Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №404/7503/26 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/7503/26

Номер провадження 3/404/1064/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. Кропивницький

Суддя Фортечного районного суду м.Кропивницького Хаупшева Леся Миколаївна, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, учасника бойових дій, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколів про адміністративні правопорушення:

- №488392 від 26.06.2026: 19.06.2026 о 01-00 год., ОСОБА_1 за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру стосовно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме умисні дії фізичного та психологічного характеру – штовхав, принижував, ображав, погрожував своїй дружині ОСОБА_2 , що могло завдати шкоди її психічному та фізичному здоров`ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав заяву, згідно з якою просив закрити справу про адміністративне правопорушення відносно нього. Зазначив, що дійсно була сварка з дружиною. Однак, домашнього насильства психологічного характеру щодо дружини, як зазначено в протоколах про адміністративні правопорушення, не вчиняв. З дружиною примирились, конфлікт вирішено.

Потерпіла ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явилася, надала заяву, згідно з якою просила закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Вказала, що дійсно з чоловіком на побутовому рівні виникла сварка. Однак, під час сварки насилля психологічного характеру вона, не зазнала. Наразі конфлікт з останнім вирішено, примирились, претензій до нього не має.

Заслухавши учасників, дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, вважаю не доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, а його дії такими, що не підпадають під ознаки правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП..

Відповідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», насильство у сім`ї це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Зазначене у цій же статті визначення пояснює, що психологічне насильство в сім`ї - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство – це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Розгляд справи проводиться за принципом диспозитивності.

Так, згідно до протоколу про адміністративне правопорушення:

- №488392 від 26.06.2026: 19.06.2026 о 01-00 год., ОСОБА_1 за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру стосовно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме умисні дії фізичного та психологічного характеру – штовхав, принижував, ображав, погрожував своїй дружині ОСОБА_2 , що могло завдати шкоди її психічному та фізичному здоров`ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Разом з тим, потерпіла ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явилася, надала заяву, згідно з якою просила закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Вказала, що дійсно з чоловіком на побутовому рівні виникла сварка. Однак, під час сварки насилля психологічного характеру вона, не зазнала. Наразі конфлікт з останнім вирішено, примирились, претензій до нього не має.

Відтак у розумінні вимог ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» матеріали справи, не містять доказів на підтвердження ознак психологічного насильства, вчиненого, саме завдання шкоди психічному та фізичному здоров`ю.

Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

За викладених обставин, вважаю вину ОСОБА_1 не доведеною достатніми та беззаперечними доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247, п.3 ч.1 та ч.2 ст.284 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.173-2 ч.ч.1, 2, 245, 247, 277, 280, 283-284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-2 КУпАП, - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Фортечний районний суд міста Кропивницького.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Фортечного районного

суду міста Кропивницького Хаупшева Л.М.