Суд: Вінницький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 21 липня 2026 р.
Справа: №133/634/26
Суддя: Рибчинський В. П.
Справа № 133/634/26
Провадження № 33/801/727/2026
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Дем`янова Ж. М.
Доповідач: Рибчинський В. П.
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2026 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати у цивільних справах Рибчинського В.П.,
розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Сіренка Максима Юрійовича на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 червня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и в:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 595388 від 19.02.2026, водій ОСОБА_1 18.02.2026 о 23:01 в селі Махнівка Хмільницького району Вінницької області, по трасі АД М-21 242 км, керував автомобілем марки «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 із ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 грн.
Не погоджуючись з такою постановою суду захисник ОСОБА_1 – адвокат Сіренко М.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду скасувати, а провадження в справі закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В судове засідання ОСОБА_1 та його адвокат Сіренко М.Ю. не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.
До початку судового засіданні від адвоката Сіренка М.Ю. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому зазначає, що адвокат не може прибути до суду, оскільки перебуває у відрядженні в м. Черкаси а ОСОБА_1 перебуває за межами країни, при цьому доказів на підтвердження цього суду не надано.
За таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та його адвоката Сіренка М.Ю.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення, докази, які містяться в матеріалах справи на предмет їх належності, достатності та допустимості, за результатами чого дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 595388 від 19.02.2026, водій ОСОБА_1 18.02.2026 о 23:01 в селі Махнівка Хмільницького району Вінницької області, по трасі АД М-21 242 км, керував автомобілем марки «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 із ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Даний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції зробив на підставі доказів, які містяться у справі, а саме: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 595388 від 19.02.2026 року, в якому викладено обставини правопорушення (а.с. 2); направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння відповідно до якого 19.02.2025 о 23:52 год ОСОБА_1 , у якого виявлено ознаки наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло) направлявся до Калинівської ЦРЛ для проведення огляду з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, однак від проведення огляду відмовився (а.с. 3); відеозапису із нагрудних камер поліцейських (а.с. 7).
Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння має наслідком притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні беззпаречені докази того, що ОСОБА_1 був водієм транспортного засобу в розумінні пункту 1.10 Правил дорожнього руху України апеляційний суд до уваги не бере, оскільки зазначені твердження спростовуються наявним в матеріалах справи відеозаписом з портативного відеореєстратора працівника поліції, на якому безпосередньо зафіксовано факт керування ОСОБА_1 автомобілем марки «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_2 . З відеозапису вбачається, що саме ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу, здійснював його рух та надалі спілкувався з працівниками поліції як водій зазначеного автомобіля.
У зв`язку з відмовою водія від проходження огляду, поліцейський, діючи у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП, правомірно склав протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, вказавши, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на необґрунтованість прийнятої у справі постанови щодо визнання апелянта винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин приходжу до висновку, що ОСОБА_1 було надано в передбаченому порядку можливість пройти перевірку на стан наркотичного сп`яніння, від якої він відмовився, що містить склад правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідно, наявні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.
З огляду на викладене, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення суддею норм процесуального права, як про це зазначає апелянт у поданій апеляційній скарзі, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 33, 38, 130, 247, 283, 284, 294 КУпАП, суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Сіренка Максима Юрійовича залишити без задоволення.
Постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 червня 2026 року залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду: В.П. Рибчинський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua