Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №487/1803/26 — Миколаївський апеляційний суд

14.07.26

22-ц/812/1230/26

Справа №487/1803/26

Провадження № 22-ц/812/1230/26

Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14 липня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - Яворської Ж.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Царюк Л.М.,

із секретарем судового засідання - Шурмою Є.М.,

за участі представника позивача - Грикень Н.О.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційну скаргу

Акціонерного товариства «Миколаївобленерго»

на заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 02 квітня 2026 року, ухвалене у приміщенні цього ж суду головуючим суддею Лагодою А.А., дата складання повного рішення не зазначена, у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за необліковану електричну енергію

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за необліковану електричну енергію.

Позов мотивовано тим, що АТ «Миколаївобленерго» надає послуги з розподілу електричної енергії на об`єкт, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії. ОСОБА_1 споживав електричну енергію за даною адресою (особовий рахунок № НОМЕР_1 ).

15 березня 2021 року представниками позивача, при проведенні перевірки електроустановки відповідача за вищезазначеною адресою у присутності відповідача було виявлено порушення п.п. 5 п. 8.4.2 гл. 8.4 розділу VIII Правил роздрібного ринку елекричної енергії ( далі - ПРРЕЕ), а саме: «самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку».

За фактом виявленого порушення було складено Акт про порушення № К8572 від 15.03.2021, який підписали уповноважені представники оператора системи, відповідач від підпису відмовилася.

Станом на час подання позову електроживлення електроустановки відповідача відключено.

Другий примірник Акту було направлено на адресу відповідача листом від 18 березня 2021 року №620/11-11, де було зазначено місце, час і дату засідання комісії з розгляду актів про порушення.

21 квітня 2021 року вказаний Акт був розглянутий комісією з розгляду актів про порушення. Комісією було прийнято рішення, оформлене протоколом №395 від 21 квітня 2021року в якому зазначена інформація про причетність відповідача до порушення ПРРЕЕ, а також відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії: обсяг необлікованої електричної енергії склав 1709 кВт.год, вартість необлікованої електричної енергії - 5 872,34 грн.

Протокол №395 від 21 квітня 2021 року, розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії було направлено відповідачу листом від 20 травня 2021 року №650/11-11.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Миколаївобленерго» вартість необлікованої електричної енергії в сумі 5 872,34 грн, а також судові витрати.

Заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 02 квітня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з наданої до позовної заяви копії рішення Заводського районного суду м. Миколаєва у справі № 487/5163/20 від 20 червня 2024 року та постанови Миколаївського апеляційного суду від 16 травня 2025 не вбачається, що між позивачем та ОСОБА_1 існують договірні відносини на якого відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 де споживачем є відповідач, як і докази його користування електричною енергією за вказаною вище адресою. В рамках справи №487/5163/20 розглядались вимоги про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження. Позов не містить обґрунтування щодо обставин справи №487/5163/20, як і описової частини таких обставин в позові відсутні і значення їх для розгляду заявлених вимог.

Суд звернув увагу на те, що в справі №487/5163/20 встановлено наявність актового запису про смерть №913 від 17 березня 2020 року та копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 з яких встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а Акт про порушення № К8572 складено за участю померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як свідчить відповідь №2441485 від 10 березня 2026 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстровано трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 на яку накладено арешт Центральним ВДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 20 березня 2020 року, що не відповідає адресі зазначеної в акті про порушення № К8572.

Відповідальність за самовільне позаоблікове використання електроенергії має нести саме власник майна, доказів права власності відповідача ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 матеріали справи не містять.

В апеляційній скарзі АТ «Миколаївобленерго» посилаючись на ті ж самі обставини, які вказувала у позові, а також на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі та стягнути понесені судові витрати.

Вказують, що судове рішення обґрунтовано тим, що Акт про порушення ПРРЕЕ складено за участі померлої особи ОСОБА_2 , але таке не відповідає дійсності, оскільки в Акті про порушення ПРРЕЕ № К 8572 від 15.03.2021, зазначено, що Акт складено в присутності брата споживача ОСОБА_2 . Електроживлення електроустановки за адресою: АДРЕСА_1 відключено 04.07.2019 на повітряній лінії електропередачі 0,4 кВт, що підтверджується Актом №1/025268 контрольного огляду/технічної перевірки вузла обліку електричної енергії (заміни) засобів комерційного обліку в мережах до 1000 В.

15.03.2021 представниками позивача, при проведенні перевірки електроустановки відповідача за адресою: АДРЕСА_1 у присутності ОСОБА_1 було виявлено порушення п.п. 5 п. 8.4.2 гл. 8.4 р. VIII ПРРЕЕ, а саме: «самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку».

За фактом виявленого порушення було складено Акт про порушення № К8572 від 15 березня 2021 року, який підписали уповноважені представники оператора системи, відповідач від підпису відмовився, що підтверджується відеозйомкою. Другий примірник Акту було направлено на адресу відповідача листом від 18 березня 2021року №620/11-11, де було зазначено місце, час і дату засідання комісії з розгляду актів про порушення.

Споживачем було здійснено самовільне підключення, шляхом скрутки проводів на повітряній лінії електропередачі 0,4 кВт (де було здійснено відключення 04 липня 2019 року). При виявлені факту самовільного підключення представник позивача зателефонував по номеру, який був зазначений в особовому рахунку споживача, приїхав відповідач, він надав доступ до закритого подвір`я, відкрив власним ключем древі, представники позивача потрапили на територію відповідача і приступили до перевірки електроустановки, де було виявлено, що провід, який знаходився під напругою, спускався з опори повітряної лінії № 13 і заходив у будинок за вищезазначеною адресою. Дане підтверджується відеозйомкою, яка здійснювалася під час складання Акту, на якій зафіксовано, що саме відповідач має доступ до закритого подвір`я.

Також, покази лічильника з моменту відключення електроживлення будинку 04 липня 2019 року та до моменту складання Акту про порушення 15 березня 2021 року змінилися. В момент відключення покази лічильника складали 019947 кВт, а на момент складання Акту про порушення складали 24328 кВт.

В рішенні Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.06.2024 по справі №487/5163/20 зазначено, що відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 та крім іншого встановлено, що відповідач ОСОБА_1 після смерті брата, був єдиним його спадкоємцем.

За такого, з врахуванням приписів частини 5 статті 1268 ЦК України та незалежно від того отримав відповідач ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину, чи здійснив реєстрацію права власності на успадковане нерухоме майно, він має належним чином утримувати його та нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними з належним йому майном. Оскільки на момент складання акту про порушення відповідач був спадкоємцем, надав доступ до електроустановки за вказаною адресою, то він є фактичним споживачем електричної енергії.

У відзиві на апеляціну скаргу відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача апеляціну скаргу підтримала, просила про її задоволення.

Відповідач апеляційну скаргу не визнав, просив залишити оскаржуване рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, дослідивши у судовому засіданні відеозйомку фіксації факту порушення ПРРЕЕ, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону оскаржуване рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що за адресою: АДРЕСА_3 філіє АТ «Миколаївобленерго» відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2 (а.с.12).

15 березня 2021 року представниками позивача, контролерами АТ «Миколаївобленерго» Зваричем С.С., ОСОБА_3 при проведенні контрольного огляду вузла обліку електричної енергії за адресою: АДРЕСА_3 було складено акт №1/042608 контрольного огляду вузла обліку електричних засіобів комерційного обліку( а.с.8 зворот-9) та було виявлено порушення споживачем підпункту 5 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме: «Самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку».

Ними складено Акт про порушення за № К8572 від 15.03.2021 (далі - Акт), підпис особи, що допустила на об`єкт споживача в акті відсутній, міститься запис в розділі «з актом про порушення ознайомлений…відмовився, зафіксовано на відео». У додатку Акту міститься запис, що додається акт контрольного огляду, фото та відео- фіксація, пояснювальна записка. В Акті містяться також записи: щодо особи яка допустила на об`єкт споживача «В присутності брата споживача ОСОБА_2 який відмовився сказати своє прізвище та ім`я», підпис споживача «відмовився», характеристика об`єкта «частий дом о/р12155028», суть порушення «дає можливість споживання електроенергії», «схема електроживлення додається», відомості про засоби вимірювання електричної енергії споживача – заводський номер «3097581», покази «024328», дата повірки «18-11», місце встановлення «..фасад», перелік струмоприймачів, приєднаних споживачем до електричної мережі, та режим «брат не допустив до квартири», заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення порушення «відключення від ПЛ 0,4кВ опора №13», додаткові відомості «другий екземпляр акту абоненту не вручено».

До Акту додано схему електропостачання споживача з схематичним зображенням місця самовільного підключення з яким в розділі «ознайомлений споживач» записано «відмова». Також додано акт №1/042608 від 15.03.2021 контрольного огляду вузла обліку електричної енергії в якому відсутній підпис споживача або особи яка допустила до об`єкту (а.с.6-8).

Також до позову надано акт №1/025268 від 01 липня 2019 року контрольного огляду вузла обліку електричної енергії який є нечитабельним( а.с.9 зворот, 10 зворот).

ОСОБА_2 направлено запрошення від 18.03.2021 №620/11-11 на засіадння комісії з розгляду Акту 21.04.2021, яке було скеровано рекомендованим диситом ( а.с.10).

21.04.2021 року за наслідками засідання комісії АТ «Миколаївобленерго» (протокол №395 від 21.04.2021) ОСОБА_2 визнано причетним до порушення та нараховано вартість необлікованої електроенергії в розмірі 5872,34 грн( а.с.11).

20.05.2021 листом позивача №650/11-11 адресованого ОСОБА_2 повідомлялось про складання Акту, засідання комісії і нарахування 5872,34 грн. з додатком копії протоколу комісії, розрахунку до Акту, рахунку на суму 5872,34 грн. Лист рекомендований за ідентифікатором 5405508939130 не знайшов свого підтвердження за трекінгом в системі «Укрпошта»( а.с.12 зворот).

Рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 20 червня 2024 року (справа 487/5163/20) за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження, яке постановою Миколаївського апеляційного суду від 16 травня 2025 року залишено без змін, встановлено факт батьківства, а саме те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком малолітнього ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 .

12 лютого 2026 року позивачем на адресу відповідача ОСОБА_1 направлено досудову вимогу про сплату вартості необлікованої електричної енергії ( а.с.16-17).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №2441485 від 10 березня 2026 року за ОСОБА_1 зареєстровано трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 .

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформанованої 09 липня 2026 року, у реєстрі відсутня інформацію про реєстрацію права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної у позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У частині 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частинами першою, другою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, положеннями Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII "Про ринок електричної енергії", ПРРЕЕ.

Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до пункту 84 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач - це фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Згідно з частиною 3 статті 49 Закону України "Про ринок електричної енергії" основний споживач зобов`язаний укласти з оператором системи розподілу, на території здійснення ліцензованої діяльності з розподілу якого розташовані його мережі, договір про спільне використання електричних мереж за типовою формою, затвердженою регулятором. Вартість послуг за цим договором визначається за затвердженою Регулятором методикою. Вартість оплачених оператором системи розподілу послуг за договором про спільне використання електричних мереж включається до тарифу на розподіл відповідного оператора системи розподілу.

Відповідно до частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний: 1) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; 2) надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; 3) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 4) врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.

Згідно з частиною 1 статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. До правопорушень на ринку електричної енергії, зокрема відносяться крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до пункту 170 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Згідно до пункту 1.1.1 Правил роздрібного ринку електричної ененргії ( далі- ПРРЕЕ) ці правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Пунктом 1.1.2 ПРРЕЕ визначено наступні поняття: - самовільне підключення - несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення (у тому числі після відключення) електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що є підставою для оформлення акту про порушення та визначення обсягу необлікованої електричної енергії внаслідок такого підключення;

- самовільне підключення з порушенням схеми обліку - несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі за схемою, не передбаченою проєктними рішеннями та/або договором з оператором системи, та/або без укладення договору з оператором системи;

- необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.

Відмова в доступі до об`єкта споживача - дії та/або бездіяльність споживача (власника або користувача об`єкта споживача) та/або власника, користувача земельної ділянки, на якій розташований/розміщений об`єкт споживача, внаслідок яких створюються перешкоди представникам електропостачальника, оператора системи розподілу (передачі) щодо виконання своїх функцій, передбачених цими Правилами, що засвідчується відповідним актом про недопуск.

Згідно з підпунктами 12, 14 пункту 5.5.5 розділу V ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до об`єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок, у тому числі генеруючих установок, установок зберігання енергії та їх налаштувань, та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) в установленому цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень; не перешкоджати заміні засобів комерційного обліку у разі здійснення такої заміни за рахунок постачальника послуг комерційного обліку або оператора системи.

Згідно з підпунктом 20 пункту 5.5.5 глави 5.5 розділу V ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Пунктом 7.5. розділу VIІ ПРРЕЕ передбачено, що припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі, зокрема, недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв`язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача;

Згідно з пунктом 7.6 розділу VIІ ПРРЕЕ припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи без попередження споживача після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення у разі, зокрема, самовільного підключення електроустановок споживача до електричних мереж (у тому числі після їх відключення в установленому законодавством порядку) або підключення електроустановок/струмоприймачів поза засобами комерційного обліку.

Відповідно до пункту 8.2.5 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення або залишення ним місця порушення в акті про порушення робиться відповідний запис. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відео зйомкою.

Відповідно до пункту 8.4.1 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.

У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки, пошкодження або зрив пломб (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) чи пошкодження індикатора (за умови наявності активного елемента індикатора) або спрацювання індикатора (за умови відсутності підтвердження заводом виробником індикатора факту його спрацювання внаслідок дії магнітного поля) положення цієї глави не застосовуються.

Підпунктом 5 пункту 8.4.2 розділу VIII ПРРЕЕ передбачено, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення зокрема порушень самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Цивільна справа підлягає вирішенню з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується й суд апеляційної інстанції, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її правильного вирішення, мотивовано виходив з того, що позивачем не доведено належними, достовірними та допустимими доказами право власності відповідача на вказане нерухоме майно.

У справі, що переглядається встановлено, що за адресою: АДРЕСА_3 філією АТ «Миколаївобленерго» відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2 , а відтак відповідно до положень Закону України «Про ринок електричної енергії», ПРРЕЕ він є споживачем послуг з електропостачання та зобов`язаний їх оплачувати своєчасно та в повному обсязі.

Але ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер.

Матеріали справи не містять відомостей про власника вказаного нерухомого майна. Зі слів відповідача ОСОБА_1 , його брат давно купив цей будинок за договором купівлі-продажу.

Між тим, відповідно до інформації з Державного реєстру нерухомого майна – відсутні відомості про реєстарцію права власності не нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_4 . Він же є власником цього нерухомого майна.

Позивач, звертаючись до суду з вказаним позовом жодним чином не обгрунтовав залучення як відповідача ОСОБА_1 . Лише в апеляційні скарзі вказав, що в рішенні Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 червня 2024 року по справі №487/5163/20 вказано, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем брата.

А відтак оскільки на момент складання акту про порушення відповідач був спадкоємцем, надав доступ до електроустановки за вказаною адресою, та незалежно від того отримав відповідач ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину, чи здійснив реєстрацію права власності на успадковане нерухоме майно,саме він, на думку позивача, має нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними з належним йому майном.

Відповідно до статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва у справі № 487/5163/20 від 20 червня 2024 року, яке постановою Миколаївського апеляційного суду від 16 травня 2025 року залишено без змін, встановлення факту батьківства ОСОБА_2 щодо малолітнього ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 . Отже саме він ( за відсутності інших спадкоємців першої черги) є спадкомцем всього майна, яке належало ОСОБА_2 на час відкриття спадщини.

Відповідно до вимог статті 1262 ЦК України відповідач ОСОБА_1 є спадкоємцем другої черги.

Зважаючи на те, що власник має нести відповідальність за порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії у вигляді самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку, між тим позивач недовів належними та допустими доказами, що відповідач ОСОБА_1 є власником домоволодіння по АДРЕСА_3 .

А тому тверження апелянта, що саме ОСОБА_1 повинен сплатити суму вартості необлікованої електричної енергії є необгрунтованими.

У судовому засіданні відповідач заперечував, що саме він надав доступ працівникам позивача до домоволодіння його брата.

Вказані обставини підтверджуються відеозаписом, здійсненим під час рейдової перевірки, та який було оглянуто в суді апеляційної інстанцій, позаяк із цього відео не вбачається, що відповідач є саме тією особою, яка надала доступ працівникам позивача до домоволодіння ОСОБА_2 .

Інших доказів в підтвердження підстав позову позивачем надано не було.

З огляду на викладене наведені доводи на обґрунтування апеляційної скарги, колегією суддів визнаються необґрунтованими та не підтверджуються матеріалами справи.

За такого колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення підлягає залишенню без змін.

Оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» залишити без задоволення, заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 02 квітня 2026 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Ж.М. Яворська

Судді Т.М. Базовкіна

Т.М. Царюк

Повний текст постанови складено 22 липня 2026 року.