Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №627/395/26 — Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/395/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі

головуючої судді Вовк Л. В.

з участю секретаря судового засідання Тішакіної Л.В.,

учасники справи :

позивач орган опіки та піклування Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області ,

представник позивача Пономаренко Л.А.,

відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору : служба у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області ,

представник третьої особи Пахаренко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Краснокутськ Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області,

у с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача .

У вересні 2023 року , орган опіки та піклування Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, у якому , з урахуванням уточнених позовних вимог, в останній редакції від 06.05.2026 , просить суд позбавити відповідачів батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 та стягнути з них аліменти на утримання дитини у розмірі частини усіх видів їх доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня подачі позову до досягнення дитиною повноліття.

В обгрунтування позову зазначено , що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Біологічні батьки не виконували свої батьківські обов`язки , зловживали спиртним напоями , не працювали, діти були недоглянуті, голодні , брудні . В домоволодінні відповідачів порушено всі санітарно-гігієнічні норми , продукти харчування відсутні , присадибна ділянка не засаджена , Родина ОСОБА_1 перебуває під соціальним супроводом КЗ « Краснокутський ЦНСП » від 04.05.2023. Органом опіки та піклуванням при виконавчому комітеті Краснокутської селищної ради ОСОБА_3 влаштовано до патронатного вихователя. Позивач вважає , що існують підстави для позбавлення батьківських прав відповідачів, оскільки вони ухиляються від виконання батьківських та подальше перебування дитини у батьків створює загрозу для її життя та здоров`я.

Відповідачі відзив на позовну заяву до суду не подали.

Заяви , клопотання , інші процесуальні дії у справі .

Ухвалою Краснокутського районного суду Харківської області від 28.09.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 06.11.2023, о 10:00.

28.11.2023 ухвалою суду зупинено провадження у справі , до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 на військовій службі у складі ЗСУ.

Ухвалою суду від 31.03.2026 поновлено провадження у справі.

06.05.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про виклик свідків.

06.05.2026, ухвалою суду, закрито підготовче провадження у справі , справа призначена до судового розгляду по суті на 01.06.2026 , об 11:30.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився , подав заяву , в якій просить розглянути справу у його відсутність , проти позову заперечував .

Відповідачка до суду повторно не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час і місце слухання справи була повідомлена належним чином та у встановлений законом строк і порядок, про що свідчать судові повістки про виклик , направлені за зареєстрованим її місцем проживання та оголошення про виклик, розміщене на офіційному вебпорталі Судова влада України.

Представник третьої особи у судовому засіданні позов підтримав, просить задовольнити .

Суд , вислухавши пояснення сторін , представника третьої особи , допитавши свідків, дослідивши письмові докази по справі , дійшов наступних висновків.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 31.08.1991 перебувають у зареєстрованому шлюбі .

Від шлюбу, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане Колонтаївською сільською радою Краснокутського району Харківської області від 27.11.2013 , актовий запис №8 , де в графі батько зазначено « ОСОБА_2 », а в графі мати - « ОСОБА_1 ». ( а.с. 8, т.1)

Згідно довідки-характеристики виконавчого комітету Краснокутської селищної ради від 19.09.2023, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані по АДРЕСА_1 та мають такий склад сім`ї : три дочки : ОСОБА_5 , 1997 року народження, ОСОБА_6 , 2000 року народження , ОСОБА_7 , 2008 року народження, сина ОСОБА_3 , 2013 року народження. ОСОБА_2 призваний на військову службу за мобілізацією , ОСОБА_1 зловживає спиртним напоями , веде аморальний спосіб життя , вихованням дітей не займається , не працює . ( а.с. 12, т.1)

Згідно листа КЗ « Краснокутський центр соціальних служб» від 04.05.2023 , адресованого начальнику служби у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, родина ОСОБА_1 перебуває під соціальним супроводом. У родині проживають та виховуються двоє неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , 2013 року народження , та ОСОБА_7 , 2008 року народження. Потреби дітей не задовольняються , діти брудні , голодні , дистанційне навчання не відвідують , не мають окремого спального місця , засобів гігієни , канцелярського приладдя. Будинок в занедбаному стані , потребує капітального ремонту . Діти знаходяться у дитячому відділенні КНП «Краснокутська ЦРЛ» . З метою забезпечення прав та інтересів дітей , просять розглянути питання на комісії захисту прав дітей щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , оскільки існує загроза життю та здоров`ю дітей. ( а.с. 13, т.1)

Як убачається з характеристики директора Колонтаївського ліцею від 08.05.2023, ОСОБА_3 з 1 класу зарекомендував себе як старанний , дисциплінований , працелюбний здобувач освіти. Перейшовши на дистанційну форму навчання , дитина зовсім втратила бажання вчитися , телефону дитина не має, мати жодного разу не привела сина до ліцею для індивідуальних занять . Під час спілкування з батьками хлопчика , особливо з татом , відчувалася з його боку зацікавленість, батько обіцяв контролювати дитину та допомагати їй у навчанні , але все відбувалося лише на словах. ( а.с. 15, т.1)

Відповідно до акту обстеження житлових та матеріально - побутових умов від 04.04.2023, 12.05.2023 комісією обстежені умови проживання сім`ї ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , та встановлено, що стан будинку незадовільний , площа будинку складає 40 м2, у будинку 2 кімнати , пічне опалення , санітарно-побутові умови незадовільні . У будинку порушені всі санітарно-гігієнічні норми, присадибна ділянка не засаджена, продукти харчування відсутні . Рекомендовано батькам навести лад у будинку ( а.с. 17, 23, т.1)

З акту проведення оцінки рівня безпеки дитини від 04.05.2026 вбачається , що у будинку повсюди валяються брудні речі, постільна білизна відсутня , на момент відвідування, в будинку відсутня приготована їжа . Згідно висновку щодо рівня безпеки дитини - небезпечно. Мати провину визнає , нею написана заява про влаштування дитини до патронатного вихователя. ( а.с.18-22, т.1 )

Наказом служби у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області №20 від 05.05.2023 , на облік служби у справах дітей постановлено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає у сім`ї , що опинилася в складних життєвих обставинах. ( а.с. 16, т.1)

Рішенням виконавчого комітету Краснокутської селищної ради №118 від 25.05.2023 , малолітній ОСОБА_3 влаштований до сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_9 з 15.05.2023 строком на 3 місяці ( а.с. 25-26, т.1).

Відповідно до акту про факт передачі дитини, складеного службою у справах дітей Краснокутської селищної ради від 15.05.2023 , дитина ОСОБА_3 переданий патронатному вихователю ОСОБА_9 ( а.с. 28, т.1)

Як вбачається з акту обстеження житлових та матеріально - побутових умов від 14.08.2023, доступу до домоволодіння родини ОСОБА_1 не надано . Після огляду подвір`я встановлено , що вікна в будинку розбиті , подвір`я заросло бур`янами , присадибна земельна ділянка не оброблена , відсутні ознаки проживання у будинку. ( а.с. 36, т.1)

Постановами Краснокутського районного суду Харківської області від 27.03.2023, 08.05.2023, ОСОБА_1 притягувалася до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків за ч.1 ,ч.2 ст.184 . ( а.с.37, 38, т.1)

Згідно інформації тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 від 06.11.2023, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , призваний у ЗСУ за мобілізацією 09.03.2023 . ( а.с.122, т.1)

З інформації наданої начальником Центрального управління персоналу штабу командування Сухопутних військ ЗСУ ОСОБА_11 від 05.03.2026 вбачається , що ОСОБА_2 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 11.11.2025 № 320, має статус військовослужбовця ,що самовільно залишив військову частину з 11.11.2025. ( а.с. 136, т.1)

Актом обстеження житлових та матеріально - побутових умов від 22.04.2026 в будинку родини ОСОБА_1 , санітарно - побутові умови незадовільні , скрізь суцільний безлад. Домоволодіння не придатне до життя , у будинку вибиті вікна , частина будинку обвалилася , будинок в аварійному стані , господарі не планують його ремонтувати , ОСОБА_1 зловживає спиртними напоями , ОСОБА_2 займається бездіяльністю. ( а.с.177, т.1)

Характеристикою директора Краснокутського ліцею №1 ОСОБА_12 від 01.04.2026, ОСОБА_3 зарекомендував себе як спокійний , доброзичливий та відповідальний учень . Дитина систематично відвідує уроки , не має пропусків без поважних причин . Патронатна вихователька приділяє належну увагу вихованню дитини . Біологічні батьки ОСОБА_3 жодного разу не цікавилися навчанням учня , батьківські збори не відвідували , зв`язок із закладом освіти не підтримували. ( а.с. 178, т.1)

Згідно наказу служби у справах дітей Краснокутської селищної ради № 44 від 30.04.2026 , ОСОБА_3 влаштований на тимчасове перебування та виховання до родини ОСОБА_14 строком з 01.05.2026 по 01.11.2026 .( а.с.179, т.1)

Як свідчить відповідь старости Колонтаївського старостинського округу апарату Краснокутської селищної ради від 01.07.2026, ОСОБА_2 веде аморальний спосіб життя , зловживає спиртними напоями , домоволодіння ОСОБА_1 має занедбаний стан , присутня повна антисанітарія , відсутні умови для проживання дитини , продукти харчування , гігієни. ( а.с. 17, т.2)

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснила , що вона працювала фахівцем із соціальної роботи КЗ « Краснокутський ЦНСП» Краснокутської селищної ради та здійснювала соціальний супровід сім`ї ОСОБА_1 . Біологічні батьки не виконували батьківські обов`язки , діти були неохайні , голодні , недоглянуті , відсутні були продукти харчування , в будинку антисанітарія , діти не ходили до школи , батьки з ними не займалися . Будинок непридатний до проживання , умови для проживання дітей не створені.

Допитана у справі свідок ОСОБА_16 , заступник директора КЗ «Краснокутський ЦНСП» Краснокутської селищної ради , пояснила , що родина ОСОБА_1 перебувала на обліку з липня 2022 по серпень 2023 , як сім`я , що опинилась у складних життєвих обставинах, соціальна служба надавала сім`ї ОСОБА_1 соціальну та практичну допомогу , у зв`язку зі складними життєвими обставинами , допомагала у оформленні документів , наданні гуманітарної допомоги та врегулювання кризових ситуацій у сім`ї . Біологічні батьки дітьми не займалися , зловживали спиртним напоями , ухилялися від виконання батьківських обов`язків , умови для проживання дітей відсутні.

Свідок ОСОБА_9 , патронатний вихователь, пояснила суду , що ОСОБА_3 проживав у неї тривалий час , з травня 2022 року по квітень 2026 р. Коли служба у справах дітей , вилучила хлопчика у біологічних дітей , дитина була засмучена , неохайна , налякана , у хворобливому стані . Іноді біологічна матір ОСОБА_1 відвідувала дитину , гостинців не приносила , зустрічалася з сином , будучи у нетверезому стані . В подальшому , мати долею дитини не цікавилася , матеріально не допомагала. Батько дитини, перебуваючи у ЗСУ, телефонував свідку , цікавився життям дитини , пересилав кошти, однак як прийшов у відпустку , дитину не відвідував. На даний час відповідач ОСОБА_2 проживає у старшої дочки , власне житло непридатне для проживання , належні умови для проживання дитини відсутні . Зі слів ОСОБА_1 , їй відомо , що вона з чоловіком не проживає , співмешкає з іншим чоловіком . Дитина не сумувала за батьками , бажання повернутися до біологічних батьків , хлопчик не виявляв.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснила , що з 30.04.2026 на тимчасове перебування до її родини влаштований малолітній ОСОБА_3 . Дитина спокійна , за біологічних батьків не згадує . За час перебування дитини у її родині , біологічні батьки долею дитини не цікавилися , матеріально не допомагали , сина не відвідували.

Судом установлено , що батьки дитини ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ведуть аморальний спосіб життя , не працюють , зловживають спиртними напоями , за місцем реєстрації не проживають, місце проживання ОСОБА_1 не відомо . ОСОБА_2 самовільно залишив військову частину , тимчасово проживає без реєстрації у родині старшої доньки ОСОБА_18 по АДРЕСА_2 . Житло родини ОСОБА_1 за адресою : АДРЕСА_1 , непридатне для проживання ( обвалилася стеля , вибиті вікна) , що підтверджується актом обстеження житлових та матеріально-побутових умов , складеного комісією у складі : начальника служби у справах дітей Краснокутської селищної ради Л.Пономаренко , завідувача сектору усиновлення та сімейних форм виховання СДД Р.Пахаренко , спеціаліста ССД Т.Шевченко від 02.07.2026. ( а.с. 15, т.2)

Статтею 150 СК України передбачений обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Згідно із частинами 2, 4 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно із частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Зазначені гарантії кореспондуються із ст. 52 Конституції України, відповідно до якої діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

В свою чергу, відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини, схваленої резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Зокрема , пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено , що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини і водночас, санкція (відповідальність) за протиправну винну поведінку матері або батька.

Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має особа, в сім`ї якої проживає дитина.

Пунктами 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За правилами статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Разом з цим суд зауважує, що відповідно до ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (ч. 5 ст. 19 СК України).

При цьому суд може не погодитися із висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим і суперечить інтересам дитини (ч. 6 ст. 19 СК України).

Згідно висновку органу опіки і піклування , затвердженого рішенням виконавчого комітету Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області № 202 від 30.08.2023 , орган опіки і піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відносно їх малолітньої дитини ОСОБА_3 , 2013 року народження, оскільки батьки свідомо та умисно не виконують батьківських обов`язків відносно дитини .

Враховуючи викладене, суд погоджується з висновком органу опіки та піклування , оскільки він , на думку суду, є достатньо обґрунтованим та таким , який складено як в найкращих інтересах дитини.

Конвенція про права дитини у ст.12 зобов`язує держав-учасниць забезпечити дитині, здатній формулювати власні погляди , право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань , що її стосується , і цим поглядом має приділятися належна увага згідно з віком дитини та її зрілістю.

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей , суд надає дитині можливість висловити свою думку і приділяє цій думці належну увагу.

Малолітній ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що йому виповнилося 12 років та він проживає у родині ОСОБА_14 , біологічних батьків він не дуже любить , повертатися до батьків не хоче , оскільки батько його часто ображав , батьки вживали спиртні напої, він з старшою сестрою були голодні, готували самі їжу. Думка малолітньої дитини під час вирішення питання , що стосується її життя, була вислухана в присутності психолога ОСОБА_20 зі стажем роботи на посаді психолога 5 років . Психолог після пояснень дитини зазначила , що ОСОБА_3 висловлював свої думки щиро і без тиску на нього.

Згідно зі ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ч.1, 2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Позивачем надані суду безспірні та достатні докази винної поведінки та свідомого нехтування батьківськими обов`язками відповідачами, які свідчать про ухилення від виховання дитини.

Судом установлено , що біологічні батьки долею дитини не цікавляться, бажання бачитися та спілкуватися з сином не виявляють, не займаються його фізичним та духовним розвитком, не цікавляться навчанням, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування, матеріальної допомоги на утримання дитини не надають, ухиляються від виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини , свідомо нехтують своїми батьківськими обов`язками, тому з метою дотримання як найкращих інтересів дитини, позов підлягає задоволенню , а відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - позбавленню батьківських прав.

При цьому , суд роз`яснює відповідачам , що позбавлення батьківських прав , не позбавляє їх права спілкуватися з дитиною, бачитися з сином, звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Відповідно до ч.3 ст.166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Щодо стягнення аліментів суд зазначає наступне.

Статтею 51 Конституції України та статтею 180 Сімейного кодексу України (далі -СК України) передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини, не впливає на обсяг їхніх праві не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Частиною 2 статті 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Як передбачає ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

В силу ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

Статтею 182 СК України, передбачено обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до положень частини 1 статті 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Частина 5 ст. 183 СК України визначає розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право на стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» та ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві, покладається законом рівною мірою на обох батьків і такий обов`язок є безумовним. Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей.

Зокрема, при вирішенні такого спору визначальним є обов`язок батьків утримувати своїх дітей незалежно від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання. Тобто такий обов`язок превалює над можливістю платника таке утримання надавати. При цьому, в обов`язковому порядку судом враховуються всі обставини, які впливають на розмір аліментів.

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється, як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно до ст. 191 ч. 1 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

При вирішенні питання про розмір аліментів на дитину, суд враховує положення частини 1 статті 182 СК України.

З урахуванням викладеного вище, враховуючи , що аліменти на одну дитину присуджуються у розмірі частини від заробітку (доходу) відповідачів, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача та стягнути з відповідачів аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 .

Згідно ст.191 ч.1 СК України аліменти на утримання дитини необхідно стягувати з дня пред`явлення позову, а саме з 22.09.2023.

Поряд з тим, згідно з положеннями п.1 ч.1 ст.430 Цивільного процесуального кодексу України, суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Щодо стягнення судового збору .

Згідно із частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви немайнового характеру для юридичних осіб ставка судового збору становить один прожитковий мінімум для працездатних осіб. Станом на час подання позову, 01.01.2023, такий прожитковий мінімум становив 2 684,00 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі , а позивач відповідно до закону був звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру у розмірі 2 684,00 грн , тобто по 1 342,00 грн з кожного відповідача.

Керуючись ст. 164, 166 ,180-182 СК України, ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Задовольнити позовні вимоги органу опіки та піклування Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів .

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно їх малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду , тобто з 22.09.2023 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду , тобто з 22.09.2023 і до досягнення дитиною повноліття.

Зобов`язати законного представника дитини у місячний строк відкрити особистий рахунок у відділенні Державного ощадного банку України на ім`я малолітньої дитини ОСОБА_3 для зарахування аліментних платежів.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судовий збір на користь держави (Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106) у сумі 2 662 ( дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення .

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи :

позивач: орган опіки та піклування Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, юридична адреса: вул. Охтирська, буд.№1, с-ще Краснокутськ Богодухівського району Харківської області, 62002;

відповідачі: ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована та проживаюча за адресою : АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою : АДРЕСА_3 ;

третя особа: служба у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, юридична адреса: вул. Охтирська, буд.№1, с-ще Краснокутськ Богодухівського району Харківської області, 62002.

Повний текст судового рішення складено 22.07.2026.

Суддя Л. В. Вовк