Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №386/751/26 — Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/751/26

Провадження № 2/386/425/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року селище Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гарбуз О. С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в порядку письмового провадження) цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення зі сплати аліментів,

встановив:

ОСОБА_1 05.05.2026 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення зі сплати аліментів, оскільки відповідач невчасно сплачує аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 29 березня 2013 року у справі №386/308/13-ц було задоволено позов, яким стягнуто із відповідача на її користь аліменти на утримання їх із відповідачем спільного сина. Відповідно до виконавчого листа, виданого Голованівським районним судом Кіровоградської області, справа №386/308/13 виданого 04.04.2013, на примусовому виконанні Голованівського відділу державної виконавчої служби у Голованівському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №37974099 від 13.05.2013 про примусове виконання рішення суду зі стягнення з відповідача на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку. Відповідно до довідки, виданої 01.05.2026 Голованівським відділом державної виконавчої служби у Голованівському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, станом на 01.04.2026 заборгованість зі сплати аліментів становить 92993,67 грн. Позивачка вказала, що фактично їх спільну із відповідачем дитину вона утримує самостійно. Вона працює та має постійний дохід. Позивачка зазначила, що із народження дитини і до січня 2023 року відповідач у справі так само сплачував аліменти час-від-часу, зрідка, як із січня 2023 року по квітень 2026 року, але їй його завжди було шкода і вона завжди писала заяви до виконавчої служби про те, що аліменти він сплачує і претензій до нього вона не має. У спілкуванні йому із дитиною вона ніколи не чинила перешкод, тому небажання спілкуватися із дитиною та не брати участі у його вихованні - це вибір виключно відповідача. Але, наразі дитині уже 14 років і його батько, має відчути хоч якусь відповідальність свого батьківства за їх дитину, хоча б в частині його утримання. Тобто, враховуючи те, що відповідач у справі, вчасно не сплачує аліменти, вважає, за необхідне, з метою захисту інтересів їх із відповідачем дитини, звернутися до суду із вказаною позовною заявою. Позивачка вказала, що розмір неустойки (пені) становить 90730,93 грн, з яких за: квітень 2025 року - 10868,79 грн (2977,75 грн х 365 х 1%); травень 2025 року - 9945,69 грн (2977,75 грн х 334 х 1%); червень 2025 року - 9022,58 грн (2977,75 грн х 303 х 1%); липень 2025 року - 11943,75 грн (4375 грн х 273 х 1%); серпень 2025 року - 10587,5 грн (4375 грн х 242 х 1%); вересень 2025 року - 9231,25 грн (4375 грн х 211 х 1%); жовтень 2025 року - 8396,14 грн (4638,75 грн х 181 х 1%); листопад 2025 року - 6958,13 грн (4638,75 грн х 150 х 1%); грудень 2025 року - 5566,5 грн (4638,75 грн х 120 х 1%); січень 2026 року - 4128,49 грн (4638,75 грн х 89 x 1%); лютий 2026 року - 2690,48 грн (4638,75 грн х 58 х 1%); березень 2026 року - 1392,63 грн (4638,75 грн х 30 х 1%). Загальна сума розрахунку пені становить 90730,93 грн, що в свою чергу не перевищує передбачений законодавством України 100 відсотковий розмір від суми заборгованості.

Враховуючи зазначені обставини, просить стягнути з відповідача на її користь пеню за прострочення зі сплати аліментів за період з 01.04.2025 по 01.04.2026 в розмірі 90730,93 грн.

Ухвалою суду від 11.05.2026 в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач відзив на позов не подав, копію ухвали суду про відкриття провадження в справі отримав 19.05.2026, згідно п. 1 ч. 6 ст. 272 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), що підтверджується витягом із застосунку ТОВ «УКРПОШТА» про вручення під підпис рекомендованого листа з копією ухвали, який направлявся за місцем проживання відповідача.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 28.03.2012 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Голованівського районного управління юстиції у Кіровоградській області (а.с. 7).

Позивачка 14.02.2020 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 та після реєстрації шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 14.02.2020 Голованівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (а.с. 7 зворот).

Як вбачається з копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.05.2013, відділом ДВС Голованівського районного управління юстиції у Кіровоградській області було відкрито виконавче провадження за №37974099 з примусового виконання виконавчого листа №386/308/13, виданого 04.04.2013 Голованівським районним судом Кіровоградської області, яким з ОСОБА_2 на користь позивачки стягнуто щомісячно аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини з усіх видів його заробітку (а.с. 8).

Згідно копій розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, наданого Голованівським відділом державної виконавчої служби у Голованівському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у виконавчому провадженні №37974099 з примусового виконання виконавчого листа №386/308/13, виданого 04.04.2013, про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів, розмір заборгованості по сплаті аліментів станом на березень 2026 року складала 92993 грн 67 коп., з яких: за квітень-червень 2025 року – по 2977,75 грн, за липень 2025 року – 4375 грн, за серпень-вересень 2025 року – по 1375 грн, за жовтень-грудень 2025 року – по 1638,75 грн, за січень-березень 2026 року - по 4638,75 грн, при цьому вбачається, що протягом зазначеного періоду відповідач частково сплачував аліменти з серпня по грудень 2025 року щомісячно по 3000 грн (а.с. 9).

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Згідно зі ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з вимогами частин 1-4 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження".

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім.

В судовому засіданні встановлено, що сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 , на утримання якої з відповідача на користь позивачки було стягнуто аліменти, однак відповідач не належним чином сплачував аліменти, в зв`язку з чим станом на березень 2026 року утворилась заборгованість в сумі 92993,67 грн.

Відповідач являється повнолітньою особою, будь-яких доказів на підтвердження поважності причин несплати аліментів, в тому числі відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів, до суду не подав, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку про відсутність таких обставин.

І навпаки, факт погашення періодично заборгованості по сплаті аліментів, підтверджують факт можливості відповідача сплачувати аліменти на утримання дитини.

Підстав для застосування положень ч. 2 ст. 196 СК України, щодо зменшення розміру неустойки судом не встановлено, і такі підстави відповідачем не заявлялись.

Суд не погоджується із здійсненим розрахунком позивачки, який виконаний з порушенням вимог ч. 1 ст. 196 СК України та здійснив власний розрахунок з урахуванням кількості днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць окремо в якому відповідачем не сплачено аліменти, при цьому суд, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 по справі № 572/1762/15-ц про те, що у статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

?p=(A1?1%?Q1)+(A2?1%?Q2)+……….(An?1%?Qn), де:

?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Розмір пені порахований судом за період з квітня 2025 року по березень 2026 року склав 63930,04 грн, з яких: за квітень 2025 року – 10868,79 грн (2977,75х1%х365); за травень 2025 року – 9975,46 грн (2977,75х1%х335); за червень 2025 року – 9052,36 грн (2977,75х1%х304); за липень 2025 року – 11987,5 грн (4375х1%х274); за серпень 2025 року – 3341,25 грн (1375х1%х243); за вересень 2025 року – 2915 грн (1375х1%х212); за жовтень 2025 року – 2982,53 грн (1638,75х1%х182); за листопад 2025 року – 2474,51 грн (1638,75х1%х151); за грудень 2025 року – 1982,89 грн (1638,75х1%х121); за січень 2026 року – 4174,88 грн (4638,75х1%х90); за лютий 2026 року – 2736,86 грн (4638,75х1%х59); за березень 2026 року – 1438,01 грн (4638,75х1%х31).

При здійсненні власного розрахунку позивачкою не враховано факт часткової сплати аліментів відповідачем протягом серпня-грудня 2025 року, а тому нею безпідставно застосовано розмір заборгованості за ці місяці без врахування часткової сплати аліментів відповідачем.

Враховуючи норми ч. 1 ст. 196 СК України про те, що розмір пені стягується у розмірі, який не може перевищувати 100 відсотків заборгованості, а тому з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню пеня в розмірі 63930,04 грн, яка не перевищує розмір самої заборгованості.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Враховуюче те, що позивачку звільнено від сплати судового збору, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, з відповідача має бути стягнуто судовий збір на користь держави, виходячи з розміру, встановленого підпунктом 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 937 грн 98 коп. (розмір задоволених позовних вимог помножено на розмір судового збору та поділено на розмір заявлених позовних вимог: 63930,04грн*1331,2грн/90730,93грн), а іншу частину судового збору в розмірі 393,22 грн слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зібрані у справі докази та їх належна оцінка, вказують на наявність підстав для часткового задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивачки пені за прострочення сплати аліментів у розмірі 63930,04 грн.

Підстави для допущення до негайного виконання судового рішення та для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4-5, 12-13, 76-89, 141-142, 258-259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення зі сплати аліментів – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 63930 (шістдесят три тисячі дев`ятсот тридцять) грн 04 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 937 (дев`ятсот тридцять сім) грн 98 коп. на рахунок № НОМЕР_3 , призначення платежу: по справі №386/751/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення аліментів.

Іншу частину судового збору в розмірі 393,22 грн компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Місце проживання позивачки ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Місце проживання відповідача ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Гарбуз О. С.