Вирок від 13 травня 2026 р. у справі №589/997/25 — Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/997/25

Провадження № 1-кп/589/311/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 рокум. Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Коротченкове, Шосткинського району, Сумської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус судців», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно постанови Шосткинського міськрайонного суду від 30.09.2024 (справа № 589/5587/24), ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Постанова суду набрала законної сили 11.10.2024.

В той же час, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність постанови Шосткинського міськрайонного суду від 30.09.2024, якою його було позбавлено права керувати транспортними засобами, та яка йому була вручена 15.02.2025 відповідно, будучи належним чином ознайомлений з нею, умисно, з метою невиконання вказаного рішення, в частині позбавлення його права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість його виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, продовжив керувати транспортним засобом, а саме: 19.02.2025 керував автомобілем «Mercedes-Benz Vito» з д.н.з. НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції по вул. Чернігівська в районі буд. 21 м. Шостка Сумської обл. за підозрою у керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування ним, у зв`язку з чим працівники ВРПП Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області повідомили про вказаний факт на службу І 02.

Таким чином, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність рішення суду, яким його позбавлено права керування транспортними засобами, діючи умисно, не виконав постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 30.09.2024 (справа № 589/5587/24).

В судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав повністю. На запитання головуючого відповів, що штраф згідно постанови у справі про адміністративне правопорушення не сплатив за відсутністю коштів.

Враховуючи, що фактичні обставини вчинення обвинуваченим інкримінованого йому діяння учасниками судового провадження не оспорюються, суд приходить до висновку, що його дії, які виразились в умисному невиконанні постанови суду, яка набрала законної сили, необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 382 КК України.

Обставинами які, відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання, суд вважає повне визнання обвинуваченим своєї вини, обставин, які б обтяжували покарання судом не встановлено.

При призначенні покарання суд враховує особу обвинуваченого, який не працює, регулярного доходу не має, не судимий, а також враховує несплату обвинуваченим штрафу в межах справи про адміністративне правопорушення, а тому суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого покарання, передбачене санкцією ч.1 ст. 382 КК України в виді позбавлення волі на мінімальний строк.

Однак, враховуючи вищенаведені дані щодо особи підсудного, вчинення ним злочину вперше, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе без відбування покарання в виді позбавлення волі із встановленням необхідного та достатнього випробування на підставі ст. 75 КК України.

Враховуючи відсутність клопотання про застосування запобіжного заходу, а також відсутність відомостей про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили.

Керуючись ст. 370, 374 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання в виді позбавлення волі на строк один рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання в виді позбавлення волі з випробуванням з визначенням іспитового строку – один рік з покладенням відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_4 обов`язків періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком суду законної сили не обирати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1