Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №750/7007/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/7007/26

Провадження № 3/750/2149/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Лямзіна Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, ст. 124, ч.1 ст.130, Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 –

в с т а н о в и в:

20 червня 2026 року о 18 год. 23 хв. в м. Чернігові по вул. П`ятницька, буд. 70, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Orion, д.н.з. НОМЕР_2 та рухаючись заднім ходом не переконався, що це буде безпечним, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, в результаті чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль Audi Q7 д.н.з. НОМЕР_3 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, осіб постраждалих немає. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 10.9 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Окрім цього, 20 червня 2026 року о 18 год. 23 хв. в м. Чернігові по вул. П`ятницька, буд. 70, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Orion, д.н.з. НОМЕР_2 будучи причетним до ДТП залишив місце пригоди. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.10 «а» ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також, 20 червня 2026 року о 18 год. 30 хв. в м. Чернігові по вул. Котляревського буд. 4, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Orion, д.н.з. НОМЕР_2 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, зі згоди водія, проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager ARLM - 0398, результат огляду позитивний 1,60 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.9 «а» ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Оскільки правила встановлені ст.36 КУпАП допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень, постановою суду від 26 червня 2026 року справи було об`єднано в одне провадження, із присвоєнням справі номеру 750/7007/26.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину визнав, з протоколами погодився. Просив при вирішенні питання про накладення на нього стягнення, розстрочити штраф на шість місяців.

Факт скоєння правопорушень ОСОБА_1 , окрім визнання ним своєї вини, підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №698410 від 20 червня 2026 року, серії ЕПР1 №698421 від 20 червня 2026 року, серії ЕПР1 №698383 від 20 червня 2026 року, схемою місця ДТП від 20 червня 2026 року, на звороті якої відображено перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортних засобів, отриманих внаслідок ДТП, зауважень чи заперечень щодо неї не вказано, письмовими поясненнями учасників ДТП, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння від 20 червня 2026 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 20 червня 2026 року, довідкою з приладу Drager ARLM - 0398, згідно якої результат огляду позитивний 1,60 проміле, відеозаписами долученими до протоколів, та іншими матеріалами справи.

Відповідно до п.п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п.п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Відповідно до п.п. 10.9 Правил дорожнього руху України, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Отже, аналізуючи в своїй сукупності та взаємозв`язку положення п.п. 2.9 «а», 2.10 «а», 10.9 Правил дорожнього руху України, а також всі докази у справі, суд доходить висновку, що водій ОСОБА_1 допустив порушення п.п. 2.9 «а», 2.10 «а», 10.9 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 122-4, 124, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Оскільки ОСОБА_1 вчинив три правопорушення, передбачені ст.ст. 122-4, 124 та ч.1 ст. 130 КУпАП, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), у відповідності до положень ст.36 КУпАП адміністративне стягнення на нього слід накласти одне в межах санкції, встановленої ч.1 ст. 130 КУпАП, як за більш серйозне із числа вчинених.

Згідно ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п. 43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Приймаючи до уваги характер вчинених правопорушень, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, вчинення адміністративного правопорушення, що відрізняється підвищеною суспільною небезпекою, є одними із найнебезпечніших правопорушень на транспорті, при керуванні джерелом підвищеної небезпеки, суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, що необхідно для виховання вищезазначеної особи, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як нею, так і іншими особами.

Відповідно до ч.2 ст.301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо, тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Враховуючи матеріальне становище ОСОБА_1 , те, що сума штрафу є значною, суд вважає за можливе задовольнити заяву про розстрочку суми штрафу та розстрочити виплату штрафу на 6 (шість) місяці із розрахунку по 2833 (дві тисячі вісімсот тридцять три) грн 33 коп. щомісячно.

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності сплачує судовий збір за ставкою 0,2 від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 23, 24, 33, 40-1, ст. 122-4, ст. 124, ч.1 ст.130, ст. ст.283-285, ст. ст. 301, 304 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд, -

п о с т а н о в и в:

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Розстрочити ОСОБА_1 виконання даної постанови в частині накладення на правопорушника адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. рівними щомісячними платежами в сумі 2833 (дві тисячі вісімсот тридцять три) грн 33 коп. протягом шести місяців, починаючи з серпня місяця 2026 року. Зобов`язати ОСОБА_1 сплачувати по 2833 (дві тисячі вісімсот тридцять три) грн 33 коп. до 15 числа кожного місяця, починаючи з серпня 2026 року і по січень 2027 року.

Зобов`язати ОСОБА_1 повідомляти суд про сплату відповідної частини штрафу, шляхом пред`явлення відповідного документу (квитанції).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду.

Суддя Н.Ю. Лямзіна