Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №740/6582/25 — Борзнянський районний суд Чернігівської області

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01

Справа №740/6582/25

Провадження № 2/730/611/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2026 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Ріхтера В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) 18.11.2025 року звернулася до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області із позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідач) про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 13 січня 1990 між ними було укладено шлюб, від якого дітей не мають. Кожен зі сторін має різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства. Сімейне життя не склалось, шлюбні відносини фактично припинені. Через різні погляди на життя, цінності та ведення спільного господарства і побуту кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами. Позивач вважає, що примирення з відповідачем та збереження сім`ї є неможливим. Сім`я фактично розпалась, у зв`язку з чим виникла необхідність у юридичному оформленні розлучення. Спроби примиритися між подружжям свого результату не принесли, сімейні стосунки не відновились, шлюб остаточно припинив своє існування. Тому позивач звертається до суду із даною заявою.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08.12.2025 року справа передана до Борзнянського районного суду Чернігівської області для розгляду за підсудністю.

Фактично справа надійшла до Борзнянського районного суду Чернігівської області 19.05.2026 року, в це й же день визначено склад суду, справа передана судді.

Згідно ухвали від 22.06.2026 суд постановив прийняти до розгляду позовну заяву та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін з призначенням дати судового засідання та здійснення виклику відповідача за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання та шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України.

Позивач у судове засідання представника не направив, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідач був повідомлений належним чином про розгляд справи відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України шляхом надсилання повістки за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання та шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, однак у встановлений законом строк відзиву на позов не подав, із заявами, у тому числі про відкладення розгляду справи, до суду не звертався.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України судове засідання не проводиться.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) 13 січня 1990 уклали між собою шлюб, який був зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ніжинського міськрайонного управління юстиції у місті Києві за актовим записом № 12.

Від даного шлюбу у сторін дітей немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка , примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

За змістом положень ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини; примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Суд, вирішуючи справу про розірвання шлюбу, перш за все виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Відповідач із заявами про надання строку для примирення чи запереченнями проти розірвання шлюбу до суду не звертався.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто, на тому, що є моральною основою шлюбу, однак позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

На переконання суду, у даному конкретному випадку, причини, що спонукають наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, що має істотне значення.

На думку суду, оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Обмірковуючи питання щодо надання сторонам строку для примирення, суд виходить з того, що сторонами не надано суду жодних заяв, як-то про примирення чи збереження шлюбу, позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач, в свою чергу, не подав до суду жодних заяв (про перехід до розгляду справи з викликом сторін, про надання строку для примирення тощо). Крім того, надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком. Також, суд враховує й те, що позивач у своїй позовній заяві звернув увагу суду, що строк на примирення не потребує.

Таким чином, виходячи з викладеного, з огляду на принцип добровільності шлюбу, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя неможливе, буде суперечити їхнім інтересам, а тому заявлений позов необхідно задовольнити.

Наведений висновок суду також узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 30 травня 2019 по справі № 442/6319/16-ц, від 21.03.2019 у справі № 569/1011/18-ц.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України - у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 55, 56, 110-112 СК України, ст.ст. 2-4, 12, 19, 23, 76-89, 141, 258-268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Шлюб, зареєстрований 13 січня 1990 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ніжинського міськрайонного управління юстиції у місті Києві за актовим записом № 12 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ) – розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211,20 грн сплаченого нею при подачі заяви судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ріхтер В.В.