Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №592/6828/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/6828/26

Провадження № 3/592/1285/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Шияновська Т.В., за участю захисника Шевченка Д.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

у с т а н о в и л а :

22.04.2026 о 00:43 в м. Суми по вул. Гетьмана Павла Скоропадського, 4, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 211540, номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови та координації рухів. Водій пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6820, ARHE 0214, результат тесту № 2298 позитивний – 1,27 проміле. З результатом був не згоден, виявив бажання пройти огляд в закладі охорони здоров`я КНП СОР «ОКМЦСНЗ», де від проходження огляду відмовився. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справ повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи за ст. 130 КУпАП не є обов`язковою.

Враховуючи наведені обставини та те, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, заяву про відкладення розгляду справи не надав, відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за участю його захисника.

Згідно з позицією сторони захисту, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю, враховуючи грубе порушення порядку та процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та відсутність достатніх, належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення.

Заслухавши захисника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих адміністративного правопорушення підтверджується такими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 646900 від 22.04.2026, складеним відповідно до вимог ст. 254, 256 КУпАП;

- результатами тесту, проведеного з використанням спеціального технічного засобу приладу Drager Alcotest 6820, ARНЕ-0214, результат тесту 1,27 проміле;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зазначено виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.04.2026, у якому зазначено виявлені у ОСОБА_1 ознаки сп`яніння ;

- довідкою про надання інформації щодо відсутності фактів притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП протягом року та про наявність у нього посвідчення водія;

- відеозаписами з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудних відеореєстраторів поліцейських, здійснених згідно зі ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію», якими зафіксовано факт керування ОСОБА_1 т/з за наведених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, виявлення працівниками поліції ознак алкогольного сп`яніння, проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки т/з, незгода з результатами проведеного огляду, прослідування до закладу охорони здоров`я, де в присутності лікаря відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння.

Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. Жодні обґрунтовані підстави ставити під сумнів допустимість, достовірність та належність зібраних поліцейськими доказів відсутні.

Згідно вимог пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У зв`язку з цим, дослідивши матеріали справи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, будучи особою, яка керує транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Під час дослідження матеріалів справи судом не встановлено порушень вимог ст.266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07.11.2015 № 1395 та Порядку виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 № 1452/735, які мали б наслідком закриття провадження у справі.

Щодо тверджень захисника з приводу того, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений без належної правової підстави, то останній керував транспортним засобом під час комендантської години, а обов`язок на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння прямо передбачений Правилами дорожнього руху України та не пов`язаний з причиною зупинки транспортного засобу. Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не містить такого елементу, як причина зупинки транспортного засобу.

Про наявність у працівника поліції обґрунтованих та об`єктивних підстав вважати, що ОСОБА_1 підлягав огляду на стан сп`яніння, свідчили ознаки, що відповідають приписам п. 2-4 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»; а питання встановлення наявності (чи відсутності) ознак стану сп`яніння, які є підставами для проведення огляду водія т/з, відноситься виключно до компетенції поліцейського, а тому захисника про те, що ОСОБА_1 поводився адекватно і ознак алкогольного сп`яніння не виявляв не заслуговують на увагу.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не погодився з результатами проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, в подальшому відмовився від проведення огляду в закладі охорони здоров`я, не заслуговують на увагу суду також доводи захисника про відсутність в матеріалах справи сертифікату відповідності приладу вимірювальної техніки та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки тощо.

Доводи захисника про те, що складання протоколу відбувалось під час повітряної тривоги, не заслуговують на увагу суду, оскільки з долучених до протоколу відеозаписів вбачається, що під час оголошення повітряної тривоги ОСОБА_1 не повідомляв про його бажання пройти до укриття та не висловлював будь-яких зауважень щодо неправомірності дій працівників поліції при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення.

При накладенні стягнення згідно з вимогами ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Із врахуванням встановлених обставин справи та відомостей про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено безальтернативне стягнення, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у межах закону, який він порушив, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Щодо доводів про необхідність застосувати аналогію закону шляхом поширення дії ст.69 КК Україні на положення КУпАП та можливості призначення ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст.130 КУпАП без позбавлення права керування транспортними засобам, суд враховує, що КУпАП, на відміну від загальних положень КК України, не передбачає можливості накладення адміністративного стягнення нижче від найнижчої межі, визначеної в санкції певної норми, або не накладення одного з видів стягнень, передбаченого санкцією відповідної норми як обов`язкового.

Наведений вище підхід відповідає п.28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», в якому з урахуванням наведеного вище нормативного регулювання, закріпленого в КУпАП, визначено, що судам за правилами КУпАП основні й додаткові стягнення слід застосовувати в межах санкцій відповідних норм.

А відповідно до вимог ч.4 ст.3 КК України застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено.

Вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та створює підвищену небезпеку для самого водія та інших учасників дорожнього руху і може призвести до тяжких непоправних наслідків.

Притягнення до адміністративної відповідальності водіїв, які керують транспортним засобом у стані сп`яніння пов`язано із необхідністю створення безпечних умов для учасників дорожнього руху, збереження життя і здоров`я громадян.

Підвищення ефективності впливу на дисципліну учасників дорожнього руху забезпечується чітким визначенням правових санкцій за вчинення такого правопорушення.

При визначенні стягнення необхідно враховувати його виховну дію, оскільки покарання, повинно бути направлено не тільки на забезпечення виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень, а також повинно бути спрямовано на попередження вчинення правопорушень іншими особами.

Застосовуючи справедливе стягнення за вчинене правопорушення, суд таким чином констатує, що відповідні діяння є суспільно небезпечними та за їх вчинення настають певні негативні наслідки.

Ті обставини, що ОСОБА_1 обіймає посаду тракториста-машиніста с/г виробництва, мешкає у віддаленому населеному пункті на прикордонні Сумщини та має певні захворювання, не можуть стати підставами для незастосування до нього обов`язкового додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами. В інакшому випадку, порушуватиметься принцип правової визначеності, який є невід`ємною складовою верховенства права, та гарантує, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.

Також не підлягає задоволенню клопотання захисника про зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , оскільки доказів його перебування на військовій службі суду надано не було.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави судовий у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст.33, 40-1, 130 ч.1, 283, 284, 285 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665,60 грн.

У відповідності до ст. 307, ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Тетяна ШИЯНОВСЬКА