Вирок від 21 липня 2026 р. у справі №354/908/26 — Яремчанський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 354/908/26

Провадження № 1-кп/354/148/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м.Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_3

обвинуваченого: ОСОБА_4

захисника обвинуваченого: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Яремчі кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця в м. Запоріжжя Запорізької області, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, неодруженого, із професійно-технічною освітою, на утриманні нікого не має, раніше судимого, військовослужбовця,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення, в умовах воєнного стану.

Злочин вчинено при наступних обставинах.

Солдат ОСОБА_4 , діючи умисно та повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 31.05.2026 близько 04:30 год, проникнувши до приміщення магазину «Квіти» (Івано-Франківська область, Надвірнянський район, с. Микуличин Яремчанської міської територіальної громади, вул. М. Грушевського, 44), шляхом розбиття склопакету вхідних дверей, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, у період дії на території України воєнного стану, який введений згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами, востаннє внесеними Указом Президента України від 27.04.2026 №342/2026, затвердженого Законом України від 28.04.2026 № 4857-IX), переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав із вказаного магазину належні ФОП ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 4950 гривень та квіти різних сортів і видів на загальну суму 5175 гривень, після чого покинув приміщення вищезгаданого магазину й мав можливість розпорядитися даними коштами та квітами на власний розсуд, чим спричинив ФОП ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 10 175 (десять тисяч сто сімдесят п`ять) гривень,

Таким чином ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення, в умовах воєнного стану.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним злочину.

Потерпіла ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилася, у поданій до суду заяві просила проводити розгляд справи без неї, шкода їй повністю відшкодована. Жодних претензій як матеріального так і морального характеру до ОСОБА_4 не має. Не заперечує щодо скороченого дослідження доказів.

Судом встановлено у судовому засіданні, що показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_4 . Суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.

Враховуючи викладене, Суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення, в умовах воєнного стану, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним злочину (а саме, його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали), дані про особу обвинуваченого, який визнав вину у вчиненому злочині, активно сприяв розкриттю злочину, щиро розкаявся, повністю відшкодував потерпілому шкоду у сумі 10175,00 грн, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра.

Обставинами, що пом`якшують покарання згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування шкоди.

Обставин, які, відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжують покарання - вчинення злочину повторно.

При призначенні покарання Суд також враховує позицію прокурора, захисника.

Враховуючи все викладене вище, Суд вважає необхідним і достатнім призначити ОСОБА_4 покарання у межах санкції частини четвертої статті 185 КК України у виді позбавлення волі.

Вирішуючи питання про можливість застосування у даному випадку положень статті 75 КК України, Суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Судом встановлено, що обвинувачений щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, шкоду відшкодував повністю, потерпіла претензій майнового та морального характеру до обвинуваченого не має, посткримінальна поведінка обвинуваченого є позитивною, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, є військовослужбовцем, має намір повернутися на військову службу у Збройні Сили України. Крім того, суд враховує і загальний розмір шкоди 10 175 грн, який не є значним та предмет крадіжки: квіти на суму 5175 грн та 4950 грн - грошові кошти.

Тому, враховуючи зазначене, Суд вважає за можливе у цій справі застосувати частину першу статті 75 КК України та звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, але із встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

На погляд суду, цей вид покарання буде справедливим для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 , сприятиме попередженню вчиненню нових злочинів та відповідатиме принципу індивідуалізації покарання.

Відповідно до частини четвертої статті 76 КК України нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.

Цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 в рамках цього кримінального провадження не застосовувався.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Судові витрати у праві відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 371, 373-376, 615, КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк два роки.

Відповідно до ст.76 КК України, зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою - скасувати, звільнивши останнього з під варти у залі суду.

Речові докази:

уламки бетону, гелеві дактилоплівки із слідом підошви взуття, сліди з внутрішньої поверхні пластикової коробки, сліди з рамки дверей входу до кімнати з охолодженням – знищити;

три DVD-R диски на якому знаходяться відеозаписи із камер відеоспостереження - зберігати при матеріалах справи;

кросівки марки «Champion», наплічну сумку «New Balance» з ременем, спортивні штани «Adidas», сіру кофту «Champion» із капюшоном, куртку бірюзового кольору «C.Р. Company» із капюшоном - повернути власнику ОСОБА_4 .

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_7