Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №743/1469/25 — Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/1469/25

Провадження № 2/743/141/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року селище Ріпки

Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого — судді Макаревича Я. М.,

за участю секретаря судового засідання Довбенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ріпки в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 30.10.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем укладено договір № 5074759 про надання коштів на умовах споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний одноразовим ідентифікатором відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконало свої зобов`язання та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 6 000 гривень шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 .

Право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача на підставі договору факторингу № 16072025, укладеного 16.07.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 21 066,63 гривень: тіло кредиту — 5 508,39 гривень, проценти — 12 558,24 гривень, штрафні санкції — 3 000 гривень.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 02.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.02.2026.

28.01.2026 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання часу для пошуку адвоката.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 03.02.2026 підготовче засідання відкладено до 18.03.2026 за клопотанням відповідача.

02.03.2026 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання часу для пошуку адвоката.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 18.03.2026 у задоволені клопотання відповідача відмовлено. Закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 08.05.2026.

08.05.2026 справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

20.07.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України уразі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відзив подано з пропуском встановленого судом процесуального строку, при цьому клопотання про поновлення пропущеного строку відповідачем не заявлено, а поважність причин його пропуску судом не встановлена, суд дійшов висновку, що такий відзив не підлягає врахуванню під час вирішення справи, а справа підлягає розгляду за наявними в ній матеріалами.

Позивач та відповідач у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце його проведення.

Фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося (частина 2 статті 247 ЦПК України).

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

30.10.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 5074759 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Договір укладено в електронній формі — шляхом підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 21964 о 16:23:12 30.10.2024, направленим на номер мобільного телефону відповідача.

За пунктом 1.2 договору сума кредиту (загальний розмір) складає 6 000 гривень. Згідно з пунктом 1.3 договору строк кредитування становить 360 днів; періодичність платежів — кожні 20 днів; детальні дати повернення кредиту та сплати процентів визначені Графіком платежів (Додаток № 1 до договору), за яким кінцева дата платежу — 24.10.2025.

Відповідно до пункту 1.4 договору тип процентної ставки — фіксована. Пунктом 1.4.1 договору передбачено, що стандартна процентна ставка становить 1,00 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах усього строку кредитування, вказаного в пункті 1.3 договору. За пунктом 1.4.2 договору знижена процентна ставка становить 0,01 % за кожен день користування кредитом та застосовується за умови сплати відповідачем до 18.11.2024 включно суми, не меншої суми першого платежу; у разі невиконання цієї умови користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою. Згідно з пунктом 1.5.1 договору орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою за весь строк кредитування становить 2 768,92 % річних.

Пунктом 1.8 договору визначено мету отримання кредиту — споживчі (особисті) потреби. Кредитодавець є фінансовою установою (свідоцтво про реєстрацію фінансової установи серії ФК № 1177 від 19.03.2019, ліцензія від 21.03.2024 на діяльність фінансової компанії з правом надання коштів у кредит).

Згідно з пунктом 6.3 договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання (прострочення виконання) клієнтом своїх грошових зобов`язань за договором товариство має право нарахувати, а клієнт зобов`язаний на вимогу товариства сплатити штраф у розмірі 25 % від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов`язання на 2-й день кожного факту такого невиконання.

Відповідно до пункту 2.1 договору кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 . Ці ж реквізити зазначені у розділі 10 договору як реквізити належного клієнту платіжного засобу.

Факт надання кредитних коштів підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» № 1-1807 від 18.07.2025, згідно з яким 30.10.2024 о 16:25:09 на платіжну картку клієнта № НОМЕР_3 перераховано 6 000 гривень (номер транзакції в системі iPay.ua — 552473146, призначення платежу: зарахування 6 000 грн на карту НОМЕР_1 ).

Згідно з розрахунком заборгованості первісного кредитодавця станом на 16.07.2025 відповідач здійснила часткові платежі: 12.11.2024 — 500 гривень (з яких 491,60 грн зараховано в погашення тіла кредиту та 8,40 грн — процентів) та 30.11.2024 — 664,27 гривень (з яких 0,01 грн зараховано в погашення тіла кредиту та 664,26 грн — процентів), а всього — 1 164,27 гривень.

За цим же розрахунком станом на 16.07.2025 заборгованість відповідача становить 21 066,63 гривень, а саме: тіло кредиту — 5 508,39 гривень; проценти за користування кредитом, нараховані за період з 30.10.2024 по 16.07.2025, — 12 558,24 гривень; штрафні санкції, нараховані за період з 22.12.2024 по 12.03.2025, — 3 000 гривень.

16.07.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 16072025.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 2 від 16.07.2025 до договору факторингу № 16072025 загальна сума заборгованості за кредитним договором № 5074759 складає 21 066,63 гривень, а саме: 5 508,39 гривень — заборгованість за основною сумою боргу, 12 558,24 гривень — заборгованість за процентами, 3 000 гривень — заборгованість за штрафами.

Таким чином, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 5074759 у тому обсязі, який існував на момент переходу цього права, у розмірі 21 066,63 гривень, а саме: 5 508,39 гривень — заборгованість за основною сумою боргу, 12 558,24 гривень — заборгованість за процентами, 3 000 гривень — заборгованість за штрафами.

ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частинами 1, 3, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та акцепту, підписаного відповідно до статті 12 цього Закону. Моментом підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (частина 1 статті 12 Закону).

Факт підписання договору одноразовим ідентифікатором підтверджується матеріалами справи. Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що номер телефону, на який направлявся одноразовий ідентифікатор, не належить відповідачу або що ідентифікатор 21964 було використано іншою особою.

Сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, договір укладено у передбаченій законом формі, у зв`язку з чим він є обов`язковим для виконання (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню в цей строк.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23 системно роз`яснив застосування цієї норми. Зокрема, ВС вказав, що пункт 18 поширюється на договір позики, кредитний договір, у тому числі договір про споживчий кредит; період особливих правових наслідків — період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення; правовий наслідок прострочення в цей період — позичальник звільняється від відповідальності за частиною 2 статті 625 ЦК України (інфляційні втрати і 3 проценти річних), а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені). Цей висновок послідовно застосовується Верховним Судом — зокрема, в постановах від 28 листопада 2024 року у справі № 756/8788/22 і від 27 листопада 2024 року у справі № 759/4324/23.

Воєнний стан в Україні введено Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 і триває з його неперервним продовженням Верховною Радою України відповідними законами.

Відповідно до статей 549, 551 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Розмір неустойки встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як встановлено судом у розділі ІІІ цього рішення, позивач заявив до стягнення неустойку (штраф) у розмірі 3 000 гривень за період з 22.12.2024 по 12.03.2025. Цей період повністю припадає на дію воєнного стану в Україні.

За цих обставин на підставі пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальник звільняється від обов`язку сплати неустойки за період дії воєнного стану. Нарахування позивачем штрафу за цей період є таким, що суперечить наведеній нормі.

Відповідно неустойка (штраф), нарахована за період дії воєнного стану, стягненню не підлягає. У задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Розмір нарахованих позивачем сум у частині тіла кредиту та процентів за користування кредитом відповідає умовам кредитного договору та вимогам закону.

Як встановлено в розділі ІІІ цього рішення, відповідно до пункту 2.1 кредитного договору первісний кредитодавець перерахував 6 000 гривень на банківський рахунок позичальника. За змістом частини 1 статті 1054 ЦК України кредитодавець належно виконав своє зобов`язання щодо надання кредитних коштів.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Належне виконання зобов`язань передбачає дотримання боржником усіх умов договору, у тому числі щодо строку виконання, способу виконання та розміру належних платежів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свого зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом у розділі ІІІ цього рішення, право грошової вимоги за кредитним договором № 5074759 перейшло від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» до позивача на підставі договору факторингу.

Позивач набув це право в обсязі, який існував на момент його переходу, у розмірі 21 066,63 гривень.

Таким чином, позивач є належним кредитором у спірних правовідносинах і має право вимагати від відповідача виконання зобов`язання за кредитним договором.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, не подала, наявність та розмір заборгованості не оспорила, доводів позивача про укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів та порушення зобов`язання щодо їх повернення не спростувала. Жодних доказів недійсності кредитного договору в цілому або окремих його умов, погашення заборгованості в більшому розмірі, ніж враховано позивачем у розрахунку, або інших обставин, які б свідчили про неправильність обчислення суми боргу, відповідач суду не надала. Власного контррозрахунку заборгованості відповідач також не подала.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Зважаючи на те, що позиція позивача обґрунтована письмовими доказами, які узгоджуються між собою, а відповідач жодних обставин, зазначених у позові, не спростував, суд вважає твердження позивача такими, що відповідають дійсним обставинам справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 23 березня 2020 року у справі № 331/7975/13-ц.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» і відповідачем виникли кредитні правовідносини, у межах яких ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» належним чином виконало свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти. Право грошової вимоги за цим кредитним договором у тому обсязі, який існував на момент його переходу, набув позивач. Водночас відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів у строки, визначені договором, не виконала.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором від 30.10.2024 № 5074759 є обґрунтованими частково та підлягають задоволенню в розмірі 18 066,63 гривень з мотивів, наведених вище в розділі ІV цього рішення. У задоволенні решти позовних вимог у розмірі 3 000 гривень слід відмовити.

V. Розподіл судових витрат

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору із застосуванням коефіцієнта 0,8 для пониження розміру ставки судового збору відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у сумі 2 422,40 гривень.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальний розмір позовних вимог становив 21 066,63 гривень, з яких задоволено 18 066,63 гривень, що становить 85,76 % від заявлених вимог (18 066,63 / 21 066,63 ? 100 %). За цим відсотком пропорційний розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 2 077,45 гривень (2 422,40 ? 85,76 %).

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 12, 19, 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30) заборгованість за кредитним договором від 30.10.2024 № 5074759 у розмірі 18 066 (вісімнадцять тисяч шістдесят шість) гривень 63 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30) понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 077 (дві тисячі сімдесят сім) гривень 45 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 22.07.2026.

Суддя Я.М. МАКАРЕВИЧ