демієлінізуюче ураження сенсорних волокон малогомілкових та литкового нервів; водночас даних за ураження моторних волокон не отримано. За результатами МРТ головного мозку від 20.07.2024 року виявлено МР-ознаки гіпоплазії хробака мозочка (варіант синдрому Денді Уокера) та Mega cisterna magna без ознак об`ємних утворень або свіжих вогнищевих змін; МР картина стабільна у порівнянні з дослідженням 2016 року, що свідчить про ймовірно вроджений характер даної структурної аномалії без ознак прогресування. Відповідно до критеріїв, визначених Постановою Кабінету Міністрів України №1338, для встановлення ІІІ групи інвалідності необхідна наявність помірного парезу кінцівки зі значним стійким обмеженням активних рухів у суглобах за відсутності ефекту від проведених реабілітаційних заходів. У даному випадку парези відсутні, м`язова сила збережена, а наявні функціональні порушення мають легкий характер та не супроводжуються стійким вираженим неврологічним дефіцитом. Таким чином, встановлені порушення відповідають легкому ступеню обмеження життєдіяльності щодо пересування та трудової діяльності і не супроводжуються незворотними вираженими функціональними або анатомічними змінами, у зв`язку з чим відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1338 підстав для встановлення інвалідності немає і командою експертів прийнято рішення про підтвердження оскаржуваного рішення.

Не погоджуючись з рішеннями експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради від 13.02.2026 № 84/26/1125/Р та експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи від 09.03.2026 року № 3399/26/201 за результатами розгляду скарги, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон №875-ХІІ).

Відповідно статті 2 Закону №875-ХІІ, особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Положення частин 1, 2 статті 6 Закону №875-ХІІ встановлюють, що захист прав, свобод і законних інтересів осіб з інвалідністю забезпечується в судовому або іншому порядку, встановленому законом.

Особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку.

Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2005 №2961-IV в статті 1, яка визначає терміни, що застосовуються у цьому законі унормовує, що інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

19.12.2024 прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» №4170-IX (далі - Закон №4170-ІХ), яким внесені зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб`єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності.

Згідно абзацу 1 пункту 1 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №4170-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 01.01.2025 (окрім деяких пунктів).

15.11.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Постанова №1338), якою затверджені:

Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;

Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи;

критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи;

Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи;

критерії встановлення інвалідності.

Постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338 в повному обсязі набула чинності з 01.01.2025 року.

Пунктом 2 Постанови №1338 установлено, що до введення в дію Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи”:

з 1 січня 2025 р. експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;

проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров`я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджене Постановою КМУ №1338 (далі – Положення №1338), визначає основні організаційні засади формування та функціонування експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди).

Згідно з пунктом 3 Положення №1338, перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд, затверджується керівником закладу охорони здоров`я, та підлягає оновленню не менш як один раз на рік.

Експертні команди формуються з метою організації та проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання) відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи”.

Згідно з пунктом 4 Положення №1338, експертні команди у своїй роботі керуються Конституцією України, Законом України “Про запобігання корупції”, іншими законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктом 6 Положення №1338, оцінювання проводиться:

Центром оцінювання функціонального стану особи;

експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров`я.

Центр оцінювання функціонального стану особи, відповідно до повноважень, визначених підпунктом 5 пунктом 8 Положення №1338, перевіряє під час оскарження рішення експертних команд або медико-соціальних експертних комісій обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання (медико-соціальної експертизи) та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами якого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.

У такому випадку оцінювання за рішенням Центру оцінювання функціонального стану особи проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі одного із закладів охорони здоров`я, куди направлено особу Центром оцінювання функціонального стану особи, але обов`язково з урахуванням екстериторіального принципу.

У разі відмови особи від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Експертні команди, відповідно до повноважень, визначених пунктом 9 Положення №1338:

1) у разі недостатності необхідної для прийняття рішення про оцінювання інформації, що міститься в електронній системі охорони здоров`я та яка була додана до електронного направлення на проведення оцінювання, особу направляють на додаткове обстеження структури та функцій організму. На додаткові обстеження особа може бути направлена одноразово, крім випадків коли за результатами такого обстеження було виявлено нові, не зазначені в доданій до направлення медичній документації, стани, діагнози або порушення структури та функцій організму, що потребують додаткового обстеження;

2) формують результати оцінювання на підставі відомостей про стан здоров`я особи, зокрема обов`язково на підставі тих, що містяться в електронній системі охорони здоров`я, та в медичній документації, що була внесена до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи в сканованому вигляді лікарем, який направив на проведення оцінювання;

3) визначають компенсатори обмежень повсякденного функціонування особи (сукупність лікарських засобів та/або медичних виробів та допоміжних засобів реабілітації тимчасового або постійного застосування/ використання);

4) планують та проводять повторні оцінювання;

5) визначають необхідність проведення подальшої комплексної оцінки обмежень життєдіяльності особи та здійснюють передачу таких відомостей та результатів оцінювання до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери шляхом електронної інформаційної взаємодії;

6) встановлюють групи (підгрупи) інвалідності, фіксують причини та час її настання відповідно до підтверджувальних документів;

7) встановлюють ступінь втрати професійної працездатності;

8) вносять до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи протокол та рішення про проведене оцінювання в електронній формі в установленому законодавством порядку;

9) встановлюють потребу в постійному сторонньому догляді;

10) встановлюють причину смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати професійної працездатності якої визначений експертною командою у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім`ї померлого;

11) визначають медичні показання на право одержання особами з інвалідністю автомобіля і протипоказання до керування ним;

12) встановлюють потребу осіб з інвалідністю, потерпілих від нещасного випадку на виробництві, із стійкою втратою працездатності у медичній та соціальній допомозі;

13) встановлюють ступінь стійкого обмеження життєдіяльності осіб для направлення їх до територіального центру соціального обслуговування або будинку-інтернату для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю;

14) визначають ступінь втрати здоров`я, групи і часу настання інвалідності та її причинний зв`язок із Чорнобильською катастрофою;

15) встановлюють причинний зв`язок інвалідності осіб за наявністю документів, що їх підтверджують, визначених пунктом 22 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи”;

16) визначають необхідність продовження тимчасової непрацездатності.

Відповідно до пункту 10 Положення №1338, лікарі, що входять до складу експертних команд, мають право з метою уточнення діагнозу формувати електронні направлення в Реєстрі медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров`я відповідно до Порядку ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого МОЗ.

Згідно пункту 12 Положення №1338, склад експертних команд формується індивідуально для проведення кожного оцінювання з лікарів загальною чисельністю не менше трьох осіб з переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання в складі експертних команд. До складу обов`язково має входити лікар-терапевт або профільний лікар щодо супутнього захворювання або ускладнень.

Після появи технічної можливості в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи склад експертних команд формується з дотриманням принципу випадковості, з використанням засобів електронної системи.

Пунктом 13 Положення №1338 передбачено, що головуючим лікарем під час проведення оцінювання визначається лікар, спеціальність якого відповідає основному діагнозу.

Згідно пункту 14 Положення №1338, у закладі охорони здоров`я, в якому організовано проведення оцінювання, має бути створена офіційна електронна пошта для забезпечення інформування осіб, яких направляють на проведення оцінювання, та лікарів, які таке направлення здійснюватимуть.

За приписами пункту 16 Положення №1338, адміністратори та члени експертних команд повинні: добросовісно, чесно та професійно виконувати свої обов`язки; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності; не ухилятися від прийняття рішень; не допускати зловживань та неефективного використання державної власності; знати вимоги нормативно-правових актів з питань оцінювання та застосовувати їх під час виконання обов`язків.

Пунктом 17 Положення №1338 передбачено, що основною формою роботи експертних команд є розгляд, участь в якому окремими членами може бути дистанційною відповідно до вимог, визначених Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи”, та з використанням технічних засобів електронних комунікацій, що забезпечують дотримання лікарської таємниці, конфіденційності інформації про стан здоров`я особи та інших вимог законодавства щодо захисту персональних даних.

Згідно пункту 18 Положення №1338, документація, яка створюється в процесі оцінювання функціонування особи, ведеться в електронній формі після початку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи.

Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 (далі - Порядок проведення оцінювання №1338) визначає процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою визначення наявності або відсутності порушень структур та/або функцій організму, в тому числі фізичних, психічних, інтелектуальних, сенсорних, що можуть призводити до обмежень життєдіяльності, встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також розроблення рекомендацій, що є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, з урахуванням індивідуального реабілітаційного плану (за наявності).

Згідно пункту 3 Порядку проведення оцінювання №1338, направлення на оцінювання у зв`язку з тривалою тимчасовою непрацездатністю проводиться з метою визначення необхідності продовження тимчасової непрацездатності або встановлення інвалідності.

Згідно пункту 7 Порядку проведення оцінювання №1338, проведення оцінювання організовується у закладі охорони здоров`я, в якому затверджено перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд.

Згідно пунктів 8-9, 11 Порядку проведення оцінювання №1338, оцінювання проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди).

Склад експертних команд формується індивідуально для кожного випадку.

Лікар, який направив особу на проведення оцінювання, не може входити до складу експертної команди, що проводить оцінювання цієї особи.

Відповідно до пункту 12 Порядку проведення оцінювання №1338, під час проведення очного, виїзного за місцем перебування/лікування особи або з використанням методів і засобів телемедицини (телевідеоконсультування) розгляду справи з проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - справа) експертною командою за заявою особи, щодо якої він здійснюється, поданою в електронній (у разі технічної можливості) або паперовій формі, можуть бути присутні:

лікар, який направив особу на проведення оцінювання, зокрема з використанням методів і засобів телемедицини (телевідеоконсультування);

уповноважений представник особи (зокрема адвокат, законний представник, представник за довіреністю, залучений лікар, фахівець з реабілітації у сфері охорони здоров`я, соціальний працівник, фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб).

До заяви додається копія одного з документів, що підтверджує повноваження уповноваженого представника у разі його залучення.

Особа, щодо якої проводиться оцінювання, зобов`язана бути присутньою на засіданні експертної команди (крім заочного розгляду справи) незалежно від присутності уповноваженого представника.

Відповідно до пункту 16 Порядку проведення оцінювання №1338, члени експертної команди несуть відповідальність відповідно до закону за прийняття необґрунтованих рішень, скасованих Центром оцінювання функціонального стану особи.

Відповідно до пункту 17 Порядку проведення оцінювання №1338, оцінювання проводиться за електронним направленням, що сформоване в електронній системі лікарем (далі - лікар, який направив):

лікуючим лікарем з надання первинної медичної допомоги, лікуючим лікарем з надання спеціалізованої медичної допомоги після проведення необхідних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності ознак, що відповідають критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи”;

головою військово-лікарської, медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії щодо осіб, в яких за результатами проходження військово-лікарської, лікарської експертизи виявлено ознаки, що відповідають критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338.

Відповідність критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338, не створює підстав для встановлення інвалідності або інших рішень експертних команд, а є лише підставою для направлення особи на проведення такого оцінювання.

Після проведення оцінювання повсякденного функціонування особи повторне направлення з метою встановлення (продовження) інвалідності або втрати працездатності особи може здійснюватися в разі зміни стану здоров`я і працездатності особи, що впливають на життєдіяльність, або настання строку повторного оцінювання.

Пунктом 21 Порядку проведення оцінювання №1338 передбачено, що до електронного направлення додаються електронні копії оригіналів таких документів:

1) документи особи, яка направляється на проведення оцінювання;

2) медичні документи, що стосуються захворювання чи стану здоров`я, відповідно до якого особу направлено на проведення оцінювання, зокрема:

у разі надання медичної допомоги в умовах стаціонару, що пов`язано з діагнозом або станом здоров`я, відповідно до якого особу направлено на оцінювання, - виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ, в обсязі лише тих даних, на підставі яких встановлено ступінь важкості захворювання або діагноз, який розглядатиметься експертною командою;

у разі надання медичної допомоги в амбулаторних умовах, що пов`язано з діагнозом або станом здоров`я, відповідно до якого особу направлено на оцінювання, - виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ, за останній рік із закладу (закладів) охорони здоров`я, де проводилося лікування або обстеження, та/або оригінали консультативних висновків лікарів та/або діагностичних досліджень за останній рік щодо діагнозу або стану здоров`я, який розглядатиметься експертною командою;

документи або інформація, що підтверджують безперервну тимчасову непрацездатність протягом чотирьох місяців з дня її настання чи у зв`язку з одним і тим самим захворюванням протягом п`яти місяців з перервою за останні 12 місяців, а у разі захворювання на туберкульоз - протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності (за наявності).

Відповідно до пункту 23 Порядку проведення оцінювання №1338, на підставі документів, зазначених у пункті 22 цього Порядку, експертною командою фіксується причина інвалідності:

1) загальне захворювання;

2) інвалідність з дитинства;

3) нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров`я);

4) професійне захворювання;

5) травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання: …

6) захворювання: …

7) поранення чи інше ушкодження здоров`я, одержані від вибухонебезпечних предметів;

8) захворювання або інші ушкодження здоров`я, пов`язані з позбавленням особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

Процедура проведення оцінювання передбачає, що розгляд справ здійснюється в порядку черговості на підставі електронної черги, яка формується електронною системою.

До дня розгляду справи члени експертної команди не мають доступу до справи в електронній системі. Особа, яку направили на проведення оцінювання, не має доступу до персонального складу експертної команди, яка проводитиме оцінювання (пункт 28 Порядку проведення оцінювання №1338).

Розгляд справи повинен бути проведений не пізніше 30 календарних днів з дня прийняття закладом охорони здоров`я електронного направлення до розгляду, крім виникнення надзвичайних та невідворотних обставин, що об`єктивно унеможливлюють розгляд справи в установлені строки (пункт 29 Порядку проведення оцінювання №1338).

Згідно з пунктом 30 Порядку проведення оцінювання №1338, головуючим у справі визначається лікар, чия спеціальність відповідає профілю справи. Головуючий у справі представляє особу, яка направлена на оцінювання, доповідає про наявні діагнози та стан здоров`я особи, медичні та інші документи цієї особи.

Головуючий у справі несе відповідальність за складення протоколу розгляду справи та формування проекту рішення експертної команди.

Відповідно до пункту 31 Порядку проведення оцінювання №1338, під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я.

У разі отримання від особи додаткових документів під час розгляду справи такі документи завантажуються експертною командою до електронної системи.

Відповідно до пункту 32 Порядку проведення оцінювання №1338, якщо наявної інформації недостатньо для прийняття рішення щодо оцінювання, експертна команда має право направити особу на додаткове медичне обстеження. У такому разі головуючий у справі формує електронне направлення в електронній системі охорони здоров`я відповідно до Порядку ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого МОЗ.

Строк, протягом якого експертній команді подаються результати такого обстеження, не може перевищувати 60 календарних днів з моменту направлення на додаткове медичне обстеження.

Відповідно до пункту 35 Порядку проведення оцінювання №1338, рішення приймаються колегіально більшістю голосів членів експертної команди. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого у справі.

Згідно пункту 36 Порядку проведення оцінювання №1338, розгляд справи фіксується у відповідному протоколі. Протокол розгляду підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”.

Результати проведення оцінювання, як передбачає пункт 40 Порядку проведення оцінювання №1338, за результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства, зокрема інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують.

У разі первинного встановлення інвалідності та/або ступеня втрати професійної працездатності датою встановлення інвалідності та/або ступеня втрати професійної працездатності є дата направлення на оцінювання, дата заповнення медичного формуляра, що передається відповідно до міждержавних договорів (угод), або дата видачі направлення до медико-соціальних експертних комісій, що передані до експертних команд для проведення оцінювання.

Відповідно до пункту 43 Порядку проведення оцінювання №1338, у разі встановлення інвалідності експертна команда розробляє рекомендації у зв`язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, на підставі індивідуального реабілітаційного плану (за наявності), за участю особи індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, в яких визначаються обсяги та види реабілітаційних заходів з конкретизацією трудових рекомендацій, методи та строки їх здійснення, засоби реабілітації, медичні вироби та відповідальні за виконання. Експертна команда відповідає за якість розроблених рекомендацій та здійснює у межах своїх повноважень контроль за їх виконанням.

Строк чинності індивідуальної програми реабілітації визначається строком, на який особі встановлено інвалідність. У разі встановлення інвалідності без зазначення строку повторного оцінювання індивідуальна програма реабілітації може бути переглянута за бажанням особи з інвалідністю.

Відповідно до пункту 44 Порядку проведення оцінювання №1338, рішення експертної команди підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”.

Відповідно до пункту 53 Порядку проведення оцінювання №1338, після проведення оцінювання, прийняття та підписання в електронній системі рішення експертної команди на адресу електронної пошти особи, яка проходила оцінювання, надсилається витяг із рішення, що формується в електронній системі у зв`язку з прийнятим рішенням, та рекомендації у зв`язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності). У разі відсутності електронної пошти зазначені документи надсилаються протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).

Витяг з прийнятого рішення та рекомендації у зв`язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності), також відображаються в електронній системі для лікаря, який направив, та за запитом особи можуть бути роздруковані та надані їй у паперовій формі.

Критерії встановлення інвалідності, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 (далі - Критерії встановлення інвалідності).

Ці критерії застосовуються для встановлення груп інвалідності.

Згідно з пунктом 5 Критеріїв встановлення інвалідності, ступінь обмеження життєдіяльності визначається як величина відхилення від нормальної функціональності особи, що впливає на її здатність здійснювати основні життєві активності. Таке визначення базується на об`єктивних критеріях, що включають функціональні, соціальні та психологічні аспекти.

Виділяються чотири основні ступені обмеження життєдіяльності:

легкий ступінь обмеження - особа має незначні труднощі у виконанні деяких повсякденних завдань, але здатна справлятися з основними функціями без сторонньої допомоги;

помірний ступінь обмеження (1 ступінь) - особа має помітні труднощі у виконанні повсякденних завдань, таких як навчання, робота, спілкування, орієнтація, контроль за поведінкою, пересування та самообслуговування;

виражений ступінь обмеження (2 ступінь) - особа стикається з істотними труднощами у виконанні більшості основних активностей, що може включати значні обмеження у навчанні, роботі, спілкуванні та самообслуговуванні, які вимагають регулярної допомоги або спеціальних заходів для покращення якості життя;

значний ступінь обмеження (3 ступінь) - особа має серйозні порушення функцій органів і систем, що призводять до неможливості або істотного зниження здатності виконувати основні життєві функції, що супроводжується потребою в сторонній допомозі для забезпечення базових потреб, таких як догляд, харчування та пересування.

Згідно з пунктом 6 Критеріїв встановлення інвалідності, до критеріїв життєдіяльності людини належать: здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності.

Пунктом 7 Критеріїв встановлення інвалідності визначено Критерії стійкості розладів функцій організму, а саме: порушення функцій організму є стійким за умови, що хвороба триває не менше 12 місяців, або очікується, що вона триватиме щонайменше 12 місяців або призведе до смерті особи, а також існують мінімальні шанси на значне покращення стану навіть за умов застосування найкращого доступного лікування.

Пунктом 8 Критеріїв встановлення інвалідності, визначено, що підставою для визнання особи особою з інвалідністю є одночасна наявність таких обов`язкових умов:

стійкі порушення функцій організму - хвороба триває не менше 12 місяців, або очікується, що вона триватиме щонайменше 12 місяців або призведе до смерті особи, а також існують мінімальні шанси на значне покращення стану навіть за умов застосування найкращого доступного лікування;

обмеження життєдіяльності - особа має помірний (1 ступінь), виражений (2 ступінь) або значний (3 ступінь) ступінь обмеження здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності;

необхідність вжиття заходів соціального захисту - особа має потребу в підтримці в повсякденному житті, а саме: отриманні послуг з реабілітації, паліативної допомоги, забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації, забезпеченні лікарськими засобами для використання в амбулаторних умовах та/або медичними виробами для використання в амбулаторних та побутових умовах.

За пунктом 10 Критеріїв встановлення інвалідності, особі, що визнається особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється одна з таких груп інвалідності:

перша (I), яка поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров`я особами з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді;

друга (II);

третя (III).

Згідно з пунктом 11 Критеріїв встановлення інвалідності, третя група інвалідності встановлюється особам, які мають помірний ступінь (1 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами.

Згідно з пунктом 12 Критеріїв встановлення інвалідності, друга група інвалідності встановлюється, якщо особа має виражений ступінь (2 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами.

До II групи інвалідності можуть належати також особи, які мають дві хвороби або більше, що призводять до інвалідності, наслідки травми або вроджені порушення та їх комбінації, які в сукупності спричиняють виражене (2 ступінь) обмеження життєдіяльності особи та її працездатності.

Згідно з пунктом 13 Критеріїв встановлення інвалідності, перша група інвалідності встановлюється, якщо особам має значний ступінь (3 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами.

З аналізу вказаних норм слідує, що встановлення інвалідності відбувається під час проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, що проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи та експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров`я.

Для встановлення груп інвалідності застосовуються критерії встановлення інвалідності, які визначають:

основні ступені обмеження життєдіяльності:

критерії стійкості розладів функцій організму

критерії визнання особи особою з інвалідністю.

Предметом спору у зазначеній справі є правомірність рішень експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради від 13.02.2026 № 84/26/1125/Р та експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи від 09.03.2026 року № 3399/26/201 за результатами розгляду скарги, відповідно до яких позивачу не встановлена група інвалідності.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач посилається на те, що відмова у встановленні інвалідності є необґрунтованою, оскільки медичні документи свідчать про стійкі помірні порушення функцій організму, що обмежують життєдіяльність особи та відповідають критеріям інвалідності ІІІ групи. Обидві комісії всупереч наведеному нормативно-правовому регулюванню, не врахували захворювання позивача, що призвело до рішення про відмову у визначенні групи інвалідності.

Як встановлено судом, рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради від 13.02.2026 № 84/26/1125/Р, прийняте за результатами проведення очного оцінювання повсякденного функціонування позивача, за наслідками якого не встановлено групу інвалідності.

Відповідно до Протоколу № 84/26/1125/П від 13.02.2026 року, членами експертної команди з оцінювання, яка провела оцінювання позивача, були:

Головуючий у справі член експертної команди: ОСОБА_3 , Спеціальність: Неврологія, Дистанційна участь: ні.

Член експертної команди: ОСОБА_4 , Спеціальність: Ортопедія і травматологія Дистанційна участь: ні.

Член експертної команди: ОСОБА_5 , Спеціальність: Фізична та реабілітаційна медицина Дистанційна участь: ні.

Згідно направлення на оцінювання від 04.02.2026 № 5f2e2ea3-6490-4895-8a47-217f9a6602b8 та рішення від 13.02.2026 № 84/26/1125/Р, основний діагноз, за яким позивача було направлено на оцінювання відповідно до національного класифікатора НК 025:2021 «Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я: M42.10 - Остеохондроз хребта у дорослих, множинні відділи хребта.

Отже, оцінювання позивача проводилось з дотриманням пункту 13 Положення №1338 та пункту 30 Порядку проведення оцінювання №1338, якими передбачено, що головуючим лікарем під час проведення оцінювання визначається лікар, спеціальність якого відповідає основному діагнозу (у даному випадку за діагнозом позивача – Неврологія) та склад експертної команди складається з лікарів загальною чисельністю не менше трьох осіб.

При цьому, суд констатує, що позивачем ані у скарзі на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування, ані у позові не наведено обставин, за яких лікарі, що входили до складу експертної команди не могли бути включені до складу з підстав, передбачених Положенням №1338 або Порядком проведення оцінювання №1338, та здійснювати оцінювання позивача.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідність критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338, не створює підстав для встановлення інвалідності або інших рішень експертних команд, а є лише підставою для направлення особи на проведення такого оцінювання.

Це прямо зафіксовано у пункті 17 Порядку проведення оцінювання №1338.

Щодо повноти проведеного оцінювання, судом встановлено, що оцінювання позивача проведено очно на підставі медичних документів, що стосуються захворювання, відповідно до якого позивача направлено на проведення оцінювання зокрема: виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, консультативних висновків лікарів та діагностичних досліджень за останній рік щодо діагнозу, що підтверджується наданими відповідачем до відзиву медичними документами.

Так, пунктом 21 Порядку проведення оцінювання №1338 передбачено, що до електронного направлення додаються медичні документи, що стосуються захворювання чи стану здоров`я, відповідно до якого особу направлено на проведення оцінювання.

Тобто, медичне обстеження проводиться та діагноз встановлюється медичними закладами, в яких особи проходили лікуванні, та члени експертної команди досліджують надані медичні документи, що підтверджується пунктом 31 Порядку проведення оцінювання №1338, згідно якого під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я.

На підставі викладеного судом не встановлено та позивачем не доведено, що оцінювання повсякденного функціонування позивача проведено не повно, без дослідження та надання оцінки відповідним медичним документам.

Щодо обґрунтування рішення експертної команди за результатами оцінювання, у рішенні від 13.02.2026 № 84/26/1125/Р зазначено, що у хворого легкі порушення функцій до пересування, до трудової діяльності.

Суд зазначає, що за критеріями встановлення інвалідності, легкий ступінь обмеження життєдіяльності не є підставою встановлення інвалідності.

Зокрема, згідно з пунктом 11 Критеріїв встановлення інвалідності, третя група інвалідності встановлюється особам, які мають помірний ступінь (1 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами.

Що стосується оцінки ступеню обмеження життєдіяльності позивача суд враховує правові висновки Верховного Суду, зокрема, у постановах від 17 березня 2020 року у справі № 240/7133/19, від 25 вересня 2018 року у справі № 804/800/16 та від 26 вересня 2018 року у справі № 817/820/16, від 30 листопада 2020 року в справі № 200/14695/19-а, відповідно до яких при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Отже, питання щодо визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності особи є дискреційним повноваженням відповідних ЕКОПФО (раніше - МСЕК).

У свою чергу, предметом судового перегляду фактично є перевірка питання дотримання відповідачем порядку (процедури) ухвалення оскаржуваного рішення.

Як доводить відповідач, ЕКОПФО КНП «МКЛ №11» ОМР, провівши безпосередній очний огляд позивача 13.02.2026 року, встановила, що на момент огляду у позивача не виявлено парезів та атаксії, що призводить до помірного порушення функції ходи, а наявність легкого ступеня обмеження не є підставою для встановлення інвалідності відповідно до пункту 5 Критеріїв.

Таким чином, виходячи з підстав, на яких ґрунтується спірне рішення відповідача, а також відсутність обставин, які б свідчили про порушення процедури прийняття рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради від 13.02.2026 № 84/26/1125/Р, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради від 13.02.2026 № 84/26/1125/Р.

Судом встановлено, що процедура проведення оцінювання повсякденного функціонування позивача була дотримана відповідачем.

У свою чергу, доводи сторони позивача зводяться до незгоди з медичною оцінкою ступеня обмеження життєдіяльності, що є предметом дискреційних повноважень ЕКОПФО та не може бути переглянуті судом по суті відповідно до усталеної практики Верховного Суду.

Що стосується позовних вимог в частині оскарження рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи від 09.03.2026 року № 3399/26/201 за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради від 13.02.2026 № 84/26/1125/Р.

Згідно з пунктом 57 Порядку проведення оцінювання №1338, рішення експертних команд або медико-соціальних експертних комісій можуть бути оскаржені особами, стосовно яких їх прийнято (далі - скаржник) (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або в судовому порядку.

Згідно з пунктом 58 Порядку проведення оцінювання №1338, скарга на рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії (далі - скарга) подається скаржником (його уповноваженим представником):

у паперовій формі до Центру оцінювання функціонального стану особи;

в електронній формі через електронну систему шляхом звернення до лікаря, який направив (в разі наявності технічної можливості).

Пунктом 59 Порядку проведення оцінювання №1338 визначено, що розгляд скарг здійснюється експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи.

Згідно з пунктом 68 Порядку проведення оцінювання №1338, експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи під час розгляду скарг:

вивчає рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії, що оскаржується, відео- та/або аудіозапис розгляду експертною командою, на якому було прийнято відповідне рішення (за наявності);

заслуховує пояснення скаржника (його уповноваженого представника) (у разі розгляду скарги за участю скаржника або його уповноваженого представника);

за наявності підстав, передбачених цим Порядком, проводить повторне оцінювання.

За результатами розгляду скарги експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи приймає рішення про:

підтвердження оскарженого рішення;

скасування оскарженого рішення;

формування нового рішення щодо результату оцінювання.

Рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи формується засобами електронної системи. На рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи усіма її членами накладаються кваліфіковані електронні підписи або удосконалені електронні підписи, що базуються на кваліфікованих сертифікатах електронного підпису.

Згідно з пунктом 69 Порядку проведення оцінювання №1338, не пізніше ніж протягом п`яти робочих днів з дня прийняття рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи:

у разі подання скарги в паперовій формі - Центр оцінювання функціонального стану особи надсилає витяг з такого рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) скаржника (його уповноваженого представника), зазначену у відповідній скарзі;

у разі подання скарги в електронній формі - інформація про таке рішення відображається в електронній системі для лікаря, який направив, про що він невідкладно повідомляє скаржнику (його уповноваженому представнику).

Як встановлено судом експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги позивача підтверджено рішення, що оскаржується.

В обґрунтування прийнятого рішення зазначено, що відповідно до критеріїв, визначених Постановою Кабінету Міністрів України №1338, для встановлення ІІІ групи інвалідності необхідна наявність помірного парезу кінцівки зі значним стійким обмеженням активних рухів у суглобах за відсутності ефекту від проведених реабілітаційних заходів. У даному випадку парези відсутні, м`язова сила збережена, а наявні функціональні порушення мають легкий характер та не супроводжуються стійким вираженим неврологічним дефіцитом. Таким чином, встановлені порушення відповідають легкому ступеню обмеження життєдіяльності щодо пересування та трудової діяльності і не супроводжуються незворотними вираженими функціональними або анатомічними змінами, у зв`язку з чим відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1338 підстав для встановлення інвалідності немає і командою експертів прийнято рішення про підтвердження оскаржуваного рішення.

Що стосується оцінки ступеню обмеження життєдіяльності позивача суд у цьому випадку також враховує, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК (наразі - ЕКОПФО), оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів законодавчих актів.

Щодо процедури прийняття рішення експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги позивача.

Судом встановлено, що вказане рішення прийнято заочно, що оспорює сторона позивача, вказуючи на те, що розгляд скарги проводився у його відсутності (заочно), не зважаючи на вказівку у скарзі про бажання бути присутнім.

За змістом скарги від 24.02.2026, позивач просив розгляд даної скарги проводити очно, за присутності ОСОБА_1 .

У рішенні від 09.03.2026 року № 3399/26/201 вказано, що форма розгляду скарги: заочно, без особи, лише за документами.

Відповідно до пункту 67 Порядку проведення оцінювання №1338, експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи розглядає скарги очно, заочно або з використанням методів і засобів телемедицини (телевідеоконсультування) відповідно до критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, встановлених у додатку 1, та відповідних клопотань особи.

Згідно пункту 1 Критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (Додаток 1 до Порядку проведення оцінювання), експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертна команда) проводить розгляд справ за такими формами:

1) очно, за участю особи в закладі охорони здоров`я, в якому утворена експертна команда;

2) заочно, без особистої участі особи;

3) із використанням методів і засобів телемедицини (телевідеоконсультування);

4) за місцем перебування/лікування особи.

Згідно пункту 2 Критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (Додаток 1 до Порядку проведення оцінювання), експертна команда проводить розгляд справи заочно (без особистої участі особи або її уповноваженого представника) за умов, визначених нижче, за винятком випадків, коли особа повідомила про своє бажання бути присутньою на розгляді.

У відзиві відповідач пояснював, що аудіо записом телефонної розмови по гарячій лінії працівника Центру оцінювання ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ» з ОСОБА_2 , який діє в інтересах позивача, підтверджується, що у телефонній розмові представником позивача було повідомлено про «заочний розгляд скарги», а також, «навіщо йому їхати….». Таким чином, відповідач стверджує, що діяв з дотриманням встановленої законом процедури.

Враховуючи, що у телефонній розмові представник позивача, яким подано скаргу від 24.02.2026 та зазначено його контактні телефонні номери, погодився на заочний розгляд справи, відповідач розглянув скаргу заочно, без особистої участі позивача.

Представник позивача не надав відповіді на відзив та не спростовував доводи Центру оцінювання функціонального стану особи щодо того, що він у телефонній розмові погодився на заочний розгляд справи.

За таких обставин та за відсутності встановлених порушень процедури прийняття рішення експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи від 09.03.2026 року № 3399/26/201.

Доводи сторони позивача зводяться до незгоди з медичною оцінкою ступеня обмеження життєдіяльності, що є предметом дискреційних повноважень ЕКОПФО та не може бути переглянуті судом по суті відповідно до усталеної практики Верховного Суду.

Так, суди вправі перевіряти законність рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів спеціальних нормативно-правових актів, а вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності особи є дискреційними повноваженнями відповідних експертних команд та вимагає наявності медичної освіти та спеціальних знань, а адміністративний суд, відповідно до положень КАС України, не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесено до компетенції цього органу.

Наведене вище узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 26.09.2018 у справі № 817/820/16, від 17.12.2018 у справі №819/3211/15, від 17.03.2020 у справі №240/7133/19, від 30.11.2020 у справі №200/14695/19-а, від 30.04.2021 у справі №160/12235/19.

Отже, суд не надає медичної оцінки стану здоров`я позивача, не визначає наявність чи відсутність підстав для встановлення певної групи інвалідності, оскільки такими діями суд підміняє спеціалізований медичний орган, тобто втручається у виключну дискрецію.

Враховуючи сукупність наведених обставин, суд доходить висновку, що правові підстави для задоволення позову відсутні.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на зазначене, оцінюючи докази, які є у справі, в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72-77, 90, 139, 242-246, 250, 255-258, 262, 295, 297 КАС України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» Центру оцінювання функціонального стану особи (пр. Феодосія Макаревського, 1а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 03191673), Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради (вул. Віталія Нестеренка, 5Г, м. Одеса, 65000, код ЄДРПОУ 02774415), про визнати протиправним та скасувати рішення - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку і строки, встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua