Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №585/1512/26 — Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/1512/26

Номер провадження 2/585/1103/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі судді Г.О.Цвєлодуб, за участю секретаря О.І.Салій, розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом овариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

17 квітня 2026 року до Роменського міськрайонного суду Сумської області надійшла позовна заява ТОВ «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, в якій просять стягнути з останнього суму заборгованості за кредитним договором № 178-421-855-2-19-Г в розмірі 44 021,68 грн., а також судові витрати.

Позов мотивовано тим, що 17.10.2019 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 178-421-855-2-19-Г (з ануїтетними платежами), який складається з публічної частини договору, якою є Правила обслуговування клієнтів в АТ «МЕГАБАНК», розміщені на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua, та індивідуальної частини договору, якою є вказаний кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит загальним розміром 62920 грн., строком з 17.10.2019 по 16.10.2023 включно, процентна ставка 10 % річних, розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості – 1,40 % від суми кредиту, сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. У подальшому банк свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши кредит у розмірі та на умовах, погоджених у кредитному договорі. Однак, свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків та комісії за користування кредитом відповідач виконав не в повному обсязі, допустивши прострочення здійснення строкових платежів, а також та не повернув кредит після закінчення строку кредитування, внаслідок чого у останнього сформувалась заборгованість, що складається з: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена): 28 811,46 грн., заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 2 826,86 грн., заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена): 12 383,36 грн., загальна сума заборгованості: 44 021,68 грн. 03.09.2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» набув право вимоги до боржників за основними договорами, серед яких і право вимоги до відповідача – боржника за Кредитним договором № 178-421-855-2-19-Г від 17.10.2019 року. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» 27.12.2024 року уклало з ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло і право вимоги до відповідача – боржника за Кредитним договором № 178-421-855-2-19-Г від 17.10.2019 року. Згідно з розрахунком заборгованості відповідача – боржника за Кредитним договором № 178-421-855-2-19-Г від 17.10.2019 року, сформованої АТ «МЕГАБАНК» станом на 03.09.2024 року заборгованість відповідача становить: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена): 28 811,46 грн., заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 2 826,86 грн., заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена): 12 383,36 грн., загальна сума заборгованості: 44 021,68 грн. Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС», а в подальшому – ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «МЕГАБАНК» станом на день відступлення права вимоги – 03.09.2024 року. У свою чергу, ні ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС», ні ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» не здійснювало жодних додаткових нарахувань, умови Кредитного договору в односторонньому порядку не змінювало.

Ухвалою суду від 22 квітня 2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 12 травня 2026 року здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін в розгляд справи порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

28 травня 2026 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав частково у розмірі 30037,63 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 28 811,46 грн.; заборгованість за процентами 1226,17 грн., в задоволенні іншої частини просив відмовити та зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги з 11200,00 до 4000,00 грн., тобто стягнути з нього 3275,35 грн. у відшкодування понесених судових витрат, посилаючись на те, що за період з 16.10.2023 р. по 03.09.2024 р. відповідачу нараховано проценти в загальному розмірі 1226,17 грн. (2 826,86 1600,69=1226,17), у той час як правомірним було нарахування процентів по 16.10.2023 року включно, тобто позовні вимоги про стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами, нарахованих первісним кредитором за період поза межами погодженого сторонами строку кредитування, тобто, після 16 жовтня 2023 року, є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають. Відтак, стягненню з відповідача підлягає заборгованість за процентами за користування кредитом в межах строку кредитування по 16.10.2023 включно у розмірі 1226,17 грн. При цьому кредитний договір № 178-421-855-2-19-Г від 17.10.2019 року не містить опису послуги, за яку здійснюється щомісячне нарахування комісійної винагороди, також позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору. Враховуючи викладене, слід дійти висновку про нікчемність пунктів договору, якими було встановлено стягнення щомісячної комісійної винагороди за обслуговування кредиту зі споживача, а тому позовні вимоги щодо стягнення щомісячної комісійної винагороди за обслуговування кредиту в розмірі 12 383,36 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. У зв`язку із розглядом даної справи відповідач також поніс витрати на правничу допомогу, розмір яких відповідно до п. 5 договору про надання правничої допомоги від 28.05.2026 року, з урахуванням складності справи та виконуваних адвокатом робіт (наданих послуг), часу, що має бути витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), враховуючи критерії співмірності, розумності, обґрунтованості та пропорційності, попередньо визначається за домовленістю сторін у фіксованій сумі 4000,00 грн. за ознайомлення з матеріалами справи, підготування та подання до Роменського міськрайонного суду відзиву на позов у даній справі. Зважаючи на те, що позов підлягає частковому задоволенню, відповідно до ст.141 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягають стягненню 1270,65 грн. (13984,05:44021,68х4000,00) витрат на професійну правничу допомогу адвоката. В порядку визначеному ч. 10 ст.141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Отже стягненню з відповідача на користь позивача підлягає різниця у вказаних сумах, що становить 3275,35 грн. (4546 1270,65=3275,35).

Сторони в судове засідання не з`явились, проте належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, клопотань до суду не надходило.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.10.2019 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 178-421-855-2-19-Г (з ануїтетними платежами), який складається з публічної частини договору, якою є Правила обслуговування клієнтів в АТ «МЕГАБАНК», розміщені на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua, та індивідуальної частини договору, якою є вказаний кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит загальним розміром 62920 грн., строком з 17.10.2019 по 16.10.2023 включно, процентна ставка 10 % річних, розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості – 1,40 % від суми кредиту, сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.

03.09.2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» набув право вимоги до боржників за основними договорами, серед яких і право вимоги до відповідача – боржника за Кредитним договором № 178-421-855-2-19-Г від 17.10.2019 року.

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» 27.12.2024 року уклало з ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло і право вимоги до відповідача – боржника за Кредитним договором № 178-421-855-2-19-Г від 17.10.2019 року.

Згідно з розрахунком заборгованості відповідача – боржника за Кредитним договором № 178-421-855-2-19-Г від 17.10.2019 року, сформованої АТ «МЕГАБАНК» станом на 03.09.2024 року заборгованість відповідача становить: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена): 28 811,46 грн., заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 2 826,86 грн., заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена): 12 383,36 грн., загальна сума заборгованості: 44 021,68 грн.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст.1054, ч.1 ст.1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно ч.2 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ч.1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», як кредитодавець, має право вимагати від відповідача ОСОБА_1 , як позичальника, який прострочив виконання зобов`язань, повернення суми заборгованості за кредитним договором №178-421-855-2-19-Г від 17.10.2019, укладеним між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 .

Оскільки відповідач умови договору своєчасно і в повному обсязі не виконував, в результаті чого виникла заборгованість, то слід стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена): 28 811,46 грн.

Що стосується стягнення заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) в розмірі 2 826,86 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до Виписки по особовим рахункам (ф.281) з 03.12.2022 по 03.09.2024, сформованої 04.10.2024 за кредитним рахунком, відкритим на ім`я ОСОБА_1 , вбачається, що станом на 16.10.2023 заборгованість за нарахованими ОСОБА_1 процентами складала 1600,69 грн. (245,00+1355,69=1600,69).

Однак, після закінчення 16 жовтня 2023 р. строку дії кредитного договору АТ «Мегабанк» продовжувало нараховувати відповідачу проценти за користування кредитними коштами по 02.09.2024 року включно.

Так, за період з 16.10.2023 р. по 03.09.2024 р. відповідачу нараховано проценти в загальному розмірі 1226,17 грн. (2 826,86 1600,69=1226,17), у той час як правомірним було нарахування процентів по 16.10.2023 року включно.

Позивачем порушується питання про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом понад строк кредитування за період з 16.10.2023 р. по 03.09.2024 р., тобто в період після запровадження в Україні воєнного стану, то правові підстави для стягнення таких відсотків, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, відсутні.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами, нарахованих первісним кредитором за період поза межами погодженого сторонами строку кредитування, тобто, після 16 жовтня 2023 року, є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Таке застосування до спірних правовідносин норм права відповідає вищенаведеним правовим позиціям Верховного Суду та узгоджується судовою практикою Сумського апеляційного суду (постанова від 17 березня 2026 року у справі № 576/2345/25).

Відтак, стягненню з відповідача підлягає заборгованість за процентами за користування кредитом в межах строку кредитування по 16.10.2023 включно у розмірі 1226,17 грн.

Щодо вирішення вимоги про стягнення комісії в розмірі 12 383,36 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як встановлено ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

Відповідно до висновку Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21, якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». Комісія за обслуговування кредитної заборгованості не є банківською послугою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність», за яку позикодавець може отримувати будь-яку плату чи винагороду. Позивачем не надано докази на підтвердження справедливості умов договору щодо встановленої комісії, зокрема з урахуванням переліку та обсягу послуг, які надаються банком за таку плату.

При цьому кредитний договір № № 178-421-855-2-19-Г від 17.10.2019 року не містить опису послуги, за яку здійснюється щомісячне нарахування комісійної винагороди. Також позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору.

За таких обставин, умови договору щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за обслуговування кредиту в розмірі 12 383,36 грн. є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак суд приходить до висновку про безпідставність вимог в цій частині.

Отож, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 816,65 грн. (30 037,63:44 021,68х2 662,40), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

При вирішенні питання про відшкодування позивачеві понесених витрат на правову допомогу в загальній сумі 11200 грн. суд виходить з такого. За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу та їх відшкодування позивачем надано: копію договору про надання правничої допомоги № 1/07 від «01» липня 2025 року, укладеного між ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» та АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ «АЛЬЯНС ДЛС», копія акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 12070358 від 05.01.2026 на суму 11 200 грн.; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №5817 від 04.07.2024.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), а також у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Враховуючи викладене, а також клопотання відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, суд вважає, що заявлена представником позивача сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 11200,00 грн. є явно завищеною і непропорційною до складності справи, предмета спору та ціни позову, враховуючи критерії співмірності, розумності, обґрунтованості та пропорційності, витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача слід визначити в розмірі 4000,00 грн.

Зважаючи на те, що позов підлягає частковому задоволенню, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1 816,65 грн. (30 037,63:44 021,68х2 662,40) сплаченого ним при подачі заяви судового збору та 2 729,35 грн. (30 037,63: 44 021,68х4000,00) витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а всього 4546,00 грн. судових витрат.

У зв`язку із розглядом даної справи відповідач також поніс витрати на правничу допомогу, розмір яких відповідно до п. 5 договору про надання правничої допомоги від 28.05.2026 року, з урахуванням складності справи та виконуваних адвокатом робіт (наданих послуг), часу, що має бути витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), враховуючи критерії співмірності, розумності, обґрунтованості та пропорційності, попередньо визначається за домовленістю сторін у фіксованій сумі 4000,00 грн. за ознайомлення з матеріалами справи, підготування та подання до Роменського міськрайонного суду відзиву на позов у даній справі.

Факт понесення відповідачем витрат на оплату правничої допомоги у вказаному розмірі підтверджується договором про надання правничої допомоги від 28.05.2026, фіскальним чеком ПРРО ДПС на суму 4000,00 грн.

Зважаючи на те, що позов підлягає частковому задоволенню, відповідно до ст.141 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягають стягненню 1270,65 грн. (13984,05:44021,68х4000,00) витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

В порядку визначеному ч. 10 ст.141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні.

У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Отже стягненню з відповідача на користь позивача підлягає різниця у вказаних сумах, що становить 3275,35 грн. (4546 1270,65=3275,35).

На підставі ст. ст. 526, 527, 530, 625, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40932411, місцезнаходження: Україна, 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105) суму заборгованості за кредитним договором № 178-421-855-2-19-Г в розмірі 30 037 (тридцять тисяч тридцять сім) грн. 63 коп. та 3275 (три тисячі двісті сімдесят п`ять) грн. 35 коп. у відшкодування понесених судових витрат.

В іншій частині вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г.О.ЦВЄЛОДУБ