Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №766/2890/26 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/2890/26

Номер провадження: 33/819/99/26

Головуючий у першій інстанції: Рябцева М.С.

Доповідач: Калініна О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року Херсонський апеляційний суд у складі судді Калініної О.В., при секретарі Литвиненко Т.О., за участю ОСОБА_1 , адвоката Рукавця О.В. , прокурора Осауленка О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Рукавця О.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 25 березня 2026 року , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 25 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та 2 ст. 172-7 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у відповідності до ч.2 ст. 36 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень.

Но вказану постанову адвокат Рукавець О.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Просить скасувати постанову Херсонського міського суду від 25.03.2026 року щодо ОСОБА_1 . Провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вважає постанову суду незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Вказує, що судом не було враховано, що ОСОБА_1 як командир лінійного батальйону не є розпорядником коштів. Подання рапорту на преміювання є суто технічною процедурою констатації факту участі військовослужбовця солдата ОСОБА_2 у бойових діях. Виплата додаткової винагороди 30000 грн. та 100000 грн. регулюється Постановою КМУ № 168 і є обов`язковою за умови виконання бойових завдань. Оскільки солдат ОСОБА_2 фактично перебував на передових позиціях, він був зобов`язаний включити його до списків на рівні з іншими бійцями. У його діях відсутній дискреційний вибір ( надавати чи не надавати виплату), тому відсутній приватний інтерес.

Під час розгляду справи та підготовки матеріалів ОСОБА_1 не було ознайомлено з матеріалами службового розслідування. Акт службового розслідування не був йому вручений, що позбавило його можливості надати заперечення. Документи , що стали основою обвинувачення містять його факсиміле, а не власноручний підпис. Використання факсиміле на юридично значущих документів без його згоди є недопустимим і ставить під сумнів його доказову силу.

Вказує, що суд першої інстанції не дослідив об`єктивну сторону правопорушення. Конфлікт інтересів виникає лише тоді, коли родинний зв`язок впливає на об`єктивність рішення. У даному випадку виплата є законним правом військовослужбовця, підтвердженим бойовим розпорядженням, а не його особистим рішенням як родича.

Адвокат Рукавець О.В. та ОСОБА_1 підтримали доводи і вимоги апеляційної скарги.

Прокурор просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги захисника.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи , вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.

Як слідує із постанови суду від 25.03.2026 року судом встановлено, що :

- Майор ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді командира 3 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_1 , будучи військовою посадовою особою Збройних Сил України та відповідно до підпункту «г» пункту 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія зазначеного Закону, у порушення вимог п.2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» під час виконання своїх службових повноважень не вжив заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів та не повідомив свого безпосереднього керівника у встановленому законом випадку та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, під час прийняття рішення а саме підписання та подання рапорту, щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь в бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій з розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у таких діях та заходах за період з 01 березня по 31 березня 2025 року, у тому числі його близькій особі - тестю матросу ОСОБА_2 , водію господарчого відділення взводу забезпечення 3 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_2 . Вказаний рапорт став підставою до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.04.2025 №395-ОД «Про виплату додаткової винагороди за березень 2025 року», на підставі чого матросу ОСОБА_2 у квітні 2025 року було нараховано та виплачено додаткову винагороду (бойові) в розмірі 54838, 71 грн. як такому, що 17 днів брав безпосередню участь у бойових діях або здійснював заходи, необхідні для забезпечення оборони України, а також додаткову винагороду, як такому, що виконував (спеціальні) завдання.

Суд кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-7 КУпАП як неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

- Майор ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді командира 3 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_1 , будучи військовою посадовою особою Збройних Сил України та відповідно до підпункту «г» пункту 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія зазначеного Закону, у порушення вимог п.3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» під час виконання своїх службових повноважень не вжив заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів та прийняв рішення, а саме 03.04.2025 підписав і подав рапорт, щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь в бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій з розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у таких діях та заходах за період з 01 березня по 31 березня 2025 року, у тому числі стосовно своєї близької особи - тестя матроса ОСОБА_2 , водія господарчого відділення взводу забезпечення 3 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_2 . Вказаний рапорт став підставою до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.04.2025 №395-ОД «Про виплату додаткової винагороди за березень 2025 року», на підставі чого матросу ОСОБА_2 у квітні 2025 року було нараховано та виплачено додаткову винагороду (бойові) в розмірі 54838, 71 грн. як такому, що 17 днів брав безпосередню участь у бойових діях або здійснював заходи, необхідні для забезпечення оборони України, а також додаткову винагороду, як такому, що виконував (спеціальні) завдання.

Суд кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.2 статті 172-7 КУпАП як вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів .

- Майор ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді командира 3 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_1 , будучи військовою посадовою особою Збройних Сил України та відповідно до підпункту «г» пункту 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія зазначеного Закону, у порушення вимог п.2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» під час виконання своїх службових повноважень не вжив заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів та не повідомив свого безпосереднього керівника у встановленому законом випадку та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, під час прийняття рішення а саме підписання та подання рапорту від 03.05.2025, щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави з розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у таких заходах за період з 01 по 30 квітня 2025 року та додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь в бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій з розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у таких діях та заходах за період з 01 по 30 квітня 2025 року, у тому числі його близькій особі - тестю матросу ОСОБА_2 , водію господарчого відділення взводу забезпечення 3 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_2 . Вказаний рапорт став підставою до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.05.2025 №498-ОД «Про виплату додаткової винагороди за квітень 2025 року», на підставі чого матросу ОСОБА_2 у травні 2025 року було нараховано та виплачено додаткову винагороду в розмірі 16000 грн. як такому, що 10 діб виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави та додаткову винагороду (бойові) в розмірі 53333, 33 грн. як такому, що 16 днів брав безпосередню участь у бойових діях або здійснював заходи, необхідні для забезпечення оборони України, а також додаткову винагороду, як такому, що виконував (спеціальні) завдання.

Суд кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-7 КУпАП як неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

- Майор ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді командира 3 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_1 , будучи військовою посадовою особою Збройних Сил України та відповідно до підпункту «г» пункту 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія зазначеного Закону, у порушення вимог п.3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» під час виконання своїх службових повноважень не вжив заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів та прийняв рішення, а саме 03.05.2025 підписав і подав рапорт, щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави з розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у таких заходах за період з 01 по 30 квітня 2025 року та додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь в бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій з розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у таких діях та заходах за період з 01 по 30 квітня 2025 року, у тому числі його близькій особі - тестю матросу ОСОБА_2 , водію господарчого відділення взводу забезпечення 3 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_2 . Вказаний рапорт став підставою до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.05.2025 №498-ОД «Про виплату додаткової винагороди за квітень 2025 року», на підставі чого матросу ОСОБА_2 у травні 2025 року було нараховано та виплачено додаткову винагороду в розмірі 16000 грн. як такому, що 10 діб виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави та додаткову винагороду (бойові) в розмірі 53333, 33 грн. як такому, що 16 днів брав безпосередню участь у бойових діях або здійснював заходи, необхідні для забезпечення оборони України, а також додаткову винагороду, як такому, що виконував (спеціальні) завдання.

Суд кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.2 статті 172-7 КУпАП як вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів .

- Майор ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді командира 3 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_1 , будучи військовою посадовою особою Збройних Сил України та відповідно до підпункту «г» пункту 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія зазначеного Закону, у порушення вимог п.2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» під час виконання своїх службових повноважень не вжив заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів та не повідомив свого безпосереднього керівника у встановленому законом випадку та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, під час прийняття рішення а саме підписання та подання рапорту, щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави з розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у таких заходах за період з 01 по 31 травня 2025 року, у тому числі його близькій особі - тестю матросу ОСОБА_2 , водію господарчого відділення взводу забезпечення 3 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_2 . Вказаний рапорт став підставою до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.06.2025 №664-ОД «Про виплату додаткової винагороди за травень 2025 року», на підставі чого матросу ОСОБА_2 у червні 2025 року було нараховано та виплачено додаткову винагороду в розмірі 28064,52 грн. як такому, що 29 діб виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави.

Суд кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-7 КУпАП як неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

- Майор ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді командира 3 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_1 , будучи військовою посадовою особою Збройних Сил України та відповідно до підпункту «г» пункту 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія зазначеного Закону, у порушення вимог п.3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» під час виконання своїх службових повноважень не вжив заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів та прийняв рішення, а саме 03.06.2025 підписав і подав рапорт, щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави з розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у таких заходах за період з 01 по 31 травня 2025 року, у тому числі стосовно своєї близької особи - тестя матроса ОСОБА_2 , водія господарчого відділення взводу забезпечення 3 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_2 . Вказаний рапорт став підставою до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.06.2025 №664-ОД «Про виплату додаткової винагороди за травень 2025 року», на підставі чого матросу ОСОБА_2 у червні 2025 року було нараховано та виплачено додаткову винагороду в розмірі 28064,52 грн. як такому, що 29 діб виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави.

Суд кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.2 статті 172-7 КУпАП як вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів .

- Майор ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді командира 3 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_1 , будучи військовою посадовою особою Збройних Сил України та відповідно до підпункту «г» пункту 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія зазначеного Закону, у порушення вимог п.2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» під час виконання своїх службових повноважень не вжив заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів та не повідомив свого безпосереднього керівника у встановленому законом випадку та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, під час прийняття рішення а саме підписання та подання рапорту 03.07.2025, щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави з розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у таких заходах за період з 01 по 30 червня 2025 року, у тому числі його близькій особі - тестю матросу ОСОБА_2 , водію господарчого відділення взводу забезпечення 3 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_2 . Вказаний рапорт став підставою до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.07.2025 №800-ОД «Про виплату додаткової винагороди за червень 2025 року», на підставі чого матросу ОСОБА_2 у липні 2025 року було нараховано та виплачено додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн. як такому, що 30 діб виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави.

Суд кваліфікува дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-7 КУпАП як неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

- Майор ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді командира 3 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_1 , будучи військовою посадовою особою Збройних Сил України та відповідно до підпункту «г» пункту 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія зазначеного Закону, у порушення вимог п.3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» під час виконання своїх службових повноважень не вжив заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів та прийняв рішення, а саме 03.07.2025 підписав і подав рапорт, щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави з розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у таких заходах за період з 01 по 30 червня 2025 року, у тому числі стосовно своєї близької особи - тестя матроса ОСОБА_2 , водія господарчого відділення взводу забезпечення 3 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_2 . Вказаний рапорт став підставою до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.07.2025 №800-ОД «Про виплату додаткової винагороди за червень 2025 року», на підставі чого матросу ОСОБА_2 у липні 2025 року було нараховано та виплачено додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн. як такому, що 30 діб виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави.

Суд кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.2 статті 172-7 КУпАП як вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів .

- Майор ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді командира 3 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_1 , будучи військовою посадовою особою Збройних Сил України та відповідно до підпункту «г» пункту 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія зазначеного Закону, у порушення вимог п.2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» під час виконання своїх службових повноважень не вжив заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів та не повідомив свого безпосереднього керівника у встановленому законом випадку та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, під час прийняття рішення а саме підписання та подання рапорту 03.08.2025, щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави з розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у таких заходах за період з 01 по 31 липня 2025 року, у тому числі його близькій особі - тестю матросу ОСОБА_2 , водію господарчого відділення взводу забезпечення 3 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_2 . Вказаний рапорт став підставою до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.08.2025 №968-ОД «Про виплату додаткової винагороди за липень 2025 року», на підставі чого матросу ОСОБА_2 у серпні 2025 року було нараховано та виплачено додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн. як такому, що 31 добу виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави.

Суд кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-7 КУпАП як неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

- Майор ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді командира 3 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_1 , будучи військовою посадовою особою Збройних Сил України та відповідно до підпункту «г» пункту 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія зазначеного Закону, у порушення вимог п.3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» під час виконання своїх службових повноважень не вжив заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів та прийняв рішення, а саме 03.08.2025 підписав і подав рапорт, щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави з розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у таких заходах за період з 01 по 31 липня 2025 року, у тому числі стосовно своєї близької особи - тестя матроса ОСОБА_2 , водія господарчого відділення взводу забезпечення 3 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_2 . Вказаний рапорт став підставою до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.08.2025 №968-ОД «Про виплату додаткової винагороди за липень 2025 року», на підставі чого матросу ОСОБА_2 у серпні 2025 року було нараховано та виплачено додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн. як такому, що 31 добу виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави.

Суд кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.2 статті 172-7 КУпАП як вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів .

- Майор ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді командира 3 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_1 , будучи військовою посадовою особою Збройних Сил України та відповідно до підпункту «г» пункту 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія зазначеного Закону, у порушення вимог п.2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» під час виконання своїх службових повноважень не вжив заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів та не повідомив свого безпосереднього керівника у встановленому законом випадку та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, під час прийняття рішення а саме підписання та подання рапорту 03.09.2025, щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави з розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у таких заходах за період з 01 по 31 серпня 2025 року, у тому числі його близькій особі - тестю матросу ОСОБА_2 , водію господарчого відділення взводу забезпечення 3 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_2 . Вказаний рапорт став підставою до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.09.2025 №1193-ОД «Про виплату додаткової винагороди за серпень 2025 року», на підставі чого матросу ОСОБА_2 у вересні 2025 року було нараховано та виплачено додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн. як такому, що 31 добу виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави.

Суд кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-7 КУпАП як неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

-Майор ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді командира 3 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_1 , будучи військовою посадовою особою Збройних Сил України та відповідно до підпункту «г» пункту 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія зазначеного Закону, у порушення вимог п.3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» під час виконання своїх службових повноважень не вжив заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів та прийняв рішення, а саме 03.09.2025 підписав і подав рапорт, щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави з розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у таких заходах за період з 01 по 31 серпня 2025 року, у тому числі стосовно своєї близької особи - тестя матроса ОСОБА_2 , водія господарчого відділення взводу забезпечення 3 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_2 . Вказаний рапорт став підставою до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.09.2025 №1193-ОД «Про виплату додаткової винагороди за серпень 2025 року», на підставі чого матросу ОСОБА_2 у вересні 2025 року було нараховано та виплачено додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн. як такому, що 31 добу виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави.

Суд кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.2 ст. 172-7 КУпАП як вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів .

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

До апеляційної скарги не було додано нових доказів, клопотань про дослідження нових доказів чи витребування інших доказів апеляційна скарга не містить.

Із постанови, що оскаржується та технічного запису судового засідання вбачається, що ОСОБА_1 та його захисник адвокат Рукавець О.В. не ставили під сумнів належність, допустимість , достовірність протоколів про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією та доданих до нього доказів. Захисник звертав увагу суду на те, що ОСОБА_1 не був ознайомлений із актом службового розслідування і що цей документ містить не підпис , а факсиміле ОСОБА_1 .

У судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав, вказуючи, що ОСОБА_2 є батьком його дружини, про що було відомо командиру бригади ВЧ НОМЕР_1 підполковнику ОСОБА_4 . Зазначав, що повідомляв рапортом командира бригади ОСОБА_5 про наявність конфлікту інтересів, однак останній цей рапорт знищив. Також вказував, що за його наказом виплати ОСОБА_2 нараховані та сплачені не були, він лише підготував рапорт зі списком осіб, які здійснювали бойові завдання, та яким належать виплати відповідно до вимог законодавства. ОСОБА_2 був в цьому списку серед інших осіб, які здійснювали бойові завдання, та йому повинні були нараховані ці виплати згідно з законом. Виплати були нараховані та здійснені правомірно.

Захисник Рукавець О.В. в суді першої інстанції просив закрити провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не підписував безпосередньо наказ про виплату коштів ОСОБА_2 , тобто рішення про здійснення виплат він не приймав. ОСОБА_1 лише підписав рапорт, який констатував знаходження підлеглого ОСОБА_2 в зоні бойових дій. Крім того, вказував про закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності, який потрібно рахувати з дня проведення акту службового розслідування.

Висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1,2 ст. 172-7 КУпАП, як видно із постанови , суд побудував на оцінці сукупності досліджених доказів:

- протоколів про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №-31/2026 від 04.03.202; №-32/2026 від 04.03.2026 , №-33/2026 від 04.03.2026 , №-34/2026 від 04.03.2026 №-35/2026 від 04.03.2026 , №-36/2026 від 04.03.2026 , №-37/2026 від 04.03.2026 , №-38/2026 від 04.03.2026; №-39/2026 від 04.03.2026 ; №-40/2026 від 04.03.2026 , №-41/2026 від 04.03.2026, №-42/2026 від 04.03.2026 , в яких детально викладено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.

В апеляційній скарзі захисником не ставиться під сумнів відповідність зазначених протоколів вимогам ст. 256 КУпАП та дотримання вимог ст. 255 КУпАП щодо повноважності особи на складання протоколів. Належність та допустимість протоколів про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією як доказів в апеляційній скарзі не оспорюється.

- повідомленні про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією ОСОБА_6 управлінню стратегічних розслідувань в Херсонській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 13.10.2025 року, отриманим 28.10.2025 року;

- рапорті уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції у військовій частині від 29.09.2025;

- наказі командира військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони України від 01.10.2025 № 4192 “Про призначення службового розслідування”;

- акті службового розслідування;

- наказі командира військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони України від 09.10.2025 № 1365“Про результати службового розслідування”;

- доповіді про виявлення факту вчинення правопорушення від 01.10.2025;

- наказі командира військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони України (по стройовій частині) від 28.09.2025 №3;

- наказі командира військової частини НОМЕР_3 Міністерства Оборони України від 08.11.2023 №709;

- наказі командувача військово-морських сил ЗСУ від 14.11.2024 №582;

- наказі командира військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони України від 04.01.2025 №4;

- наказі командира військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони України (по стройовій частині) від 04.09.2025 №251;

- наказі командира військової частини НОМЕР_4 Міністерства Оборони України (по стройовій частині)від 05.09.2025 №250;

- наказі командира військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони України від 15.03.2025 №74;

- письмових поясненнях ОСОБА_2 , в яких він зазначив, що він є тестем майора ОСОБА_1 , з яким позаслужбових відносин особливо не підтримує, спілкування носить формальний та обмежений характер;

- листі ВЧ НОМЕР_1 від 10.11.2025 №11827кп/вих;

- рапорті від 03.04.2025 командиру військової частини НОМЕР_1 за підписом командира 3 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 про наявність підстав для виплати додаткової винагороди з переліком осіб, які виконували бойові завдання, серед яких міститься « ОСОБА_2 »;

- витязі з наказу від 04.04.2025 № 395-ОД “Про виплату додаткової винагороди за березень 2025 року” з додатком;

- рапорті від 03.05.2025 командиру військової частини НОМЕР_1 за підписом командира 3 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 про наявність підстав для виплати додаткової винагороди з переліком осіб, які виконували бойові завдання, серед яких міститься « ОСОБА_2 »;

- наказі командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.05.2025 №498-ОД «Про виплату додаткової винагороди за квітень 2025 року»;

- рапорті від 03.06.2025 командиру військової частини НОМЕР_1 за підписом командира 3 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 про наявність підстав для виплати додаткової винагороди з переліком осіб, які виконували бойові завдання, серед яких міститься « ОСОБА_2 »;

- наказі командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.06.2025 №664-ОД «Про виплату додаткової винагороди за травень 2025 року» з переліком осіб, які виконували бойові завдання, серед яких міститься « ОСОБА_2 »;

- рапорті від 03.07.2025 командиру військової частини НОМЕР_1 за підписом командира 3 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 про наявність підстав для виплати додаткової винагороди з переліком осіб, які виконували бойові завдання, серед яких міститься « ОСОБА_2 »;

- наказі командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.07.2025 №800-ОД «Про виплату додаткової винагороди за червень 2025 року», з переліком осіб, які виконували бойові завдання, серед яких міститься « ОСОБА_2 »;

- рапорті від 03.08.2025 командиру військової частини НОМЕР_1 за підписом командира 3 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 про наявність підстав для виплати додаткової винагороди з переліком осіб, які виконували бойові завдання, серед яких міститься « ОСОБА_2 »;

- наказі командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.08.2025 №968-ОД «Про виплату додаткової винагороди за липень 2025 року», з переліком осіб, які виконували бойові завдання, серед яких міститься « ОСОБА_2 »;

- рапорті від 03.09.2025 командиру військової частини НОМЕР_1 за підписом командира 3 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 про наявність підстав для виплати додаткової винагороди з переліком осіб, які виконували бойові завдання, серед яких міститься « ОСОБА_2 »;

- наказі командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.09.2025 №1193-ОД «Про виплату додаткової винагороди за серпень 2025 року», з переліком осіб, які виконували бойові завдання, серед яких міститься « ОСОБА_2 »;

- витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження з якого вбачається, що батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, 08.10.2016 року Радехівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В апеляційній скарзі захисник наводить доводи про те, що акт службового розслідування не був вручений ОСОБА_1 для ознайомлення , що позбавило його можливості надати заперечення і документи ( без вказівки на конкретні документи) , що стали основою обвинувачення містять його факсиміле, а не власноручний підпис, що є недопустимим і ставить під сумнів їхню доказову силу.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення, згідно з положеннями ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і відеозапису.

Розгляд справ про адміністративні правопорушення здійснюється з дотриманням принципів диспозитивності, свободи в поданні учасниками справи суду доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.252,280 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд у постанові навів оцінку покладеним в основу судового рішення доказам, а також навів мотиви, з яких відхилив доводи ОСОБА_1 та його захисника щодо наявності підстав для закриття провадження у справі.

Судом встановлено, що Наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 08.11.2023 №709 (по особовому складу) старшому лейтенанту ОСОБА_1 , начальнику штабу-заступнику командира танкового батальйону ВЧ НОМЕР_1 , присвоєно чергове військове звання офіцерського складу «капітан».

Наказом командувача військово-морських сил ЗСУ від 14.11.2024 №582, капітану ОСОБА_1 , начальнику штабу-заступнику командира танкового батальйону ВЧ НОМЕР_1 , присвоєно чергове військове звання офіцерського складу «майор»;

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони України від 04.01.2025 №4 майора ОСОБА_1 , начальника штабу-заступника командира танкового батальйону, призначено з 04 січня 2025 року на посаду командира НОМЕР_5 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони України.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони України (по стройовій частині) від 04.09.2025 №251 майора ОСОБА_1 , командира НОМЕР_5 батальйону берегової оборони, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_6 (по особовому складу) від 28 серпня 2025 року №156 на посаду офіцера резерву взводу резерву офіцерського складу роти резерву офіцерського складу військової частини НОМЕР_4 , визнано таким, що 04 вересня 2025 року справи та посаду здав і вибув до нового місця військової служби. Також вказаним наказом з 04.09.2025 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_4 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_4 Міністерства Оборони України (по стройовій частині)від 05.09.2025 №250 майора ОСОБА_1 , офіцера резерву 1 взводу офіцерського складу ВЧ НОМЕР_4 , призначеного наказом Начальника Генерального штабу ЗСУ (по особовому складу) від 30.08.2025 №879 на посаду командира стрілецького батальйону до ВЧ НОМЕР_7 , з 06.09.2025 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення

Враховуючи положення до п. 12 ст. 6 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суд встановив, що майор ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді командира 3 батальйону берегової оборони ВЧ НОМЕР_1 , є військовою посадовою особою Збройних Сил України та суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, та суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до ст. 20-1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військові посадові особи зобов`язані вживати заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом України “Про запобігання корупції”.

Зазначені висновки суду в апеляційній скарзі захисником не оспорюються.

З досліджених доказів судом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони України від 15.03.2025 №74, матроса за призовом по мобілізації ОСОБА_2 , призначеного наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 11 березня 2025 року №522-РС на вакантну посаду водія господарчого відділення взводу забезпечення НОМЕР_5 батальйону берегової оборони, який прибув в район виконання бойових завдань на території України в складі оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_4 », із військової частини НОМЕР_8 , АДРЕСА_1 , 31 березня 2025 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на речове і грошове забезпечення, і визнано таким, що 15.03.2025 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків шпк “матрос”.

З 15.03.2025 ОСОБА_2 було призначено в підпорядкування ОСОБА_1 , що не оспорюється в апеляційній скарзі, а також не оспорювалося ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді командира 3 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_1 , підписав і подав рапорти від 03.04.2025 року, від 03.05.2025 року, від 03.06.2025 року, від 03.07.2025 року, від 03.08.2025 року , від 03.09.2025 року щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави з розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у таких заходах у тому числі стосовно своєї близької особи - тестя матроса ОСОБА_2 , водія господарчого відділення взводу забезпечення 3 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_2 , які стали підставою для видання наказу ВЧ НОМЕР_1 , зокрема:

наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.04.2025 №395-ОД «Про виплату додаткової винагороди за березень 2025 року», на підставі чого матросу ОСОБА_2 у квітні 2025 року було нараховано та виплачено додаткову винагороду (бойові) в розмірі 54838, 71 грн.

наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.05.2025 №498-ОД «Про виплату додаткової винагороди за квітень 2025 року», на підставі чого матросу ОСОБА_2 у травні 2025 року було нараховано та виплачено додаткову винагороду в розмірі 16000 грн.

наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.06.2025 №664-ОД «Про виплату додаткової винагороди за травень 2025 року», на підставі чого матросу ОСОБА_2 у червні 2025 року було нараховано та виплачено додаткову винагороду в розмірі 28064,52 грн.

наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.07.2025 №800-ОД «Про виплату додаткової винагороди за червень 2025 року», на підставі чого матросу ОСОБА_2 у липні 2025 року було нараховано та виплачено додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн. як такому, що 30 діб виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави.

наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.08.2025 №968-ОД «Про виплату додаткової винагороди за липень 2025 року», на підставі чого матросу ОСОБА_2 у серпні 2025 року було нараховано та виплачено додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн.

наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.09.2025 №1193-ОД «Про виплату додаткової винагороди за серпень 2025 року», на підставі чого матросу ОСОБА_2 у вересні 2025 року було нараховано та виплачено додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн. як такому, що 31 добу виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави.

Зазначені обставини в апеляційній скарзі захисником не спростовуються. Факт підписання і подання рапортів від 03.04.2025 року, від 03.05.2025 року, від 03.06.2025 року, від 03.07.2025 року, від 03.08.2025 року , від 03.09.2025 року щодо виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді першої інстанції не оспорював.

Суд дійшов висновку, що під час перебування на посаді командира 3 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_1 у ОСОБА_1 наявні службові повноваження, які у даному випадку мають дискреційний характер. Під час прийняття рішення та вчинення дій по підписанню відповідного рапорту у ОСОБА_1 наявний конфлікт інтересів, зумовлений родинними відносинами до особи щодо якої приймається рішення, ОСОБА_1 особисто підписав рапорти щодо необхідності призначення цих виплат близькій особі для його скерування командиру військової частини НОМЕР_1 . В подальшому ці рапорти стали підставою для винесення наказу командира про виплату додаткової винагороди, що вказує про вчинення дій та прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

Суд відхилив посилання сторони захисту про здійснення письмового повідомлення ОСОБА_1 командира військової частини ОСОБА_4 про наявність у нього конфлікту інтересів через підпорядкування близького родича, яке в подальшому, зі слів ОСОБА_1 , було знищено командиром ОСОБА_4 , оскільки належних та допустимих доказів зазначеної обставини в судовому засіданні надано не було.

В апеляційній скарзі захисник вказує на помилковість таких висновків суду, мотивуючи свою позицію тим, що ОСОБА_1 як командир лінійного батальйону не є розпорядником коштів. Зазначає, що подання рапорту на преміювання є суто технічною процедурою констатації факту участі військовослужбовця солдата ОСОБА_2 у бойових діях, а виплата додаткової винагороди військовослужбовцям регулюється Постановою КМУ № 168 і є обов`язковою за умови виконання бойових завдань. також зазначає, що у діях ОСОБА_1 відсутній дискреційний вибір ( надавати чи не надавати виплату), тому відсутній приватний інтерес. Також посилається на те, що акт службового розслідування не може бути взятий до уваги як доказ, оскільки не був наданий для ознайомлення ОСОБА_1 та містить його факсиміле.

Із постанови суду вбачається, що висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень ґрунтується на сукупності досліджених доказів, а не виключно на акті службового розслідування . З наявного у справі копії акту службового розслідування, завіреної начальником штабу – заступником командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_9 та посадовою особою управління стратегічних розслідувань вбачається, що службове розслідування проведено відповідно до Порядку проведення службового розслідування у Збройних силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 27 листопада 2017 року № 608, наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.10.2025 року № 4192-АД, акт підписаний начальником групи з`ясування обставин, причин та умов правопорушень військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_10 та містить зазначення : згідно з оригіналом Начальник штабу- заступник командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_11 .

Вимоги до змісту акту службового розслідування передбачені розділом V Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України , затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 року № 608 , а розділом VI зазначеного порядку передбачено, що за зверненням військовослужбовця, стосовно якого проводилось службове розслідування, йому надається завірена копія акта службового розслідування або витяг з акта, в частині, що його стосується, за умови, що вони не містять інформації з обмеженим доступом.

Якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.

Наданий під час апеляційного розгляду витяг з ЄРДР згідно з яким 20.05.2026 року до ЄРДР за ознаками ч. 1 ст. 366 КК були внесені відомості на підставі ухвали Комунарського районного суду м.Запоріжжя якою зобов`язано за заявою ОСОБА_1 від 21.03.2026 року уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Мелітополі, внести відомості за фактом можливої підробки документів, вчинених службовими особами військової частини НОМЕР_1 на території Білозерського району Херсонської області сам по собі не є доказом надання до суду завідомо підробленого акту службового розслідування , з урахуванням положень ст. 62 Конституції.

Досліджена під час апеляційного розгляду заява ОСОБА_1 про вчинення злочину від 21.03.2026 року , а підставі якої були внесені відомості до ЄРДР, містить ствердження щодо використання факсиміле для підтвердження ознайомлення з актом службової перевірки , акт не було надано для ознайомлення, що позбавило його права на оскарження акта службового розслідування.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 , як видно, не спростовував , що підписував зазначені у протоколах рапорти, із заявою до правоохоронних органів про підроблення його підпису на рапортах не звертався, в апеляційній скарзі не спростовував підписання зазначених рапортів , під час апеляційного розгляду спочатку також не спростовував, що підписував і подавав рапорти командиру , перелічені у протоколах, враховуючи сукупність досліджених доказів, які покладені в основу постанови, апеляційний суд критично оцінює пояснення ОСОБА_1 , висловлені в останньому судовому засіданні про те, що зазначені у постанові суду рапорти він не підписував.

Статтею 1 Закону України « Про запобігання корупції» визначено, що :

потенційний конфлікт інтересів це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;

реальний конфлікт інтересів це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до приписів ст. 28 Закону України « Про запобігання корупції » особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

У разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона має право звернутися за роз`ясненням до Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону.

Якщо особа отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона звільняється від відповідальності, якщо у діях, щодо яких вона зверталася за роз`ясненням пізніше було виявлено конфлікт інтересів.

Національне агентство наділене повноваженнями стосовно надання рекомендаційних

роз`яснень, методичної та консультаційної допомоги щодо застосування актів законодавства

з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів (ч.1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції»).

Відповідно до Методичних рекомендації НАЗК щодо застосування окремих положень Закону України « Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів , дотримання обмежень щодо запобігання корупції в редакції , що діяла на час складання протоколів про адміністративне правопорушення , враховуючи наведені у ст. 1 закону України « Про запобігання корупції »визначення, конфлікт інтересів може існувати у особи в ситуації, коли одночасно наявні такі його складові:

- в особи є приватний інтерес;

- в особи наявні службові повноваження, під час реалізації яких вона може на власний розсуд вчиняти дії, приймати рішення саме з питання, у якому в неї наявний приватний інтерес;

- такі службові повноваження мають дискреційний характер (тобто є такими, коли особа може на власний розсуд обирати з кількох юридично допустимих дій, рішень).

За встановлених судом обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що матрос ОСОБА_2 перебував у прямому підпорядкування командира лінійного батальйону ОСОБА_1 , враховуючи характер сімейних стосунків на час підписання зазначених у протоколах рапортів у ОСОБА_1 як командира наявний приватний інтерес , а відповідно і конфлікт інтересів , коли у нього в підпорядкуванні перебуває близька особа.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 « Питання деяких виплат військовослужбовцям , особам рядового і начальницького складу , поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану » на яку посилається апелянт, серед іншого передбачено, що військовослужбовцям ЗСУ , які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах; військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил та деяким іншим особам , затвердженим Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 з наступними змінами, у розділі XXXIV Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану передбачено перелік документів на підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, до яких віднесено зокрема рапорт (донесення) командира підрозділу , а також визначено, що накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця саме на підставі рапортів командирів підрозділів.

Отже саме рапорт командира підрозділу, в якому зазначаються відомості які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях, чи виконання бойового спеціального завдання та час( період) його виконання, є підставою для видачі командиром військової частини наказу про виплату додаткової винагороди та відповідно підставою для визначення розміру додаткової винагороди пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

При потенційному конфлікті інтересів у особи наявний приватний інтерес у сфері, в якій вона виконує свої службові/представницькі повноваження. Така ситуація надалі впливатиме на об`єктивність особи під час реалізації повноважень.

При реальному конфлікті інтересів особа реалізує (повинна реалізувати) свої повноваження з питання, у якому у неї наявний приватний інтерес. Це викликає суперечність між повноваженнями і приватним інтересом, яка впливає на об`єктивність вчинення дій чи прийняття рішень.

Суперечність полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес, а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов`язки в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу.

Тому навіть за умови, що особа, маючи приватний інтерес, приймає об`єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.

Перебування у підпорядкуванні командира підрозділу близької особи зумовлюють наявність у сфері реалізації його повноважень приватного інтересу, а реалізуючи свої повноваження з питання, у якому наявний приватний інтерес , особа вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.

Враховуючи викладене, не можна погодитися із доводами апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 реалізуючи свої повноваження щодо надання рапортів для виплати додаткової винагороди не діяв в умовах реального конфлікту інтересів.

Покладені в основу постанови докази доводять, що ОСОБА_1 не повідомив у встановленому законом порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку сукупності доказів, які були йому надані і дійшов висновку, що вони у своїй сукупності доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП. Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Зважаючи на викладене, постанова суду щодо ОСОБА_1 з підстав, зазначених в апеляційній скарзі скасуванню не підлягає, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Рукавця О.В. залишити без задоволення.

Залишити без змін постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 25 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Копію постанови направити учасникам справи у порядку ст. 295 КУпАП.

Суддя О.В. Калініна